Чорний день для волонтерів, або Чому Кабмін створив перепони для допомоги ЗСУ

1 грудня волонтери очікувано зіштовхнулись зі значними труднощами на кордонах завдяки змінам від Кабінету міністрів та Міністерства соціальної політики.

Труднощі виникли через введення в дію постанови 953 на заміну постанові 174, якою ще 1 березня 2022 року Кабмін суттєво спростив ввезення гуманітарної та військової допомоги для підтримки сил оборони.

У вересні цього року Кабмін анонсував зміни, мовляв, для боротьби з шахраями та недобросовісними волонтерами, які, власне, і набули чинності 1 грудня.

Незважаючи на те, що найбільше кримінальних справ щодо ймовірного розкрадання гуманітарної допомоги порушено проти чиновників ОДА, РДА, ОВА, Кабмін, схоже, вирішив боротися саме з волонтерами, фондами, громадськими організаціями та іноземними донорами, які "не так" завозили гуманітарну допомогу. 

У листопаді, після багатьох заперечень від громадськості, а також після того, як петиція про відтермінування набуття чинності постановою 953 всього за три дні набрала необхідні 25 тисяч голосів, Мінсоц обіцяв відтермінувати введення в дію деяких норм нової постанови. Зокрема Мінсоцполітики пообіцяло залишити до 1 квітня 2024 року можливість завозити гуманітарну допомогу, а це й автівки для ЗСУ по паперових деклараціях, як і було до 1 грудня. Також обіцяли навчити усі сторони користуватись новою електронною системою. 

1 грудня настало і в перші ж години кордон зупинився, волонтери не змогли завезти автівки, про що публічно розповіли у соцмережах. Автівки кілька днів простояли на кордоні. 

Чому так сталось, якщо Мінсоц обіцяв, що ускладнень не буде? Річ у тому, що Мінсоц "забув" повідомити, що сама форма паперової декларації змінилась і там додався пункт, якого не було в попередній версії, без якого митники просто не можуть пропустити гуманітарну допомогу – це номер отримувача в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. 

До 1 грудня у цьому реєстрі були всього кілька десятків організацій з кількох тисяч, які допомагали Силам оборони. Це не було обов'язковою умовою для того, щоб волонтери, фонди та донори завозили допомогу. Та навіть організації, які мали цей номер, не змогли по ньому завезти гуманітарну допомогу, їм довелося перереєструватись і отримувати новий номер. 

Сьогодні йде вже четвертий день дії нової постанови, а скарги від волонтерів на нову систему не припиняються. Більшість дізнаються про нововведення на кордоні, де на коліні намагаються зареєструватись в системі й отримати той номер. Система глючить, лягає, працівники міністерства буквально в ручному режимі вносять зміни і долучають нові організації в реєстр. 

Так не мало бути. Чиновники й заступники міністра нам обіцяли, що ускладнень не буде. 

Те, що відбувається зараз, вже суттєво послабило потік допомоги, яку з кожним днем все важче організовувати фондам і волонтерам всередині країни. А міжнародним донорам тепер значно важче зрозуміти, як їм доставляти в Україну допомогу. 

Благодійний фонд, який я очолюю, "Нащадки Сагайдачного", станом на сьогодні передав силам оборони орієнтовно 100 автомобілів. Ми щодня організовуємо збір коштів, пошук, купівлю автівок за кордоном, передачу коштів волонтерам за кордоном, потім логістику в Україну, ремонт та передачу на фронт автівок. Це дуже нелегкий процес, а тут ще й держава намагається все ускладнити. І їй це вдалося. 

Левову частку придбаних нами автівок юридично передали в користування безпосередньо воїнам, адже за різними, часто об'єктивними, причинами військові частини не можуть\не хочуть брати на баланс автівки. 

Потрібно розуміти, що автівки на фронті – це розхідник, який може бути знищений і в перший день перебування там, а щоб військовій частині списати з балансу таку автівку, за словами наших друзів військових, потрібно пройти сім кіл пекла і витратити понад місяць часу. 

Нова постанова Кабміну загострила проблему, адже в ній наголошується, що передавати автомобілі можна лише безпосередньо на військову частину. І це в той час, коли парламентарі проголосували закон, який дозволить передавати транспорт напряму військовим. Закон зараз чекає на підпис президента, таким чином постанова Кабміну стала застарілою вже на момент введення в дію. 

Чому не можна було відкласти введення в дію постанови Кабміну хоча б до моменту підписання закону, тим паче відповідна петиція дуже швидко набрала 25 тисяч голосів? Це загадка для всіх, адже після підписання закону постанову Кабміну знову доведеться змінювати, знову доведеться пояснювати нові зміни тисячам волонтерів, фондів, громадських організацій. 

Також постанова не дозволяє, наприклад, міжнародним донорам передавати автівки для потреб українських фондів, які розвозять гуманітарну допомогу чи допомагають з евакуацією мирного населення із зони бойових дій тощо. 

Міністерство соцполітики створило чат для обговорень питань нової системи. На жаль, мої пропозиції відтермінувати зміни залишились не почутими. Тож разом із колегами-волонтерами та представниками західних донорів доводиться публічно писати про всі ці проблеми. 

Далі своїми емоціями та баченням наслідків дії нової постанови поділяться кілька моїх однодумців.

Олена Новікова, волонтерка, чий допис про проблеми в перші години дії постанови широко розійшовся соцмережами.

На жаль, ми стали одними з перших, хто протестував на собі нову систему. Не через те, що ми так хотіли, просто трохи спізнились через погодні умови. 

Це спричинило певні складнощі.

Незважаючи на те, що декілька місяців ми вказували міністерству на те, що в новому проєкті маса недопрацювань, це не змінило ситуацію суттєво, і проєкт був запущений всупереч здоровому глузду.

Обіцяного відтермінування початку роботи системи фактично не сталось, рівно в 00:00 1.12.23 вона почала працювати.

Нашої організації не було в цій системі, як і більшості волонтерських організацій України, ми чекали на початок роботи системи, а також навчання користування новою системою, анонсоване Мінсоцем на 16:00 1.12.23. Співробітники міністерства нас запевнили, що проблем не виникне і все буде поступово, неболісно й обережно. 

Як законослухняна організація ми хотіли спершу пройти навчання, потім зареєструватись, розібратись в усьому і працювати по-новому. Але рівно о 00:00 почали вимагати код організації в новій системі. Так, у тій, навчання з користування якою мало бути того ж дня о 16:00. Звісно, номеру ми не мали. Зауважу, що номер взагалі мали лише приблизно два десятки організацій з декількох тисяч наявних в Україні на сьогодні. 

Спроби зареєструватись самостійно виявились невдалими: сервер не відповідав, запити не проходили. А ні нам на кордоні, а ні очільнику фонду зареєструватись у системі не вийшло, і навіть зранку, під час телефонної розмови з міністерством, засновнику фонду і юристу знадобилось майже 5 годин для реєстрації в системі. 

З огляду на те, що відбувалось і відбувається в чаті Мінсоцу з підтримки в користуванні системою всі ці дні, наш випадок не поодинокий. Автоматична система працює вручну, здебільшого. 

Повернемось до кордону: вночі першого грудня на кордоні відбувся фактичний колапс, бо без наявного номера в системі машину пустити відмовились. Варто зазначити, до речі, що тільки львівські кпп перейшли на 100% на нову стстему рівно в 00:00, в той час як волинські – пропускали по старому до самого ранку. 

Митники, не маючи підстав пропустити автівку для ЗСУ, наполягали на тому, щоб наші водійки-волонтерки написали заяву про те, що добровільно залишають машину на паркінгу через "неповний комплект документів", і погоджуються, що в них є 5 діб разом із вихідними на те, щоб це виправити.

Що буде після 5 діб – невідомо. Після того, як заява була написана, водійок виставили на вулицю, не турбуючись, як люди вночі, в завірюху, опинившись посеред нічого, доберуться додому. 

Це непоодинока ситуація, там припарковано достатньо машин того ж типу, що й наша, які, вочевидь, не доїхали до бійців, що на них так чекають.

На щастя, дівчат, кинутих вночі на вулиці, забрав колега автівкою, десь за півтори години (які вони провели на холоді).

Чи були дії митників законними? Технічно так.

Чи були вони етичні? Точно ні.

Чи було це людяно? Точно ні.

Пізніше, зранку, цю ситуацію ми розбирали в розмові з очільником львівської митниці, який запевнив, що зробить все, щоб такого ніколи більше не повторилось. Сподіваюсь, це стосується не тільки конкретних водійок, а взагалі комунікації з людьми.

Весь день 1 грудня ми провели на телефоні з усіма з ким можна, і це було не даремно. 2 грудня перша автівка з гуманітарною допомогою для нашого фонду перетнула кордон за "гібридною" системою: все ще потрібно робити паперові документи, але іншого зразка, і в них мають вноситись дані з нової системи.

Дуже бентежить той факт, що колапс спричинила необхідність просто зареєструватись, не кажучи вже про те, що коли система запрацює на повну, треба буде генерувати ще код вантажу, подавати заявки, звітувати.

Також дуже бентежить що реєстр є відкритим, і жодного підтвердження того, що людина має стосунок до організації, не питають, тобто будь-хто може завезти будь-що, вказавши код будь-якої організації, взявши його в публічному відкритому реєстрі.

Станом на зараз ми проходимо митний контроль з наступною вантажівкою гуманітарної допомоги, яку привезли наші колеги зі Швеції, але тепер позбавлені можливості що небудь ввозити без українського зареєстрованого в системі партнера. 

Гліб Леонтьєв, автор петиції про відтермінування вступу в дію та внесення змін до постанови КМУ N953

Питання ввезення гуманітарної допомоги для потреб населення і сил оборони України стояло ще до повномасштабного вторгнення росії на територію України. 

Що змінилось в 2023-му році? Як на мене, нічого. Війна є, як і була, допомоги не вистачало, як і в 22-му, але те, що передавалось півтора року на державному рівні і рівні міжурядових організацій, потребувало звітування міжнародним партнерам і донорам. Результатом того, що правоохоронні органи не виконують свої функції, вся соціалка дотується за рахунок міжнародних партнерів, а ОВА зробили з гуманітарки бізнес… і ніхто їм не указ. 

Вирішення цього нескладного, але важливого питання перекинули на Міністерство соціальної політики, яке не сильно довго думало і "на коліні" підготувало текст постанови №953, яку КМУ тихенько і швиденько затвердив. Запровадивши новий (старий) реєстр отримувачів, трошки його діджиталізувавши на базі Мінцифрівскої Дії, з купою багів і проблем, які було видно неозброєним оком всім окрім Мінсоцу.

Волонтери швидко зрозуміли, де будуть проблеми і що це буде колапс, який з часом призведе до зменшення потоку гуманітарної допомоги і бажання цим займатись. Петиція народилась аж через місяць після  прийняття 953 постанови. Але за 3 дні набрала 25 000 голосів і мала бути розглянута згідно з чинним законодавством. 

У цей час Мінсоц вирішив грати наперед і нашвидкоруч організував кілька зустрічей, презентувавши нову систему та заспокоюючи устами заступника міністра Назара Танасишина, мовляв, усе буде добре і буде тільки краще, і взагалі це все заради волонтерів… Аж смішно. 

Коли на зустрічах Мінсоц отримав наганяй від волонтерів і фондів, які реально возять гуманітарку через кордон, звітують про неї не тільки донорам, а й податковим органам, стало зрозуміло, що не буде так просто. 

Потім була "клоунада" з робочою групою, яка наче створена на вимогу підписантів петиції, а реально теж намагалась стати платформою прославляння роботи Мінсоцу. Всі, хто туди долучився, зміг змінити ракурс бесіди і все-таки схилити до того, що необхідні зміни в нормативку і порядок, а система крива, і будуть з нею проблеми.

Далі стало ще смішніше, хоч дуже хотілося плакати. Верховна Рада приймає Закон № 9111. Це новий закон Про гуманітарну допомогу, який ще не підписаний, але одразу зробив і так погано виписану постанову № 953 застарілою і неактуальною. До речі, засідання робочої групи було тільки одне, що було враховано, ніхто не знає, і ті, хто думали, що результату не буде, мали рацію.

Друга зустріч по робочій групі відбулася вже з міністром Жолнович і дуже напруженим заступником Танасишиним, який мовчав усю зустріч. Можливо, був втомлений, адже в першій половині того дня він проводив зустріч із міжнародними донорами і фондами, яких запевняв, що все добре. 

Невідомо, чи то в нього вийшло. Про цю зустріч відомо тільки те, що всі іноземці скаржились, що погано розуміють пана заступника міністра. Але, повертаючись до обговорення з міністром, стало зрозуміло, що все міністерство не розуміє, чому волонтери дуже занепокоєні нововведеннями і хвилюються за проблеми, які виникнуть з 01.12.23, зі вступом в дію Постанови № 953. 

Відповідь проста: ті хто працюють з гуманітарною допомогою, з міжнародними донорами і фондами, знають, як важко це все знаходити, привезти і надати тим, кому це реально потрібно. А запроваджувати новації під час війни – це тільки ускладнювати будь-який процес, коли час дорівнює життя. 

Загалом, щоб підбити підсумок, можна сказати, що Міністерство із завданнями і викликами не впоралось. Та й так, що навіть відповідь на запит про доступ до публічної інформації дали не в повному обсязі й виглядав він як відписка. 

А перестороги волонтерів і фондів виявились реальністю, що ми і побачили, починаючи з 00:00 01 грудня. 

Міністерству було байдуже, адже завчасно і на випередження вони працювати не вміють. Як результат: ті, хто не були в системі старій, самостійно в новій зареєструватись не змогли, в ручному режимі працівники-розробники додавали фонди і ГО.

Декларацію на ТЗ теж не змогли заповнити, у програмі була помилка, відсутня графа номерного знаку і проблеми з графою "паливо" тощо. 

Відповідальність за такий старт ніхто не поніс. Волонтери ж просили елементарного відтермінування, яке б вирішило всі проблеми і виявило всі підводні камені.

Тому – як відповідь волонтерам і суспільству – міністр Жолнович і її заступник Танасишин повинні понести персональну відповідальність за це і бути звільнені зі своїх посад.

Вероніка Муцей, голова благодійного фонду "Вітрила Свободи", Нідерланди

У вересні цього року ми дізнались, що КМУ прийняло постанову 953, яка вб'є волонтерство з початку грудня. 

Як донори ми чекали, поки українські фонди та волонтери відреагують на це. Ми не могли повірити, що всі мовчать, і ніхто не звертає на це увагу. Але ми розуміли, що на другий рік повномасштабного вторгнення і 10-й рік війни у волонтерів немає часу боротись із системою. 

Та і здавалося б, навіщо? 174 постанова Кабміну працює зручно і дозволяє тобі певний ступінь свободи. Але. 

Так, ми з-за кордону бачимо певний ступінь зловживання гуманітарною допомогою, ми бачимо всі ці гуманітарні продукти, які виставлені на ринку, в магазинах тощо. Але так само ми бачимо недостачу всього на фронті та у лікарнях, коли держава каже, що все в порядку. 

Ми розуміємо, що Україна повинна обрати курс боротьби з корупцією. Але це повинно бути зроблено, не вставляючи палки в колеса волонтерам, які з останніх сил допомагають Україні. 

Вибачте, НЕ НА ЧАСІ перекривати артерії забезпечення армії. Не на часі. 

Закордонні фонди з першого дня, з першої робочої групи висловили всі свої занепокоєння системою:

• технічна частина потребує значних доробок, вона не протествована до кінця;
• введення системи в експлуатацію не зменшить корупцію, а лише відкриє нові горизонти та корупційні схеми ввезення гумдопомоги. Лише справа часу, коли буде запропонований перший хабар на кордоні, щоб обійти систему і швидко проїхати. Бо життя хлопців та дівчат важливіше;
• система заточена тільки під українське законодавство і не враховує всі особливості роботи іноземних фондів-донорів. Кожен іноземний фонд працює в правовому полі своєї країни і не повинен бути в курсі всіх законів України, які важко читати навіть з юридичною освітою. 
• громадськістю було внесено неймовірну кількість пропозицій про покращення системи, але Міністерство не захотіло нас почути; 
• потрібно покращити комунікацію, провести тренінги, підготували волонтерів та донорів для змін – відтермінувати постанову.

Ви реально відкрили ящик пандори контрабандої гуманітарки, нешановне Міністерство. 

Багато фондів і партнерів перестали довіряти Україні та зупинили всі вантажі на невизначений час, у зв'язку з "покращенням" Кабміну і Мінсоцу. 

Тисячі тонн гуманітарки не доїдуть до України, бо ви не змогли дослухатись до нас, а грали в героїв волонтерів, які знають все. 

Пані Оксано Жолнович, пане Назаре Танасишин, надайте, будь ласка, звіт по завезеній вами особисто гуманітарній допомозі, починаючи з 2022-го року. 

І останнє. Нешановне Міністерство, ДОСИТЬ КАЗАТИ НЕПРАВДУ. 

Було б набагато простіше, якби ви вибачились, відверто розказали, що зіткнулись з труднощами і знаходитесь в процесі їх вирішення. Але ж не судилось, система ідеальна. Все працює топ. 

Всі причетні до розробки і введення системи в експлуатацію повинні понести відповідальність за цей треш. Через вас, нешановні, десь далеко на сході та півдні точно загинули вже декілька людей. У них немає часу боротися з вами, бо вони стримують орду. І у них немає часу чекати на допомогу місяцями. Тоді вже може бути просто нікому допомагати.

Олександр Аронець, волонтер, засновник благодійного фонду "Нащадки Сагайдачного"