Судді за ґратами: Які вироки щодо представників Феміди ухвалили у 2023 році

Середа, 17 січня 2024, 16:10

2023 року було чимало гучних викриттів суддів за підозрою у хабарництві. Чого лише варта історія із затримання вже колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва у справі про 2,7 млн доларів хабаря або викриття одразу чотирьох суддів Київського апеляційного суду на ймовірному хабарі у 35 тисяч доларів.

Проте до фінальних вироків у цих справах ще дуже далеко. А от в старих справах щодо служителів Феміди вироки цього року були, зокрема у знаменитій справі судді Чауса з закопаною банкою з грошима.  

Загалом же за рік у першій інстанції Вищого антикорупційного суду ухвалили 65 вироків: 4 виправдувальні та 61 обвинувальний. 83 осіб визнали винуватими та 6 виправдали. 

Реклама:

Трохи більш як 10% цих вироків стосувалися справ щодо суддів. При тому до створення Антикорсуду у справах НАБУ таких вироків було нуль, а за чотири роки роботи новоствореного суду лік уже пішов за два десятки, із яких вісім вироків ухвалено у 2023 році.

10 років з конфіскацією майна для Миколи Чауса

 

У серпні 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) викрили колишнього суддю Дніпровського райсуду Києва Чауса на отриманні 150 тисяч доларів (понад 3,7 млн грн). Ці кошти Чаус нібито отримав за винесення умовного вироку в інтересах пенсіонерки Світлани Сасевич. 

За версією обвинувачення, хабар Чаус розділив на дві частини: 80 і 70 тисяч доларів. Першу частину поклав у 2-літрову банку і закопав біля паркану земельної ділянки, якою користувалася його дружина, а другу частину поклав у банку на 1,85 літра і залишив у машині Toyota Land Cruiser Prado (якою користувався сам Чаус, хоча за документами вона належала його матері-пенсіонерці).

Користуючись суддівською недоторканістю, Чаус спершу виїхав до Молдови, хоча сам він каже про те, що його вивезли силою. За декілька років сталося ще одне "викрадення" і несподівана поява судді у селі на Вінниччині, перегони НАБУ та СБУ, які везли суддю-втікача до Києва.

І ось у червні 2023 року судді Чаусу призначили 10 років ув'язнення з конфіскацією майна. При цьому засудили Чауса лише за перше прохання надати 100 тисяч доларів, а не за подальше одержання 150 тисяч доларів. В цьому епізоді судді ВАКС побачили провокацію. Скляні банки суд постановив знищити. Арешт у цій справі накладали на нерухомість Чауса та автомобіль SUBARU LEGACY OUTBACK.

Зараз у провадженні триває апеляційний розгляд, а сам Чаус сидить у СІЗО.

Читайте також: "Коли місяць сховався за хмарами, я поплив на берег". Історія викрадення і втечі судді Чауса з перших вуст

11 років з конфіскацією для Андрія Леонова

 

Колишнього суддю Бабушкінського райсуду Дніпра Андрія Леонова викрили у 2018 році на вимаганні хабаря у 30 тисяч доларів та на одержанні половини цієї суми. На заміну він обіцяв визнати фермерське господарство потерпілим та ухвалити вирок, не пов'язаний з позбавленням волі у справі щодо рейдерства та підробки документів. Невелику частину хабаря виявили під час обшуку в кабінеті судді, однак ще 11,5 тисяч доларів обвинувачений встиг обміняти на гривні та ці кошти так і не знайшли. 

Вирок ухвалили у березні 2023 року. Леонову призначили 11 років ув’язнення з конфіскацією майна:

  • автомобіля Mazda 3;
  • житлового будинку;
  • 1/3 частки квартири;
  • Ноутбуку Asus X540S, мобільних телефонів Sony Xperia LT28h та iPhone;
  • 100 доларів та 65 100 гривень, вилучених в ході обшуку службового кабінету.

Також суд застосував спецконфіскацію до 299 тисяч гривень, що еквівалентно тій сумі неправомірної вигоди, яку обвинувачений обміняв.

Леонова також мали взяти під варту в залі суду, але виконати цю частину рішення не вдалося, бо суддя не прийшов на фінальне засідання. На засідання апеляційної інстанції Леонов також не ходив, зараз він у розшуку. В результаті апеляційного розгляду судді виключили з вироку посилання на протокол огляду мобільного телефону, але в іншій частині вирок залишили без змін. На це рішення вже подано касаційну скаргу.

Що цікаво, у 2019 році Вища рада правосуддя звільнила суддю Леонова, однак не за хабар, а за систематичне зловживання правом на самовідвід.

10 років з конфіскацією для Наталії Овчаренко

іл

У 2012 році суддя Кіровського суду Дніпра Наталія Овчаренко ухвалила вирок стосовно двох депутатів сільради, звинувачених у замаху на шахрайське заволодіння 262 тисячами доларів і підбурюванні до хабаря за виділення землі. Овчаренко засудила обох до умовного покарання. Однак апеляційний суд вирок скасував і відправив справу на новий розгляд. Справа потрапила іншому судді з Кіровського райсуду – Олегу Ходасевичу. 

За даними прокуратури, суддя Овчаренко начебто пообіцяла обвинуваченому повторно добитися умовного покарання за 30 тисяч доларів. Судді встигли отримати частину коштів у розмірі 16 тисяч доларів. Частину грошей знайшли у православному журналі "Спасите наши души" в кабінеті судді. 

В результаті ВАКС призначив Овчаренко 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Її взяли під варту в залі суду. Іншу обвинувачену у справі, лікарку, визнали винуватою у підробленні медичних довідок і призначили їй 4 роки ув'язнення, але звільнили від покарання через сплив строків давності. Суддя Ходасевич до вироку не дожив, адже помер ще у 2018-му році.

Влітку 2023 року апеляція ВАКС оголосила Овчаренко в розшук, оскільки вона зникла безвісти. Розгляд справи на час розшуку зупинили.

Що цікаво, Овчаренко разом із головою Кіровського суду проходять обвинуваченими по ще одній справі. За даними прокуратури, вони намагалися домовитися із керівником САП Назаром Холодницьким і закрити справу про хабар за 300 тисяч доларів. Однак її обох затримали під час передачі частини коштів у 50 тисяч доларів. Ця справа вже 6-ий рік безуспішно слухається Шевченківським райсудом міста Києва.

8,5 років ув’язнення з конфіскацією майна для Олександра Лисюка

 

У 2017 році НАБУ та СБУ спіймали голову Баришівського райсуду Олександра Лисюка

за підозрою в отриманні 2,5 тис. доларів хабаря. За версією обвинувачення, гроші передавалися як частина неправомірної вигоди за ухвалення потрібних рішень у двох цивільних справах.

В першій справі йшлося про стягнення 11 млн грн. Прокуратура стверджує, що задоволення заяви про забезпечення позову суддя оцінив у 2 тис. доларів, а позитивне рішення у справі загалом — ще у 500 тис. грн. Друга справа стосувалася стягнення 1,3 млн грн. Адвокат сторони у справі розповів, що суддя Лисюк запитав у нього: "Скільки ти береш собі?". Той відповів, що отримає приблизно 5%, тобто 2,5 тисячі доларів. На що суддя Лисюк сказав: "Ну то і мені так само, а ще краще 3". 

Заявник передав Лисюку 2,5 тис. доларів: 2 тис. за заяву про забезпечення позову і 500 доларів як частину домовленостей за рішення у справі на 1,3 млн грн. Пізніше ці гроші знайшли на подвір’ї суду, під лінолеумом, яким прикрили каналізаційний люк. 

За вироком суду Лисюку призначили 8,5 років ув’язнення з конфіскацією всього майна:

  • двох земельних ділянок, площею 1274 кв.м та 600 кв.м у Київській області;
  • частини квартири, площею 113,3 кв.м;
  • незавершеного житлового будинку, площею 289,5 кв.м;
  • автомобіля NISSAN X-TRAIL, 2013 р.в.
  • 5 500 доларів та 398 гривень;
  • 8 талонів на дизельне паливо по 20 літрів кожний; 
  • відеореєстратора та блоку живлення до нього, мобільного телефону IPHONE;
  • двох мисливських нарізних карабінів, двох мисливських гладкоствольних рушниць, а також пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями.

Восени 2023 року апеляційна палата ВАКС призупинила розгляд справи, бо Лисюк мобілізувався на військову службу. Додамо, що ВРП відсторонила його від здійснення правосуддя ще у березні 2019 року. 

7 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна Ігоря Ратушняка

 

За версією обвинувачення, у 2021 році голова Тиврівського райсуду Вінницької області Ігор Ратушняк вимагав 4620 доларів за ухвалення рішення щодо визнання права власності на земельну частку у 3 гектари землі (по 40 тисяч гривень за кожен га). Детективами НАБУ спільно з Управлінням Нацполіції задокументували два факти передачі коштів – 3000 доларів та 1620 доларів.

Ратушняку призначили 7 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна:

  • двох земельних ділянок, площею 2 га та 1,8595 га;
  • 10-річного автомобіля MG 3 CROSS;
  • 52 186 доларів;
  • 220 тис. гривень, внесених у якості застави.

Прокурор просив взяти Ратушняка під варту до набрання вироком законної сили. Однак судді відмовили, аргументувавши тим, що обвинувачений демонстрував належну процесуальну поведінку, має сталі соціальні та родинні зв’язки та постійне місце проживання. Наразі триває строк для апеляційного оскарження вироку.

5 років позбавлення волі Ользі Панченко

 

У вересні 2020 року детективи НАБУ викрили голову Харківського окружного адмінсуду Ольгу Панченко на передачі 3000 доларів одній із суддів цього ж суду — Олені Заічко. 

За версією прокуратури, Панченко домовилась із місцевим підприємцем про ухвалення рішення на його користь, яке б дозволило забудувати 13 гектарів землі в Харкові. Справу мала розглядати суддя Олена Заічко, на яку голова суду нібито й почала впливати. Проте Заічко вирішила звернутися до правоохоронців. Панченко ж навпаки розповідала на суді свою версію, що нібито це суддя Заічко мстилася їй як голові суду.

За результатами розгляду у першій інстанції Панченко призначили 5 років ув’язнення без конфіскації майна. При цьому прокуратура просила 6 років з конфіскацією. Також суд застосував спецконфіскацію до 3 000 доларів хабаря і скасував арешт квартири Панченко.

Відсутність конфіскації майна судді пояснили тим, що обвинувачена вчинила злочин вперше, прокуратура не довела корисливий мотив у її діях, а досягнення пропорційності між завданою суспільним інтересам шкодою та відновленням справедливості, на їхню думку, можливе без конфіскації.

Після вироку справа надійшла в Апеляційну палату ВАКС, однак розгляд призупинили. Причиною стало те, що Панченко мобілізувалася на посаду санітарного інструктора медпункту стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення).

Крім цих рішень, було у 2023 році ще два вироки без позбавлення волі. Зокрема, щодо судді Київського окружного адміністративного суду Олександри Брагіної, яка відмовилася подавати електронну декларацію через релігійні переконання.

 

На початку минулого року ВАКС присудив їй грошовий штраф із забороною обіймати посаду судді. Згодом апеляція повністю виправдала Брагіну, але на початку грудня касаційний суд скасував це рішення і відправив справу на повторний розгляд в апеляцію.

Верховний Суд прийшов до висновку, що сповідування суддею певної релігії не дає їй право не виконувати норми Закону. Також суд звернув увагу, що судді, окрім прав мають ще обовʼязки. Брагіну ніхто не змушував стати суддею, тому якщо вона добровільно взяла на себе зобовʼязання — мала б дотримуватися їх. 

Читайте також: "Їж, молись, не подавай декларації": як апеляція ВАКС створила "лазівку" для недоброчесних чиновників 

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості отримав у 2023 році суддя Корецького райсуду з Рівненщини Євген Кулик та адвокат-посередник Микола Турович. За хабар у 1,1 тис. доларів суддя обіцяв ухвалити потрібне рішення у справі щодо водіння у нетверезому стані. Обвинуваченим присудили по 5 років ув’язнення, але звільнили від відбування покарання з іспитовим строком у 3 роки. Також суддя Кулик втратив посаду судді, а заставу у 700 тис. грн перерахували на "Армію дронів".

 

Судді врахували визнання вини та щире каяття Кулика, утримання ним двох людей похилого віку з інвалідністю, добровільне перерахування частини суддівської винагороди на потреби ЗСУ "упродовж березня 2022 – червня 2023 року" та згоду перерахувати заставу на дрони. Цікаво, в день отримання хабаря суддя Кулик приїхав на роботу на синій "Таврії".

Рішення Апеляційної палати (АП) ВАКС та Верховного Суду

АП ВАКС залишила в силі вирок щодо колишнього судді з Сєвєродонецька Руслана Юхимука. У 2022 році його заочно засудили до 10 років ув’язнення з конфіскацією всього майна. Захист спробував оскаржити вирок, але добився лише виключення з тексту посилання на вимагання, однак залишилося одержання 4000 доларів хабаря. За ці кошти суддя ухвалив потрібне рішення у кримінальній справі, а також підробив документи, які стали підставою для скасування арешту.

 

Також Юхимука визнали винуватим у зберіганні пістолетних патронів. Юхимука судили заочно, оскільки він скористався своїм суддівським імунітетом і втік до рф. У 2017 році його звільнили з посади за порушення присяги судді.

У цьому провадженні конфіскувати мають таке майно:

  • ювелірні вироби (дві запонки та зажим для краватки);
  • вироби жовтого кольору: герб України та виріб круглої форми, на якому з однієї сторони зображено герб України на фоні прапору, а з іншого боку – напис "Креминской район";
  • нежитлову будівлю площею 52,8 кв.м, будівлю друкарні та гараж;
  • автомобіль марки JEEP CHEROKEE;
  • грошові кошти в "Ощадбанку" (сума у вироку не зазначається).

Апеляція також засудила суддю Мукачівського міськрайонного суду Михайла Пака до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. При цьому судді апеляції трохи змінили вирок і зменшили покарання із 7 до 5 років. Спільник судді — начальник юридичного відділу управління Пенсійного фонду Закарпатської області Олег Маковський — отримав 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна. Наразі у Верховному Суді відкрито касаційне провадження.

 

Один із суддів апеляції висловив окрему думку, в якій зазначив, що суд повинен був врахувати незначний розмір хабаря та інші пом’якшуючі обставини та призначити судді Паку 2 роки ув’язнення, а його спільнику Маковському — 1,5 роки.

Нагадаю, що суддя Михайло Пак був затриманий у вересні 2017 року на хабарі у 2000 грн в обмін на "потрібне рішення" нині покійному члену Спілки афганців Закарпаття про призначення соціальних виплат. Детективи НАБУ під час розслідування зафіксували багато цікавих розмов Пака. Наприклад, після затримання суддя бідкався, що він підставився через мізерний хабар: "Та кі било би, знаєте, хоч дві-три штуки, бл*ть, доларів, с*ка, нах*й. Не дві тищі гривнів, бл*ть".

Що цікаво, при першому перегляді вироку апеляційна палата ВАКС вирок скасувала і закрила справу у зв'язку із нібито закінченням строку розслідування на момент направлення справи до суду. Проте згодом Верховний Суд це рішення скасував та направив справу на новий апеляційний розгляд. 

У 2023 році Верховний Суд підтвердив вирок ВАКС щодо двох колишніх суддів-хабарників з Голосіївського суду Києва Андрія Новака і Олександра Білика.

 

Екссуддю Новака визнали винуватим в одержанні 8 тисяч доларів хабаря за судове рішення у справі про поновлення на роботі та виплату 1,5 млн грн компенсації. Крім того, під час обшуку у Новака знайшли вогнепальну зброю, дозволу на яку у нього не було. Його ексколегу Білика звинувачували у пособництві та підбурюванні до надання хабаря.

Андрій Новак остаточно отримав 7,5 років ув’язнення, а його ексколега Олександр Білик проведе у в’язниці 7 років. В обох обвинувачених суд конфіскував усе майно, зокрема квартиру, автомобіль BMW 520D 2013 р.в., мобільний телефон Iphone X та грошові кошти (1903 долари, 5835 євро та 4180 грн).

Також Верховний Суд торік скасував рішення апеляції щодо екссудді з Луцька Олега Ющука, якому раніше призначили 3 роки ув’язнення. Касаційний суд відправив справу на новий розгляд в апеляцію, однак дуже ймовірно, що у ній закінчаться строки давності.

 

***

Хабарництво у судовій системі є одним із найгірших проявів корупції, адже руйнує віру людей у справедливість і правосуддя. Тому викриття, якісне розслідування і справедливе покарання у справах щодо суддів-корупціонерів повинне бути серед пріоритетних завдань антикорупційних органів.

Про існування корупції у судах свідчать не тільки вироки, ухвалені за минулі роки. Адже десятки справ щодо суддів зараз або розглядаються в суді, або перебувають на стадії досудового розслідування. 

І схоже на те, що у 2024 році тенденція до появи нових справ збережеться. Лише за перші 10 днів нового року маємо повідомлення про викриту схему у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, за допомогою якої чоловіки уникали мобілізації та виїжджали за межі України та затримання помічника судді та секретаря судового засідання на Вінниччині, яких підозрюють у вимаганні хабаря за вплив на суддю.

Вадим Валько

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування