Злочини СБУ в розслідуванні Bihus.infо. Звернення до президента
Пресреліз СБУ стосовно "протидії організованій наркозлочинності" після публікації матеріалу Bihus.infо свідчить про те, що звільнених співробітників, які стежили за журналістами, виводять з-під кримінальної відповідальності. І виведуть.
Щоб коли резонанс і увага спаде, тихцем довести самим собі, що все було "в межах і в спосіб". Бо ж справу, як ми пам'ятаємо, одразу взялась розслідувати СБУ, цілком і одразу усвідомлюючи, що злочин вчиняла теж СБУ.
Це така умова для того, щоб ті співробітники вдавали, що робили "свою роботу", а не допомагали комусь нагорі використовувати владу в своїх (а не суспільних) інтересах. Захищали національну державність, а не зачищали тих, хто насправді захищає і допомагає захищати національну державність.
Останнім часом точиться багато дискусій щодо того, що перемогти велику росію малою росією буде неможливо. Як бачимо, зараз дискусії не без підстав.
Бо саме росія зацікавлена в тому, щоб тут у нас співробітники спецслужб витрачали час і насправді обмежені людські, технічні та фінансові ресурси для боротьби зі "своїми", а не з ворогами.
Багато хто усвідомлює, що саме журналісти, за браком інших інституцій, важелів та противаг, захищають країну зсередини від внутрішнього ворога. Ворога, якому стане сили, щоб ми програли спочатку зсередини, а вже потім на полі бою. Оскільки програти на полі бою одразу, незважаючи на всі докладені зсередини зусилля, не вдалося.
І те, що зараз переслідують саме журналістів – тому підтвердження. Це свідчить як мінімум про те, що притаманне росії бажання створити комфортне середовище для правлячої верхівки без конструктивної критики та незалежних журналістів існує.
Чи існує таке бажання у самої правлячої верхівки? Буде видно з її, верхівки, реакції.
Бо звільнення виконавця (а не його арешт) до публікації матеріалу – крок на випередження, а не реакція. Крок для захисту самих себе від суспільного обурення, а не журналістів – від силовиків. Бо ті, хто давали накази згори вниз, і досі нагорі. А це означає, що будуть ще накази.
Пане Президенте, на минулій пресконференції ви закликали мене, щоб я вам допомагав. Насправді я лише цим і займаюсь.
Пане Президенте, якщо ви не відправите у відставку того або тих, хто давав накази – він або вони згодом можуть своїми діями відправити вас.
Бо це не редакція журналістів Bihus.infо нашкодила державі й вам особисто тим, що опублікувала цей матеріал. А ті, хто вчинив ті злочини, про які розповіла редакція журналістів у цьому матеріалі. І я не про Василя Васильовича Малюка.
Нещодавно мав розмову щодо останніх одразу декількох (від початку року) пострілів собі ж у ногу людей, які, очевидно, пов'язані з владою. Ударів по людях, які зацікавлені в тому, щоб влада і країна ставали сильнішими. Ударів, які роблять і зробили владу і країну слабшими.
Розмова звелась до простих і зрозумілих висновків. Якщо суспільство вірить, що влада захищає інтереси суспільства – суспільство підтримуватиме і захищатиме владу в будь-якій ситуації і що б не сталось. А якщо ні – то ні.
І будь-який департамент жодної служби, будь-який навіть найсистемніший куратор виявиться безсилим, коли і якщо суспільство отримає достатню кількість аргументів для того, щоб не довіряти.
Я проти того, щоб суспільство втрачало довіру до влади, бо це запорука нашого існування.
Я за те, щоб ми і надалі пліч-о-пліч ї**шили р*сн* та внутрішнього ворога. Разом.
Честь співробітникам Служби, які вже два роки щодня роблять неможливе у справі захисту нашої держави від загарбників. У справі захисту інтересів нашої держави.
Ганьба тим, хто вважає, що Служба – це кнопки в їхніх телефонах. Хто не розуміє роль і призначення саме тут і саме зараз Служби безпеки України. Роль і призначення журналістів. І свою.
Михайло Ткач
