Ордери на арешт російських командувачів означають персональну відповідальність за війну

Один із двох російських військових командирів щодо яких Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт є уродженцем Одеси.

Особисто мені не відомо, у якому віці й за яких обставин він опинився в рф. Та це й не має значення, оскільки українське коріння жодним чином не завадило йому віддавати накази про бомбардування російськими ракетами українських міст. 

І можливо, це навіть своєрідний прояв садизму з боку кремлівського режиму – робити так, щоб накази на атаки українських міст віддавались командирами народженими на українській землі. 

Починаючи щонайменше з 10 жовтня 2022 року й до березня 2023 року під командуванням цього російського генерала Кобилаша (командувач дальньої стратегічної авіації) та адмірала Соколова (командувач Чорноморського флоту) силами рф по Україні було випущено майже 700 балістичних і крилатих ракет. Внаслідок чого загинуло більше 100 цивільних громадян, зруйновано сотні об’єктів цивільної інфраструктури.

Тож МКС визнав, що існують достатні підставі вважати, що ці двоє несуть відповідальність за воєнні злочини у вигляді нападу на цивільні об’єкти енергетики і заподіяння надмірної шкоди цивільним особам. Також ми маємо перші ордери на арешт у справах щодо злочинів рф проти України, які стосуються злочинів проти людяності.

Читайте також: "Правда, що Зеленський усім роздав зброю?" Історія першого вироку за воєнний злочин

Чому ордери МКС є вкрай важливими для України та міжнародної спільноти

По-перше, міжнародне правосуддя демонструє не притаманне йому досить швидке реагування на подібного роду злочини. Ордери путіну та львовій-бєловій, а тепер і військовим командувачам рф під час іще триваючої активної фази російської агресії свідчать про те, що міжнародна юстиція не має наміру відкладати правосуддя у справах щодо злочинів рф проти України на "після війни". Наш Президент недаремно у відповідь на видані МКС ордери зазначив, що "коли міжнародна юстиція починає працювати, її вже не зупинити". Саме це ми зараз спостерігаємо.

По-друге, це не лише перші за час повномасштабної війни ордери МКС на арешт топвійськових рф за удари по цивільній інфраструктурі України, а й перші ордери, винесені за злочини проти людяності – "умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень або серйозної шкоди психічному чи фізичному здоров'ю". І вони можуть відкривати шлях для винесення МКС інших ордерів щодо арешту росіян за вчинені ними злочини проти людяності. Більш того, оскільки початку російської ракетної "кампанії" проти України під командуванням згаданих військових командувачів передувала заява путіна перед російським Радбезом щодо необхідності удару по енергетичній інфраструктурі, не виключено, що з’являться й чергові обвинувачення проти путіна, які стосуватимуться цих ракетних атак.

По-третє, попри те, що в цілях захисту свідків та гарантування подальшого розслідування детальний зміст цих ордерів на арешт не розкривається, МКС наголошує на тому, що винесення самого факту видачі ордерів в публічну площину може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів. Зрозуміло, що ці топзлочинці не опиняться негайно на лаві підсудних, однак, як ми бачили у випадку з путіним та львовою-бєловою, ордери на їхній арешт сприяли поверненню до України депортованих росією дітей.

І нарешті, я не даремно звернув увагу на персону російського генерала-злочинця.

Ми маємо усвідомлювати, що як би не хотілося нам одномоментно, одним судовим рішенням притягнути до колективної відповідальності "всю країну-агресора", це неможливо. Для встановлення справедливості Україні разом із міжнародною спільнотою доведеться пройти довгий і складний шлях, оскільки за кожним злочином, скоєним росією проти нашої держави, проти наших людей є конкретне прізвище, конкретні люди, які розпочали цю війну, підтримують її, віддають накази, виконують ці накази. Кожен конкретний злочинець повинен бути ідентифікований і має персонально відповідати за кожен конкретний злочин, скоєний ним.

Видані Міжнародним кримінальним судом ордери на арешт якраз говорять про персональну відповідальність. Про те, що "існують підстави вважати, що російські військові командувачі флоту і дальньої авіації несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за зазначені злочини".

І вагомим елементом притягнення до цієї персональної відповідальності є зобов’язання кожної держави-учасниці Статуту Міжнародного кримінального суду (Римського статуту) у випадку появи на своїй території путіна та всіх російських воєнних злочинців щодо яких МКС вже видав і ще видасть ордери на арешт, заарештувати та передати їх до суду в Гаазі. 

Лава підсудних у Гаазі повинна бути поіменною. Для всіх авторів, організаторів і виконавців воєнних злочинів. Незалежно від їхніх звань та посад.

Задля цього вкрай важливою є спільна робота нашого національного правосуддя з міжнародним. Саме тому Офіс Генерального прокурора України і особисто Генеральний прокурор України Андрій Костін перебуває у постійній тісній співпраці з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана, який нещодавно вкотре наголосив: "Ми зобов'язані робити все можливе, щоб розслідувати і доводити справи щодо воєнних злочинів рф в Україні до кінця. В мене немає сумнівів, що ми побачимо результати цієї невтомної роботи".

Особисто в мене також немає сумнівів у тому, що рано чи пізно ми відновимо справедливість. Воєнні злочини, злочин геноциду, злочини проти людяності не мають строків давності. Тому жоден російський воєнний злочинець будь-якого рангу, який вчинив злочин на нашій землі, не буде почуватися безпечно протягом усього свого життя  – у всіх 124 країнах, які ратифікували Римський статут. А видані ордери на арешт цих двох російських генералів вже зараз мають стати потужним сигналом для всіх військових злочинців про довгу руку міжнародного правосуддя й невідворотність покарання за подібні злочини.

У цьому контексті, наостанок, залишу запитання для роздумів: якби свого часу після бомбардування грузинських міст у 2008 році замість отримання з рук путіна відзнаки "герой росії" за участь у вбивстві мирного населення російський генерал Кобилаш сів на лаву підсудних, чи говорили б ми сьогодні про його злочини на території нашої країни?

Денис Маслов