"Свобода та Демократія". До майбутнього, на яке ми заслуговуємо
"Українська правда" публікує есе фіналістів проєкту European Union in Ukraine "Десять років Євромайдану: як європейські цінності визначали шлях України". Переможців конкурсу оголошували Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова та віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. На церемонії нагородження були присутні: Севгіль Мусаєва, Світлана Заліщук, Остап Стасів, Дмитро Шульга та Наталія Хіноцька. Загалом на конкурс надійшло 142 роботи з усіх регіонів України та з-за кордону.
Коли я щодня заходжу за кавою до місцевої кав'ярні в моєму районі, я завжди звертаю увагу на дбайливо розміщений подвійний прапор на касі. Половина його – це прапор України, а інша половина – прапор ЄС. Він крихітний, але є там щодня. Цей прапор є моїм особистим нагадуванням про шлях, який обрали українці – шлях вільної демократичної країни, яка є рівноправною частиною великої європейської родини.
Озирнувшись вулицями українських міст сьогодні, важко не помітити, що нагадування про довгоочікуване європейське майбутнє – повсюди. Після Революції Гідності 2014 року це стало звичним явищем в Україні. Тепер Європейський Союз нарешті став єдиним вектором майбутнього, а не одним з багатьох. Саме тоді членство України в Євросоюзі перетворилося з ілюзорної перспективи на реальне бажання і мету на кілька поколінь вперед.
Почавшись з групи людей на Майдані Незалежності, які вийшли туди через незгоду з відмовою президента Януковича підписати довгоочікувану Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року, новий рух, спрямований на майбутнє в Європейському Союзі, оповив українські регіони, немов тепла пелена в холодну осінню ніч. Спілкуючись з людьми, які були свідками перших днів Євромайдану, більшість з них навіть уявити собі не могли, у що він переросте. Вони вийшли на вулиці, коли влада була готова поставити хрест на долі їхньої країни. Ніхто з них не думав, що вони стануть частиною барвистих сторінок шкільних підручників з історії. Також мало хто уявляв, що зима 2014 року була лише першою для України зимою у вогні з багатьох наступних.
Коли я думаю про цінності Європейського Союзу, дві завжди виділяються і викарбовуються в моїй голові великими літерами. Свобода та Демократія.
Більшість людей, які вийшли на вулиці 10 років тому, продовжують боротися за ці основні європейські цінності, які збігаються з тими, що закладені в генетичному коді українців. Для багатьох з них життя стало ціною, яку вони заплатили, захищаючи демократичне майбутнє України та її право на існування.
Оскільки ніщо не приходить саме по собі, початок цієї величезної проєвропейської хвилі в Україні збігся з хвилею жорстокості, що накопичувалася десятиліттями з боку найбільшого східного сусіда.
Читайте також колонки фіналістів проєкту:
Окупація Росією Кримського півострова та початок війни на Донбасі дали зрозуміти багатьом українцям, що Росія не є братом чи другом, як це було прийнято вважати в Україні протягом десятиліть. Російська війна в Україні на практиці показує, наскільки міцними є європейські цінності та наскільки важливою є ця десятилітня боротьба, через яку проходить Україна. Сьогодні люди точно знають, якою є альтернатива європейського майбутнього для України і як сильно ми цього не хочемо.
Важко назвати відчуття, подібне до того, яке я відчуваю, стоячи посеред Майдану Незалежності. Я заплющую очі, і звуки завжди жвавого, широкого Хрещатика одразу зникають. Я відчуваю гірку суміш гордості і болю, що супроводжує Україну на шляху до європейського майбутнього.
Я відчуваю, як кожна цінність, що сповідується в Європейському Союзі, протягом останнього десятиліття формувала нову українську свідомість, як багато з цих цінностей вкорінені тут кров'ю, а отже, вже ніколи не можуть бути предметом компромісів.
Коли я заплющую очі, стоячи посеред місця, де з перших днів незалежності писалася історія моєї нації, я відчуваю, наскільки моя держава заслуговує на членство в ЄС.
Розмірковуючи над тим, як Євромайдан визначив шлях України, я багато думаю над тим, наскільки важливим є той факт, що люди на вулицях Києва та інших українських міст вже мали досягнення у 2014 році, включаючи відставку проросійського режиму Януковича. Як і під час Помаранчевої революції 2004 року, Революція Гідності стала ще одним доказом для українців, як багато ми можемо досягти, коли об'єднуємося у боротьбі за майбутнє. Ми усвідомлюємо, наскільки складною є боротьба, в яку ми вступили 10 років тому, але ми також знаємо, що немає нічого неможливого, коли ми захищаємо своє існування.
Сьогодні, коли ми відзначаємо 10-ту річницю Євромайдану, Європейський Союз розпочав переговори про вступ України до ЄС. Те, що могло здатися різдвяним подарунком від Брюсселя, насправді є плодом важкої праці тих, хто вже багато років присвятив себе служінню українському народові та спрямуванню його до європейського майбутнього. Сьогодні ми як ніколи відповідальні перед тими, хто поклав своє життя за вільне майбутнє країни з європейськими цінностями. Наше завдання – гідно прокласти шлях нації сторінками книги зі щасливим кінцем, яку відважні люди почали писати того похмурого дня в листопаді 2013 року.
Єлизавета Ходоровська
