Поза межами можливого. Відвідайте щорічну премію УП 100

Мобілізація – двигун поваги

Середа, 10 січня 2024, 09:20

Дороги в Києві стали вільними. До картини, що була в лютому – березні 2022, ще далеко, але прогрес очевидний. Як мінімум кудись зникли машини з "гупающєй музикой і ричащімі спортівнимі глушитєлями".

Виходить, для того щоб хоч так, тишею, поважати військових, які калічаться і помирають за 600–700 кілометрів від Києва, обов'язково потрібно мати власну загрозу. Вона має висіти над головою.

Невідомо, чи принесе роздача повісток очікуваний владою результат від плану, але непрямий вже є.

Реклама:

З одного боку, нічого нового – чистий тваринний інстинкт. З іншого, чи тоді так сильно ми відрізняємось від тих, з ким воюємо?

Відрізняємось, звичайно.

Тим, що в нас немає інших варіантів, як воювати. Інакше нас / країни не буде. 

Тим, що чоловіки-командири плачуть за своїми загиблими підлеглими. Так, щоб ніхто не бачив. Або майже ніхто. 

Тим, що вчорашні жінки-вихователі танців для дітей стають командирами штурмових груп і йдуть витягувати з "нуля" своїх підлеглих 300-х, які важать вдвічі більше за них. 

Тим, що, стоячи на залізничному переїзді в прифронтовому місті, незнайомий військовий може підійти до твоєї машини і пригостити цукерками. 

Тим, що діти по пів року збирають гроші на свої бажання, а потім приносять "копілку" зі словами: "Це на військових. А що ти їм купиш?".

Коротше, багато відмінностей. Але чому, чорт забирай, у меншості?!

Всесвіт точно знає відповідь на це запитання. В історії було багато таких прикладів. Але якщо ми хочемо увійти в історію, а не вляпатись в неї, потрібно щось зробити. 

Ви працюєте на розвозці продуктів? У вас точно в кінці дня є так званий "бій" – неліквідні (пошкоджені) від транспортування продукти. Завезіть їх на найближчий блокпост. 

Ви працюєте за комп'ютером? Ваші знання дуже потрібні тим, хто ще вчора сидів за трактором, а сьогодні в нього в руках автомат, і він не знає як подати власні документи для оформлення УБД. 

Ви професійний водій? Не проїжджайте повз максимально брудну машину на трасі з піднятим капотом. Її водій – майже напевне військовий, який часто уявлення не має, чому зламалось те, на чому він їхав. Візьміть його на шнурок хоча б до найближчої заправки. 

Ви чиновник / бізнесмен? Станьте на забезпечення потреб якоїсь бригади. Можна не заради них. Заради збереження того матеріального, що ви надбали. Інакше його може поглинути "война і мір". А може, заради власного его. Раптом, у відповідь на ваші внески, колись вулиця з вашого міста отримає ваше прізвище.

Дякую всім, хто не забуває, що війна йде, і роблять, що можуть.

****

Дівчата Антоніна Коваленко та Катя Кошель роблять окопні свічки. В кого є бажання, підтримайте, будь ласка, їхню справу. Можна просто добрим словом.

Номери карток:

5457 0825 0346 0268

5168 7451 1929 0028

Окрема подяка Лілі Кіосевій. У неї на сторінці мільйон проєктів для допомоги ЗСУ. Можливо, ви знайдете серед них той, який захочете підтримати.

Дмитро Рясний, волонтер, журналіст УП

Джерело

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Забудова вище неба: кому заважає історико-архітектурний план Львова

Трампівські угоди в дії?

Відновлення польотів з України: скільки коштуватиме і чи безпечно

Транзит газу: нові рішення для енергетичної незалежності Європи

Головна причина проблем: чому Україна не показала прориву у Звіті про розширення ЄС

Що відбувається з проєктом Меморіального комплексу на військовому кладовищі Кривого Рогу?