Відновлення лісів: потрібен компроміс
На "Українській правді" вийшла чергова велика стаття "Зелене світло санітарним рубкам. Законопроєкт, який українські ліси не переживуть", присвяченому нашому законопроєкту №9516.
Додам декілька пояснень, як автор законодавчої ініціативи. Коротко суть проблеми. В Україні тисячі гектарів лісів після пожеж, буревіїв, військових дій – мертві.
Мертві ліси самі не відновлюються. Лісівникам треба спочатку прибрати мертву деревину, розробити та підготувати ділянку під висадку нових дерев.
Але прибрати мертву деревину неможливо! Якщо ділянка з поваленим лісом має площу понад 1 га., лісівники мають спершу замовити у приватній компанії звіт ОВД (оцінка впливу на навколишнє середовище).
Звіт коштує приблизно 400-700 тисяч гривень. Процедура займає від півроку до року часу. За цей час деревина на ділянці гниє та псується, стає дровами. Подальша її реалізація не покриває навіть витрат на купівлю звіту.
Більшість звітів ОВД для санітарних рубок виготовляють дві фірми. Як наголошують самі екологи, документи іноді роблять навіть… без виїзду на ділянку. Практична цінність "такого" реферату ціною в автомобіль, сподіваюсь, зрозуміла?
Наскільки критичною є наявність звіту ОВД, якщо йдеться не про зміну цільового використання, а про відновлення лісу? Питання риторичне.
Звіт не запобігає завданню шкоди екосистемі, вона вже завдана. Звіт не покращує якість майбутніх насаджень – що і як висаджувати замість зламаних/згорілих дерев лісівники і самі знають. Тобто у більшості випадків звіт нічого не вирішує.
За що ж платити чималі кошти? А, головне, навіщо втрачати час, цінний ресурс, втрачати надходження у місцевий і державний бюджет?
Втім, практична користь від звіту – окрема дискусія. Основним є те, що звіти не купують. Тож існуюча дозвільна модель НЕ ПРАЦЮЄ!
І це не дивно, бо навіть в заможній та екологічно свідомій Європі звіт ОВД для суцільних санітарних рубок не вимагається!
Ми з колегами пропонуємо прибрати непрацюючу схему з ОВД. Дозволом на проведення робіт стане рішення комісій з техногенно-економічної безпеки, до роботи яких буде залучена громадськість, екологи тощо.
Зміни не стосуються територій природно-заповідного фонду.
"Українська правда" правильно написала – екологи ідеєю стурбовані. На їхню думку, ОВД це контроль за роботою лісівників, який не варто втрачати. Позицію екологів розумію.
Але факт у тому, що цей інструмент контролю не допомагає, а блокує відновлення лісів.
Сотні тисяч кубів поваленої деревини гниють, а ми рубаємо здорові ліси, щоб поставляти деревину на фронт. З початку року лісівники відправили на передову вже понад 32 тис. куб. м деревини. І масштаб будівництва фортифікаційних споруд лише збільшується
Необхідність змін підтримує місцева влада. Миколаївська ОВА заявляє про пошкодження 885 гектарів лісових насаджень, які не відновлюються, бо не можуть пройти ОВД. Волинська ОВА повідомляє про 5 тисяч га лісів, які потрібно відновити. Але знову таки на заваді ОВД. Полтавська, Запорізька ОВА – у всіх схожі проблеми і всі підтримують законопроєкт №9516.
Наукова рада з проблем лісознавства і лісівництва при Національній академії наук України розглянула питання і також виступила в підтримку № 9516. Науковці чітко вказують, що ми в Україні придумали обмеження, які не працюють в жодній країні Європи!
Тож цілком закономірно, що Комітет з екологічної політики також підтримав законопроєкт.
Домовились з колегами, в процесі підготовки до другого читання, знайдемо додаткові компроміси та запобіжники, щоб мінімізувати ризики та забезпечити відкритість та прозорість процесу відводу ділянок в санітарну рубку.
Екологи та лісівники мають дійти згоди. Впевнений, це можливо.
Олександр Матусевич
