Реформа ВЛК неможлива без змін в оцінці придатності військових

"В мене є одногрупник, в якого був мікроінсульт, і він через суд, здається, ВЛК буде оспорювати, тому що йому у Львові сказали, що все ок, а в Києві сказали що не ок, що непридатний до служби". Це цитата військового з дослідження "Принципу" про потреби військових після поранення, яка демонструє недосконалу систему оцінки придатності та різницю у рішеннях військово-лікарських комісій. 

Ми у "Принципі" вирішили почати діалог з експертами про зміни в такій оцінці. Ідеальний результат порушення цього питання – напрацьована комплексна оцінка здоровʼя, яке враховувує фізичний і психічний стани. А отже, і покращена система ВЛК.

Ми презентували представникам військових частин, держорганів, медикам ще одну нашу аналітику про проблеми в Україні і огляд міжнародних практик. Коротко про неї – в цьому тексті.

Що варто змінити в оцінці придатності

Система не враховує індивідуальні особливості військового. 

Зараз оцінку придатності до служби регулює 402 Наказ Міноборони. Відповідно до нього, оцінювання проводиться з огляду на стан окремих органів та систем органів, та не враховується їхній взаємозв'язок. Також може не враховуватися наявність кількох захворювань.

У подальшому така неповна оцінка може призвести до погіршення стану, навіть інвалідності. Звертаю увагу, що військові часто звинувачують лікарів у недбалості – неправильних або неповних діагнозах. Система для них виглядає непрозорою та викликає підозри. Через те вони не довіряють і рішенням у ВЛК чи МСЕК.

Далі виникає проблема з оскарженням цих висновків. Щоб зрозуміти реальний стан здоров‘я, військовому треба пройти додаткові обстеження, але через службу це зазвичай зробити не вдається. А якщо навіть і вдається – регіональні ВЛК та Центральна ВЛК можуть їх не взяти до уваги і розглядати тільки першу постанову ВЛК, з оскарженням якої до них власне звернулися.

Навіть через суд вирішити питання фактично неможливо – він не має права вносити зміни до постанови ВЛК. В його повноваженнях хіба тільки надати направлення на повторний медичний огляд.

Міжнародний досвід оцінювання

Наша організація дослідила підходи до визначення придатності у США, Британії, Польщі, Литві, НАТО, щоб зрозуміти, як можна (і чи можна взагалі) підлаштувати іноземні практики під українські реалії.

Зокрема, ми звернули увагу на використання в оцінці міжнародних класифікаторів. Це дозволяє зменшити фактор субʼєктивності лікаря, бо код діагнозу можна також встановити в цивільному закладі охорони здоровʼя, а не лише у військовому. 

Що ще цікаво: у США, крім встановлення медичних показників, розглядають, як загальний стан впливає на здатність продовжувати службу. При цьому враховується і позиція військового, і покази безпосереднього командира. 

Британія працює за системою, яка оцінює всі показники здоров’я військового, після чого розраховується загальна оцінка стану людини та її придатності. Рішення щодо придатності та продовження служби ухвалює окрема рада з працевлаштування і враховує результати медичної комісії.  

У Польщі військово-лікарська комісія зважає на умови і процес служби, наявні захворювання та травми, попередні результати лікування, інші фактори ризику на конкретній посаді бійця, який доповнює лікар військової частини.

Литва бере до уваги деталізований перелік тяжких та легких уражень, травми та інші розлади здоров'я, які можуть виникати під час служби. 

Що для нас важливо в системі оцінки в НАТО – якщо військовий має кілька хвороб, його можуть вважати непридатним через можливий несприятливий ефект цих захворювань. 

Наші рекомендації

Однозначно треба стандартизувати класифікацію хвороб до міжнародної системи МКХ-10. Єдина медична класифікація захворювань в цивільній системі лікувальних закладів та військових закладах дозволить врахувати всі діагнози, включно з набутими до служби або встановленими в цивільному медичному закладі під час служби. 

Зважаючи на міжнародні практики, Україні також варто враховувати під час оцінки придатності основні та сукупні діагнози, адже їхнє поєднання може погіршувати загальний стан здоровʼя бійця. Наявність декількох хворіб також дозволить оцінити потребу у відпустці для лікування.

Досвід інших країн включає як медичну оцінку здоров’я, так і фізично-психологічну оцінку здатності продовжувати службу. При цьому враховуються рекомендації від командирів та начмедів військової частини. Це теж можна імплементувати в нашій державі. Також варто зважати, наскільки військовий функціональний після травми, поранення чи захворювання. А ще оцінювати, як умови служби впливатимуть на здоров’я військового. 

Для повноцінної реформи ВЛК треба запровадити багатовимірну оцінку впливу захворювань на придатність. При цьому врахувати всі фактори: контроль симптомів і лікування; частоту загострень хвороб та їхні тяжкість і наслідки; потреби в регулярному спеціалізованому догляді; попередні медичні обмеження.

І важливо – треба переосмислити процедуру та переглянути механізми оскарження рішення ВЛК. Зараз військові для цього вимушені проходити той самий шлях, часто навіть без можливості додаткових обстежень, через що висновки ВЛК залишаються незмінними. 

Більша обʼєктивність, деталізація та комплексність підходу військово-лікарської експертизи допоможе військовому отримати для себе посаду, яка б відповідала стану здоров’я. 

Держава має розуміти, що в умовах війни на роки надзвичайно важливо зберігати довіру теперішніх та майбутніх військових. Людиноцентричність має бути основою всіх інстанцій, з якими перетинається військовий, особливо в такій чутливій сфері як охорона здоров’я. 

Масі Найєм, адвокат, співзасновник ГО "Принцип"