Строки, "спірні" угоди, засекречені вироки і знову строки: що і як гальмує роботу Антикорсуду
Вироки – здається, один із головних показників, з якого українці визначають ефективність боротьби з корупцією. І це не дивно: тут є і сам факт рішення суду, і покарання, і відчуття справедливості, якого сьогодні так не вистачає українцям.
В Україні вироки за топкорупцію виносить Вищий антикорупційний суд, і, схоже, саме у 2023 році до роботи ВАКС виникло найбільше запитань за всі чотири роки існування цієї інституції.
Тут одразу треба пояснити декілька важливих речей.
Передусім, нагадаємо, що власне до винесення вироку не лише суд, а й сторона обвинувачення має провести дуже багато роботи. І ті самі покарання за корупцію, яких здебільшого й чекає суспільство, вимагають чималого: правильно зібраних доказів, продуманої аргументації з боку прокурорів та і загалом злагодженої практики самого суду, яка повинна базуватися на конкретних недвозначних нормах закону.
А суд, і зокрема ВАКС – це елемент системи кримінальної юстиції. І навіть найбільш ідеальна інституція, яка працює в системі, не може видавати хороший результат, якщо інші елементи недосконалі. Так і з Вищим антикорупційним судом: попри особливо прискіпливий відбір суддів ще до запуску суду і загалом якісну роботу органу, саме на четвертому році існування його "наздогнали" чимало проблем, які впливають і на інші суди.
Юристи Transparency International Ukraine відстежують роботу ВАКС від початку його роботи. Цьогоріч, як і раніше, ми презентували черговий звіт з даними нашого моніторингу, де детально розглянули головні проблеми роботи Антикорсуду.
В результаті нашого дослідження, зокрема, ми виявили виклики в роботі суду, які залежали як від самої інституції, так і від зовнішніх факторів. І примітно, що саме ці моменти здебільшого і ставали підґрунтям для запитань, які виникали в суспільства до роботи суду.
Передусім до них належать:
- дотримання розумних строків судового розгляду;
- угоди в топкорупції та засекречення вироків за результатами їх розгляду;
- вплив "поправок Лозового" на розгляд справ.
Звісно, це лише окремі речі, які впливають на ефективність судового розгляду. Насправді їх значно більше, але ми певні, що за найшвидшого вирішення цих проблем, запитань до ВАКС стане помітно менше.
Розумні строки: як їх дотримання впливає на роботу суду?
Як ми вже згадували вище, на судовий розгляд впливає чимало чинників. Так на швидкість розгляду справ впливають, зокрема, складність цих проваджень, кількість обвинувачених, їхня поведінка.
Наприклад, якщо у справі багато документів, відеозаписів та звукозаписів, які треба прослухати суддям, а також наявні кілька десятків свідків, яких необхідно допитати, то складно очікувати, що суд винесе вирок швидше, ніж за рік. А якщо таких справ у суддів кілька десятків, провести швидкий та якісний судовий розгляд – це справді завдання із зірочкою.
Досить часто розгляд затягується через відкладення суддями засідань. У межах моніторингу у 2023 році наші юристи відвідали 390 засідань. З них відбулися 244 (63%), а були відкладені 146 (37%). Найчастіші причини для відкладення:
- неявка підозрюваного/обвинуваченого (у 54 випадках зі 146);
- без повідомлення причини (у 22 випадках зі 146).
Так, неявка підозрюваних може бути з поважних причин та з неповажних. Закон визначає, що до поважних причин належать, наприклад, смерть близької особи, стихійне лихо та інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють реагування особи на виклик. А оскільки навести вичерпний перелік поважних причин обʼєктивно неможливо, цим часто і цілком свідомо зловживають учасники справ – щоб затягнути розгляд і, зрештою, дочекатися спливу строків давності.
Наприклад, торік народна депутатка Шол просила відкласти розгляд справи через її участь в засіданні парламенту, а нардепка Анна Колісник – через те, що в неї відключили світло. А це сприяло затягуванню розгляду справ щодо них і, зрештою, ці провадження були закриті, бо строки давності спливли.
Відповідно до законодавства, саме суд має забезпечувати дотримання розумних строків розгляду. І він має для цього інструменти – привід учасника, накладення грошового стягнення, зміна запобіжного заходу.
Проте, на жаль, ВАКС не завжди використовує ці інструменти, а якщо й використовує, то розміри штрафів за неявку до суду вкрай малі: у 2023 році ці суми варіювалися від 1342 грн до 5368 грн. Крім цього, суд не може застосувати такі стягнення до захисників, які теж можуть ігнорувати засідання без поважних причин.
Недотримання розумних строків судового розгляду може також призвести до збігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Адже розумні строки судового розгляду також спираються на строки давності. Якщо суд таки прийде до висновку про вину обвинуваченого, до цієї особи, за загальним правилом, мають бути застосовані якісь каральні заходи. А якщо строки давності спливли, то суду залишається лише констатувати винуватість особи і відпустити її. І це за умови, що захист не буде клопотати про звільнення від кримінальної відповідальності через сплив строків давності. В такому разі навіть про констатацію винуватості говорити не можна.
На жовтень 2023 року, коли ми завершили цей етап моніторингу, судді першої інстанції ВАКС звільнили від кримінальної відповідальності або покарання у звʼязку зі спливом строків давності 21% від усіх фігурантів. І це число зростає.
Наприклад, на таку долю могла очікувати справа щодо ексдиректорки держпідприємства "Укрмедпроєктбуд" Ірини Коваль та її спільника-ексдиректора ТОВ "Укрпрофмед" Ігоря Кучми, яких ВАКС засудив наприкінці грудня 2022 року. Але АП ВАКС не встигла розглянути цю справу до 9 грудня 2023 року, а саме тоді спливли строки давності. Зрештою АП ВАКС виправдала цих осіб, скасувавши обвинувальний вирок першої інстанції.
Не меншою проблемою залишається й етика учасників судового процесу – зокрема зловживання, що їх можуть допускати як сторона обвинувачення, так і сторона захисту.
Варіантів для таких зловживань чимало. Заявлення необґрунтованих відводів та клопотань, тривале ознайомлення з матеріалами кримінальних справ та інші витівки юристів можуть часто негативно впливати насамперед на права обвинуваченого та підозрюваного. Адже таким чином суд тривалий час не може приступити до розгляду справи по суті і вирішити, чи вчинила особа злочин, чи таки ні. Бо якщо не вчинила, то всі обмеження її прав потрібно припинити.
Такі зловживання також можуть бути спрямовані на "затягування" судового розгляду, і КПК України надає обмежене коло засобів, якими можна реагувати на такі дії. Так, судді ВАКС застосовують принцип недопустимості зловживання процесуальними правами, який хоч і не визначений в законі, але є загальноправовим. На користь цього аргументу наводиться відповідна позиція Верховного Суду.
Наприклад, КПК України не містить норм, які б забороняли використання нецензурної лексики в процесуальних документах. Але це не означає, що її можна використовувати. При цьому в практиці АП ВАКС є рішення, у яких судді визнавали використання нецензурної лексики зловживанням процесуальними правами.
До того ж судді ВАКС мають можливість притягувати до адміністративної відповідальності за неповагу до суду. З 11 лютого 2022 року судді ВАКС отримали повноваження штрафувати учасників процесу за неповагу до суду. Потрібні зміни були внесені до КУпАП, на їх доцільності TI Ukraine наголошувала велику кількість разів.
Неповага до суду виражається у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, в непідкоренні громадян розпорядженню головуючого, в порушенні порядку під час судового засідання. Тобто ідеться про дії, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених ним правил. Покарання за такі правопорушення – штраф від 850 до 2550 грн.
На жаль, у практиці ВАКС ми встановили лише один випадок, коли суддя притягнув адвоката до такої відповідальності. Але ситуацій, коли адвокати сперечаються з головуючими у справах, порушують порядок судового засідання та іншим чином висловлюють свою зневагу до суду, значно більше. Тож суду безперечно варто частіше реагувати на такі порушення.
Угоди в топкорупційних справах: чому ними подекуди не задоволене суспільство?
У 2023 році ВАКС затвердив декілька угод в корупційних справах, і до окремих із них у громадськості виникали запитання.
Взагалі угода про визнання винуватості – це юридичний "компроміс" між стороною обвинувачення та підозрюваним. А щоб не було зловживань, ці угоди повинен перевіряти суд.
Так, умови угоди мають відповідати інтересам суспільства – це залежить від тяжкості злочину та власне співвідношення публічних і приватних інтересів. Звісно ж, угода не має порушувати права, свободи чи інтереси сторін і обов’язково повинна бути добровільною.
Укладаючи угоду, сторони можуть погодити покарання, розмір збитків до відшкодування та умови, за яких покарання відбуватися не буде – наприклад, коли йдеться про так звані "умовні строки". Саме з цим, а також із щедрими донатами фігурантів гучних справ і виникло суспільне обурення.
Наприклад, на початку серпня ВАКС затвердив угоду Миколи Злочевського з прокурором САП. Як наслідок, ексміністр екології визнав вину, сплатив 68 тисяч грн штрафу за "суперхабар" у $6 млн доларів, а також понад 660 млн грн допомоги на ЗСУ. Так само за угодами екснардеп Олександр Трухін сплатив на армію 6 млн гривень, а відсторонений мер Полтави Олександр Мамай зобов’язався задонатити 2 млн.
До угоди у справі Злочевського виникли запитання через незрозумілу зміну статті, в якій обвинувачувався ексміністр часів Януковича. Адже ще у лютому 2023 року Злочевський обвинувачувався в організації підкупу особливо відповідальної службової особи. За це його могли позбавити волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без неї.
Але в процесі прокурор САП прийняв рішення помʼякшити статтю обвинувачення на "зловживання впливом" – тобто підкуп особи, яка завдяки своїм звʼязкам з посадовцем може вирішити якесь питання. За це закон встановлює штраф від 17 до 68 тис. грн, обмеження волі від 2 до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.
З цієї справи постало важливе запитання: що краще – підтримка армії зараз чи справедливе засудження (якщо буде доведено вину) потім? І думки учасників дискусії розділилися.
Читайте також:
На наш погляд, важливою в процесі затвердження угод є відповідність закону. Якщо національний закон не дає розсуду призначати покарання нижче санкції статті, то не можна змінювати обвинувачення лише для того, щоб затвердити угоду. До того ж усі ці угоди повинні бути якісно прокомуніковані, щоб не залишалося простору для маніпуляцій та додумувань.
Додає проблем із затвердженням угод і те, що суд не має якісних інструментів перевірки правильності інкримінованої обвинуваченому статті, коли йому надходить для затвердження угода. Хоча керівник САП стверджує, що жоден "донат" не впливає і не може впливати на правову кваліфікацію дій особи.
Інша проблема, повʼязана з вироками за угодами, – їх засекречування. Така практика суду не відповідає чинному законодавству, принципам публічності та відкритості судових рішень, встановлених КПК України та Законом України "Про доступ до судових рішень".
Наприклад, вироки за обвинуваченням ексголови Рахункової палати Валерія Пацкана, а також того ж Миколи Злочевського закриті, а підстави для їхнього закриття незрозумілі. Виглядає так, що в суддів немає технічної можливості обмежити доступ лише до частини вироку, тому державному підприємству "Інформаційні судові системи" та дотичним держорганам потрібно виправити цю проблему. А саме – розробити та запровадити технічну можливість приховувати від публічного доступу окремі частини судових рішень, розголошення змісту яких може зашкодити кримінальному провадженню.
Вирішити порушені в цій частині проблеми зможе уніфікація суддями ВАКС практики оцінювання суспільного інтересу при затвердженні угод. Також варто використовувати суддів-спікерів для комунікації змісту засекречених вироків, зокрема, щодо тих умов угоди, які можуть бути розголошені. А парламенту зі свого боку варто надати суддям повноваження при оцінці змісту угоди про визнання винуватості розглядати весь масив доказів, якими прокурор обґрунтовує винуватість особи.
І, звісно, проблема "поправок Лозового"
За минулий рік ми стали свідками багатьох випадків закриття кримінальних проваджень через сплив строків досудового розслідування.
Серед них як справа "Приватбанку", де рішення про закриття ще не прийняли, але проблема зі строками констатована на рівні АП ВАКС. Так і справи Укрзалізниці, братів Дубневичів, "Ощадбанку", а також "Роттердам +", у яких перша інстанція закрила провадження, але Апеляційна палата ВАКС скасувала ці закриття.
Нагадаємо, що у законі, який запроваджував "поправки Лозового", написано: "зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін". Тобто нардепи ніби й вказали, як саме варто продовжувати строки досудового розслідування у старих та нових кримінальних провадженнях, однак зробили це вкрай невдало.
У своєму роз’ясненні парламентарі використали слова та терміни, які не мають однозначного розуміння у лексиці кримінального процесуального закону. А оскільки правоохоронці можуть обʼєднувати та виділяти кримінальні провадження, то незрозумілим залишається порядок продовження строку досудового розслідування в обʼєднаних кримінальних провадженнях, коли перша з об’єднаних справ могла початися задовго до прийняття "поправок Лозового".
Ситуацію ще погіршила непослідовна та непередбачувана практика застосування цих змін Верховним Судом. Одні судді вважали, що новий порядок продовження строків досудового розслідування не поширюється на "старі" кримінальні провадження, а інші були переконані, що поширюється. Зрештою обʼєднана палата ККС ВС взагалі сформулювала позицію, що в обʼєднаних кримінальних провадженнях, де відомості вносилися як до, так і після набрання чинності "поправками Лозового", строк досудового розслідування треба було продовжувати по-новому. І це всупереч спеціальній вказівці в законі.
Як наслідок, різні судді трактували ці зміни в КПК по-різному, усталену практику застосування "поправок" виробити так і не встигли, а топкорупційні справи були закриті.
Проте не всі "поправки Лозового" варто оцінювати негативно. Наприклад, продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, а не прокурором, після повідомлення особі про підозру підвищує гарантії для незалежного оцінювання потреби в продовженні строку. Адже керівник органу прокуратури, на відміну від суду, залишається представником обвинувачення, тобто є зацікавленою стороною.
У грудні народні депутати зробили спробу вдосконалити положення про строки досудового розслідування. Вони вилучили з КПК України часове обмеження досудового розслідування без підозрюваних.
Але надзвичайно невдала річ у цих поправках залишається. Йдеться про наявність безумовного обовʼязку суду закрити кримінальне провадження, якщо строки досудового розслідування закінчилися.
Це положення, з одного боку, може бути корисним. Наприклад, якщо сторона обвинувачення зволікає і тривалий час не передає обвинувальний акт до суду, це безумовно порушує права сторони захисту, тому повинна бути відповідна реакція.
З іншого боку, який вплив на права підозрюваного чи обвинуваченого матиме 3-денний пропуск строку з направленням обвинувального акту? Саме це було підставою для скасування вироку судді Пономаренку, якого засудили до позбавлення волі строком на 2 роки за вплив на рішення іншого судді.
Відтак дискусія про строки досудового розслідування повинна вестися в площині допустимості доказів, а також розумності строків провадження щодо особи. А зараз ми пожинаємо плоди від різного читання КПК України прокурорами, адвокатами та суддями.
***
Ефективний судовий розгляд топкорупційних справ – один із надважливих елементів системи протидії корупції. За чотири роки роботи ВАКС показав достатньо високий рівень ефективності. Однак все ще є приклади, які підкреслюють проблемні зони і вказують на можливості для вдосконалення роботи Антикорсуду.
Тому ми певні, що й інституції, і парламенту потрібно враховувати наші рекомендації – як під час внесення змін до законодавства, так і при його застосуванні. Саме так ми зможемо посилити і зробити ефективнішою роботу ВАКС.
Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine
