7,5 тисяч доларів. На такому хабарі у липні 2023 року НАБУ спіймало екскерівника Державної судової адміністрації (ДСА) Олексія Сальнікова, який мав домовитися з суддями Верховного Суду, щоб ті винесли рішення на користь певного підприємства. 

Сальнікову вдалося обійняти цю посаду після його скандального попередника Зіновія Холоднюка, який засвітився на так званих "плівках Вовка" – записах з кабінету голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Останнього підозрювали у змові із суддями ОАСК щодо захоплення державної влади та встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС) та Вищою радою правосуддя (ВРП). 

Звісно, і Сальнікова, і Холоднюка на посаді керівника ДСА більше немає. Першого звільнили у грудні 2023 року після підозри НАБУ. А його попередник – звільнився після підозри того ж НАБУ сам. 

ДСА – це по суті головний адміністратор у судовій системі, який розподіляє фінанси та створює умови для роботи суддів. Іншими словами, Державна судова адміністрація забезпечує суддів усім необхідним, а також – розпоряджається усіма фінансовими потоками у судовій системі. 

Голова ж Адміністрації – це людина, яка має доступ до величезних фінансових ресурсів та механізмів, без яких неможлива повноцінна робота суддів. 

Тож замість того, щоб щоразу "виловлювати" хабарників і держзрадників, можна одразу обрати доброчесного керівника органу. Саме це зараз і мають зробити на квазіконкурсі, де обирають наступного очільника ДСА. 

Щоб у цей раз обрати доброчесного і професійного керівника Адміністрації та відновити суспільну довіру, ВРП мала б забезпечити прозорий конкурс з відкритим обговоренням кандидатів та, наприклад, значущим залученням до процесу міжнародних експертів. Проте цього всього не сталося, і наразі перспективи успішності конкурсу виглядають, мʼяко кажучи, непереконливо. 

Доброчесність 12 з 13 кандидатів, які подалися на конкурс – під великим сумнівом. Як і процедури, за якими обиратимуть голову ДСА. І ось чому. 

Хто хоче стати головою ДСА?

•  Максим Пампура, заступник Голови ДСА

Пампура – людина доволі близька до ексголови ДСА Сальнікова. За даними САП, Максим Пампура нібито мав зустрічі за дорученням підозрюваного у корупції попереднього очільника ДСА Сальнікова та спілкувався щодо скасування рішення суду апеляційної інстанції.

На додаток до цього – протягом 2016-2018 років він декларував право користування спочатку однією, а потім іншою квартирою у Харкові. Ринкова вартість лише однієї з них зараз може становити від 180 тисяч доларів. Обидві ці нерухомості імовірно належать батькові дружини Івану Семикопу, проте за які кошти він би зміг їх придбати – встановити неможливо. Так само як невідомо походження коштів, за які Іван Семикоп зміг купити два автомобілі – Volkswagen Jetta 2016 року випуску та Toyota Camry 2020 року випуску, одним з яких користується сім’я кандидата. 

• Іван Легостаєв, ексначальник Південно-Східного міжрегіонального управління Мінʼюсту у Дніпрі

З 2015 по 2021 роки кандидат задекларував шість земельних ділянок, три квартири, нежитлове приміщення, гараж, комору та приміщення загального користування. Однак вартості на більшу частину цієї нерухомості Легостаєв у деклараціях не вказує.  

У 2023 році кандидат узяв понад 4 млн гривень позики, при тому, що задекларував у той рік 277 тисяч доларів та 77,9 тисячі євро. Тож питання, для чого йому була ця позика, залишається відкритим. 

За даними YouControl, у 2019 році Легостаєв перерахував політичній партії Шарія 100 тисяч гривень (двома внесками). Діяльність цієї партії у 2022 році СБУ заборонила через пропаганду нею війни, дестабілізації суспільства та підривання держбезпеки. 

• Оксана Куманська-Нор, ексдиректорка Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Мінʼюсту

Кандидатка відома своєю сумнівною репутацією. Її звинувачували у незаконному звільненні підлеглих, які призвели до юридичних наслідків та матеріальних витрат для Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким вона керувала. 

Ба більше, у 2019 році Куманську-Нор звільнили з посади заступниці начальника Головного територіального управління у Львівській області з питань державної реєстрації, де її екскерівник Ярослав Жукровський звинувачував кандидатку у корупційних схемах. 

Крім цього, Куманська-Нор фігурувала і фігурує досі у декількох кримінальних провадженнях, у яких йдеться про порушення за її керівництва Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Зокрема, йдеться про нераціональне використання бюджету та неналежне виконання службових обов’язків.  

• Віктор Кощинець, перший заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мінʼюсту

У 2016 році кандидат задекларував початок будівництва будинку на Київщині, який по завершенню будівельних робіт зменшився площею майже вдвічі – з 504 м2 у 264,1 м2. При цьому Кощинець не декларував у власності земельну ділянку на Київщині аж до 2018 року. Тобто на чиїй землі будувався будинок протягом двох років – з декларації не зрозуміло. 

Разом із цим у власності дружини і доньки кандидата періодично з’являються автомобілі, неспівмірні ні з їхніми доходами, ні з ринковою вартістю цих машин. Так, у 2022 році донька Кощинця придбала автомобіль TOYOTA CAMRY 2019 року випуску за 10 000 грн, що у 100 разів нижче за ринкову ціну на такі автомобілі. 

Також виникають питання і до стрімкого кар’єрного росту Кощинця, який трохи більше ніж за рік роботи у Міністерстві юстиції від старшого інспектора у Західному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту "піднявся" до першого заступника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. І це все, до речі, без досвіду у пенітенціарній службі, проте з батьком-екскерівником того самого департаменту, у якому Кощинець обійняв топпосаду. 

• Світлана Шевченко, начальниця територіального управління ДСА в Київській області

Ця кандидатка імовірно має дуже успішну доньку-студентку Ангеліну Шевченко. Принаймні такий висновок можна зробити з державного реєстру нерухомості. Протягом 2021-2023 років Ангеліна придбала три квартири, дві з яких знаходяться у Києві. Щоправда, де студентка змогла знайти кошти на придбання такої кількості нерухомості – дізнатися з публічних джерел неможливо. 

А з соцмереж Ангеліни можна зробити висновок про її прихильність до дорогих і модних речей. На одному з фото, наприклад, дівчина взута у туфлі, які дуже нагадують мюлі від Jimmy Choo, а у руках тримає сумочку, що один в один, як сумочка від Dolce & Gabbana. Що туфлі, що сумочка, обійшлись би дівчині близько 1000 доларів за одиницю. 

Це, звісно, дрібниці, якщо порівняти з вартістю її навчання у філії британського університету, що на Кіпрі. На це вона чи її сім’я змогли знайти 8,5 тисяч євро у рік. Проте на квиток до Канади, куди Ангеліна хотіла поїхати вчитися після початку повномасштабного вторгнення, у сім’ї грошей не знайшлося. А тому їй збирали на це гроші у Facebook. 

Світлана Шевченко

• Віктор Дейнека, начальник територіального управління ДСА у Львівській області

Протягом 2015-2023 років Дейнека не вказував у деклараціях вартості будинку та земельної ділянки, якими користувався з 2010 року. Інша земельна ділянка, яку кандидат вже набув у 2019 році, теж залишилася у декларації без зазначення вартості. А от вартість автомобілів, які Дейнека купив у 2019 (Honda CR-V) та 2023 (Audi Q5) роках, він задекларував. Щоправда, ціни на них виявилися заниженими орієнтовно на 10 тисяч доларів. 

• Олександр Дзюбенко, начальник територіального управління ДСА в Полтавській області

З декларації Дзюбенка не ясно, звідки походять 6 800 доларів фінансових зобов'язань, які сім’я кандидата у 2015 році сплатила для ПАТ "Альфа-Банк", при цьому, маючи річний дохід лише 44 387 гривень.

Щоправда, у деклараціях дружини кандидата за 2019 та 2020 роки знову фігурує ПАТ "Альфа-Банк", проте тепер – як джерело доходу Дзюбенка. Адже саме Альфа-Банк за самостійним рішенням у ті роки анулював борг сумарно на понад 549 тисяч гривень. 

У 2020 році Дзюбенко брав участь у місцевих виборах від політичної партії "За майбутнє" до районної ради у Полтаві. Він також був головою полтавських організацій політичних партій "Об’єднані ліві і селяни" та "Мерітократична партія України". Це, звісно ж, ставить під сумнів його політичну незаангажованість. 

А у 2023 році Дзюбенко лікувався у відомій німецькій клініці "Шаріте", у якій  лише онлайн-консультація коштує від 300 доларів. Проте встановити вартість лікування Дзюбенка та походження на нього коштів – неможливо. 

• Сергій Кравченко, ексзаступник голови Державної служби зайнятості

Разом зі своєю дружиною Кравченко за останні 10 років набув 39 земельних ділянок, а за останні 5 років – ще 10 квартир і машиномісце у Києві. Щоправда, на яких підставах вони набули цю нерухомість та з яких джерел – з декларації незрозуміло.

Можливо, частину на придбання цієї нерухомості виділила мати Кравченка, яка у 2019 році на безвідсоткових умовах позичила йому понад 5,3 мільйона гривень. Однак, питання походження цих коштів у матері також залишається актуальним. 

• Олена Палюх, ексзавідувачка сектору менеджменту активів Західного міжрегіонального територіального управління АРМА

У деклараціях кандидатка відмовляється вказувати вартість придбаного майна. Так, невідомо, скільки коштує триповерховий будинок і земельна ділянка, які Палюх набула у 2007 році, та земельна ділянка її чоловіка, власником якої він став у 2019 році. У 2021 році Палюх придбала автомобіль HYUNDAI SANTA FE 2021 року випуску за понад 1,5 млн гривень, а за 5 років до цього її чоловік купив квартиру. Цікаво, що увесь цей час кандидатка працювала на держслужбі, а отже походження таких сум коштів залишаються загадкою. 

• Роман Романюк, екскерівник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини

Разом зі своєю дружиною Романюк систематично купляє нерухомість та автомобілі за цінами, які значно нижчі за ринкові. Так у 2016 році кандидат придбав квартиру у Луцьку та задекларував її вартість у 648 500 гривень, тоді як зараз подібні квартири у сусідньому будинку продаються за ціною близько 4 млн гривень. А у 2018 році Романюк придбав автомобіль BMW 520D за 364 226 грн, що нижче за ціну на ринку щонайменше на 190 тисяч гривень. 

У 2020 році дружина Романюка купила автомобіль Ford Fiesta 2014 року випуску за 76 500 грн, який на ринку коштував би їй від 250 тисяч гривень. Через рік після дружини покупки кандидат також придбав собі авто – BMW X5 за 254 730 грн. Проте ціна його теж занижена у понад 4 рази. 

Щодо його політичної нейтральності теж виникають сумніви. Адже згідно з його деклараціями він отримував дохід від політичної партії БПП "Солідарність", та і сам неодноразово підтримував її фінансово, був помічником нардепа Дмитра Лубінця. А протягом 2015-2018 років узагалі керував політичною партією "Волинська територіальна організація Європейська солідарність". 

• Ігор Романків, тимчасовий виконувач обов’язків керівника апарату Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Свою кар’єру у судовій системі Романків розпочав одразу ж з посади голови однієї з сумнозвісних ліквідаційних комісій, яка займалася ліквідацією судів, проте за шість років роботи не спромоглася закрити чотири з них. В одній розмові з журналістами на питання, як і чому він потрапив до судової системи, Романків відповідає – "запропонували". 

У деклараціях 2016 року кандидат вказав статки свої та дружини, а також коштовне майно, які були неспівмірні з доходами сім’ї. 

Виявилося, що дружина Романківа на той час володіла авто (Audi Q5 2015 року випуску) за 700 тисяч гривень, мала 25 тисяч євро готівкою та 110 тисяч гривень готівкою та на банківських рахунках. Сам Романків мав 45 тисяч доларів готівкою та понад 174 тисяч гривень на рахунку. При цьому всьому його річний дохід не перевищував 437 тисяч гривень до оподаткування. 

• Оксана Ромашкіна, юристка БО "БФ "Право на захист", підприємиця

Ромашкіна не подала декларацію за 2022 рік після звільнення з державної служби, що може свідчити про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Водночас подані нею декларацію містять низку помилок. Як-от у 2023 році Ромашкіна не вказала у декларації вартість набутого автомобіля Volkswagen ID.4. Хоча її власних доходів та доходів сім’ї не вистачило б, щоб придбати такий автомобіль за ринковою вартістю близько 1,2 млн гривень. 

Так само у 2020-2023 роках Ромашкіна не вказала вартість будинку і земельної ділянки у Дніпропетровській області, який декларувала у спільній сумісній власності.

• Артем Брінцов, начальник відділу правового забезпечення ВАКС

Брінцов – єдиний кандидат на посаду, щодо якого ЦПК не знайшов істотних порушень. 

Як планують обирати голову ДСА?

Для проведення добору ВРП сформувала робочу групу, у склад якої увійшли члени ВРП. У ролі консультантів запросили представників з різних державних структур та представників міжнародних проєктів.

Так само як в інших конкурсах з добору топпосадовців, ВРП мала б оприлюднити перелік осіб, які долучені або можуть бути долучені як консультанти. Проте Вища рада правосуддя вирішила це приховати.

На жаль, ВРП також передбачила тільки закриті обговорення кандидатів – без публічних трансляцій та за зачиненими дверима. Тоді як для гідного відбору ВРП варто забезпечити пряму трансляцію не лише співбесід, а й обговорень кожного кандидата, як це відбувалося, наприклад, на конкурсі на посаду голови Нацагентства з питань запобігання корупції. 

Випадки з призначенням Сальнікова та Холоднюка доводять: посада керівника Державної судової адміністрації має надвисокі ризики, а отже обіймати її має людина, доброчесність і професійність якої не викликає жодного сумніву. Це необхідно і для того, щоб повернути довіру до ДСА, і для того, щоб створити ефективну систему розподілу коштів та забезпечити суддів усім необхідним для роботи. 

Проте, як ми бачимо зараз, через недовіру до процедури і до самої інституції на конкурс подалося всього 13 кандидатів. Майже до усіх є серйозні запитання, простежуються спроби приховати інформацію про вартість свого майна або ж незрозуміле походження коштів на таке майно. 

Звісно ж, під час співбесід кандидати зможуть спробувати пояснити, спростувати занижену вартість активу або підтвердити, чи справді вони не знають, скільки коштує їхнє майно. Проте важливо, щоб такі пояснення і спростування підтверджувалися документально, а робоча група при ВРП справді ретельно перевірила усі факти і документи. Адже більшість кандидатів – чиновники зі стажем, які б мали чітко розуміти порядок заповнення декларацій та важливість вказування всієї необхідної інформації. Інше питання чи готова взагалі робоча група, склад якої не прозорий достатньо скрупульозно, підійти до аналізу кандидатів.

У підсумку псевдоконкурс на надсерйозну посаду видається вибором без вибору. Єдиним логічним варіантом за цих умов виглядає, що ВРП має переоголосити добір, запросити до робочої групи міжнародних партнерів та вжити всіх заходів, щоб дійсно професійні і доброчесні кандидати повірили у процедуру та правила.

Центр протидії корупції