Що таке Державна антикорупційна програма (ДАП), та які проблеми вона вирішує
Щодня суспільство отримує ледь чи не десятки гучних інфоприводів, що розбурхують емоції. Очевидно, більшість таких новин стосується війни, фронту, військової допомоги. Водночас так само очевидним є те, що реакція на внутрішні корупційні скандали є не менш бурхливою. Ситуація цілком виправдана, адже на тлі війни, загрози життю й невідомості запит на базову справедливість надзвичайно зріс.
Яскравий приклад – обговорення результатів соціологічного опитування Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, яке було проведено ним спільно із соціологічною службою Центру Разумкова у серпні 2023 року. За даними опитування, у серпні 2023 року більш ніж половина (52,5%) опитаних висловили думку, що зараз можна критикувати владу за корупцію і не згодні з тим, що така критика дестабілізує країну та зменшує довіру закордонних партнерів.
Суспільство хоче бачити боротьбу з корупцією. А надто зараз, коли тисячі наших громадян платять своїм життям за існування нашої країни. Але як громадяни ми часто не знаємо, у чому саме має полягати така боротьба і чи є вона взагалі ефективною? Ми орієнтуємось на повідомлення у засобах масової інформації, інколи на власний досвід чи спираючись на загальне відчуття про те, чи стало нам краще жити чи ні. А ці джерела не завжди дають нам об'єктивну картину того, що відбувається з подоланням корупції в Україні.
Натомість є ефективніший інструмент, про який далі детальніше.
Після багатьох років тиску з боку громадянського суспільства, міжнародних донорів та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2022 році Верховна рада нарешті схвалила Антикорупційну стратегію. А слідом за нею НАЗК, профільні органи влади, галузеві експерти розробили Державну антикорупційну програму на 2023–2025 рр. Це складний документ, що охоплює 1187 заходів для міністерств та інших органів влади, які необхідно виконати, щоби досягти визначених у Стратегії результатів. Україна отримала дороговказ щодо того, як подолати корупцію та досягти добробуту.
Державна антикорупційна програма: 1187 заходів для міністерств та інших органів влади рішення 72 корупційних проблем
Один мій знайомий сказав, що 262 сторінки та додатки – це все дурня, а справжня Антикорупційна програма має бути на 1 сторінку. Я не стала сперечатися і про себе подумала: мабуть, на цій сторінці він би хотів написати "всіх розстріляти". Бо насправді тільки детальний документ, який описує, хто, що, коли і як має зробити, щоб подолати корупцію, може стати основою для подальшого виконання.
У чому полягає запобігання корупції?
Насамперед ми маємо розрізняти боротьбу з корупцією та запобігання корупції. Якщо боротьба з корупцію – це ловити і саджати за ґрати корупціонерів, то запобігання корупції полягає у створенні таких умов, за яких корупціонери не зможуть вдаватися до корупційних дій, як полум'я не може горіти без кисню. І як у лікуванні хвороб – профілактика завжди обходиться нам дешевше, ніж лікування. ДАП спрямована на профілактику корупції.
Боротьба з корупцію – це ловити і саджати за ґрати корупціонерів. Запобігання корупції – створювати умови, за яких корупціонерам дуже складно буде вдаватися до корупційних дій
Які проблеми вирішує Державна антикорупційна програма? Що має бути зроблено для запобігання корупції?
Корупція – це наслідок і причина неефективного управління країною, за якого ресурси країни використовуються не в інтересах максимального кола громадян, а вузьким колом наближених до влади осіб. Відтак дуже часто запобігання корупції тісно пов'язане із серйозними реформами, які, як наслідок, мають привести до ефективного управління країною. Що це за зміни та на вирішення яких проблем вони спрямовані:
- Недовіра до українських державних інституцій, зокрема судів та правоохоронної системи загалом. Слабкі інституції, а надто зараз, коли частина наших громадян виїхала, а частина воює. І подекуди просто нікому працювати.
Рішення: побудова ефективних державних інституцій (зокрема судової гілки влади). Коли йдеться про запобігання корупції, то ефективними мають бути передовсім антикорупційні інституції, такі як НАЗК, НАБУ, ДБР, САП, ВАКС та інші. - Надмірне регуляторне навантаження на бізнес, яке заважає бізнесу розвиватися, та вибірковий підхід до державного нагляду за бізнесом, за якого перевірки та штрафи дістаються не згідно з пріоритетами системами ризик контролю, а як засіб покарання.
Рішення: дерегуляція правил для бізнесу. - Олігархи та їхній вплив. Слабка робота Антимонопольного комітету, який має краще контролювати, щоб державна підтримка надавалася справедливо, а не згідно з критерієм наближеності до владних кабінетів.
Рішення: боротьба з олігархічними монополіями, за яких перемагають не ті бізнеси, які є кращими, а ті, які отримують більше державної підтримки та штучно створених преференцій. - Велика кількість державних і комунальних підприємств, управління якими є, м'яко кажучи, недосконалим. Та й недостатня прозорість самого процесу приватизації, ще й ускладнена тим, що в країні війна. Окремою великою проблемою є неефективне державне управління загалом, за якого працювати на державну службу йдуть не кращі з кращих і не за покликанням, а за заробітком та швидкою наживою, отримуючи мінімальні заробітні плати, та компенсуючи їх через хабарі.
Рішення: зменшення загалом долі державного управління через прозору приватизацію. Ми мали донедавна 3,5 тисячі державних підприємств і десятки тисяч комунальних, через які, як через решето, витікають наші гроші. А також реформа самого державного управління. - Вплив чиновника на процеси надання послуг.
Рішення: переведення в електронний формат цілих пластів взаємодії з владою та завершення процесів діджиталізації у сфері державного управління й надання адміністративних послуг. - Недосконале, заплутане законодавство. Корупція часто закладається на рівні законодавства, яке є часто настільки заплутаним, що його неможливо дотримуватися, і ми всі стаємо порушниками.
Рішення: удосконалення законодавства, ліквідація колізій та прогалин, забезпечення однозначності застосування правових норм. - Наостанок ми маємо здолати проблеми в собі, а саме – нашу толерантність до корупції, звичку вдаватися до корупційних практик та "рішати" питання за допомогою корупції. На жаль, ситуація ускладнена тим, що в законний спосіб отримати результат часто просто неможливо чи дуже складно.
Рішення: виховання нетолерантності до корупції в собі та в інших. Наша готовність вирішувати питання без застосування корупційних практик, нехай і довше та з більшими зусиллями. А також наше вміння обирати політиків, наперед висуваючи вимоги до їхньої добропорядності та високих моральних і професійних якостей, слідкувати за їхньої діяльністю не лише перед виборами, а протягом усього часу їхньої роботи. - Окремо в ДАП зазначена ціла група проблем у пріоритетних сферах, які є корумпованими і водночас дуже важливими. Це корупційні сфери в роботі митниці, податкової, в будівництві, земельних питаннях, в освіті, науці, медицині, в оборонній сфері. В кожній з цих сфер ми маємо багато проблем, рішення яких також відображені у ДАП.
Шляхи усунення цих проблем є в Антикорупційній програмі на її 262-х сторінках
Такі важливі зміни складно відчути і оцінити відразу, а їхній ефект може проявлятись тільки з роками. І безперечно впровадження таких змін – цілеспрямована і системна робота, яка має виконуватися управлінськими командами у міністерствах та відомствах.
Моніторинг виконання Державної антикорупційної програми
Щоб суспільству простіше було розібратися з тим, чи виконуються антикорупційні заходи ДАП, НАЗК , а також "Разом проти корупції" за підтримки міжнародних партнерів здійснює моніторинг виконання ДАП.
Наша організація "Разом проти корупції" спільно із партнерами з організацій громадського сектору моніторимо виконання 216 антикорупційних заходів Державної антикорупційної програми, або ⅕ її частини.
Громадський моніторинг здійснюється за такими напрямами як будівництво, культурна спадщина, земля, дороги, охорона здоров'я, соціальна сфера, освіта і наука.
Чому складно об'єктивно оцінити виконання ДАП?
Не лише через віддалений у часі очікуваний результат. Кожен антикорупційний захід – по суті реформа, що включає комплексний набір дій. Виконання таких великих проєктів є непростим, та залежить від багатьох державних органів і органів місцевої влади. Для його результату часто потрібен непопулярний проектний підхід. Влада часто змінюється, і виконувати великі проекти дуже складно. До того ж в кожної корупційної схеми є її користувачі (бенефіціари), які зацікавлені в тому, щоб схема жила і процвітала. Про те, як захищають схеми, ми розкажемо окремо. До того ж, складно виміряти прогрес ще й тому, що деякі заходи, які передбачає Державна антикорупційна програма, є дуже складними і комплексними, складаються з десятків окремих важливих кроків і для таких заходів в програмі не розроблялось детальних планів виконання.
Національне агентство з питань запобігання корупції має свій підхід до моніторингу, який ми підтримуємо. Зокрема, НАЗК виходить із того, що моніторинг виконання заходів Державної антикорупційної програми має бути доступним для кожного громадянина України та міжнародних партнерів.
НАЗК запустило Інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики. У цю систему органи державної влади вносять інформацію про виконання ДАП. Система моніторингу НАЗК має відкриту та закриту частини.
Відкрита (публічна) призначена для відображення повної та об’єктивної інформації про виконання заходів, а також відображення результатів щоквартального моніторингу та щорічної оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та ДАП.
Закрита частина, до якої підключені всі виконавці програми, призначена для організації та планування виконання заходів у межах кожної інституції, а також надання до НАЗК інформації про стан та динаміку виконання кожного заходу. Такий підхід є наочним та доступним для широкого кола громадськості.
Ми в "Разом проти корупції" зі свого боку спільно із партнерами із громадського сектору будемо проводити громадський експертний моніторинг виконання ДАП, що допоможе посилити моніторинг НАЗК експертною оцінкою. Для цього ми запрошуємо експертів з галузі освіти, медицини, будівництва та земельних відносин долучатися до моніторингу того, що робить влада, і де є затримки.
Гучні скандали – важливі, оскільки штовхають систему до змін. Але самі зміни від цього не відбудуться, бо викриття високопосадовців не дають дієвих та системних результатів. Тому потрібна системна робота, а також долученість громадськості до цієї кропіткої роботи та тиск заради позитивних змін.
Оксана Величко
