Перехід від військового до цивільного: що в комплексі маємо зробити

Перехід з військової служби до цивільного життя для українських ветеранів наразі виглядає, як стрибок з високого трампліна: до кінця не знаєш, як все пройде. Щоб все проходило гладко – потрібно попіклуватись про якісне вікно послуг, яке скеровуватиме подальші кроки захисників та захисниць. 

Наразі є низка напрацювань від громадських організацій та представників влади щодо того, яким має бути перехід військових до цивільного життя. Проте немає цілісного підходу до ветеранської політики, адже це робота на роки, коли одні програми впроваджуватимуться, а інші – випадатимуть. Часто реалізація задумів не вдається, бо проєкт на папері й втілений – занадто відрізняються. 

Що зараз вже працює? Український ветеранський фонд третій рік проводить апробацію на групах ветеранів та їхніх родинах втілення програм. До прикладу, успішними є навчання й перекваліфікація, підтримка ветеранського бізнесу, підтримка ветеранського спорту, надання юридичних послуг та психологічної підтримки. 

Кожна нова програма, яку запроваджує Український ветеранський фонд, опирається на результати досліджень та опитувань думок самих ветеранів чинних та майбутніх. Крім того, варто наголосити, що всі пілотні проєкти втілюються в умовах обмеженого менеджерського та грошового ресурсу. Це необхідно з декількох причин. 

По-перше, країна зараз та в найближчі роки не матиме достатньо фінансів, щоб запроваджувати дороговартісні програми підтримки, як це є за кордоном. Тому ми впроваджуємо та відпрацьовуємо систему, яка здатна приносити максимальну користь при найменших затрачених ресурсах. Адже державний бюджет у час війни логічно не спроможний покрити все при низькій податковій культурі суспільства.

По-друге, брак людського капіталу в країні змушує розробляти програми таким чином, щоб вони потребували мінімального втручання людей. Такий підхід передбачає майже повне усунення мікроменеджменту, щоб не потрібно було створювати безліч нових посад для кожної нової послуги. Звичайно, там, де необхідне залучення працівників, цього не уникнути, але знову ж таки, це повертає нас до питання про ефективне використання ресурсів. Тому важливо з'ясувати, що вже зараз працює, на якому рівні та як це можна реплікувати далі.

Навчання й перекваліфікація

В сучасному світі часто потрібні специфічні навички, які можна швидко здобути через бізнес-освіту та короткострокові професійні курси, а не через багаторічну академічну освіту. Дорослі люди з сім'ями часто не можуть дозволити собі довготривале навчання, адже їм потрібно утримувати своїх близьких. Таке становище особливо актуальне для програм перенавчання ветеранів та членів їхніх родин, де важливо забезпечити ефективний менеджмент та мінімізувати фінансові витрати.

Чому це важливо? В Україні існує чимало компаній, готових ділитися своїми знаннями та навчати ветеранів і членів їхніх родин безплатно. Наприклад, ми співпрацюємо з НАК "Укренерго" у рамках проєкту, що дозволяє ветеранам та їх родинам швидко опанувати нову професію та знайти роботу.

Країна, яка прагне до цифровізації, звісно ж, стикається з додатковими викликами на шляху цього переходу для всього суспільства. Проте, для ветеранів, які вже мають досвід роботи з сучасними технологіями в умовах технологічно насиченого військового конфлікту, цифрова трансформація не є значною перешкодою.

Ключовим аспектом є належний менеджмент освітніх програм. Центр кар’єрного зростання може виступати містком між ветеранами, їхніми родинами, роботодавцями та навчальними центрами. Цей центр може функціонувати як в офлайн-формат з представництвами на рівні центрів надання адміністративних послуг чи військових частин, так і як повністю віртуальний сервіс.

Український ветеранський фонд активно працює над тим, аби надати ветеранам та їхнім родинам широкі можливості для навчання, перекваліфікації, та підтримки їхнього професійного розвитку. Організовані курси та програми відіграють ключову роль, а регулярні розсилки на персональні пошти надають ветеранам інформацію про можливості навчання, працевлаштування та підтримки їхніх бізнес-ініціатив, які організовуються не тільки Фондом, а й іншими структурами.

Працевлаштування

Зараз глобальний ринок праці переживає значні зміни, а в контексті воєнного стану та мобілізації, ветерани стають особливо затребуваними серед роботодавців. Важливо, щоб увага до найму ветеранів не обмежувалася лише позиціями "синіх комірців". Багато ветеранів до служби вже мали значний досвід у керівництві та менеджменті, тому їхній потенціал на вищих посадах є значним. Компанії, які не адаптуються до таких змін, зазнають наслідків подібно до багатьох бізнесів, що не змогли вчасно адаптуватися під час епідемії COVID-19.

Проблема зайнятості ветеранів залишається актуальною, оскільки, за даними Українського ветеранського фонду, близько 30% ветеранів залишаються без роботи, хоча ринок явно потребує робочої сили. У ідеальному світі роботодавці могли б використовувати прозорі платформи найму, такі як Lobby_x чи Work.ua, для вербування ветеранів, особливо враховуючи, що через ці платформи часто рекрутуються люди у Сили Оборони.

Зараз також важливо зосередитися на вдосконаленні законодавства щодо працевлаштування ветеранів, оскільки існують значні прогалини, які потрібно ліквідувати. В США, наприклад, є стимули для компаній наймати ветеранів, зокрема, пільги при отриманні державних контрактів. В Україні було б корисно внести зміни до Кодексу законів про працю, включивши спеціальний розділ, присвячений зайнятості ветеранів, з метою гарантування певних трудових прав та гарантій.

Необхідно також попіклуватися про норми, які б регулювали працевлаштування членів сім’ї ветеранів та закріплювали за ними певні державні гарантії. До прикладу, внести зміни до Кодексу законів про працю України, включивши окрему главу "Праця ветеранів", яка б деталізувала норми регулювання трудових відносин для ветеранів та їхніх сімей. 

Це включає розробку і впровадження політик, що передбачають особливі умови працевлаштування для родин ветеранів, такі як першочергове право на роботу у державних установах, можливості для гнучкого робочого графіку або дистанційної роботи, щоб врахувати їхні особливі потреби. Це також має включати надання додаткових освітніх можливостей для підвищення кваліфікації, а також створення спеціальних програм для підтримки родин, що страждають від післявоєнних наслідків, таких як догляд за тяжкопораненим тощо.

Підтримка ветеранського бізнесу

Збереження та розширення програм мікро- та макрофінансування для бізнесу, заснованого ветеранами та їхніми родинами, є критично важливим, оскільки започаткування власної справи часто стає ключовим стимулом для їхнього розвитку.

Працівники Фонду разом з ветеранами розробили законопроєкт "Про ветеранське підприємництво", який незабаром має стати законом, спрощуючи тисячам ветеранів та їхнім родинам ведення бізнесу.

Важливим аспектом у розвитку ветеранського підприємництва є зміцнення експортного потенціалу. Державна підтримка у виведенні на міжнародний рівень бренду "Створено захисниками", з відповідними преференціями та пільгами, може значно сприяти цьому. Також важлива фінансова підтримка участі в міжнародних виставках з умовою належної сертифікації продукції для відповідності стандартам. Важливою є організація курсів з менторингом для виходу на міжнародні ринки.

Також потрібно розвивати менторингові програми для роботи з міжнародними краудфандинговими платформами та створення внутрішньої платформи, де українці могли б фінансувати цільові проєкти ветеранів. Державні краудфандингові програми мають залучати іноземні інвестиції.

Ветерани-підприємці мають отримувати навчання на всіх рівнях ведення бізнесу: від реєстрації бізнесу до стратегій виходу на експорт. Український ветеранський фонд вже надає такі послуги ветеранам, які отримали фінансування через програми, такі як "Варто". Організовані лекції з експертами з різних сфер допомагають розібратися у ключових темах. Пропонується масштабувати це навчання, щоб всі  ветерани-підприємці могли в ньому брати участь, незалежно від їхньої форми реєстрації чи рівня доходів.Фізична реабілітація

Фонд переймає передові світові практики, спрямовані на підтримку ветеранів. Наприклад, нещодавно ми взяли участь у організації спортивних змагань Повітряних Сил США 2024 року у Лас-Вегасі, де 30 українських ветеранів вибороли 76 медалей, демонструючи дивовижні результати.

Надихнувшись досвідом міжнародних колег, ми акцентуємо на важливості спорту як ключового елементу реабілітації ветеранів, включаючи не тільки поранених, але й усіх учасників. Командні змагання сприяють покращенню комунікації, соціалізації, розвитку нових навичок і взаємодії між учасниками.

Зараз Фонд активно популяризує спортивний додаток Trenvet, який дозволяє ветеранам знаходити в регіонах тренерів для особистого розвитку. Trenvet активно працює в 30 містах України та розширює свою діяльність по всіх областях, підтримуючи та розвиваючи середовище, де ветерани допомагають одне одному інтегруватися назад у суспільство через психологічну підтримку та фізичну активність.

Ми також прагнемо залучити місцеві громади та бізнес до спортивної реабілітації, що створює сприятливі умови для спілкування між цивільними й ветеранами. Ветерани та їхні родини стають повноцінною частиною життя громади, що сприяє згуртованості та руйнуванню соціальних бар'єрів, стимулюючи горизонтальні взаємодії.

Чого наразі ще не вистачає

Однією з ключових послуг, що надаються родинам ветеранів, є підтримка у догляді за важкопораненими. Зазвичай догляд за бійцями, які одужують після поранень, лягає на плечі їхніх близьких. Створення професійної служби догляду дозволить родичам вільніше розпоряджатися своїм часом, повертатися до роботи і водночас створить нові робочі місця у цій галузі.

Висновки

Цей короткий огляд лише частково відображає те, що Український ветеранський фонд робить для адаптації військових до цивільного життя. Усі ці ініціативи виявилися успішними та потребують розширення та впровадження на національному рівні. Наразі, крім фінансування ветеранського бізнесу, більшість програм реалізується завдяки підтримці міжнародних партнерів.

У процесі розробки та впровадження ветеранських політик важливо завжди пам'ятати, що всі ці програми мають створювати можливості та варіанти вибору, але не мають бути обов'язковими. Ветерани повинні мати свободу вибору у використанні цих ресурсів для реалізації свого потенціалу.

Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчої директорки Українського ветеранського фонду