У чому українська сила людяності

Субота, 09 грудня 2023, 15:30

"Діалоги про майбутнє" — це проєкт CEO Club Ukraine, що спрямований на переосмислення ключових ідей, наративів і стратегій розвитку України у різних сферах. У розмовах з провідними інтелектуалами, політиками, громадськими діячами, підприємцями та експертами, формуються обриси візії нової України та шлях до її реалізації.

Чи здатна Україна трансформувати трагедію навколо себе у розквіт нації і які чесноти проявилися за цей час глибоко всередині кожного українця? Своїми роздумами із засновником та президентом CEO Club Сергієм Гайдайчуком поділився Борис Ґудзяк — митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США та президент УКУ.

Реклама:

Ми живемо в трагічний, але водночас у благодатний час

За час повномасштабного вторгнення різні куточки України стали осередками невимовних злочинів проти людства. Кожного дня в Україні хтось ховає своїх близьких: воїнів, які віддали своє життя на лінії вогню, або цивільних, близьких людей, які загинули від ворожих обстрілів.

Смерть стається кожного дня, а гіркі втрати охоплюють майже всю Україну, але водночас з цим навколо всього народу вирує велика спраглість та насиченість життя, якої ніколи не було до цього моменту.

Сьогодні всі українці мають значно глибше розуміння свого життя, ніж це було раніше. Це ще один доказ того, що коли стається смерть і трагедія в історії народу, то це в сотні разів увиразнює його життя, вказує на його глибинні цінності і докорінно змінює всю націю. 

Ми і досі носимо травму ХХ століття, яка часто проявляється в тому, що ми не завжди довіряємо одне одному. Але з моменту цієї війни ми почали бачити одне одного, помічати та довіряти значно більше, ніж це було колись. Війна викликала всередині всіх нас щось дуже шляхетне і пробудила нову неймовірно глибоку людяність та солідарність. 

Нам не завжди таланило на політиків, але в історії України були справжні лідери нації, у яких варто повчитися

Митрополит Андрій Шептицький – перша велична постать, про яку ми всі маємо знати, коли говоримо про лідерів, які гідні бути прикладом у нашому сьогоденні. Він є найбільшим українцем свого часу, лідером, якого і досі продовжують відкривати, як пророка, який бачив та інтерпретував дійсність.  

Ще одна постать – це Євген Сверстюк, який не був політиком, але був людиною з дуже тонким аналізом і сталевим хребтом. Його неможливо було зігнути, зламати чи змусити йти на компроміси.

Таких справжніх, істинних та непохитних лідерів в українській історії вирізняло те, що всі вони завжди зверталися до глибинних людських цінностей. 

Ми могли б створити по-справжньому нову Україну, якщо заклали б у цей шлях 10 Божих заповідей

Просто уявіть, якби всі наші політики жили згідно 10-ти Божих заповідей. Це перші пункти, які ми маємо забезпечити у собі та у своєму ставленні до всього що робимо. Варто починати саме з цього, щоб потім вже поступово нанизувати економічну та політичну стратегію модернізації країни. Це дуже спрощує життя, коли ми всі маємо перед собою насамперед Бога. І нам всім було б добре відновити цю свідомість та звернутися до основних Божий заповідей, які супроводжували наших предків впродовж тисяч років ще до нашої появи. 

В Україні запустився настільки потужний цикл чеснот, що українці почали надихати одне одного та увесь світ

Ми проявили надлюдський характер і зайняли дуже міцну позицію, яка запустила всередині нашої нації велику хвилю людських чеснот. Це відбулося ще у 2014 року, коли звичайні студенти, молодь, батьки, матері та навіть люди похилого віку почали думати не лише про себе до такої міри, що були готові ризикувати власним життям. 

Цей феномен став тим, що тепер відрізняє сучасну Україну від багатьох середовищ, культур та контекстів.

Сотні тисяч українців сьогодні сказали наступне: "Моє життя є цінним. Я маю свою хронологію і маю своє життя. Це – практично все, що я маю. Але я шукаю щось більше від себе, бо є інші люди, є Бог, є Україна, є моє місто. І я готовий ризикнути своїм життям, щоб заступитися за це все".

Це те, що сколихнуло світ, коли в ім'я правди проти настільки диявольської ненависті в обличчі рашизму ми готові віддати все і жертвувати своїм життям. Це те, що захоплює весь світ і різні нації навколо бачать українців як феноменальних людей, які попри все тримаються найвищих цінностей. 

Ми маємо плекати внутрішню гідність. Вона є головною передумовою нашого майбутнього процвітання  

Немає сумнівів, що Господь береже Україну та українців у особливий спосіб, і ця благодать стоїть за всіма дивами, які ми з вами побачили. Нам давали всього три дні, ми мали нерівні сили, але наша позиція, наші найвищі цінності, яких ми трималися і тримаємося досі, наша жертовність привели нас до того, що ми є, ми боремося і не плануємо опускати руки. 

Нам дуже важливо продовжувати берегти своє серце у обличчі лютої ненависті під дощем цих ракет та дронів.

Дуже важливо не дати згаснути нашій солідарності, бо саме цього прагне диявольський ворог, який продовжує свій терор і хоче заперечити благословення Господа, яке ми маємо. Ми всі добре бачимо в кого саме він стріляє – в простих українських людей. Він робить це замість того, щоб битися на справжньому полі бою і сіє зневіру серед нас у такий спосіб. Тому першочервого ми повинні не дати йому увійти у наші серця: не скотитися в помсту, ненависть і зло. Це з’їсть наше внутрішнє світло і осушить те внутрішнє джерело життя, яке насправді є надважливим елементом фундаменту нашого успішного  майбутнього. 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Час перевірити свій софт

Пам'ятаємо Голодомор – геноцид українців триває

Голодомор як частина геноциду: чому про нього варто говорити не так, як ми звикли

Час Трампа чи стрибок історії?

Навіщо нам кодекс корпоративного управління

"Кагарлицька справа". Історія розкриття