Мораторій на тиск на бізнес не працює: хто обманув президента?

У січні 2024 року, у зв’язку з продовженням значного тиску силових структур на бізнес на тлі арешту Ігоря Мазепи, Президент нарешті був змушений відреагувати та вийти на діалог з бізнесом.

Яке завдання отримали правоохоронці від Зеленського?

Володимир Зеленський увів у дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2024 року "Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану".

За цим рішенням, зокрема, Офіс Генерального прокурора та всі правоохоронні органи, окрім НАБУ, мали за 3 місяці провести аудит економічних злочинів та справ і вжитих обмежень проти бізнесу у кримінальних провадженнях та визначити, чи варто їх далі продовжувати.

Щобільше, Президент "увів мораторій" на перевірки бізнесу та процесуальні дії проти бізнесу в кримінальних провадженнях.

Таким чином вдалося досягнути суспільного договору між бізнесом та владою: підприємці отримали довгоочікувану реакцію, а правоохоронці – час, щоб виправити помилки у своїй роботі.

Першим органом у рішенні РНБО зазначено саме Офіс генерального прокурора. Який стосунок він має до цих питань, якщо зловживають повноваженнями та тиснуть на бізнес усі органи?

Роль прокурорів у цих кримінальних провадженнях є координаційною, мало того – прокурори мають вагомі процесуальні функції, через які вони можуть спрямовувати рух розслідування будь-якого кримінального провадження. Завдяки цим повноваженням прокурори можуть як перевіряти законність закриття вказаних кримінальних проваджень, так і зловживати з ненаданням можливості слідству закрити справу.

Що не так зі звітом Офісу генпрокурора про аудит справ проти бізнесу?

За даними Офісу генпрокурора, в Україні правоохоронці відкривають 77% кримінальних проваджень проти бізнесу, які так і не доходять до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму саме зараз.

Що ж прозвітував Офіс генерального прокурора за результатами 3-місячної роботи з проведеного аудиту кримінальних проваджень проти бізнесу? 

Заступник Генерального прокурора Дмитро Вербицький заявив: правоохоронці закрили близько 19% (1218 справ із виявлених 6471 провадження), і це – "не фінальний результат, робота по аудиту триває".

Своєю чергою, Бюро економічної безпеки повідомило про закриття понад 155 кримінальних проваджень.

Сам Дмитро Вербицький, згідно з Наказом Генерального прокурора №22 від 26 січня 2023 року про розподіл обов’язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора, вже понад рік відповідає за стан організації нагляду роботою БЕБ і Департамент кримінальної політики та захисту інвестицій. Тобто, саме пан Вербицький, навіть до згаданого рішення РНБО, відповідав за функцію "єдиного вікна" між бізнесом та правоохоронцями та мав слідкувати за їхніми зловживаннями щодо підприємців у всіх кримінальних провадженнях.

Експерти, які вже багато років слідкують за пресрелізами правоохоронних органів, у тому числі і я, одразу відчули, що такі показники виглядають занадто оптимістично — і мали рацію.

У звіті, який опублікували на офіційному сайті Офісу генпрокурора, сказано, що впродовж січня-квітня 2024 року БЕБ закрило лише 9 справ, з них у квітні – 7.

Які висновки можна зробити зі звітів правоохоронців?

Питання залишається не тільки до заступника Генерального прокурора – і щодо того, наскільки формальну роботу провів Офіс Генерального прокурора, і чи володіє Дмитро Вербицький інформацією про те, чим насправді понад рік займається його департамент по нагляду за БЕБ – а й до всіх керівників правоохоронних структур. 

Як бачимо, реальна статистика щодо закритих кримінальних справ за весь час діяльності БЕБ, м'яко кажучи, не збігається з проведеною роботою за 3 місяці 2024 року. На жаль, математика й відповідальне ставлення до своєї роботи – не їхній коник, або Вербицькому "хтось" не дозволяє працювати.

Через таку разючу різницю в цифрах представники бізнесу звернулись до Президента Володимира Зеленського та закликали ініціювати перевірку, чи не маніпулює Офіс генпрокурора даними. Що характерно: жодна справа, яка перебуває на контролі бізнес-асоціацій, у тому числі громадського руху "Маніфест 42", досі не закрита.

Ми як адвокати в інтересах своїх клієнтів неодноразово звертались як до Офісу Генерального прокурора, так і до обласних прокурорів зі скаргами щодо тиску на бізнес. У своїх клопотаннях ми враховували вказане рішення РНБО та просили ретельно перевірити матеріали кримінальних проваджень і вжиті щодо підприємців обмежувальні заходи для зупинення тиску на бізнес. 

На жаль, усі наші прохання були марними: у жодній з відповідей правоохоронців не було навіть зазначено, що кримінальне провадження офіційно вивчалося або заслуховувалось на рівні керівництва вказаних прокуратур. Своєю чергою, під час зустрічі з рядовими прокурорами, коли бізнес посилався на вказане рішення РНБО у судових засіданнях, прокурори з усмішкою наголошували, що це – лише рекомендація, і вони вільні робити, що їм видніше.

Чого бізнес дійсно чекає від Офісу Генерального прокурора та від керівництва правоохоронних структур?

Усе дуже просто: 

1. Керівництво Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур та органів досудового розслідування має знаходити достатньо часу, щоб належно розглядати скарги щодо тиску на бізнес. Вони мають реально заслуховувати кримінальні справи, розбиратись у них, а не формально робити відписки. 
2. Керівники прокуратури та силових структур нарешті мають перестати вірити своїм підлеглим та один одному на слово. Недоброчесні правоохоронці зацікавлені надавати викривлену інформацію в доповідних записках і рапортах для покриття цих порушень, щоб їхні схеми не розкрили.
   
   Цими діями вони фактично саботують процес того, щоб контроль за законністю рішень і дій правоохоронних структур виконувався постійно та відповідально. Поки керівники продовжуватимуть показувати байдужість до подібних ситуацій, вони справлятимуть враження тих, хто зацікавлений покривати ці схеми. 
3. У правоохоронців і в прокуратурі Існує принцип: "краще я не буду втручатися в будь-яку справу, інакше всі подумають, що я взяв якусь неправомірну вигоду, щоб її закрити". 

Насправді ж треба, щоб у них на все життя діяв принцип "втручайся, уважно вивчай всі справи, не ігноруй порушення колег, зупиняй свавілля, ні в кого не має виникнути запитань щодо твоєї упередженості". За це їм платять заробітну плату з податків громадян і підприємців, вони працюють саме на нас з вами, а не на свого керівника, який дав їм цю посаду! 

Саме тому, перші зміни мають початися зсередини. Який наступний публічний кейс нападу на бізнес може до цього призвести — нам залишається лише дочекатися.

Сергій Моргун, кандидат юридичних наук, адвокат