Чи вірять росіяни цього року у свій енергетичний терор  

П'ятниця, 06 жовтня 2023, 17:00

У перший рік повномасштабної війни в російському інтернеті поширювалося відео. Спочатку на ньому було Різдво 2021 року: щаслива німецька родина, батько дарує маленькій дівчинці на день народження хом’ячка. Згодом завершується 2022 рік: в країні блекаути через брак російського газу, хом’ячка "мобілізують" крутити колесо, для того, щоб запалити гірлянду на ялинці. І, нарешті, Різдво 2023 року: німецька квартира напівзруйнована, і батько виловлює з ріденького супу бантик, що його носив хом’ячок.

За цими прогнозами, саме зараз європейці мають готуватися поїдати хом’ячка. А про українців нема чого й казати: вони давно вже мали би замерзнути, або підняти бунт проти злочинної влади.

Пропаганда і прогнози

Російська пропаганду у великих дозах – важка річ, така вона надривна, така пихата, як якась стара радянська газета.  

Реклама:

Але росіяни майже ніколи не роблять чогось значущого, не почавши перед тим підготовку інформаційного простору. Так було і з повномасштабним вторгненням –  наприклад, пару років тому вони помітно менше стали називати себе Росією, і помітно більше – РФ, готуючись до включення нових республік. А потім, від травня 2021, з’явилися розповіді про "героїчний марш на Київ", "звільнення Одеси" з непристойними і садистськими жартами про "одеських Оксанок", про чудовий воєнний переможний марш в багату слабку країну без армії, з пишними букетами квітів, які виноситимуть до російських танків вдячні вчительки російської мови.

Російські пропагандисти постійно повторювали про велику слабкість української армії, частина їхньої преси писала смішні "бувальщини" з донецького фронту, де українці з прізвищами Сало, Петренко, Ковбасенко отримували бойові поранення від вибуху самогонного апарату, або їли піцу від волонтерів, начинену наркотиками. Саме тоді було вигадано та перли, які вони досі використовують: "нєзалєжная", "страна 404", "киевская республика", або "територия, называемая пока Украиной".

Уже під час війни вони теж не раз "анонсували" свої дії – наприклад, спершу Олег Царьов у квітні 2022 року закликав бити по вокзалах, і за кілька тижнів це справді почалося. І таких прикладів можна навести ще багато. 

Звичайно, далеко не завжди їхні погрози втілюються в життя – згадаймо, скільки разів вони надували щоки на тему ядерної зброї. Взагалі, пропаганда і офіційні заяви часом сильно відрізняються: минулого року всі офіційні спікери клялися росіянам, що мобілізації не буде, а пропагандисти в цей час писали, яка чудова і необхідна для Росії річ та мобілізація.  

Але з "енергетичними погрозами" все простіше.

Як нас лякали минулого року

Опалювальний сезон в Україні вже давно є улюбленою темою російської пропаганди. Особливо після 2014 року: росіяни щоосені робили цікаве шоу в українських медіа. Наприклад, 2018 року, перед "азовською кризою", в нас були так звані "холодні бунти": в Кривому Розі і в Славуті. Там через шахрайство і борги не постачали газ, і от чудові видання того часу, що працювали на росіян, почали розганяти тему протестів: "люди виходять на вулиці", "перекривають траси", "живуть в наметах", хоча насправді все було досить тихо. І порожні намети тріпав вітер, бо проблема вирішись швидше, ніж проросійські медіа встигли щось помітне з того зробити.

Після початку повномасштабного вторгнення наші видання десь на півроку стали стерильно чистими від російської пропаганди, але пізніше тріщинки пішли, і то там, то там соромливо тикали проросійську замовну статейку. Але вже не ті масштаби, і залякування України холодом можна побачити швидше у сміттєвих телеграм-каналах, або у російських медіа.

Минулого року, разом з масованими ракетними обстрілами, Росія використовувала масовані "обстріли" фейками. Вони почалися в кінці липня, у серпні їх уже було дуже багато, і "бомбардування" не стихали до кінця зими. Чимало цих фейків спростовували українські фактчекери, але їх було стільки, що з ними ніхто не впорається – так само, як з багатьма ракетами, випущеними одночасно. Усі ці меседжі складалися в цілісний наратив:

  • В Україні знищене житло та інфраструктура, для обігріву житла для біженців потрібно дуже багато газу. Свого газу в Україні ніколи не було, а тепер ще й Європа не зможе нічого продати, бо в неї теж величезна енергетична криза.
  • Будинки утепляти нема кому, бо в будь-якому багатоквартирному будинку України третина жителів уже за кордоном, і від цих біженців енергетика Європи просто лусне.
  • Україна не зможе прогріти квартири вище, ніж на 14-15 градусів, від цього смертність зросте на 20%.
  • Росія дуже скоро захопить усю Харківську область, там більшість газових родовищ України, а решта розбиті російськими ракетами.
  • Росія має повне право і точно битиме по газових свердловинах і сховищах газу, там можуть бути приховані "Хаймарси" або склади натівської зброї.
  • Українці прямо тепер купують буржуйки, а супермаркети завалені вугіллям (фото вугілля для мангалу додається).
  • В Україні вже починаються блекаути (коли вони почались), Росія точно б’є по енергетичній інфраструктурі, але удари мають бути сильнішими. Тоді весь тил і логістика будуть паралізовані, і фронт просто посиплеться.
  • Якщо в Україні не буде світла, тепла і зв’язку, вона "самоліквідується". Зв’язок у них поки є завдяки "Старлінку", але переговори з Маском уже тривають, він поважає і боїться Росію.

З усього цього, як бачимо, правдою виявилися тільки переговори з Маском.

Тепер холодами лякають мало

Хоча вся Україна чекає на нові удари по енергетиці, які вже почалися 21 вересня, росіяни про це ніби забули. Влітку про апокаліпсис української енергетики російські медіа не писали майже зовсім. І навіть на початку вересня вони ще переважно мовчали.

А коли почали говорити, то зовсім без "вогника". Не порівняти з торішніми погрозами, і за меседжами більше схоже на "мирні" роки: майже те саме вони щороку писали в 2017-2020 роках.

  • Запаси газу та вугілля в Україні замалі, на зиму цього не вистачить
  • Енергетична система України недостатньо відновлена, працює на грані, легко може бути зруйнована, або просто сама не витримає зимових навантажень.
  • Українці так давно не платять за комуналку, що тепловики вже не можуть працювати: нема грошей на паливо і зарплати, ТЕЦ починають спинятись.
  • І лише трохи про війну: мовляв, влада України не зможе захистити всі ТЕЦ, і всю енергоструктуру, удари будуть, і будуть блекаути.

Можливо, росіяни помітили, що їхня "пропаганда мирного часу" працювала краще. Перед війною їм чудово вдавалося українців між собою пересварювати. Достатньо просто нагадувати, що влада краде, а далі вони все зроблять самі. Тож тепер пропагандисти пригадують свої старі меседжі та починають їх закидати.

Минулого року вони кричали, що Україні немає за що купити газ, бо гроші, які дає Захід, ідуть на війну. Тепер ці гроші в російських медіа неодмінно "крадуть олігархи Зеленського". 

Звичайно, ці меседжі не переконають 94% українців, які довіряють ЗСУ. Але посваритися про це зайвий раз ми не оминемо. А кожна сварка – це додаткова втома від війни, яка і так у нас наростає від постійних тривог, блекаутів, холоду і наближення зими.

А у росіян цієї втоми майже немає. Навіть навпаки. Російська пропаганда лишається дуже агресивною, вона продовжує показувати для свого народу війну-шоу, з яскравими спалахами майбутніх фантастичних перемог. І росіяни, сидячи вдома на дивані, тепер постійно можуть відчути себе дотичними до "наших ребят", до тих, що "повторяют подвиг дедов", солодкий дурман "победы" постійно роздається народу на дурничку.

І вони пробують добитись нашого виснаження, нашого страху, втоми. Але можна не піддаватись. Знати, що вони кажуть, розуміти їхню тактику, і готуватись. Он в перші дні війни ніхто не чекав, що держава все вирішить, а організовували терооборону по всій країні і робили пости навколо кожного села, і досі стоять по  грунтових дорогах глибокого тилу, по яких раз на день їде якась машина, протитанкові їжаки. Так можна і з цією зимою. 

Олена Захарченко, аналітик, і вся команда CAT-UA

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Майбутнє інвестиційної професії: як залишатися затребуваним у нових реаліях

Втрата документів під час війни: що робити, і як технології можуть допомогти

Міжнародна спільнота журналістів закликає президента України припинити залякування ЗМІ

Демографія – найбільший виклик повоєнної України

Дозвільна кухня: Реєстрація потужностей чи експлуатаційний дозвіл для бізнесу?

Уроки впровадження накопичувальних пенсій у Польщі, що варто взяти до уваги