War Speeches. Дипломатичні й політичні підсумки війни Росії проти України в листопаді

Події минулого місяця вкотре показали, що світ перебуває на етапі змін політичного ландшафту і потребує єдності демократичних сил.

Попри бажання Росії, навіть в умовах війни на Близькому Сході український трек не зник зі світового порядку денного. Західні партнери демонструють сталу підтримку нашої країни й розвінчують російські наративи про втому від війни. Європейські країни посилили економічну та військову допомогу, компенсуючи зменшення підтримки від США через досі не ухвалений бюджет із видатками на Україну.

Важливою подією листопада став звіт Європейської комісії, який зафіксував значний прогрес України в реалізації реформ, необхідних для початку переговорів про вступ до ЄС. 

Стійкість і згуртованість українського суспільства є ключовими чинниками потужного опору, який Росія намагається подолати через дестабілізацію соціуму. Також агресор прагне "перечекати" і у виснажливій війні втримати окуповані території. Для цього Росія готова нарощувати військову співпрацю з підсанкційними країнами і вкладатися в глобальну нестабільність, щоб створити ще більше загроз для мирного співіснування країн світу. 

Російські мільйони на пропаганду в Молдові та коаліція ППО для України

Минулого місяця Ізраїль продовжив кампанію в секторі Газа проти терористичного угруповання ХАМАС, але наприкінці листопада обидві сторони домовилися про "гуманітарне" перемир’я. На думку Володимира Зеленського, за задумом Кремля війна на Близькому Сході мала би "забирати фокус з України". Це визнає і головний дипломат ЄС Жозеп Боррель, занепокоєний тим, що "міжнародна підтримка України може почати розмиватися".

І хоч у Держдепі запевняють, що війна на Близькому Сході не впливає на підтримку України, все ж певні побоювання є. Наш головний партнер США досі не ухвалив бюджет із видатками на допомогу Україні. При цьому США вже використали 96% коштів на допомогу Україні, затверджених Конгресом. 

Поки підтримка України в Конгресі США перебуває під загрозою через внутрішньополітичні суперечки, російські посадовці та пропагандисти – заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв та депутат Держдуми РФ Дмітрій Слуцкій – намагаються використати цю тему для дезінформації. Зокрема, перший розповідав, як "допомога Україні добігає кінця", а другий – про "укронацистів в агонії".

Державний департамент США також сповнений оптимізму щодо перспектив схвалення Конгресом додаткового фінансування для України. Втім, деякі американські законодавці більш стримано вказують, що допомогу Україні та Ізраїлю буде важко схвалити до кінця року. Одним із найбільших викликів для цього лишаються розбіжності щодо запропонованих змін у сфері безпеки кордону США з Мексикою. 

Попри все це, наші партнери продовжують нас підтримувати Так, наступного року Німеччина планує виділити на допомогу Україні щонайменше 8 млрд євро. Данія збільшить допомогу на понад 3 млрд євро до 2027 року, а Нідерланди нададуть нашій країні додаткові 2 млрд євро на військову допомогу у 2024 році.

Також у листопаді відбулася чергова конференція у форматі "Рамштайн", уже 17-та за рахунком. Прикметно, що в ній вперше взяв участь Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. На заході, що відбувся онлайн, багато уваги приділили протиповітряній обороні. Зокрема, міністр оборони США Ллойд Остін закликав усіх учасників її посилити, а Володимир Зеленський у вечірньому зверненні подякував Німеччині та Франції за розвиток відповідної коаліції, до якої вже увійшли 20 країн. 

Серйозні просування у цій сфері справді є. Відомо, що взимку Німеччина планує розгорнути в Україні ще одну систему Patriot та до кінця року поставити ще 2 системи ППО IRIS-T на додачу до трьох переданих раніше.

Також на бойове чергування вже стали дві пускові установки для NASAMS, які передала Литва. Крім того, Україна може отримати до 60 зенітних самохідних артилерійських установок Gepard, які США викупили в Йорданії.

У листопаді Україна отримала нові пакети допомоги від США (125 млн доларів), Литви, Канади та Іспанії. Парламент Болгарії ратифікував угоду про безоплатну передачу Україні 100 БТРів, у Румунії відкрився Європейський навчальний центр F-16 (EFTC), де будуть навчатися українські пілоти, а Велика Британія та Норвегія в рамках Морської коаліції шукатимуть способів посилити безпеку в Чорному морі. 

Німеччина ж відзвітувала про кілька партій військової допомоги: від бронемашин та радарів до дронів і вантажівок. Німецький збройовий концерн Rheinmetall оголосив про замовлення від офіційного Берліна на користь України близько 100 тис. 120-мм мінометних боєприпасів. Цей же концерн має передати Україні 25 танків Leopard 1A5 наступного року. Також, за словами глави МЗС Дмитра Кулеби, Україна все ще розраховує отримати від Німеччини далекобійні ракети Taurus. У цьому контексті відзначимо, що на початку листопада група впливових республіканців у Конгресі США надіслали Джо Байдену листа з закликом передати Україні ракети ATACMS більшої дальності.

Натомість у Міноборони України зазначають, що дуже важливо, аби формат "Рамштайн" і далі еволюціонував до планових довготермінових проєктів підтримки. 

Крім того, у листопаді "Укроборонпром" повідомив, що освоїв виробництво FPV-дронів, підтвердив серійне виробництво українського аналога дронів "Шахед" та відзвітував, що до кінця року виготовить на 60% більше зброї, ніж торік. 

Утім, ще в середині листопада міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що ЄС не зможе виконати свій план із постачання мільйона артилерійських снарядів в Україну до березня 2024 року через стан оборонного виробництва й бюрократичні перепони. Згодом цю інформацію підтвердив глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус та головний дипломат ЄС Жозеп Боррель. За словами останнього та представників Єврокомісії, одна з проблем полягає в тому, що "40% виробленого експортується до третіх країн". Хтозна, можливо, тому досить доречною є критика Заходу з боку чеського президента Петра Павела, який закликає не послаблювати допомогу Україні та наголошує на тому, що "невизначеність не є доброю основою для військового планування".

Також у листопаді Росія продовжила гібридні операції в інших країнах. Зокрема, спецслужби Молдови повідомили, що Росія витратила 1 млрд леїв (55,2 млн доларів) на дестабілізацію ситуації в їхній країні. Ще одним російським "троянським конем" у Молдові була проросійська партія "Шанс", яку "зняли" з місцевих виборів через загрозу нацбезпеці. Крім того, Президентка Молдови Мая Санду була змушена позбавити громадянства молдавського політика Александра Калініна, який збирав допомогу російським військовим. Така "антиросійська політика" Молдови не залишилася без критики Кремля. Зокрема, Дмітрій Пєсков заявляв, що молдовани нібито виступають за підтримку діалогу з Кремлем, а Марія Захарова розповідала про любов жителів Молдови до російської мови та Пушкіна, ну і ще погрожувала помстою країні за приєднання до санкцій ЄС проти РФ.

Україна за крок до початку переговорів про вступ в ЄС, партнери продовжують підтримку

Важливою подією місяця став зафіксований прогрес України в реалізації реформ на шляху до вступу в ЄС. Так, 4 листопада Київ відвідала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Під час виступу в Верховній Раді єврокомісарка зазначила, що Україна виконала 90% із 7 кроків, які надав офіційний Брюссель для початку переговорів про вступ до ЄС. Крім того, вона пообіцяла подальшу підтримку України. 

Вже за кілька днів, 8 листопада, Європейська комісія оприлюднила звіт щодо розширення ЄС, в якому рекомендувала Європейській раді розпочати переговорний процес з Україною. Втім, остаточне рішення буде саме за Єврорадою, тобто лідерами 27 країн-членів ЄС, які розглянуть це питання 14-15 грудня. Водночас Єврокомісія рекомендувала Єврораді затвердити рамки переговорів після того, як Україна завершить поточні реформи, оцінка реалізації яких буде оприлюднена у березні наступного року. Тому навіть за умови, якщо всі рекомендації будуть виконані на 100%, переговори розпочнуться не раніше березня 2024 року. 

21 листопада, у десяту річницю початку Революції Гідності, в Київ прибув голова Європейської ради Шарль Мішель, а також президентка Молдови Мая Санду. Під час зустрічі з Володимиром Зеленським Шарль Мішель пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна та Молдова до кінця року отримали рішення про початок переговорів про вступ до ЄС. Очільник Євроради підкреслив, що наразі йдеться не про сам вступ, а про початок тривалого процесу, який "сповнений вимог і часом приносить розчарування". Також політик нагадав, що обом країнам потрібно буде виконати чимало завдань, у тому числі в питанні верховенства права, однак перший крок слід зробити саме зараз.

27 листопада Київ відвідала Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей і прозорості Вера Юрова. Вона обговорювала питання вступу України до Європейського Союзу з представниками всіх парламентських фракцій та груп. Політикиня зауважила, що Єврокомісія рекомендувала Україні працювати до березня 2024 року над 4 пріоритетами: боротьба з корупцією, деолігархізація, регулювання лобізму, права меншин.

Водночас 28 листопада, під час презентації результатів рейтингу найвпливовіших людей Європи від видання POLITICO, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Україна виконала "майже" всі вимоги, висунуті ЄС для початку переговорів про вступ напередодні ключового саміту Європейської Ради в грудні. "Побачити глибокі та структурні реформи, які Україна проводить, ведучи екзистенціальну війну, для мене справляє глибоке враження" — сказала фон дер Ляєн. 

Раніше, 3 листопада, стало відомо, що Нідерланди нададуть Україні новий пакет військової допомоги на загальну суму 500 млн євро. Про це під час візиту в Київ оголосила міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен. Цей пакет включатиме артилерійські снаряди та боєприпаси для танків. 

20 листопада в Україну прибув Міністр оборони США Ллойд Остін, який анонсував новий пакет допомоги в розмірі 100 млн доларів. До нього увійшла 1 реактивна система залпового вогню HIMARS і додаткові боєприпаси до неї, зенітні ракети Stinger, 155-мм і 105-мм артилерійські снаряди, протитанкові ракети TOW, протитанкові комплекси Javelin та AT-4. Крім того, за підсумками зустрічі з Ллойдом Остіном Володимир Зеленський анонсував, що наступний пакет допомоги буде містити ще більше артилерійських снарядів, потрібних саме зараз. 

Наступного дня до Києва з неоголошеним візитом прибув міністр оборони ФРН Борис Пісторіус. У відомстві метою поїздки назвали підтвердження підтримки України з боку ФРН. Крім того, Борис Пісторіус на зустрічі з українським міністром оборони Рустемом Умєровим оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму 1,3 млрд євро. Цей пакет, серед іншого, включає 4 додаткові системи проти протиповітряної оборони IRIS-T-SLM, 20 тис. артилерійських боєприпасів 155-мм калібру і протитанкове озброєння.

Крім цього, президент Чехії Петр Павел, очільник МЗС Австрії Александер Шалленберг та його албанський колега Іглі Хасані назвали Росію головною загрозою безпеки в Європі. Очільниця німецького МЗС Анналена Бербок розвіяла сподівання президента РФ Володимира Путіна на зменшення підтримки України з боку Євросоюзу, а міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав не послаблювати допомогу Україні. За словами дипломата, через вагання окремих західних союзників, Кремль знову може повірити в перемогу у війні. Тож Європа знову має продемонструвати лідерство у підтримці України. 

У листопаді 55 держав-членів ООН та делегація ЄС підписали ініційовану Україною Декларацію до 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років. Крім того, 25 листопада, коли Україна вшанує День пам'яті жертв цього злочину, у Верховній Раді виступили спікери та представники парламентів Бельгії, Ірландії, Фінляндії, Чехії, Польщі та Естонії. 

Україна також налагоджує роботу з країнами Африки й Латинської Америки. У листопаді Київ відвідали представники медіа з Анголи, Ботсвани, Тунісу, Республіки Гвінея, Кенії, Марокко, Нігерії, Сенегалу, ПАР та Замбії. Під час зустрічі з ними Володимир Зеленський наголосив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки і доводить це конкретними кроками, зокрема, забезпечуючи роботу "зернового коридору" попри спроби Росії завадити його роботі. Зокрема Гуманітарним коридором у Чорному морі, який Україна запустила після одностороннього виходу Росії з зернової угоди (у липні 2023 року), з українських портів станом на середину листопада вже вийшли 100 суден.

Натомість міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Південно-Африканську Республіку, де зустрівся з очільницею дипломатичного відомства країни Наледі Пандор. У розмові Кулеба приділив увагу експорту українських зернових в Африку, високо оцінив участь ПАР у зусиллях із просування української Формули миру та запросив на Глобальний саміт миру, який готує Україна. Натомість Володимир Зеленський провів розмову в режимі відеоконференції з Президентом Парагваю Сантьяго Пеньєю Паласіосом та запросив його країну також приєднатися до організації Глобального саміту миру. Крім того, Україна веде перемовини з Парагваєм та Аргентиною щодо можливості організації саміту Україна–Латинська Америка. 

Наостанок додамо, що Україна готується до "найгіршої зими", адже Росія накопичила значний запас ракет, щоб, як і минулого року, атакувати українську енергетичну інфраструктуру.  

Росія сподівається на виснажливу війну та мріє дестабілізувати українське суспільство

Минулого місяця Російська Федерація продовжила адаптовуватись під реалії війни, при цьому не відхиляючись від стратегічної цілі — знищення української державності. Росія вкотре продемонструвала, що справжніми причинами початку спецоперації стали не нацисти чи уявні обстріли Донбасу, а імперіалістичні схильності власників Кремля.

Росія досі вірить, що українські землі — це насправді російські території, а України ніколи не існувало. Тож на зустрічі з членами Громадської палати Владімір Путін обурювався, що територію України почали нахабно тягнути в НАТО попри протести Росії.

Питання нейтральності України залишається ключовим для Росії. Воно дасть можливість Москві постійно тримати нашу державу у своїй орбіті з подальшим поглинанням — як це відбувається з Білоруссю. Самопроголошений президент цієї країни Алєксандр Лукашенко впевнено заявляє, що Україна "все одно буде наша".

Тож Росія жорстко заперечує навіть теоретичну можливість часткового приєднання Українт до НАТО. Як виявилось, переговорники Кремля в Стамбулі в 2022 році були готові пообіцяти Україні "мир" в обмін на відмову від закріпленого в Конституції євроатлантичного шляху.

Втім, потужний опір України змушує Росію орієнтуватись на довгострокову перспективу. Агресор сподівається "перечекати" Захід, постійно нав’язуючи наративи про втому світу від війни в України. Тим паче, восени 2024 року відбудуться вибори президента США, і навряд чи Путін піде на мирну угоду до результатів голосування, сподіваючись побачити у кріслі президента Дональда Трампа. 

Олнак тему готовності України та світу до "мирних" переговорів Кремль постійно "промацує", адже думки про мирне врегулювання війни знову виникали в українському та західному інформаційному просторі. Причетність Кремля до інформаційних вкидів викликає все менше сумнівів, особливо коли діяльність західних "знавців Росії" фінансує напряму Москва. Зрештою, позиція України залишається категоричною, як і позиція Заходу щодо тиску на українське керівництво для відкриття переговорного треку.         

Орієнтується російська сторона й на власні формальні вибори, тобто бюрократичне переобрання Путіна навесні наступного року. На цьому тлі Кремлю важливо показати хоча б якісь результати на полі бою. Саме політична доцільність могла стати ключовим чинником подій, які відбуваються під Авдіївкою. Через путінські амбіції за останні 6 тижнів армія РФ зазнала найбільших втрат із початку війни — тільки протягом листопада середні втрати на день становили 931 особу.

Зважаючи на сукупність цих факторів, Росія всіма способами намагається втримати тимчасово окуповані території та не допустити поразки на полі бою. Аби втриматись у виснажливій війні, Росія поглиблює зв’язки з КНДР, Іраном та Китаєм – країнами, які можуть нести загрози для світу. Наслідком розширення співпраці з Пхеньяном став запуск КНДР супутника-шпигуна: Москва в обмін на боєприпаси надала технологічну допомогу Північній Кореї. 

Розширення військового потенціалу КНДР негативно впливає на безпеку в регіоні. Через запуск супутника Південна Корея призупинила участь у військовому договорі з Північною Кореєю щодо деескалації напруженості між ними, а у відповідь Пхеньян хоче відновити всі призупинені військові заходи.

Росія піднімає рівень напруги й на Близькому Сході, продаючи авіацію Ірану. При цьому РФ намагається повернути частину зброї, яку вона експортувала до таких країн, як Пакистан, Єгипет, Білорусь і Бразилія. Очевидно, що Кремль воліє скерувати доступні військові ресурси у регіони з максимально можливими дестабілізаційними ризиками.

Паралельно на євразійському напрямку Владімір Путін закликає силовиків країн СНД об’єднуватись проти "розхитування легітимної влади" та намагається зміцнити союзницькі зв’язки з країнами-членами ОДКБ. Щоправда, Вірменія все більше випадає з проросійського полюсу, проігнорувавши останній саміт організації.

Минулий місяць не став винятком. Концепція так званої "російської ідентичності" широко працювала в риториці Кремля. Російський диктатор вже представляє війну як національно-визвольну битву. Разом з тим, Держдума збирається видавати росіянам на окупованих землях "східноукраїнського гектара", загальним розміром до 100 млн га територій.

У результаті російські жінки висловлюють невдоволення лише через відсутність ротацій бійців, а не через сам факт вторгнення до іншої країни. Зараз більшість населення РФ позитивнл ставляться до Йосипа Сталіна, а захоплення одним з найжорстокіших тираном в історії людства є індикатором рівня цінностей російського суспільства. 

Іншим важливим фокусом російської війни стала послідовна підготовка внутрішньої дестабілізації в Україні. Кремль робить ставку на внутрішні суперечки в нашій державі, зокрема на підрив суспільної єдності. Задля цього Росія спрямувала 1,5 млрд доларів на інформаційну операцію "Майдан 3", яка, крім розпалювання ворожнечі та хаосу в Україні, зрештою розрахована на усунення президента. 

Через активовану мережу шпигунів Росія планує вбити клин між політичним і військовим керівництвом України — це ми вже можемо спостерігати останнім часом. А сам план розхитування України Росія розглядає як запасний, позаяк агресор не в змозі перемогти військовим шляхом.   

Отже, на критичному етапі війни підступний та цинічний ворог постійно шукає ресурсів для підтримки агресії. Кремлю вкрай важливо втриматися в Україні та уникнути відповідальності за свої злочини. Тому наші партнери мають бути єдиними у розумінні загроз, об’єктивно оцінювати ворога та не дати йому шансів реалізувати свої стратегічні плани.