Законопроєкт №9516 – збільшення рубок в Карпатах для виправдання неефективності
Останнім часом увага природоохоронної спільноти та всіх небайдужих до збереження лісів громадян прикута до руху законопроєкту № 9516, яким пропонується скасувати процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) для суцільних санітарних рубок.
Такі зміни не тільки несуть ризики для лісів Карпат, про що неодноразово говорили провідні природоохоронні громадські організації, але й загрожують українському деревообробному бізнесу та консервують на роки неефективне використання природних ресурсів України.
За статистикою, в 2022-2023 роках 87% продукції українського деревообробного бізнесу відправлялось саме на ринок ЄС. І з 1 січня 2025 року правила гри на цьому ринку кардинально зміняться. Адже набуде чинності новий регламент ЄС щодо боротьби з знелісненням (EUDR).
Для завезення в ЄС виробів з деревини, наприклад дошок чи меблів, необхідно буде не лише підтвердити законність рубки, якою була заготовлена саме ця деревина. Але й гарантувати, що ця рубка не призвела до знеліснення або деградації лісів. Чим нижча, з точки зору ЄС, надійність певної країни – тим вищий рівень ризику їй присвоюється, що означає більш прискіпливі перевірки імпортованої з неї деревини, які буде оплачувати бізнес.
І на слово тут ніхто не повірить. Ще в 2021 ЄС визнав, що наявність документів, виданих українськими лісівниками, аж ніяк не гарантує законності рубки. Особливо коли мова йде про санітарні рубки, якими в Україні так часто вирубують здоровий ліс. Навіть у звіті про євроінтеграційні успіхи "Україна 2023" окремий блок був присвячений потребі забезпечити незалежність процедури видачі дозволів на рубки.
А от процедура ОВД є зрозумілою європейцям. Адже рішення у ній приймають не самі лісівники, а Міністерство захисту довкілля. Висновок про її проходження – це як раз і є той загальноприйнятий документ, який підтвердить відповідність новому регламенту.
В яку категорію ризику ми потрапимо, якщо всупереч рекомендаціям ЄС скасуємо ОВД? Питання риторичне.
Всі ми чудово знаємо та розуміємо, яку роль на ринку ЄС відіграє імідж. Напевно ви пам’ятаєте скандал про те, що ІКЕА купляла українську деревину з незаконних суцільних санітарних рубок. Так от, після нього ця велика компанія, яка цінує свою репутацію, значно зменшила закупівлі з України.
Читайте також: Чому лісівники хочуть відмінити процедуру оцінки впливу на довкілля?
Вартий уваги й інший аспект – ефективність діяльності.
Нещодавній звіт Рахункової палати вказав, що наші лісівники роблять лише 67.9% планових рубок головного користування у межах розрахункової лісосіки. Не виконуються у належних обсягах і заплановані рубки догляду в штучних лісах. Хоча саме вони викликають найменше критики у екологів. Навіть навпаки – знаходять підтримку. Якщо вчасно не розрідити штучний ліс, це може привести до всихання в майбутньому! А ще з непроведених рубок догляду можна було б дати достатньо деревини і для промисловості, і для потреб фронту.
То чому рубки догляду не проводять у рекомендованих лісовпорядниками обсягах, а лісівники так хочуть відмінити ОВД на позапланові, санітарні рубки? Адже згідно із Лісовим Кодексом України, рубки мають планувати виходячи з принципів сталого розвитку – з думкою про майбутнє. Тобто рубки лісу мають плануватись не лише там, де це буде найбільш економічно вигідно сьогодні. А так, аби було де брати деревину в майбутньому, і не нищити рекреаційні, берегозахисні, протиерозійні ліси.
Та якщо не думати про майбутнє, то найпростіший шлях – це оголосити старий ліс у Карпатах "хворим" і суцільно його зрубати. Для досягнення бажаних цифр прибутків, якими ДП "Ліси України" так пишається.
Але давайте тоді розглянемо і витрати. Зарплати деяких працівників цього державного підприємства вищі ніж у членів Уряду. Десятки мільйонів гривень витрачаються на "невидимих" охоронців офісів, із забезпеченням рівня спецпризначенців. За сотні мільйонів гривень лісівниками по всій країні створюються бесідки з лавочками, 5 млн хотіли витратити на мультик, 9 млн на розробку стратегії розвитку. Сумніваюсь, що ці приклади є необхідною витратою коштів під час війни. Щоправда останні два тендери після критики таки скасували, але бажання лісівників рубати екологічно цінні ліси для збільшення витрат на себе нікуди не зникло...
І на завершення – представники лісової галузі постійно розповідали, що не можуть дати деревину фронту саме через екологічні обмеження. Але нещодавно керівник ДП "Ліси України" заявив, що вже і без змін до законодавства можна забезпечити потрібні обсяги поставок. А після того, як журналісти з’ясували, що деревину на фортифікації ОВА та військові частини чомусь закупляли не напряму в ДП "Ліси України", а через низку фірми прокладок – раптом зникли усі законодавчі перепони і для прямих поставок.
Якось дивно виходить – з одного боку у нас наче є дуже ефективний менеджмент державного підприємства з високими зарплатами. Але водночас порушення зупиняються, а проблеми вирішуються лише після того, як хтось із журналістів чи активістів їх виявив і оприлюднив…
В сухому підсумку, законопроєкт 9516 – це спроба ДП "Ліси України" виправдати свою неефективність в умовах війни. Та отримати можливість збільшити масштаби рубок тих лісів, які досі вдалось зберегти від сокири і пили.
А що ж буде з Карпатами, лісом і природою уже через декілька років, які проблеми чекають на український деревообробний бізнес та як постраждає імідж України в ЄС у цей критичний момент нашої історії?
Юлія Овчинникова, народний депутат України, член делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України, співголова Міжфракційного депутатського об’єднання "Гуманна країна"
