Де в Україні діє демократія?
Не буду тут цитувати Конституцію України чи інші закони.
Хочу поділитись результатами ще "гарячого" опитування керівників муніципалітетів, що було проведене Асоціацією міст України спільно з Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи в рамках роботи XVII Українського муніципального форуму.
Демократія, влада народу, глобально ґрунтується на двох принципах, – рівності та можливості самому впливати на умови власного життя.
Рада Європи, яка вже багато років допомагає реалізовувати ці та інші демократичні принципи в Україні, практичне застосування демократії називає "відкритим урядуванням".
Опитування, яке проведене 4-5 грудня серед близько 400 представників місцевого самоврядування, було саме про інструменти відкритого урядування, про їх використання в селах, селищах і містах.
Маємо велику кількість інструментів участі громадян у прийнятті владою рішень на місцевому рівні:
- громадська експертиза діяльності відповідного органу,
- бюджет участі,
- громадські слухання,
- електронні звернення,
- петиції,
- загальні збори,
- конкурси проєктів інститутів громадянського суспільства,
- консультативно-дорадчі органи,
- контрольно-наглядові органи комунальних підприємств,
- молодіжні ради,
- органи самоорганізації населення, платформа "відкрите місто/громада", публічні консультації,
- чат-бот,
- шкільний громадський бюджет,
- інші…
Я особисто, в першу чергу, до інших додала б засоби масової інформації, які часто виконують важливу роль в комунікації влади й суспільства.
Опитування показало, що 94% громад вже використовують інструменти відкритого урядування.
Як видно з діаграми, використовуються інструменти по різному й в залежності від типу громади, кількості мешканців. Але використовуються!
Більше того, проєкти рішень органів місцевого самоврядування розміщуються на їх сайтах попередньо, до винесення в зал. В засіданнях рад і виконкомів беруть участь зацікавленні мешканці, діють обов’язкові прийоми громадян, – це все про сьогодні, про воєнний стан в громадах, які не знаходяться на лінії зіткнення.
Оцінюючи результати опитування участі громадянського суспільства на рівні роботи сільських, селищних, міських рад, автоматично провела аналогію з центральним рівнем, який визначає рамку роботи всіх громад рішеннями Парламенту та Уряду.
Так, аналогічного опитування немає, але є власний досвід роботи.
Трансляції засідань Парламенту немає, – те, що відновили ночами на каналі Рада дійсно краще, ніж нічого. Хочеться вірити, що, доопрацьований перед голосуванням вже в залі, закон про медіа не знищить місцеві телеканали.
Роботу консультативно-дорадчих органів, які колись працювали з різними органами центральної влади, згорнуто чи знівельовано.
Комітети Парламенту системну роботу фахівців для якісних законопроєктів відмінили або замінили на тури зустрічей по Україні. Хоча робота профільних об’єднань в Комітетах, дискусії та спільні напрацювання для винесення на рівень депутатів вже узгодженого рішення була досить корисною практикою в різних скликаннях. Виключення є й сьогодні, – системна робота за підтримки Конгресу Ради Європи щодо законодавства по якнайшвидшому відновленню місцевого самоврядування.
Уряд ліквідував Раду підприємців при КМУ, – напевне з бізнесом, який залишився в Україні, вже все добре.
Колись, як Голова Ради підприємців, від імені сотень підприємницьких об’єднань мала можливість надавати позицію бізнесу щодо проєктів рішень на засіданні Уряду і напрацьовувати рішення проблемних питань з урядовцями. Сьогодні Уряд не потребує в дискусії позиції фахівців щодо проєктів. Можливо, немає дискусії.
Комітети ВРУ на свої засідання запрошують фахівців, і це добре, бо це захищає всіх нас від їхніх дорогих помилок.
Є інші приклади комунікації, яка забирає багато часу та зусиль в усіх, але не забезпечує діалогу та співдіі.
Це коли проєкти рішень щодо відновлення надсилають на погодження, отримують конкретні обґрунтовані пропозиції, але ігнорують.
Це коли проводять заходи для публічного обговорення майбутнього місцевого самоврядування, але мерам відмовляють у питаннях доповідачу після презентації.
Це коли письмові й публічні пропозиції ігнорують, а потім дивуються чому ці ж пропозиції озвучуються під час презентації міжнародним партнерам.
Мова про порядки відновлення, які зобов’язують громади підготувати проєкти своїх стратегій за місяць-два.
Мова про порядки використання коштів на відновлення, за якими на одному рівні матимуть право отримувати кошти Харківщина та Закарпаття.
Мова про наше майбутнє, яке хтось наполегливо хоче будувати без нас.
Але ми є.
Працюємо на рівні громад, маленьких, середніх і великих.
Готові до реальної співпраці та взаємодії, бо Перемога України можлива тільки в єдності, спільними зусиллями.
Оксана Продан, Голова Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця", народна депутатка України VII, VIII скликань ВРУ
