Не тільки Росія. Хто ще створює загрозу українським журналістам?

Безпека працівників медіа важлива. Поки що головною загрозою для українських журналістів є російська агресія, яка забрала життя 76 медійників, з яких 25 не були комбатантами. Однак приклади Михайла Ткача, Юрія Ніколова та працівників Bihus.Info показують, що свободу преси порушують не тільки росіяни.

Кримінальний кодекс України містить кілька статей, які прийнято вважати "журналістськими": 

• перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК України);
• погроза або насильство щодо журналіста (ст. 345-1 КК України);
• умисне знищення або пошкодження майна журналіста (ст. 347-1 КК України);
• посягання на життя журналіста (ст. 348-1 КК України);
• захоплення журналіста як заручника (ст. 349-1 КК України).

Через депутатські звернення та інформацію у відкритому доступі мені вдалося дізнатися, який стан справ із кримінальними правопорушеннями проти журналістів під час великої війни. Є цікаві тенденції.

Кількість порушень істотно зменшилася

Почнемо з того, що відомо з публічного простору. Цим питанням займався аналітичний портал "Слово і Діло". Згідно з їхньою інформацією, упродовж 2015-2020 років ситуація з правопорушеннями щодо медійників була такою:

2015: 85 кримінальних правопорушень, про підозру повідомили 16 особам;

2016: 141 кримінальне правопорушення, про підозру повідомили 19 особам;

2017: 174 кримінальних правопорушень, про підозру повідомили 29 особам;

2018: 177 кримінальних правопорушень, про підозру повідомили 11 особам;

2019: 157 кримінальних правопорушень, про підозру повідомили 20 особам;

2020: 104 кримінальних правопорушення, про підозру повідомили 18 особам (робимо поправку на те, що це був ковідний рік).

Протягом 2021 року Офіс генерального прокурора відкрив 182 справи за перешкоджання журналістській діяльності, 25 проваджень від початку року направили до суду.

Я зробив запит до Національної поліції, аби отримати інформацію про кримінальні правопорушення за "журналістськими" статтями в 2022-2023 роках. У 2022 році правоохоронні органи зареєстрували 107 повідомлень, з них за 54-ма відкрили кримінальні провадження. Із цих 54-х: 45 закрито, 5 — направлено до суду з обвинувальним актом. 

У 2023-му ситуація була такою: зі 132 заяв 52 стали кримінальними провадженнями. З них 30 закрито, а 5 – направлено до суду з обвинувальним актом.

Перешкоджань журналістській діяльності стало менше?

Насправді ні. Немає чіткого розуміння, що журналістам стало легше працювати за останні два роки, хай якими не були би цифри. 

Насамперед журналістів та редакцій стає менше. Медійне середовище України поповнює лави Збройних сил, адже колишні журналісти сьогодні стають пресофіцерами, діловодами, а ще операторами дронів, мінометниками, штурмовиками тощо. Крім того, російська агресія стала загрозою для багатьох редакцій. 

Сьогодні значна кількість медіа перестали працювати, адже їхні працівники та офіси опинилися в окупації, були знищені чи банально не можуть продовжувати діяльність через брак фінансів. Менше журналістів, менше редакцій – менше злочинів та підозр за порушення прав медійників.

Також надана мені інформація свідчить, що лише незначна кількість заяв завершується скеруванням обвинувального акту до суду. Ще менше –  постановленням судом обвинувального вироку. І це попри те, що в 2023-му динаміка звернень до правоохоронних органів за "журналістськими" статтями зросла в порівнянні з 2022 роком. 

Відповідні цифри також можна трактувати як відсутність в органів правопорядку розуміння критичності та пріоритетності захисту ЗМІ як особливої категорії суб’єктів. Для нас це зараз особливо важливо, адже захист свободи слова захист є одним з пріоритетів євроінтеграції. Адже доведення розслідування справ по "журналістських" статтях до суду часто відбувається лише за умови дуже активної позиції потерпілих журналістів або підтримки громадянського суспільства.

Менше підозр та обвинувальних актів не означає зменшення реальних загроз. Їх навпаки стає все більше. І загрозу українським журналістам сьогодні створюють не тільки російські окупанти, але подекуди й недостатньо ретельний розгляд справ правоохоронними органами.

Ярослав Юрчишин