Великий політичний шторм США насувається на Україну
Автори: Даг Клейн і Нана Гонгадзе
З початку повномасштабного вторгнення Україна користувалася двопартійною підтримкою, що є рідкістю для Вашингтона. Втім, ситуація може докорінно змінитися, якщо союзники України негайно не пристосуються до нових політичних реалій. Нещодавні політичні події у Вашингтоні показали, що підтримка України політизується швидше, ніж очікували друзі України. Крім того, все вказує на те, що ставатиме тільки гірше.
У короткостроковій перспективі президент США Джо Байден і союзники України в обох партіях мають чітку мету: отримати схвалення від Конгресу на значний пакет допомоги Україні, гарантуючи [Києву] кошти, яких вистачить до виборів в Америці в листопаді 2024 року. Втім, Байден також стикається з важким політичним вибором щодо того, наскільки голосно він має висловлюватися щодо підтримки України в умовах, коли між партіями розгорається незгода, й існують інші безпекові питання, які потребують уваги Вашингтона, наприклад, підтримка Ізраїлю.
Наступні кілька тижнів, ймовірно, будуть одними з найбільш хаотичних для Конгресу США у новітній історії. Усунення конгресмена Кевіна Маккарті – перший випадок, коли спікера Палати представників було звільнено примусово. Цей крок фактично зупиняє роботу Конгресу, допоки члени не оберуть нового спікера.
Це також означає, що Конгрес не ухвалить жодної допомоги Україні допоки не знайдеться рішення з безвиході, а будь-які перспективи нової допомоги будуть сильно залежати від того, хто стане наступним спікером. Хаос на Близькому Сході ще більше ускладнює та додає терміновості обранню нового спікера.
Конкурс всередині республіканців хаотичний, а один із головних кандидатів на заміну Маккарті, конгресмен Джим Джордан – непохитний союзник колишнього президента Дональда Трампа – висловлює скептицизм щодо негайного погодження додаткової допомоги Україні.
Той, хто обійме цю посаду, буде на ще хиткішому політичному ґрунті, аніж Маккарті, який вже був змушений відповідати перед кількома гучними ультраправими членами своєї партії, які показали, що можуть повалити лідера, який суперечить їм.
Байден вчинив мудро, коли відклав свій початковий запит про 24 мільярди доларів для України від Конгресу, аби запропонувати більший пакет допомоги, який гарантує Києву підтримку США до кінця 2024 року, що збільшить цю суму підтримки від Штатів до майже 100 мільярдів доларів. Це допоможе Конгресу уникнути повторної боротьби за Україну кожні кілька місяців. Повідомляється, що сенатори готові прийняти такий пакет. Крім того, є інформація, що американці можуть запровадити спільний пакет допомоги для України та Ізраїлю.
Попри те, що допомога Україні була лише однією з кількох політичних суперечок, які сколихнули Конгрес останніми тижнями, цей інцидент варто розглядати як попереджувальний постріл: якщо Україна та її союзники не переналаштують свою адвокаційну діяльність, підтримка України ось-ось стане більш політизованою та менш двопартійною в США.
Навряд чи хтось з друзів України стане кандидатом на пост президента від Республіканської партії. Перші ознаки цього вже були очевидні під час первинних змагань за перемогу в президентських виборах від Республіканської партії. Трамп, губернатор Флориди Рон ДеСантіс і бізнесмен Вівек Рамасвамі лідирували в опитуваннях і демонстрували ворожість щодо допомоги Україні.
Трамп все ще безперечно лідирує в рейтингу, і, швидше за все, наступного року він стане кандидатом у президенти від Республіканської партії. Після того, як він стане офіційним кандидатом, більшість республіканців у Конгресі та по всій країні, швидше за все, підтримають його політику, зокрема щодо України.
Все стане ще потворнішим і складнішим в США під час матчу-реваншу між Трампом і Байденом наступного року, а політичні наслідки будь-якого рішення щодо України стануть більш значним фактором. Зважаючи на те, що саміт НАТО у 2024 році відбудеться у Вашингтоні, лише за тиждень до національного з’їзду Республіканської партії, коли, ймовірно, буде номінований Трамп, американці навряд чи будуть зосереджені на Україні або просуванні прагнень України до НАТО.
Президентські вибори мають звичку перетворювати кожне питання американської політики на партійний громовідвід. Викликає занепокоєння те, що опитування вже показують, що підтримка України стає радше питанням "демократів", ніж політикою здорового глузду в інтересах Америки. Байден та інші друзі України в Америці повинні працювати понаднормово, щоб Україна залишалася двопартійним пріоритетом. Розкол є, але партійні підбурювачі в Республіканській партії ще не зробили політично токсичною підтримку України для інших членів партії – принаймні поки що.
Минулого тижня Байден оголосив про майбутню "велику" промову, щоб "об’єднати Америку щодо того, чому так важливо підтримувати Україну". Зараз Вашингтон зосереджений на реагуванні на події в Ізраїлі та на Близькому Сході, для багатьох американців Ізраїль є більш пріоритетним, ніж Україна. Репліки, які Байден висловлюватиме про Україну, будуть ключовими для визначення його підходу до політики подальшої допомоги.
В рамках своєї передвиборчої кампанії Байден випустив рекламу, яка вихваляє його першорядну роль у згуртуванні світу на підтримку України проти російського вторгнення. Прагнення Байдена піти ва-банк щодо підтримки України може мати місце, але побоювання "початку Третьої світової війни" стримує його адміністрацію від надання Україні всього необхідного для перемоги, наприклад, ракет дальнього радіуса дії ATACMS.
У найближчі місяці проукраїнські голоси в США мають можливість згуртувати підтримку України й спробувати зробити її більш стійкою до партійного тиску, який очікується у 2024 році. Президент Байден має докладати більше зусиль, щоб переконати виборців, що перемога України є і морально правильною, і в інтересах американських родин. Результати опитувань Чиказької ради з глобальних питань та української організації Разом для України (Razom for Ukraine) показують, що американців можна переконати в цьому питанні.
Ухвалення великого пакета допомоги для задоволення потреб України до 2025 року є розумним кроком тепер, коли Конгрес обговорює це питання зараз, а не посеред року проведення виборів. Ще однією ініціативою, яку варто просувати, є передача Україні тих російських державних активів, які США та наші союзники з Великої Сімки заморозили. Хоча США не володіють більшістю цих активів, американське лідерство в цьому питанні буде критично необхідним для залучення європейських союзників. Спеціальний представник США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер вже дала зрозуміти, що готова до цього кроку, і це, ймовірно, буде привабливою політикою для американських політичних кандидатів – "змусити Путіна заплатити за все" звучить чудово в передвиборчій промові.
Байден побоюється, що оголошення про те, що Україна може вступити до НАТО після закінчення війни, стимулюватиме Росію продовжувати війну. Це робить малоймовірним і те, що Україна отримає офіційне запрошення до НАТО на Вашингтонському саміті наступного року. Незважаючи на це, у Вашингтоні вже намагаються спланувати подальшу інтеграцію України в альянс. Наприклад, нещодавня пропозиція понад 40 американських експертів з питань національної безпеки, оприлюднена Атлантичною радою, пропонує змінити процес вступу, коли Україна і НАТО почнуть реалізовувати технічні кроки до можливого членства України вже зараз, оминаючи тимчасову політичну дилему формального запрошення.
Прийняття цих реалій матиме вирішальне значення для забезпечення подальшої підтримки України. Політичний ландшафт в Америці змінюється. Україні та її друзям у Вашингтоні потрібно творчо підходити до того, як і що вони відстоюють. Стримування подальшої політизації допомоги Україні має вирішальне значення для забезпечення українців інструментами, необхідними їм на наступний рік.
Даг Клейн – політичний аналітик фонду Razom for Ukraine та позаштатний науковий співробітник Атлантичної ради, де він займається питаннями війни Росії проти України, міжнародної безпеки та демократії. До приходу в Razom for Ukraine він працював у 2019-2022 роках помічником директора Євразійського центру Атлантичної ради. Клейн часто пише для таких видань, як Foreign Policy та The New Republic. Він давав інтерв'ю таким ЗМІ, як CNN, Deutsche Welle та BBC World News. Клейн отримав ступінь бакалавра політології в Університеті Де Поля та магістра міжнародних відносин у Лондонській школі економіки та політичних наук.
Нана Гонгадзе – керівниця відділу адвокаційних комунікацій в адвокаційній команді Razom for Ukraine. Раніше працювала у сфері комунікацій у некомерційному, музейному та медіа секторах, зокрема в Axios, Смітсонівському інституті та Національному музеї жінок у мистецтві. Має ступінь бакалавра зі зв'язків з громадськістю та історії мистецтва Американського університету.
Переклад: Софія Когут та Мирослава Завадська