Як допомога Україні стимулює американську економіку та сприяє створенню робочих місць у США

Минулого тижня президент США Джо Байден підписав законопроект про тимчасове фінансування уряду, який дозволив уникнути зупинки всієї роботи американського уряду та забезпечив його фінансуванням до кінця січня. В останньому варіанті закону – вже другому, ухваленому цієї осені – відсутнє нове фінансування для України. Хоча до цього питання Конкрес повернеться пізніше, поточні процеси вже викликають тривогу серед союзників США. 

Зупинення військової допомоги США створює серйозні ризики для України: в реаліях повномасштабного вторгнення ми вимірюємо час не годинами, днями чи місяцями, а людськими життями. Однак ризики для наших союзників, західних демократій, також величезні.

З 24 лютого 2022 року Україна мала двопартійну підтримку США. І весь час Росія шукала "ключики", як цю підтримку зруйнувати. 

Росія не змогла досягти скорочення західної допомоги для України своїми військовими і дипломатичними діями. Тож зараз Кремль користується нагодою турбулентного майбутнього періоду виборів, щоб використати ще одну перевірену часом тактику: інформаційно-психологічні спецоперації.

Цю тактику можна коротко описати як "розділяй та володарюй". На жаль, вона може принести свої плоди.

Допомога чи інвестиції?

Військова підтримка України США стала відповіддю сильної провідної нації на неспровоковану агресію Росії проти сусіда, яка загрожувала європейському та світовому безпековому порядку.

Ця військова підтримка також допомогла економіці США та забезпечила роботу для американців, підриваючи при цьому військову міць Росії.

З початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року обсяг військової допомоги США Україні за наступні півтора роки перевищив $44 млрд. Хоча ця цифра виглядає вражаючою, вона становить менше 0,5% оборонного бюджету США на 2023 рік. Водночас кошти, надані Сполученими Штатами та іншими союзниками України, значно підірвали військовий потенціал Росії.

Наприклад, кількість знищених Україною одиниць російської військової техніки перевищила 13 000, її орієнтовна вартість – $34 млрд. Росія втратила у війні понад 315 000 особового складу, кількість поранених і зниклих безвісти, за різними оцінками, перевищує півмільйона. Загальні витрати Росії на воєнні дії вже перетнули позначку у $167 млрд.

Водночас більшість коштів, які виділяються на військову допомогу Україні, залишаються в США, зокрема у вигляді замовлень американським виробникам. "Коли ми використовуємо гроші, виділені Конгресом, ми використовуємо їх для поповнення наших власних запасів, наших власних поставок нового обладнання, яке захищає Америку та виготовлене в Америці", — сказав президент Байден у телезверненні з Овального кабінету.

Ці процеси вже позитивно вплинули на американську оборонну промисловість.

Найбільший бум зараз переживають виробники боєприпасів і ракет для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Наприклад, підрозділ компанії General Dynamics Combat Systems, який виробляє бронемашини і артилерію, збільшив свої доходи майже на 25% у порівнянні з минулим роком. Компанія планує наростити виробництво окремих боєприпасів у сім разів.

Як інший приклад, компанія RTX, виробник ракет AIM-120 AMRAAM — вдосконалених ракет класу "повітря-повітря" середньої дальності, ефективних за межами видимості – з лютого 2022 року отримала нових замовлень на понад $3 млрд.

Продажі зброї цього року вже зросли на 6% на компанії Northrop Grumman, яка виробляє ракети для HIMARS і РСЗВ M270.

Захист НАТО від війни

Інвестуючи у військову допомогу Україні сьогодні, значна частина якої залишається в Сполучених Штатах і гарантує робочі місця та технологічний прогрес у сферах, пов’язаних з національною безпекою Америки, Сполучені Штати уникають набагато більших витрат у майбутньому.

Росія не приховує своїх агресивних намірів продовжувати війну, в тому числі з такими країнами-членами НАТО, як Польща, Литва, Естонія та Латвія. Росія порушила всі угоди про припинення вогню, а їх було більше двадцяти, підписаних нею же від моменту незаконної анексії Криму в 2014 році.

У той же час вагання Заходу щодо надання швидкої і значної військової допомоги може бути розцінене як сигнал іншим авторитарним країнам про те, що агресія проти їхніх сусідів може не зустріти жорсткої відповіді від США.

Американські противники допомоги Україні стверджують, що Сполучені Штати не зобов'язані підтримувати Україну. Це правда. Проте Сполучені Штати були б зобов’язані застосувати статтю 5 Статуту НАТО, якщо Росія розширить свої загарбницькі наміри на інші європейські країни. А такі наміри Росії вже зараз очевидні.

Ще одним аргументом противників продовження військової допомоги є те, що якщо США перестануть підтримувати Україну, війна закінчиться. Це небезпечна помилка. 

Якщо Путін не зазнає поразки в Україні, сусідні країни НАТО опиняться під загрозою. У такому разі слід очікувати, що витрати для Сполучених Штатів будуть набагато вищими, а війська НАТО, включаючи американських солдатів, можуть бути змушені захищати європейську землю.

Конгрес США повинен відповісти на запитання: краще надати допомогу Україні зараз чи відправити американських солдатів – мінімум як миротворців, потенційно як бойові сили – до Європи пізніше? Який вибір краще сприятиме геополітичним інтересам США та національній безпеці?

У світлі схильності Кремля порушувати домовленості та угоди про припинення вогню, найбільш перспективним шансом для ефективних переговорів із Кремлем є військова поразка Росії. Для Заходу це питання ідеологічної та цивілізаційної перемоги. Пошуки варіантів збереження обличчя Путіна втратили актуальність. Тепер мова йде про збереження обличчя Заходу.

Галина Янченко

Оригінал статті для Wilson Center