Вибори до Європарламенту та Україна: які наративи поширює російська пропаганда в ЄС

Середа, 05 червня 2024, 11:00

6-9 червня 2024 року громадяни країн-членів Європейського Союзу обиратимуть депутатів Європейського парламенту. Результати цього волевиявлення визначатимуть, зокрема, якою буде підтримка України в боротьбі з росією протягом наступних п’яти років. Тож російські пропагандисти розгорнули масштабну дезінформаційну кампанію, націлену на європейців. Для нас ці вибори надзвичайно важливі, для росії — небезпечні.

Мета дезінформаційних кампаній, запущених кремлем до виборів до Європарламенту:

  1. підсвітити активність тих політичних сил, які просувають вигідні росії наративи (зокрема, послаблення підтримки України);
  2. а для цього отримати крісла в Європарламенті має якомога більше проросійських кандидатів.

Підкуп і поширення пропаганди рф

Насамперед ворог намагається підкупити депутатів Європарламенту, аби вони поширювали наративи, вигідні росії. До прикладу, головний кандидат від правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" Максиміліан Кра оголосив, що йде з посади члена федерального виконавчого комітету – на нього завело розслідування ФБР за підозрою в одержанні коштів від кремля. Партія відома просуванням проросійських наративів – вони виступають проти постачання зброї Україні та за зняття санкцій з росії. 

Реклама:

Також кремль намагається впливати на думку громадськості або навіть її формувати. Зокрема, у травні до санкційних списків ЄС потрапив Віктор Медведчук і його наближений Артем Марчевський. Вони керували інтернет-порталом "Голос Європи" (Voice of Europe) – пропагандистським ресурсом, що, згідно з заявою Ради ЄС, використовується росією для впливу на вибори.

Російські наративи в країнах ЄС

Ми у VoxCheck проаналізували поширення пропагандистських наративів в онлайн-медіа країн ЄС, зокрема, Польщі, Словаччини, Франції та Німеччини.

Навесні 2024 року форсувалася тема мирних перемовин з рф. Мовляв, росія виступає з пропозиціями встановлення миру, а Україна та Захід їх відкидають, начебто вони налаштовані воювати "до останнього українця".

Приклад російського наративу в польському медіа з чорного списку Propaganda Diary Wolne Media, 28.05.2024, про "сподівання на швидке перемир'я": "Здається, ми перебуваємо в ключовому моменті української війни, і найближчі тижні можуть визначити, чи буде якась мирна угода, чи, навпаки, нас відправлять на смерть в окопи в безглуздій війні".

Пропагандисти систематично звинувачують США у провокуванні війни, підриві будь-яких зусиль щодо мирних переговорів і повному контролі над Україною, руками якої вони начебто "намагаються виснажити росію, не рахуючись із людськими жертвами"

У такий спосіб війну в Україні намагаються подати як безглузду і таку, яку потрібно за будь-яку ціну зупинити – навіть шляхом поступок агресору. Для цього пропагандисти створюють враження, що "шансів на перемогу України немає".

Словаччина

Окремі словацькі партії транслюють наративи кремля, спрямовані на послаблення підтримки України з боку ЄС та припинення її опору російській агресії. Їхні заклики до "мирних переговорів" фактично легітимізують окупацію українських територій та ревізію повоєнного світового устрою.

Мирослав Радачовський із партії "Словацький Патріот" наполягає на припиненні постачання зброї Україні, стверджуючи, що війна не вирішиться подібним чином. Він акцентує на тому, що війна в Україні – це начебто проблема США та їхніх глобальних інтересів. Ба більше, 12 квітня 2024 року словацькі політики взяли участь у великій міжнародній конференції патріотичних партій у Болгарії, де підписали так звану Софійську декларацію, що закликає зупинити війну в Європі шляхом переговорів.

Польща

У польському медіапросторі поширюються доволі однобокі наративи, нібито ця війна нікому не потрібна, "поганий Захід" воює з "хорошою росією", а українці є всього лиш "інструментом у цій братовбивчій війні". Мовляв, Польща ніяк не може допустити того, аби її втягнули в це протистояння. Також у польських медіа поширюють панічні настрої.

Зокрема, вже згадане раніше Wolne Media стверджує, ніби Україна збирається переносити столицю до Львова: "Це рішення пов'язане зі стрімким погіршенням військової ситуації в Україні. Російські війська продовжують просування на північному фронті до Харкова, другого за величиною міста країни. [...] Керівництво української армії відкрито визнає, що Україна більше не має шансів перемогти Росію чи повернути втрачені території".

Інший наратив проросійських медіа Польщі – відкрите висміювання виборів до Європарламенту. Мовляв, ЄС є нежиттєздатним утворенням і тому немає сенсу брати участь у цих "фіктивних виборах".

Німеччина та Франція

У німецьких медіа одним із головних рупорів антиукраїнських наративів є проросійське видання Anti-Spiegel. Це медіа відкрито цитує російських експертів та медійників. Зокрема, журналісти видання стверджують, що в Європі начебто немає справжньої демократії, а тому ці вибори є пародією на виборчий процес. Пропагандисти говорять, що результат виборів уже визначений наперед. Зокрема, військова та фінансова підтримка України, проти якої нібито виступають більшість жителів ЄС, продовжиться всупереч бажанням виборців.

На французьку авдиторію спрямовують подібні меседжі, намагаючись переконати, що французам війна не потрібна, і співпрацювати з росією було б вигідніше.

Замість підсумку

Російська пропаганда досить гнучка. Для людей із праворадикальними поглядами підсилюються наративи відповідних партій, які просувають антиукраїнську риторику, тези "мир за будь-яку ціну" тощо. Для євроскептиків, чий рух є помітним у країнах ЄС, російські фейкороби поширюють тезу безрезультатності та безперспективності участі в цих виборах, оскільки, мовляв, їх результат уже визначений наперед.

Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора "Вокс Україна", керівниця фактчекінгового проєкту VoxCheck

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Грузія страждає і бореться: як проходять протести в Тбілісі і чому скоро буде загострення

Запити українізуються. Що та як українці шукали в Google?

Як стартапам триматися на плаву під час війни

Як Мінюст і законодавці "хакнули" судовий контроль у сфері реєстрації прав на нерухомість

Чому перед Новим роком нам варто говорити про нову систему влади для України?  

Від яєць та курток – до мін: Україна переобирає нову Громадську антикорупційну раду при Міноборони