Для успішного проведення післявоєнних виборів виборча реформа в Україні необхідна вже зараз

Автори: Пітер Ербен, Гіо Кобахідзе

Напередодні повномасштабного вторгнення Росії, Україна зупинилася за крок від проведення історичних реформ у сфері виборчого законодавства. Ці реформи, які впродовж тривалого часу були предметом політичної боротьби, мали на меті допомогти Україні організувати чесне та вільне волевиявлення. 

Війна докорінно змінила порядок денний і створила нові виклики для майбутніх виборів. Однак, якщо зараз Україна впровадить необхідні виборчі реформи, по завершенню війни країна зможе не тільки продовжити традиції проведення демократичних виборів, а і суттєво вдосконалити ці процеси.

Громадянська мережа ОПОРА, ключова українська організація громадянського суспільства у сфері виборів та демократії, спільно з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні нещодавно оприлюднили дорожню карту виборчих реформ, які є своєчасними, критично важливими та, які Україна може і повинна просувати вже зараз. Ці пріоритети реформ ґрунтуються на значному прогресі у виборчій сфері, який Україна вже досягла станом на зараз, і мають на меті тільки продовжити його. Просування цих реформ вже зараз зможе гарантувати, що післявоєнні вибори в Україні не створять ризиків для процесу відновлення України та її амбіцій щодо членства в Європейському Союзі. Водночас це дозволить поглибити той прогрес у сфері адміністрування виборів, якого Україна вже досягнула.

Не можна недооцінювати ті виклики, з якими Україна зараз стикається. Країна має вирішити ключові пріоритети виборчої реформи, такі як напрацювання та здійснення кроків для повного забезпечення виборчих прав мільйонів вимушено переміщених виборців в Україні та за кордоном.

Якщо мільйони переміщених виборців не зможуть на практиці реалізувати своє право голосу, це може поставити під сумнів легітимність майбутніх обраних представників та відданість України принципам інклюзивної виборчої демократії для всіх її громадян. 

Важливо також і надалі зміцнювати виборчу систему, за якою в Україні проводяться парламентські вибори, усуваючи лазівки для політичної корупції та посилюючи регулювання фінансування виборчих кампаній. Недостатнє регулювання і брак належного правозастосування у сфері грошей в українській політиці уможливить незаконний вплив на неї з боку Росії та українських олігархів. Цього в жодному разі не можна допустити. 

Читайте також: Громадські організації проти проведення виборів в Україні під час війни

Ще однією важливою зміною стане заміна нинішньої системи, яка прив’язує представництво в парламенті до явки виборців у регіонах, а не до загальної чисельності населення в цих регіонах.

Якщо наступний парламент України буде представлений пропорційно до явки виборців на місцях, українці на сході та півдні країни можуть виявитися суттєво недопредставленими та відстороненими від політичного процесу. Майбутні народні обранці повинні представляти весь народ України, а не лише тих виборців, які прийдуть на виборчі дільниці в день голосування.

Ставки на належне проведення післявоєнних виборів в Україні надзвичайно високі. Провалені вибори можуть поставити під загрозу всі інші напрямки реформ – від боротьби з корупцією до посилення верховенства права в Україні, і не тільки.

Серед успіхів виборчої реформи в Україні до війни – мирна й успішна передача влади, а саме проведення парламентських та президентських виборів у 2019 році, а також місцевих виборів у 2020 році, які були визнані міжнародними спостережними місіями як такі, що демонструють значний прогрес. Ці вибори були відзначені серед основних індикаторів демократії в Україні Європейським  парламентом, Freedom House та щорічним Індексом демократії від The Economist.

Хоча звичний цикл проведення виборів Україні наразі призупинений, і на це є вагомі причини, однак, як тільки повномасштабній та агресивній війні з боку Росії буде покладено край, очікується, що в Україні відбудеться ціла низка виборів. Надаючи пріоритет виборчій реформі вже зараз, Україна може закласти фундамент для майбутньої післявоєнної епохи, яка передбачає не лише відновлення, а й відродження, стійкість, модернізацію та оновлену відданість демократичним ідеалам, що визначають український народ та його нинішню боротьбу за свободу.

Чим раніше розпочати процес реформування, тим краще. Ґрунтовна та інклюзивна реформа потребує часу. Венеціанська комісія Ради Європи рекомендує, щоб між проведеними ґрунтовними виборчими реформами та днем найближчих виборів було щонайменше 12 місяців. Адже експерти, громадянське суспільство, уряд і законодавці повинні мати час зібратися, обговорити, написати, перевірити, протестувати, внести поправки, ухвалити та впровадити ці зміни. 

Читайте також: Вибори після Перемоги: що може змінитися

Якщо реформа не буде проведена зараз, то зразу після війни українські законодавці будуть змушені поспішати з проведенням важливих та значних реформ. Поспішний процес, швидше за все, не буде ані прозорим, ані інклюзивним.

Якщо напрацювання у сфері реформи виборчого законодавства будуть готовими та доопрацьованими, Україна зможе швидко рухатися до проведення вільних і чесних виборів і переходу від управління у воєнний час до демократично обраних цивільних органів влади.

Достатній проміжок часу між реформами та днем виборів гарантує, що політичні партії (в тому числі нові політичні партії) та кандидати матимуть достатньо часу, щоб пристосуватися до нових правил.

Виборцям в Україні та за її межами також знадобиться час, щоб отримати інформацію про те, як, де і коли реєструватися та голосувати – а це процедури, які будуть змінюватися з огляду на необхідність надати виборчі права мільйонам вимушено переміщених українців всередині країни та за її межами. Це важливо, оскільки гарантує, що всі громадяни, включно з жінками, які непропорційно представлені серед вимушених переселенців, і всі українські чоловіки та жінки, які служать в збройних силах, матимуть право голосу у визначенні майбутнього своєї країни.

Україні також потрібно буде навчити десятки тисяч членів виборчих комісій, правоохоронців, суддів, спостерігачів, співробітників дипломатичних представництв та інших зацікавлених сторін виборчим процедурам, які зазнають змін. Надання пріоритету виборчій реформі зараз позиціюватиме Україну як країну, що демонструє післявоєнну демократичну стійкість, і підкреслить відданість нації підтримці та вдосконаленню своїх демократичних традицій, навіть перед обличчям великих випробувань.

Пітер Ербен – головний радник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) та старший директор IFES в Україні

Гіо Кобахідзе – заступник директора IFES в Україні.