Як світ може допомогти звільнити журналістів з російського полону

Третього травня відзначають Всесвітній день свободи преси. Свято до війни і визначний день, але з гіркотою сьогодні. 28-ох медійників захопила росія і утримує як в’язнів або військовополонених. 

У правовому полі можна апелювати до пунктів VIII) п. b) ч. 2 ст. 8 Римського статуту. Згідно з ними, взяття цивільних у заручники є воєнним злочином, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. 

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (відповідно до її ч. 1 ст. 3) також забороняє насилля над життям та особистістю, зокрема захоплення заручників, є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де стосовно осіб, які не беруть активної участі в бойових діях. У ст. 34 документа прямо вказано, що захоплення заручників заборонено.

Однак росію це не зупинило. Ситуація направду складна, адже частина з них засуджені у ворога як ті, що протидіяли так званій "сво". Прямий діалог з російською стороною результатів не дає, тому єдиний варіант – міжнародний тиск на росію. 

Україна звернеться до ОБСЄ, ЄС, НАТО та інших впливових організацій

Ситуація зі звільненням журналістів складна, але не безвихідна. Врешті, під час АТО-ООС у нас уже був досвід повернення медійників додому. Відтак, навіть після засудження в так званій "днр" Станіслав Асєєв вийшов з тюрми завдяки тому, що це питання порушувалося на національному рівні. 

Олега Сенцова затримали в Криму в 2014-у. Він не був комбатантом чи бодай військовим кореспондентом, натомість у рф йому інкримінували диверсійну діяльність. Приклад Олега не зовсім показовий в плані журналістики, однак він – діяч культури, якого звільнили завдяки широкому розголосу по всьому світу. Пробувши більше п’яти років в російському ув’язненні, Україна звільнила Сенцова після того, як організація Human Rights, Репортери без кордонів, Європейська кіноакадемія, Європарламент та Генсек Ради Європи публічно заявили про те, що він має бути на свободі, а 78 міст світу підтримали це акцією #FreeSentsov. Міжнародний тиск спрацював. Олег в рамках обміну повернувся на підконтрольну територію у вересні 2019-го. 

Наразі Верховна Рада поновлює історію з тиском світу на рф щодо незаконно ув’язнених журналістів. Дякую колегам, які підтримали в сесійній залі мою постанову. Згідно з нею, український парламент звертається з цим питанням до ООН, держав-членів ЄС та НАТО, самого ЄС, парламентських асамблей Ради Європи, ОБСЄ та НАТО, МК Червоного Хреста, Міжнародної та Європейської федерацій журналістів та "Репортерів без кордонів". 

Наша ціль – публічний тиск та об’єднання зусиль у звільненні медійників.

Читайте також: Росія незаконно ув'язнила 26 журналістів. Як діяти Україні?

Україну мають підтримати парламенти інших країн

Питання свободи незаконно полонених журналістів порушується в стінах українського парламенту. І ми сподіваємося на підтримку законодавчих органів країн-партнерів. Маючи відрядження до Берліна та Брюсселя, я мав чимало розмов із народними обранцями європейських країн. Можу вас запевнити в одному: не слухайте казки тих, хто каже, що Україна більше не у фокусі. Закінчення війни хочуть усі. І демократичні політики розуміють, що вона може завершитися лише на українських умовах.

Відзначу те, що парламентарі європейських держав охоче говорять про проблему журналістів в ув’язненні. Усі розуміють неадекватність словосполучення "журналіст у полоні" і готові допомагати. Після розмов з представниками Бундестагу я переконаний, що світ готовий нам піти назустріч. Однак саме ми маємо першими порушувати ці питання, підштовхувати колег до дій. І вони підтримають наші ідеї.

Наразі можу привідкрити завісу: у червні ми готуємо подію в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи. Дякую членкині української делегації у ПАРЄ Євгенії Кравчук за координацію цього питання. Окрім традиційних представників держав, на заході також будуть присутні родичі медійників, яких незаконно утримує рф. І вони матимуть можливість виступити, чесно поділитися про свій біль. Політичний тиск важливий, але особистий фактор також може зіграти важливу роль. У чому ми вже не раз переконувалися в ході повномасштабної війни. 

***

Постанова Верховної Ради та подія під патронатом Ради Європи — це ті кроки, які можуть наблизити нас до звільнення працівників преси, які опинилися в заручниках. Зараз необхідно запустити ці процеси на найвищому рівні. Немає ідеального плану, як діяти у випадку з рф, однак Україна має діяти всіма можливими способами. Залучення світу, звернення до найбільших організацій — один із таких способів.

Ми вже зараз маємо докладати всіх зусиль для того, аби наступного року Всесвітній день свободи преси всі медійники зустріли на свободі. 

Ярослав Юрчишин