Як працює менторство для ветеранів: досвід США

Після повернення з військової служби ветерани часто стикаються з низкою викликів у процесі адаптації до цивільного життя. Нерідко ці випробування передбачають втрату соціальних зв’язків, труднощі зі знаходженням роботи, проблеми зі здоров’ям, що можуть проявлятись у симптомах посттравматичного стресового розладу, порушеннях сну та інших психологічних розладах, спричиняють побутові виклики. У цьому контексті, поряд з професійною психологічною допомогою, менторство (наставництво) може стати неоціненним інструментом, який сприятиме ефективній реінтеграції ветерана в суспільство.

Менторство – це взаємини підтримки, в яких більш досвідчена та успішна людина (наставник/ментор) допомагає менш досвідченій або менш успішній (підопічному/менті) в розвитку її професійних або особистісних навичок та допомагає подолати труднощі.

У ветеранській спільноті менторство є особливо важливим. По-перше, ветерани звикли до ієрархічної структури армії. Поради та підтримка досвідченого побратима/посестри, що має схожий досвід участі у бойових діях і часто має вище звання та/або є старшим/старшою за віком, сприймається краще, ніж підтримка особи, яка такого досвіду не має. 

По-друге, саме цей унікальний досвід бойових дій, який пов’язаний з важкими психологічними, емоційними і фізичними навантаженнями, зумовлює особливі стосунки, які базуються на засадах довіри і братерства.     

Можна виокремити основні ролі менторства у ветеранській спільноті:

1. Соціалізація. Ментори можуть допомогти ветеранам відновити або побудувати нові соціальні зв'язки, включаючи професійні. Наставники  відіграють провідну роль у залученні ветеранів до громадського життя та допомагають їм інтегруватися у цивільні професійні мережі.
2. Кар'єрна орієнтація. Ментори можуть допомогти з вибором нового напрямку діяльності і надати підтримку у пошуку роботи, а також у визначенні довгострокових кар'єрних цілей. 
3. Емоційна стабільність. Наявність в колі спілкування надійної особи, яка розуміє специфіку військового досвіду, може значно полегшити емоційний тягар, який часто відчувають ветерани при поверненні до цивільного життя. 
4. Підтримка. Ментори можуть виступати в ролі особи, на яку можна покластись та до якої можна звернутися за порадою та підтримкою.

Якщо ж розглядати менторство в контексті реінтеграції ветеранів, які вчинили правопорушення і потрапили до системи правосуддя, варто звернути увагу на досвід реалізації програми Судів у справах ветеранів (далі – ССВ) США. Перший суд за такою моделлю був започаткований у 2008 році у Баффало, Нью-Йорк. ССВ є прикладом ефективної інтеграції менторства в систему правосуддя, що може бути ключем до успішної соціальної та професійної реінтеграції ветеранів, які стикаються із правовими викликами.

Програми ССВ розроблені для врахування специфічних потреб ветеранів, що зіткнулися з кримінальними обвинуваченнями. Вони надають ветеранам доступ до комплексних програм, які можуть включати лікування залежностей, психологічну та психіатричну допомогу, а також реабілітаційні послуги. Ментори в цих судах зазвичай також є ветеранами, які часто вже пройшли шлях відновлення і готові допомагати своїм побратимам.

Наставники-ветерани відвідують судові засідання разом зі своїми підопічними, допомагають їм усвідомити власні потреби, підтримують з ними тісний контакт та сприяють дотриманню ветеранами умов судового процесу та програми реабілітації. Їхні обов'язки охоплюють не тільки супровід під час слухань, але і цілий комплекс питань, які безперечно допомагають реабілітації та ресоціалізації ветерана: 

1. Підтримка та наставництво. Ментори слугують рольовими моделями, надаючи емоційну підтримку і мотивацію ветеранам, що проходять через судовий процес і паралельну реабілітацію в рамках програми.
2. Допомога в розумінні судових процесів. Наставники допомагають ветеранам розуміти і виконувати судові вимоги, намагаються забезпечити присутність підопічного ветерана на всіх засіданнях суду та лікувальних/реабілітаційних сесіях.
3. Допомога з доступом до ресурсів. Ментори сприяють доступу ветеранів до різноманітних ресурсів: медичного та соціального захисту.
4. Допомога у комунікації із сім’єю та родичами. Ментор може вказати ветерану на його проблеми в комунікації з родиною. А також допомогти у зворотній комунікації, пояснити членам сім’ї, що відбувається у житті ветерана, або, наприклад, порадити додаткові сімейні психологічні консультації.
5. Пропагування відповідальності. Наставники сприяють відповідальності та позитивній поведінці, яка є важливою для успішної реабілітації ветерана.

Наявність наставника, який пережив схожі випробування, важлива для ветеранів, які часто відчувають себе більш комфортно та відкрито з колишніми військовими. 

Роль наставника може відрізнятися відповідно до певної програми Судів у справах ветеранів (яких є понад 450) у США. У деяких випадках наставники залучені протягом всього періоду проходження лікування та реабілітації ветераном.  В інших випадках наставництво є більш неформальним, а рівень залучення ментора визначають за потребами підопічного.

Щоб переконатися, що особа підходить для ролі наставника, з ним необхідно провести співбесіди в декілька етапів,  здійснити навчання для ознайомлення зі своєю  роллю та обов’язками, унеможливити правові чи психологічні перешкоди.  Менторська складова в ССВ визнана однією з ключових факторів успіху таких програм. 

В Україні існує можливість для введення схожого елементу менторства для ветеранів, зокрема в рамках окремої судово-реабілітаційної процедури (СРП). Така процедура може бути інтегрована у вже чинну систему правосуддя та законодавства України, а також діяти на базі чинних судових установ. СРП може включати схожий функціонал менторів на зразок Судів у справах ветеранів США.

Хоча наставники можуть співпереживати та надавати підтримку своїм підопічним у боротьбі за правильний шлях і новий шанс у житті, проте, важливо, щоб наставники повністю розуміли свою роль та могли виконувати свої функції.  Важливими аспектами компетентності менторів є розуміння судового процесу, програм реабілітації та психологічного стану підопічного. Кандидати на посаду наставника перед відбором до участі у програмі повинні проходити перевірку, анкетування та співбесіди. 

Менторство демонструє великий потенціал у допомозі ветеранам впоратися з поверненням до цивільного життя. Наставництво сприяє не тільки психологічному відновленню, але й відіграє вирішальну роль у соціалізації, професійному розвитку та освіті. Через свою спроможність відповідати на конкретні потреби ветеранів, менторство має всі шанси стати ключовою складовою будь-якої програми реінтеграції, в тому числі в рамках окремої судово-реабілітаційної процедури на зразок ССВ.

Владислав Шинкаренко