Як за допомогою "правок Лозового" олігарха Коломойського рятують від антикорупційних органів

9 вересня слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко звільнив з-під варти Ярослава Лугового, підозрюваного у справі Коломойського на 9,2 млрд грн. При цьому суддя не став перевіряти обґрунтованість підозри детективів, хоч і дослідив усі докази.

На днях у реєстрі з'явився повний текст рішення. І це повна катастрофа. Суддя Ткаченко не просто відпустив фігуранта справи без жодного запобіжного заходу. Висновки судді прописані саме таким чином, щоб дати козирі захисту олігарха і поховати справу НАБУ та САП.

По-перше, суддя Ткаченко застосував так звані "правки Лозового" щодо граничних строків розслідування, хоча до цієї справи правки не застосовуються. Завдяки маніпуляції він прийшов до висновку, що закінчення строків у справі відбулося нібито ще у вересні 2018 року. І з цього часу у справі не могли вчинятися будь-які процесуальні дії.

По-друге, суддя Ткаченко використав "правки Лозового" ще й під соусом того, що строки розслідування вийшли через те, що у 2021 році їх продовжував нібито неналежний суб’єкт – генпрокурор, а не слідчий суддя. Нижче у тексті розписано, чому така позиція є хибною.

По-третє, суддя Ткаченко своєрідним чином застосував норму про перебіг строків розслідування під час воєнного стану. І чомусь зробив це саме так, як було вигідно стороні захисту. При цьому висновки Ткаченка суперечать висновкам іншої слідчої суддів ВАКС Лариси Задорожної, ухвалені з цього ж питання у цьому ж провадженні щодо іншої підозрюваної.

Тобто суддя Ткаченко тричі помилково застосував закон, використав "правки Лозового" та підігнав під них свої висновки. А Коломойський та інші підозрювані отримали реальний козир, завдяки якому справу просто закриють.

Коротка хронологія

Розслідування бере свій початок з 2017 року, коли було відкрито провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017. Умовно назвемо це поводження №531 за трьома останніми цифрами. Відомості в реєстр по справі були внесені поліцією. Епізод стосувався страхової компанії "Інгосстрах". Важливим моментом тут є час внесення відомостей в реєстр – 6 березня 2017 року.

Також є інше провадження № 42018100000000448 від 11.05.2018 (№448). Відомості в реєстр по ньому були внесені прокуратурою з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України. Воно стосувалось ймовірного привласнення 9,2 млрд грн "Приватбанку" через підконтрольну компанію-нерезидента "DROVALE LIMITED". Щодо цього епізоду Коломойський та інші отримали підозру. Час внесення відомостей в реєстр – 11 травня 2018 року.

У вересні та листопаді 2019 року тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка передає справи №531 та №448 для розслідвання детективам НАБУ. А у січні 2021 року нова очільниця Генпрокуратури Ірина Венедіктова об’єднує їх. Об’єднаному провадженню присвоїли номер того, яке розпочалося раніше – №531. Загалом же з 2017 року у справі "Приватбанку" було об’єднано досудові розслідування стосовно 14 кримінальних правопорушень.

У лютому та березні 2021 року у об'єднаному провадженні №531 з'явилися перші підозрювані: голова правління  "ПриватБанку" Олександр Дубілет, його перший заступник Володимир Яценко та заступниця Людмила Шмальченко та ще дві начальниці департаментів банку. Йдеться про кілька епізодів ймовірно незаконного виведення з банку коштів, зокрема через згадану раніше страхову "Інгосстрах,"  на загальну суму 8,4 млрд грн. Про ці епізоди детальніше можна прочитати тут і тут.

Після повідомлень про підозру у справі почав відраховуватися двохмісячний строк на розслідування. Тому у квітні та вересні 2021 генпрокурор Венедіктова продовжувала цей строк до 7 та 12 місяців відповідно.

У серпні 2022 року прокурор САП виділив матеріали за підозрою 5 осіб із справи №531 у окреме провадження за №52022000000000228. В результаті це розслідування успішно завершили і обвинувальний акт скеровували до Антикорупційного суду. Щоправда захист зараз активно намагається перевести її з ВАКС до райсуду у Дніпрі.

Після виділення матеріалів із підозрюваними у серпні 2022 року, справа №531 про заволодіння 9,2 млрд грн "ПриватБанку" та легалізації коштів залишалася без підозрюваних. Поки 7 вересня 2023 року Коломойський, Луговий та ще 4 особи не отримали підозри. За даними слідства, організатором і розробником плану заволодіння грошима був Ігор Коломойський, який на той час очолював Дніпропетровську ОДА.

"Правки Лозового", 18 місяців і суддя Ткаченко

Після вручення підозр детективи НАБУ та  прокурори САП подають клопотання про обрання запобіжних заходів. Такі клопотання подали по директору департаменту міжбанківського дилінгу Ярославу Луговому, заступнику керівника Департаменту з обслуговування рахунків банків-кореспондентів Якименку та начальниці департаменту міжбанківських операцій Надії Конопкіній.

Два перших клопотання потрапляють на розгляд слідчому судді ВАКС Олегу Ткаченку, третє клопотання випало розглядати судді Ларисі Задорожній.

Суддя Ткаченко вже під час розгляду першого клопотання щодо підозрюваного Лугового прийшов до висновку, що строки розслідування у справі нібито завершилися. І сталося це ще п’ять років тому, у вересні 2018 року. Для цього суддя використав "правки Лозового". 

Нагадаю, що так звані "правки Лозового" у порушення регламенту протягнув минулий склад парламенту спеціально для того, щоб закривати справи щодо потрібних людей.

Вони почали діяти з 16 березня 2018 року.  

Одна із тих поправок передбачала, що строк фактових розслідувань (без підозрюваних) по особливо тяжких злочинах не може перевищувати 18 місяців. При цьому поширюватися ця норма могла лише на нові справи, тобто ті, які розпочалися після вступу в силу правок. 

Для цього законодавець чітко прописує, що зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються лише до тих справ, відомості по яким внесені до реєстру після 15 березня 2018 року (пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017). Тобто нардепи чітко визначили свою позицію про те, що правки мають виключно пряму дію. Що логічно, з огляду на принцип правової визначеності. 

Однак суддя Ткаченко вирішив інакше і просто взяв дату внесення відомостей в реєстр у справі №531, а саме 06 березня 2017 року, і додав до цієї дати 18 місяців. Так він прийшов до висновку, що строк розслідування у справі Коломойського закінчився 07 вересня 2018 року.  

Хоча це прямо суперечить закону, адже правки не мають зворотної дії в часі. Їх не можна застосовувати до справ, які розпочалися до 16 березня 2018 року. Луговому, Коломойському і компанії повідомили про підозру у справі, що була відкрита у березні 2017 року, більше ніж за рік до цієї дати. Відтак "правок Лозового" до справи не застосовуються, зокрема положення про "18 місяців". 

Ще одна спроба судді Ткаченка застосувати "правки Лозового"

Слідчий суддя Ткаченко йде ще далі і приходить до висновку, що строк все ж можна було продовжувати, але це міг робити лише слідчий суддя. А у нашій справі, судячи з логіки Ткаченка, продовжував строки розслідування неналежний суб’єкт – генпрокурор.

Як уже зазначалося вище, у 2021 році тодішня очільниця Генпрокуратури Ірина Венедіктова двічі продовжила строк слідства: спершу до 7 місяців (до 22.09.2021), потім до 12 місяців (до 27.02.2022). На думку Ткаченка, генпрокурор не мала права цього робити. Все тому, що строки слідства у справах, де хоча б одній особі повідомлено про підозру, продовжувати мав виключно слідчий суддя. До такого висновку суддя прийшов, посилаючись на іншу "правку Лозового", за якою строк розслідувань до 6 і 12 місяців треба продовжувати рішенням слідчого судді.

Але як ми вже запам’ятали, "правки Лозового" не мають зворотної дії в часі та не застосовуються до старих справ. Справа Коломойського була відкрита у березні 2017 року, тому ця норма у справі не діє. З цього слідує висновок, що генпрокурор мала повноваження продовжувати строки розслідування, адже саме такий порядок передбачав КПК до старих справ.

Проте суддю Ткаченка це не влаштовувало. Тому він, для аргументації свого висновку, посилається на загальне положення ч. 1 ст. 5 КПК України, за якою процесуальні рішення приймаються згідно з положеннями КПК України, чинними на момент прийняття таких рішень.

Однак норма про неможливість зворотної дії в часі "правок Лозового" є спеціальною нормою і вона має перевагу над загальним положенням, на яке посилається суддя Ткаченко. Про це також говорить Верховний Суд у справі № 711/8244/18. Судді прямо так і зазначають: "пункт 4 § 2 є спеціальною нормою щодо ст. 5 КПК України і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі ст. 5 КПК України (lex specialis derogat legi generali)".

Іншим важливим нюансом у справі є те, що об’єднані провадження №531 та №448 було розпочато у різний час: №531 – до "правок Лозового", а №448 – після правок. 

Прихильники судді Ткаченка можуть сказати, що у жовтні 2022 року Верховний Суд висловив правову позицію у справі № 753/12578/19 про те, що продовження строків розслідування до 6 і 12 місяців у старих справах, які були об'єднані з новими справами, розпочатими після вступу в силу "правок Лозового, здійснює тільки слідчий суддя. 

Але, по-перше, суддя Ткаченко на цю правову позицію у своїй ухвалі не посилається, а, по-друге, частина 7 ст. 217 КПК України визначає, що днем початку розслідування у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше. В нашому випадку це березень 2017 року. Та й поширення позиції, висловленої у жовтні 2022 року на події, які мали місце у квітні та вересні 2021 року, не відповідало б принципу правової визначеності. На цьому можна було б поставити крапку.

Строки розслідування під час воєнного стану

Але суддя Ткаченко не зупиняється. Він каже, що так як на початок воєнного стану у справі №531 були підозрювані, то час воєнного стану зараховується у строк розслідування. 

Воєнний стан в Україні діє з 24 лютого 2022 року по теперішній час. Після його введення до кримінального процесуального законодавства внесли зміни, щоб мінімізувати вплив війни на строки розслідувань.

Для цього у статтю 615 КПК вносять зміну про те, що тепер можна не включати у строк досудового розслідування період слідства під час воєнного стану, але лише у тому разі, якщо на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру. Цю умову ввели для того, щоб забезпечити дотримання прав підозрюваної особи, зокрема, щодо розумних строків досудового розслідування.

Відомості про кримінальне правопорушення, за яке Коломойський, Луговий та компанія отримали підозри, було внесено до реєстру 11 травня 2018 року. Про підозру у вчиненні конкретно цього правопорушення у справі №531 станом на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомляли. Таке повідомлення мало місце лише 7 вересня 2023 року. Саме таку логіку застосувала слідча суддя Лариса Задорожна, коли дійшла до висновку, що на цю справу поширюється положення частини 8 статті 615 КПК. 

Підозри у справі №531 пред'являлися у 2021 році, але по іншому кримінальному правопорушенню, а після виділення з нього матеріалів щодо цих підозрюваних у серпні 2022 року, провадження знову перетворилося у фактову справу без підозрюваних. Відповідно, якщо підозрюваного немає, то і немає права, яке потрібно забезпечити. 

***

Отже, спершу суддя ВАКС Ткаченко робить висновок про те, що строки у справі закінчилися п’ять років тому, у вересні 2018 року. Потім він же каже, що строки закінчилися, але у 2021 році, бо продовжував їх не той суб’єкт. А далі приходить до думки, що строки завершилися нібито через їх непродовження під час воєнного стану. Суцільна "каша", в якій легко сховати маніпуляції.

Хоча усі ці три твердження судді Ткаченка спростовуються положеннями закону, рішенням іншої судді ВАКС Задорожної і здоровим глуздом. Маємо дуже грубу помилку, яка не просто грає на руку олігарху і його захисту, а фактично знищує справу НАБУ.

Цю помилку ще не пізно виправити. За даними авторозподілу на сайті суду, рішення вже оскаржили до апеляції ВАКС. Будемо уважно стежити за рухом справи і сподіватимемося на забезпечення публічної трансляції всього процесу.

Ну і окремий привіт депутатам нинішнього скликання парламенту, які колись не захотіли скасовувати цю частину "правок Лозового". Хоча за їх повне скасування у свій час нібито виступав навіть Президент. Тепер ганебні норми, які попередньою владою приймалися для використання у потрібних справах щодо потрібних людей, допомагають одній впливовій людині позбутися справи від антикорупційних органів.

Вадим Валько, член Автомайдану, юрист Центру протидії корупції