Закон про PEP: відкинемо маніпуляції

Під час останнього засідання Верховна Рада прийняла законопроєкт 9269-д, більш відомий як "Закон про PEP (Politically Exposed Persons (PEP) – політично значущих осіб)". Ухвалення цієї ініціативи в першому читанні породило чимало дискусій та, на жаль, ціле поле для різних маніпуляцій, на кшталт: занадто багато людей потрапить до переліку PEP, контроль над ними невиправдано жорсткий, а сама ініціатива нам узагалі не потрібна. 

Розбираємося, які переваги та недоліки цього законопроєкту та чи дійсно він потрібний Україні. 

Безстроковий статус політично значущих осіб не означає постійний посилений моніторинг таких осіб

Прийнятий закон дійсно закріплює статус політично значущих осіб безстроково. І не важливо, як довго при цьому людина обіймала ту чи іншу посаду. Безстроковий статус РЕР — це вимога Європейського Союзу, зокрема до цього нас зобов’язує стаття 3 Директиви 2015/849 Європарламенту та Ради від 20 травня 2015 року.

Однак неправильно вважати, що всі, хто були на позиції PEP, будуть завжди підлягати посиленій перевірці. Адже насправді фінансовий моніторинг вживається суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) (це передусім банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, інші фінансові установи тощо) щодо всіх клієнтів, без винятків. Це базова умова.

Закон про PEP – вимога міжнародних партнерів

Прийнята ініціатива зобов’язує банки та інші СПФМ застосовувати ризик-орієнтований підхід під час обслуговування РЕР. Ціль такого підходу – встановити обґрунтований рівень ризику ділових відносин, а ще унеможливити безпідставні відмови від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин.

Ризик-орієнтований підхід забезпечує Україні виконання міжнародних рекомендацій FATF (міжурядовий орган, завдання якого – розробка і сприяння стратегії боротьби з відмиванням грошей як на національному, так і на міжнародному рівні). Загальний принцип ризик-орієнтованого підходу полягає у тому, що при наявності високих ризиків, мають застосовуватися посилені заходи контролю та зменшення ризиків. Чим вищий ризик – тим надійнішими повинні бути методи для їхнього уникнення. 

Посилений моніторинг буде стосуватися всіх PEP, це правда?

Ні, це не так. Жорсткість моніторингу буде напряму залежати від того, який рівень ризику присвоєний тій чи іншій категорії PEP. Відтак, ризики є низькі, середні, та високі. Наприклад, високий рівень ризику зазвичай призначається іноземним РЕР, членам їхніх сімей та пов’язаним з ними особам. Окрім цього, високий ризик встановлюється також стосовно клієнтів, до яких застосовані санкції. Або до осіб, які мешкають в тих країнах, які Кабмін відніс до переліку офшорних зон, громадян країни-агресора чи тих, хто проживає на цій території. 

Хоча незручності для окремих осіб все ж будуть. Відтак, згідно з Положенням Нацбанку від 19.05.2020  № 65 (зі змінами), передбачені додаткові заходи щодо РЕР. Наприклад, одержання дозволу керівника банку для проведення  фінансових операцій РЕР на суму від  400 тисяч гривень, вжиття достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані відносини чи операції таких громадян.

При цьому відзначу, що банк має право не вживати заходів щодо встановлення джерел коштів, пов'язаних із фінансовими операціями PEP у таких випадках:

• рівень ризику ділових відносин із клієнтом / разової фінансової операції на значну суму є низький;
• у банка немає підозри щодо відмивання коштів/фінансування тероризму;
• рахунки, що відкриті в банку, використовуються PEP переважно для отримання та використання заробітної плати, соціальних виплат; або обсяг фінансових операцій за всіма рахунками, відкритими в банку, не перевищує 400 тисяч гривень на місяць.

Якщо PEP залишив свою посаду, а банк впродовж 12 місяців після цього не мав підозр щодо цієї особи та не бачить ризиків — до такого PEP буде застосовуватися такий самий фінмоніторинг, як і до будь-якого іншого клієнта. 

Читайте також: ПЕПи та демократія

Головний недолік законопроєкту

Ініціатива потрібна, хоча, варто визнати, недосконала. Наприклад, я би звернув увагу на зону компетенції Національного банку в цьому законопроєкті. Відтак, наразі НБУ має розробити рекомендації щодо належного застосування банками ризик-орієнтованого підходу під час обслуговування клієнтів, які є PEP. Наразі застосування ризик-орієнтованого підходу банками здійснюється в порядку, визначеному своїми внутрішніми документами з урахуванням положень чинного законодавства та рекомендацій НБУ.

"Рекомендації" є поняттям, яке ні до чого не зобов’язує та не встановлює чітких рамок. Я вважаю, що до другого читання Закон про PEP критично потрібно доопрацювати саме в цьому напрямку. Нацбанк безумовно залучений до розробки таких ініціатив і мав би дати прозорі директиви: як діяти, що можна, а що ні. Тоді Закон набуде більш дієздатного вигляду.

Однак найголовніше те, що ми здійснили цей крок. Можна вважати, що законодавча база для виконання вимоги ЄС щодо PEP у нас є, проте дуже важливою є допомога банкам та ефективна координація цього процесу зі сторони НБУ для належної імплементації цих норм.

Ярослав Юрчишин