Напередодні саміту G7: в очікуванні рішення щодо конфіскації російських активів 

Понеділок, 10 червня 2024, 12:52

Близько пів мільйона людей з усього світу вимагають передати Україні заморожені російські активи. Саме така кількість підписалася під петиціями, зареєстрованими за ініціативою Центру протидії корупції, Центру громадянських свобод спільно з Міжнародним центром української перемоги, а також глобальним веб-рухом Avaaz. Поміж підписантів – десятки тисяч громадян із країн G7, які підтримали конфіскацію та передачу активів Україні. 

Коли ми з колегами починали ініціативу #MakeRussiaPay, однією із наших цілей було винести цю тему із експертних круглих столів і обговорень значно ширше, нормалізувавши думку, що Росія повинна заплатити за цю війну не лише абстрактно в майбутньому, але й конкретними коштами, які вже заморожені нашими партнерами. Саме тому багато наших активностей було спрямовано на акції та демонстрації, просування петицій, флешмоби в соціальних мережах та інше. Наприклад, близько 100 тисяч людей вийшли на демонстрації в понад 30 містах із закликом щодо конфіскації російських активів, а хештег #MakeRussiaPay періодично попадає в тренди у соцмережі Х (екс-Твіттер). 

Уже цього тижня, 13-15 червня, на зустрічі лідерів країн Групи Семи мають погодити політичне рішення щодо використання російських заморожених активів для України. Останні тижні перед Самітом ми також використовуємо, аби надати конфіскації ще один поштовх з боку громадянського суспільства. У травні, разом з колегами та партнерами ми здійснили серію насичених візитів до Естонії, Німеччини, Бельгії та Японії.

Реклама:

То на що Україна може сподіватися від саміту G7? 

Раніше, Європейський Союз уже вирішив передати Україні доходи на активи, заморожені в ЄС, по мірі їх генерації, тобто до 3 млрд євро щорічно. На щастя, не лише в Україні, але і в Брюсселі та інших європейських столицях розуміють, що це крапля в океані у відношенні до українських потреб, які ще більше зросли з останніми атаками Росії на нашу енергоінфраструктуру. Саме тому лідери Сімки зосередяться на тому, як можна максимізувати використання доходів через видачу для України кредиту, який буде погашатися за рахунок заморожених російських активів. 

Судячи із заяви після зустрічі міністрів фінансів країн G7 наприкінці травня, політичні переговори про видачу такого кредиту прогресують, хоча все ще далекі від фінальної стадії. В особистих розмовах із посадовцями, дотичними до цих питань, ми чули підтвердження відкритості до цієї ідеї з боку партнерів, все ще скептичних до повної конфіскації, а саме країн ЄС і Японії. 

Утім, досі багато важливих технічних деталей залишається незрозумілими: хто і як буде видавати кредит, через яку інфраструктуру він адмініструватиметься, хто буде його гасити, якщо майбутніх доходів із російських активів не буде через непередбачувані причини, а також на які цілі можна буде ці кошти використовувати тощо. 

Втім, така невизначеність створює вікно можливостей для української влади вплинути на модальності цього кредиту, важливі для нас. Так, зокрема, критичним питанням залишається чи зможе Україна використовувати ці кошти на захист від агресії, наприклад, купівлю зброї. 

Деякі партнери хочуть дозволити використовувати ці кошти лише на відбудову і макрофінансову підтримку, що, безумовно, важливо, втім, останні атаки на енергетику мусили б всім нагадати, що закрити небо над Україною достатньою кількістю ППО та ракет було б для всіх значно дешевше, аніж відбудовувати зруйновані ГЕСи та ТЕЦи. Тому на зустрічах з партнерами ми продовжуємо пояснювати, що відбудова не має великого сенсу, якщо первинна потреба в ефективній обороні не закрита, Росія продовжує агресію, а Україна не має достатньо засобів для захисту. 

Мета Росії зараз – зробити українські міста непридатними для життя, зупинити нашу економіку, створити паніку, гуманітарну кризу та масштабну хвилю біженців наступної зими. 

Ймовірно, що Саміт лідерів Групи Семи чіткої відповіді на найбільш проблемні питання не дасть, однак щонайменше можна очікувати зелене світло на використання доходів на заморожені активи значно ефективніше. У цьому випадку, подальші обговорення щодо практичних кроків можуть зайняти ще кілька місяців. 

Що це означає для нас? Загалом, кредит під майбутні доходи – це непогане рішення, якщо воно буде проміжним на шляху до повної конфіскації російських активів, а не його заміною. 

Росія має заплатити за скоєне, а задокументовані збитки повномасштабного вторгнення уже майже досягли 500 млрд доларів – значно більше, ніж заморожених на Заході активів. Тому ми з командою продовжимо працювати над повною конфіскацією. 

А сьогодні ми закликаємо українців та симпатиків України по всьому світу –  виходьте на заплановані акції, пишіть в соцмережах заклики й тегайте лідерів країн G7 та Євросоюзу, додавайте їм коментарі до публікацій із хештегом #MakeRussiaPay. 

Переконана, що тільки разом, спільними зусиллями, ми можемо змінити ситуацію на користь України та допомогти нам досягти спільної мети — повної перемоги України. 

Олена Галушка

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

"Генератор накрився! Я спокійна, як удав". Блекаути і справжній закон Мерфі, який ми відкрили в собі

Протидія дронам і комплексу національної меншовартості

Час перевірити свій софт

Пам'ятаємо Голодомор – геноцид українців триває

Голодомор як частина геноциду: чому про нього варто говорити не так, як ми звикли

Час Трампа чи стрибок історії?