Мінветеранів: перезавантаження, розвиток, оновлення

Вівторок, 19 березня 2024, 10:25

Минув перший місяць, як Мінветеранів зазнало змін. Курс на оновлення очевидно не простий. Особливо, коли серед ветеранської спільноти сформувалася стала думка, що "міністерство – це бутафорія", "політика – ганебна", "ветерани вважають себе вигнанцями", а в суспільстві панує сприйняття ветерана, як прохача пільг, агресивно налаштованого потенційного порушника закону.

Минулого тижня Український ветеранський фонд Мінветеранів оприлюднив дані загальнонаціонального опитування образу ветеранів в українському суспільстві, які свідчать про зниження довіри до ветеранів майже вдвічі у порівнянні з 2022 роком.

Але водночас ці 30 днів показали, що політика може динамічно та якісно змінюватися, довіру до міністерства та лідерство необхідно і треба повернути та примножити, а шлях повернення від військового до цивільного життя може бути комфортним.

Реклама:

Ключове розуміння – брати відповідальність і змінювати, але змінюватися і самим, стати для ветеранів та ветеранок дієвим, безкомпромісним адвокатом, адже повернення з війни – це не питання завтра, воно вже відбувається.

Коли я приступив до виконання обов‘язків міністра, я чітко розумів, чого мені не вистачає, як ветерану. Поваги. І що я хочу змінити, як посадовець. Повернути повагу. 

У цьому слові для мене багато сенсів. Повага вимірюється не лише тим, щоб поступитися місцем у транспорті або встановленням дротового телефону вдома. Повага багатогранна. 

Повага у створенні та імплементації ветеранської політики. На часі сутнісне її наповнення важливими та ефективними рішеннями, обдуманими та дієвими кроками з розумінням, що ветеранська політика – це складова політики національної безпеки та оборони.

У центрі уваги – ветеран та ветеранка, їхні сім’ї, а також родини загиблих Захисників та Захисниць. Тобто відновлення країни невід‘ємне від відновлення людини. Тепер держава загалом і Мінветеранів, зокрема, мають взяти відповідальність за тих, хто повертається, так само як вони взяли відповідальність за країну, ставши на її захист.

Повага у лідерстві. Вона про розвиток, стимули, потенціал, унікальний досвід, відповідальність, спроможність ставити цілі і досягати їх. Ветерани та ветеранки є цінним активом для суспільства, економічний драйвер країни, а не її тягар.

Повернення до цивільного життя має виходити за рамки лише звичайного працевлаштування. Мова йде про освіту, перекваліфікацію, формування лідерських якостей, створення власних бізнесів. І, що не менш важливо, створення робочих місць для побратимів та посестер, об’єднанні їх вже довкола нових інтересів та викликів. Врешті-решт, ветеранське підприємництво може стати альтернативою звичайним пільгам.

Повага у медичному забезпеченні відповідно до потреб. У психологічній, спортивній реабілітації, бо все це є ключовим і дієвим способом відновлення, а отже, і повернення до цивільного життя. На власному досвіді перевірено, адже рух вперед і є життям. 

Повага у спрощенні процедур, діджиталізації послуг. Є-Ветеран – всі послуги в смартфоні і доступні в "один клік". Адмінпослуги – в одному місці і за мінімальної кількості відвідувань.

Повага у сильній, адекватній, ефективній регіональній політиці. Можливості мають бути сконцентровані не лише в Києві, а розповсюджуватися та надаватися повсюди – від великого міста до маленького гірського селища. Бо всі громади без виключення вже сьогодні мають Захисників та Захисниць, які повертаються до цивільного життя. Тому війна – не привід гальмувати розвиток ветеранської інфраструктури, проєктів, створення робочих місць, а необхідність ще на вчора підготуватися до гідної зустрічі Героїв. 

Повага у пам‘яті, вшануванні, відзначенні загиблих Захисників і Захисниць. Сучасне покоління українців та нащадки мають знати та поважати внесок кожного та кожної у збереженні державності та нації в цілому, самовідданість та самопожертву заради життя інших.

Ці напрями є ключовими та стратегічними для Мінветеранів. І протягом цього місяця ми вже отримали певний результат. Саме тому я впевнений, що перезавантаження та оновлення може відбуватися динамічно: є кейси, де результат буде відчутний майже відразу, а є зміни, які глобально в перспективі впливатимуть на ветеранську політику. Головне – закласти фундамент.

Що зроблено? 

  1. Відновлена комунікація з ветеранами, членами сімей загиблих, громадськими організаціями. Громадськість вперше за декілька років залучена до напрацювання ветеранської політики. Ми не лише їх чуємо, а працюємо разом.
  2. Мінветеранів підтримало родини загиблих Захисників і Захисниць та ініціювало перегляд розмірів державної соціальної допомоги дітям захисників-добровольців. З 1 квітня розмір державної соціальної допомоги буде збільшено з 2361 грн 7800 грн на одного неповнолітнього та 6100 грн – на кожного, якщо в сім’ї двоє і більше дітей.
  3. Розпочато наповнення Реєстру суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів та їхніх родин. Це нарешті відкриває доступ до безоплатної психологічної допомоги за принципом трирівневої системи організації та надання таких послуг. Це соціально-психологічна підтримка та супровід, психологічна допомога, комплексна медико-психологічна допомога. Послуги можуть надаватися стаціонарно, амбулаторно або дистанційно.
  4. Урядом ухвалено єдиний підхід надання адміністративних послуг у ЦНАПах для ветеранів, членів їхніх родин та сімей загиблих Захисників та Захисниць в режимі "єдиного вікна". Адмінсервіс "Ветеран" буде поширений по всій Україні. Суть: з ветеранами і для ветеранів працюватимуть виключно фахівці, які спеціалізуються на ветеранських послугах та обізнані у потребах.
  5. Запущена програма фінансування ветеранського бізнесу "Варто почати власну справу" від Українського ветеранського фонду. Збільшено вартість заявки на розвиток власного підприємництва до 1,5 млн грн. Крім того, проведено форум ветеранського бізнесу, де визначилися із потребами та проблематикою на шляху. Доопрацювали законопроєкт про ветеранське підприємництво і очікуємо на його голосування у 1 читанні.
  6. Ухвалений Порядок використання бюджетних коштів для створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища (НВМК), спрощено процедуру видалення зелених насаджень на території майбутнього кладовища у Гатному під Києвом. Це дає можливість розпочати підготовчі робити для початку будівництва I черги НМВК.
  7. Запущено експериментальний проєкт з переходу від військової служби до цивільного життя, що передбачає створення адаптованої освітньої інфраструктури, професійну перепідготовку та спортивну реабілітацію

    На етапі реалізації:

  8. Розширення переліку планових стоматологічних послуг за рахунок коштів державного бюджету. До кінця року на реалізацію цього проєкту буде виділено до 1 млрд грн.
  9. Інтеграція реєстрів до системи переходу від військової служби до цивільного життя, взаємодія між реєстрами Мінветеранів та Міноборони. Запуск е-посвідчення ветерана.
  10. Передача в постійне користування до НВМК земельних ділянок площею понад 265 га. Це фактично дасть старт для реалізації найбільшого в історії України проєкту вшанування пам’яті загиблих Героїв. 

Це лише 10 головних ініціатив Мінветеранів за місяць. Більше рішень – попереду. Наразі ми відчуваємо великий кредит довіри від ветеранської спільноти. І не маємо права його знехтувати. 

Олександр Порхун

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Дозвільна кухня: Реєстрація потужностей чи експлуатаційний дозвіл для бізнесу?

Уроки впровадження накопичувальних пенсій у Польщі, що варто взяти до уваги

Як головування Польщі у ЄС дозволить посилити тиск на імпорт російських енергоносіїв

Цифрова трансформація правосуддя: як Україна створює сучасну судову систему

Як АРМА стало "золотим парашутом" для росіян

Людина і її місце. Промова на врученні Премії Шевельова