Військові технології, штучний інтелект, "Дія" та "Мрія": як розвивалася цифрова Україна у 2023 році

З початку створення Мінцифри і до сьогодні наша ціль залишається незмінною – побудувати найзручнішу цифрову державу в світі. До 2024 року нам вдалося реалізувати 90% того, що ми планували у сфері трансформації послуг, покриття інтернетом, розвитку цифрових навичок та IT-сектору. 

До повномасштабної війни ці проєкти займали 95% часу, зараз – 10-15%. Бо з’явилися нові виклики, повʼязані з війною. Послуги – повідомлення про пошкоджене майно, виплати для ВПО, єВідновлення. Технології – Старлінки, штучний інтелект, дрони, РЕБ, снаряди, фортифікації. Це фундаментальні напрями, щоб наша країна продовжила боротися й розвиватися.

Окремий напрям – трансформація освіти і науки. Довелося перейти на інший управлінський рівень. Для мене це був особистий виклик. Коли не тільки ти керуєш своєю системою, а й запускаєш інші системи, які функціонують автономно. 

У 2023 році ми продовжили розвивати Дію та послуги, створили Стратегію розвитку інновацій, запустили кластер Brave1 та продовжили розвивати військові технології для посилення фронту. Коротко розповім про топпроєкти та досягнення в різних сферах команди Мінцифри в цьому році. 

"Дія" стала SuperApp – головним інструментом взаємодії з державою

В умовах війни "Дія" стала зручним інструментом взаємодії суспільства з державою. Зараз нею користуються майже 20 мільйонів людей. На порталі та в застосунку доступні понад 130 послуг, більш ніж 30 з яких запустили у 2023 році: від обміну лампочок до єВідновлення. Ми отримали понад 2 мільйони фідбеків і бачимо, що 82% українців задоволені послугами в "Дії". 

Нещодавно на "Дія Саміті" ми презентували нові сервіси: е-Підприємець, перереєстрацію авто, оновлену мапу Пунктів незламності, послуги для моряків, автозміни про ФОП. А також уперше оновили дизайн. Адже "Дія" – це більше не просто застосунок з документами. За три роки ми запустили десятки різних послуг та сервісів – від донатів на армію до мапи пунктів незламності, від облігацій до єПідтримки, від підпису документів до Covid-сертифікатів. І їх ставатиме все більше.

Зараз "Дія" – це вже SuperApp. Тепер нові завдання застосунку відображені й у новому дизайні – ще більш зручному, адаптивному та інформативному.  

Понад 15 тисяч партнерів співпрацюють з "Дією": від Укрзалізниці, якій цифровий інструмент "Дія.Підпис" допомагає боротися з перекупами, до бізнесу, що використовує шеринг документів та "Дія.Підпис" для HR-процесів.

"Дія" за кордоном 

Коли ми показуємо й пояснюємо представникам інших країн, що створюємо країну, яка більше схожа на Uber чи Booking, аніж на традиційний уряд, то нас запитують: "А як ви це зробили?". Досвід розбудови цифрової держави і впровадження зручних послуг цікавий іншим країнам. А для нас це можливість будувати win-win відносини з іншими державами.

Кейс, яким ми справді пишаємося, – наша багаторічна співпраця з Естонією. Україна багато чого навчилася в Естонії, ми використовуємо естонські govtech-продукти. А тепер Естонія зацікавилася нашим досвідом у створенні state super app "Дія" в процесі створення свого застосунку mRiik. Естонія спирається на український досвід розробки Дії, її дизайн та підхід до маркетингу. Ця співпраця підтримується урядом Швейцарії (SDC). 

Також ми починаємо працювати та ділитися нашим досвідом з Латинською Америкою. Ми в контакті з Колумбією, Гватемалою та починаємо співпрацю з Еквадором – і вже в січні ми почнемо спільні перші кроки за підтримки USAID.

Насправді, країн, які зацікавлені в "Дії", набагато більше, і ми скоро оголосимо ще декілька держав, з якими найближчим часом підпишемо меморандум та почнемо співпрацю. 

"Дія.Engine"

Цифрова держава – це коли дані бігають між реєстрами, а не люди між установами. Щоб зберігати якісні дані, забезпечувати належний обмін ними, створили платформу "Дія.Engine", яка дає змогу швидко впроваджувати та керувати реєстрами. Розробляти реєстри на платформі можуть різні команди, що значно пришвидшує запуск реєстрів та економить кошти. 

"Дія.Engine" – це інструмент для створення державних послуг та реєстрів, як WordPress для мільйонів сайтів, чи Unity для створення ігор. Вартість розробки на платформі вдвічі нижча, порівняно зі звичайною. Строк розробки – у два-три рази швидше. Зараз на платформі "Дія.Engine" розробляється 50 реєстрів. Один з них – Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна, який став основою відбудови.

єВідновлення

Відбудова країни, що воює, має бути максимально прозорою. Немає жодної країни у світі, яка мала б схожий досвід. Саме тому потрібно впроваджувати цифрові інструменти. Ми почали працювати над сервісами для відбудови ще в перший місяць повномасштабного вторгнення. У березні додали в "Дії" можливість залишити Повідомлення про пошкоджене майно.  

Усі ці дані надходять і зберігаються в Реєстрі пошкодженого й зруйнованого майна, який і став основою для запуску програми єВідновлення. Це один з найскладніших сервісів в історії цифрової держави. Адже об’єднує в собі і подання повідомлення і заяву про компенсацію. На першому етапі послугою могли скористатися власники пошкодженого майна. Загалом українці подали 64,7 тисяч заяв та отримали виплати на 3,2 млрд грн. 

На другому етапі програма стала доступна для українців, чиє житло було зруйноване. Маємо вже майже 8 тисяч заяв та 1 637 згенерованих сертифікатів. 

Розвиток ринку БпЛА

У 2023 році ми пройшли шлях від ідеї до розвитку ринку БпЛА. Ухвалили революційні постанови, які дали змогу масштабувати виробництво безпілотників. Завдяки дерегуляції сфери українські компанії збільшили виробництво БпЛА у 100 разів. Лише за цей рік створили fast track для дронів, скасували зайві дозволи, збільшили маржинальність з 1% до 25%, спростили імпорт БпЛА та комплектуючих, спростили списання безпілотників тощо. На наступний рік є державний бюджет на розвиток сфери, тож у 2024 році зробимо мільйон дронів.  

Окрім цього, у межах Армії дронів створили перші у світі ударні роти БпЛА. У складі Збройних сил наразі 43 ударні роти, які працюють за новою доктриною та підходом до менеджменту. Ми бачимо їхню ефективність у новинах та кожному відеозвіті. 

Штучний інтелект як невідворотний тренд 

Попри те, що війна триває, Україна не може бути осторонь світових технологічних трендів. Ба більше, у деяких сферах ми маємо стати першими. Зокрема, у сфері штучного інтелекту. Цю технологію ми використовуємо з початку повномасштабної війни. Наприклад, для розпізнавання й розшифровки супутникових знімків, розпізнавання цілей на полі бою, розвитку технологій захоплення цілей для дронів, розпізнавання обличчя за допомогою системи Clearview, у межах Palantir використовуємо штучний інтелект для того, щоб прогнозувати засоби, якими можна вражати певні цілі.

Продовжуємо працювати над урегулюванням використання штучного інтелекту. Для цього розробили дорожню карту, яка стане ще одним кроком до ухвалення закону, що створить безпечне цифрове середовище для бізнесу й людей. І це лише початок.

"Дія.Сity" 

Ми запустили "Дія.City" напередодні повномасштабної війни. Це була перша така комплексна трансформація для юридичиних осіб, яка відбувалася за останні роки. Ми в 5 разів зменшили податок для технологічних компаній, упровадили податок на виведений капітал. Умовами економічного та податкового простору користуються вже понад 760 компаній, у яких працюють більш ніж 60 тисяч людей. 

Як відповідь на виклики війни ми розширили можливості вступу до "Дія.City" на defense tech. Зараз це понад 80 компаній-резидентів, які виготовляють дрони, роботи та інші оборонні інновації.  

Нещодавно одна з EdTech-компаній отримала від іноземного партнера інвестиції в 15 млн доларів на розвиток ІТ-освіти. І все це завдяки прозорій та ефективній корпоративний структурі, яку компанії можуть побудувати завдяки "Дія.City", а також упровадженим елементам венчурного інвестування. 

Brave1

У квітні ми запустили defense-tech кластер Brave1, завдяки якому створили fast track для розвитку інновацій та оборонних технологій. Сили оборони можуть поставити конкретні завдання розробникам, а компанії – отримати всесторонню профільну підтримку: від тестувань, випробувань і грантів до супроводу при отриманні кодифікації НАТО, допомоги із залученням інвестицій та масштабування. 

За 8 місяців роботи на платформі кластера зареєстровано понад 900 розробок. Це безпілотники, наземні роботи, засоби для розмінування, системи захисту та безпеки військ, засоби РЕБ тощо. Кластер оборонних технологій Brave1 уже профінансував 139 розробок на $2,375 млн. Частина технологій уже використовується військовими на полі бою. 

Розвиток телеком-сфери

Повномасштабна війна стала викликом для сфери телекому. Адже перше, що хочуть зробити окупанти – залишити українців без зв’язку. Старлінки стали нашою перевагою над ворогом. Супутниковий зв’язок дає змогу безперебійно працювати об’єктам критичної інфраструктури, школам, лікарням, а також бути на зв’язку військовим. Загалом в Україні працюють близько 47 тисяч терміналів, понад 25 тисяч з них – з ініціативи Мінцифри отримали у 2023 році. 

Окрім забезпечення Старлінками, ми продовжили розвивати телеком-сферу. Забезпечили Wi-Fi в укриттях у понад 3 тисячах освітніх закладів, 540 населених пунктів уперше отримали 4G-інтернет завдяки розробленому нами закону, розробили мапу інтернет-провайдерів, стійких до блекаутів, тощо.

Цифровізація Держстату 

Цифровізація – це не лише про запуск послуг, а й про трансформацію цілих сфер. Цього року українці могли побачити, як змінюється Державна служба статистики. Ми повністю реформуємо роботу цього держоргану й перетворюємо його на ІТ-компанію. Відмовляємося від хаотичного зберігання даних в Excel чи PDF, натомість запускаємо новий портал зі статистичною інформацією та дашбордами. 

Також цього року відбулося перше онлайн-опитування Держстату про зайнятість населення. Без походів по квартирах, заповнення анкет та перенесення всього в комп’ютер. 

"Дія.Освіта" – оновлення і результати

З початку заснування Мінцифри ми ставили ціль – розвинути базові цифрові навички в 6 млн українців. І досягли її за кілька років. Цьогорічне дослідження показало, що  майже 60% українців володіють базовими та просунутими цифровими навичками – за чотири роки їхня частка збільшилася на 12,6%. Це важливо не лише в контексті розбудови цифрової держави, а й у питанні євроінтеграції. У цьому нам допомогла платформа "Дія.Освіта". Цього року платформа пройшла повну трансформацію. Окрім цифрової грамотності, платформа допомагає розвинути практичні навички з робітничих професій і навіть скласти персональну траєкторію навчання. 

Оновлення "Дія.Освіта" також стало реакцією на виклик нових реалій. Багато українців евакуювалися в інші міста, втратили домівки та роботу. Тому потрібен інструмент, який допоможе розвинути нові навички, щоб знайти себе в новій спеціальності.

Відтепер на "Дія.Освіта" доступні 173 освітні серіали, 56 симуляторів професій, є можливість пройти профорієнтаційний тест та переглянути актуальні вакансії у своєму регіоні. За цей рік платформу відвідали 1,5 млн українців. У цьому році також запустили оновлену інформатику –  ІТ-студії, які є частиною проєкту "Дія.Освіта". До проєкту вже долучилися 1 400 шкіл. Далі маємо амбітні плани на цей проєкт.  

Трансформація освіти 

Цього року до моїх повноважень додався і напрям освіти та науки. Тому спільно з Міносвіти та профільним міністром ми працювали на трансформацією цієї фери. Адже саме це глобальний напрям, який матиме довгостроковий вплив на розвиток держави.

Ми виокремили п’ять основних фокусів роботи: освітній менеджмент, розвиток професії педагога, система та мережа, освітній простір.

У нас є бачення, як трансформувати кожну з ланок освіти: від дитячих садочків та шкіл до профтехів і ЗВО. 

Окремо хочу зупинитися на особливому проєкті – "Мрія". Це наш досвід, як через технологію можна трансформувати цілу сферу.

В Україні майбутнього в людей має бути всього два технологічні продукти: "Дія" і "Мрія". Перший – для взаємодії з державою, другий – для самореалізації. Наразі Мрія в розробці, і вже на початку наступного року плануємо презентувати застосунок і запустити пілот у перших школах. 

UNITED24 акумулювала понад 500 млн доларів

Фандрейзингова платформа UNITED24, яку створили з ініціативи Президента Володимира Зеленського, продовжує акумулювати увагу та кошти в підтримку України. Цього року запустили два нові напрями – Гуманітарне розмінування і Освіта та наука.

Загалом люди та бізнес зі 110 країн задонатили понад 500 мільйонів доларів. За рік приєдналися 12 світових та українських амбасадорів, за підтримки яких вдалося реалізувати понад 20 проєктів. Завдяки цьому відбудували мости, відновили лікарні, закупили дрони, реанімобілі, пікапи тощо.

Стратегія інноваційної України

Уже зараз ми формуємо бачення, якою буде Україна через 5 чи 10 років. Безумовно, це має бути інноваційна та технологічна країна. Адже технології – наш ключ до перемоги та економічного стрибка.

Команда Мінцифри разом з експертами понад пів року працювала над стратегією інновацій. Вивчали досвід інших країн та сфокусувалися на галузях, що наближають перемогу на полі бою та забезпечують якість мирного життя. 

Для цього ми визначили зміни, які мають відбутися на державному рівні, програми підтримки для екосистеми інновацій та визначили 10 секторів зі значним інноваційним потенціалом, пріоритезували їх відповідно до потреб країни. Серед них – розвиток DefenseTech, MedTech, AUV, BioTech, штучний інтелект, кібербезпека тощо. Після громадських обговорень у 2024 році візію затвердять на рівні Кабміну – вона стане офіційною державною стратегією. 

Технології – це про наше майбутнє. Це фундамент для того, щоб з’являлися тисячі компаній, які коштують мільярди доларів і генерують нову цифрову економіку. Будувати це майбутнє треба вже зараз.

Михайло Федоров