Вхід України в ЄС: чотири антикорупційні "треба" з Брюсселю

У грудні 2023 року Європейська Рада вже може прийняти "політичне" рішення про початок переговорів щодо вступу України в ЄС. Це результат позитивної оцінки Єврокомісією стану виконання 7 вимог. 

Для фактичного просування в переговорах за наступні 4 місяці Україна має виконати 4 важливі антикорупційні кроки. У березні Єврокомісія проведе нову оцінку їхнього виконання і лише після цього може бути затверджено переговорну рамку та початок оцінювання законодавства на відповідність ЄС.

Поки ж темпи України на шляху до ЄС випереджають темпи боротьби з корупцією. Однак головні випробування, в тому числі можливі блокування з боку Угорщини, ще попереду. В той же час Україна має змогу суттєво посилити головні антикорупційні органи.

Нині ж ми перебуваємо в лічених кроках до реального відкриття переговорного процесу. Що маємо зробити?

За 4 кроки до переговорів

Крок перший: 1000 працівників НАБУ

У проєкті держбюджету на 2024 для НАБУ закладено на 600 млн більше, ніж цьогоріч. Загалом – понад 1,8 млрд грн. Саме за ці кошти планують збільшити штатну чисельність НАБУ ще на 300 працівників, однак поступово в декілька етапів. Посилювати інституцію будуть детективами та аналітиками. Це необхідно, адже на цей антикорупційний орган зростатиме навантаження. 

Законопроєкт щодо збільшення кількості детективів НАБУ розробило ще у травні. 31 жовтня його зареєстрували у ВР.

Він передбачає, що гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 1000 осіб, у тому числі не більше 750 осіб начальницького складу.

Крок другий: без "сліпих зон" для перевірок НАЗК

Із 10 грудня запрацює реєстр декларацій, а до 31 січня посадовці мають подати декларації за 2021-2022 роки. Ми можемо тільки приблизно уявити, який інформаційний вибух може трапитися.

Проте із відкриттям декларування не все так просто – починаючи від можливостей приховувати активи, вказавши їх "не в тому" розділі і до заборони НАЗК перевіряти відомості з декларацій, які вже були перевірені.

Вимога ЄС – усунути це широке поле з можливостями приховування активів. Так, із закону "Про запобігання корупції" мають виключити обмеження щодо перевірки активів, які перевірені раніше, а також дозволити перевіряти майно, набуте до вступу на публічну службу, з урахуванням правил, передбачених на час дії воєнного стану. 

На практиці цей крок сподобається не всім теперішнім чи майбутнім посадовцям, адже передбачає можливості повторної перевірки їхніх активів, а також усього майна.

До прикладу, у разі отримання нових відомостей щодо незадекларованих активів особи за кордоном НАЗК зможе їх повторно перевірити, навіть якщо в попередніх деклараціях тут порушень не було виявлено.

Поки законопроєкту про внесення змін до ЗУ "Про запобігання корупції" не зареєстровано.

Крок третій: Лобізм у законі

Інститут лобіювання, який збираються запровадити в Україні, має стати частиною антиолігархічного плану дій. ЄС вимагає регулювання правил лобіювання за європейськими стандартами та без обмежень діяльності громадянського суспільства.

НАЗК вже розробило відповідний законопроєкт, однак він викликав критику серед громадськості. Зокрема, через Реєстр прозорості, який вже прозвали "базою лобістів" та можливі обмеження для громадськості долучатися до законотворчого процесу та адвокації реформ.

Крок четвертий: Венеційка і Угорщина

Формально Україна виконала "меншинний" критерій, ухваливши у вересні відповідний закон із частковим урахуванням рекомендацій Венеційської комісії.

Відповідно до уточнених рекомендацій Єврокомісії, потрібно ще внести зміни до законів про національні меншини, державну мову, ЗМІ та освіту.

Критерій, який поки вважається "незарах", був доданий до цього списку на вимогу Угорщини. Країни, Прем'єр якої тепер заявляє, що Україна не готова до переговорів щодо членства в ЄС, називаючи "життя угорців в Україні нестерпним". Все через те, що нині 70% освітнього процесу для нацменшин (не лише угорської) має здійснюватися українською мовою. Крім того, Угорщина може блокувати 50-мільярдний пакет допомоги від ЄС на наступні чотири роки для України у рамках Ukraine Facility.

В Офісі Президента сподіваються, що "меншинний" критерій буде виконаний до кінця року шляхом внесення змін до закону про освіту. 

Читайте також: Туман війни у боротьбі з корупцією: що передувало рішенню Єврокомісії

Дотиснути корупцію

Червоною ниткою в звіті Єврокомісії проходить рекомендація щодо посилення боротьби з корупцією. Тут одним збільшенням штату НАБУ не обійтися. Маються на увазі подальші розслідування та реальні вироки щодо корупції.

У звіті Єврокомісії та рекомендаціях Білого дому також є вимоги щодо інших ключових антикорупційних інституцій. Тобто для посилення боротьби з головним ворогом України (після росіян) нам потрібно посилити ключові антикорупційні органи.

САП: більша і більш незалежна

Рекомендації ЄС стосуються підвищення незалежності САП, вдосконалення процедур відбору керівника та посадовців, а також збільшення чисельності прокурорів у 2024 році. 

Наразі САП – структурний підрозділ ОГП. Структура та штат антикорупційної прокуратури визначаються Генпрокурором. Крім того, за відсутності керівника САП ці функції виконує не заступник, а Генпрокурор.

САП у складі Офісу Генерального прокурора, керівник якого – політична посада, – це і значне зниження ефективності боротьби з корупцією.

Штучні перепони та затягування відбору керівника САП на півтора роки, як це було із Олександром Клименком, мають бути вирішені на рівні законодавства. 

Для виконання цієї рекомендації у вересні у Раді зареєстрували законопроєкт №10600, який стосується посилення самостійності САП. Зокрема, він передбачає:

• діяльність САП як окремої юридичної особи; 
• збільшення штату працівників САП (15% від граничної чисельності управлінь НАБУ);
• зміни складу конкурсної комісії на посаду керівника САП: 6 членів, визначені Генпрокурором (3 за пропозиціями Ради прокурорів України, 3 – пропозиціями міжнародних партнерів);
• за відсутності керівника САП, його повноваження має здійснювати заступник керівника;
• створення Спеціалізованої дисциплінарної комісії;
• створення Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності САП.

Більше суддів ВАКС

У 2024 році в Україні має стати більше суддів ВАКС, яких призначатимуть за участі Громадської ради міжнародних експертів. Також очікуються зміни до КПК України щодо можливості розгляду окремих справ суддями ВАКС одноособово. 

Наразі вже зареєстрований законопроєкт №10178, який передбачає, що у справах справах ВАКС як суду першої інстанції кримінальне провадження може бути розглянуте суддею одноособово, а не колегією з трьох суддів. Очікується, що це суттєво скоротить строки розгляду справ. Крім того, у бюджеті на 2024 рік передбачене фінансування суддівських винагород з урахуванням додаткової чисельності суддів.

120 рекомендацій для НАЗК

НАЗК має виконати 120 рекомендацій, у тому числі 46 високопріоритетних, наданих експертною комісією у звіті, за результатами незалежної зовнішньої оцінки діяльності у 2020-2021 роках.

Йдеться про потреби від своєчасного оприлюднення інформації, створення безпечних каналів передачі інформації від викривачів до співпраці з компетентними органами інших країн щодо обміну даними, упорядкування Реєстру корупціонерів.

Зокрема, НАЗК має підвищувати ефективність захисту викривачів. Із вересня 2023 року почав працювати Єдиний портал повідомлень викривачів, куди вже за два місяці надійшло близько 600 повідомлень, 10 осіб уже зі статусом викривача.

Крім того, для зміцнення системи врегулювання конфлікту інтересів НАЗК має вдосконалити внутрішні процедури та вжити заходів для подальшого підвищення прозорості своєї роботи.

На часі реформування правоохоронних органів 

85% розслідувань корупційних правопорушень за найбільш "популярними" статтями (191, 364, 368, 369 ККУ) здійснює Національна поліція. 

Єврокомісія зазначає, що "Національна поліція Україна продовжує страждати від корупції, застарілого обладнання та обмеженої спроможності в цілому, включаючи спроможність проводити фінансові розслідування".

Тому в ЄС рекомендують прийняти План дій щодо комплексного стратегічного реформування системи правоохоронних органів, включаючи сильний антикорупційний компонент, і досягти відчутного прогресу в його реалізації. Наразі такий План дій розробляється під керівництвом Офісу Генерального прокурора, планується його затвердження до кінця 2023 р. 

Разом із тим, у переліку пріоритетних реформ від Білого дому зазначається про "прозорий кадровий відбір". Конкурсний відбір на вищі посади в поліції передбачений і Державною антикорупційною програмою. Однак до розробки відповідного законопроєкту в МВС планують перейти тільки в грудні 2023 року.

Підвищити ефективність ДАСУ

Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері фінансового контролю. Зокрема, створення Держаудитслужбою процедури запобігання порушенням і шахрайству та інформування про це відповідних органів, а також налагодження співпраці між OLAF та ДАСУ.

Однак досі існують проблеми в діяльності, починаючи від дублювання повноважень із Рахунковою палатою до браку кваліфікованого персоналу, що не дозволяє ефективно контролювати закупівлі. 

ДАСУ є головним державним органом України, що співпрацює з OLAF та Європейською Рахунковою палатою. Однак, Європейська комісія визначає обмеженість повноважень ДАСУ в цій сфері. 

Крім посилення ключових інституцій, що мають боротися з корупцією та слідкувати за ефективним використанням коштів, у тому числі на відбудову, важливо й забезпечити виконання антикорупційних документів. Зокрема, Державної антикорупційної програми. За ДАП також слідкує Єврокомісія, адже програма містить чіткі ключові показники для кожного державного органу. Виконання ДАП забезпечить відповідність України за іншими майбутніми антикорупційними зобов’язаннями перед ЄС.

До того ж проміжний звіт із виконання рекомендацій GRECO, за яким Україну тільки викреслили із "чорного" списку держав, свідчить, що поки старання України в антикорі лише починаються.  

Мартина Богуславець