War Speeches. Тиждень неспокою та дипломатичних невдач для Росії

Минулого тижня (21–27 серпня) Україна посилила відносини з балканськими країнами, які на саміті в Афінах підтримали євроінтеграційний курс і територіальну цілісність нашої держави. Попри шалений тиск Росії, все більше країн засвідчують повагу до неподільності суверенної української території, що також відобразилось на третьому саміті Кримської платформи.

Натомість Росія втрачає вплив на міжнародну політику. Покладені великі надії на саміт БРІКС не справдили очікувань агресора. Країни-учасниці саміту не стали грати на догоду Кремлю і просувати шаблонні наративи про війну в Україні.  

Водночас українські війська продовжують звільняти окуповану територію і перебувають на порозі прориву. Все більша кількість вибухів на території Росії, знищення стратегічних об’єктів агресора та висадка українських військових в окупованому Криму свідчать про неминучість провалу авантюри Путіна в Україні. 

Врешті, дедалі більше країн погоджуються підтримати гарантії безпеки України та долучитись до навчань українських пілотів на винищувачах F-16.   

Україна зближується з балканськими країнами, а Росія лютує через участь Сербії та Боснії у Кримській платформі

21 серпня в Афінах відбувся саміт лідерів балканських країн, присвячений 20-й річниці так званої "Салонікської декларації". В цьому документі, ухваленому на саміті ЄС у червні 2003 року, Брюссель підтвердив, що беззастережно підтримує європейський вибір західнобалканських держав. Втім, Албанія, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина та Косово ще не стали членами ЄС. Винятком є Хорватія, яка в 2013 року приєдналася до Євросоюзу. Саміт в Афінах фактично став майданчиком, покликаним актуалізувати рух країн регіону до євроінтеграції. 

Участь у саміті, крім країни-господарки, взяли ще три держави ЄС (Болгарія, Румунія та Хорватія) та п'ять країн Західних Балкан (Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Косово), які є кандидатами або потенційними кандидатами на вступ Євросоюзу. Також уперше в історії до участі в саміті, який регулярно відбувається кілька останніх років, запросили Україну та Молдову, які нещодавно отримали статус країн-кандидатів на вступ до ЄС. Через те, що 7 країн-учасників саміту прагнуть стати членами об'єднаної Європи, оглядачі нарекли його "самітом розширення ЄС". 

У підсумковій декларації саміту, яку підписали всі 11 країн-учасниць, було наголошено, що процес розширення ЄС має тривати "без жодних обхідних шляхів до визначених умов". Також учасники заходу висловили свою готовність підтримувати Україну та Молдову в наступних кроках у процесі вступу до ЄС, як тільки вони завершать необхідні реформи. 

Крім того, в ухваленій декларації всі учасники саміту висловилися на підтримку територіальної цілісності України на тлі продовження повномасштабного вторгнення Росії. Це зробила навіть Сербія, яку вважають країною, що симпатизує Росії. Наприклад, Сербія не приєдналася до запроваджених ЄС санкцій проти Росії та не закрила свій повітряний простір для її літаків, хоч і засудила російську агресію в інституціях ООН. 

Також на полях Афінського саміту відбулася зустріч президентів України та Сербії, де Володимир Зеленський запропонував сербській стороні підтримати українську формулу миру та взяти участь у третьому саміті міжнародної Кримської платформи 23 серпня цього року. 

Сербія запрошення прийняла. Участь у саміті дистанційно взяла прем'єр-міністерка країни Ана Брнабич, яка у своєму виступі підтримала територіальну цілісність та євроінтеграційні прагнення нашої країни. Вона також зазначила про готовність Сербії брати участь у повоєнній відбудові України. 

Окремі українські політичні оглядачі такий хід Сербії навіть назвали "ножем у спину" Росії. Втім, це не зовсім так. Попри певне потепління відносин між Белградом та Києвом, Москва ще має потужний політичний вплив у Сербії. Так, 25  серпня, на наступний день після зустрічі з російським послом, очільник МЗС Сербії Івіца Дачич зазначив, що його країна, попри участь у саміті, не підтримала декларацію Кримської платформи, яка, нагадаємо, прийнята 23 серпня 2021 року і відкрита до приєднання. Її підписанти засуджують незаконну анексію Криму та зобов'язалися шукати формат мирного припинення тимчасової окупації Росією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

Звісно, українська ідея повернути захоплений Крим не подобається росіянам, тому вони опублікували заяву з погрозами Боснії і Герцеговині за участь її делегації у саміті. У тексті заяви йдеться, що Росія сприймає присутність представників Боснії на саміті як "відверто ворожий акт" і замах на її територіальну цілісність, а Москва "залишає за собою право відповіді на недружні дії".

Разом з тим, повертаючись до саміту в Афінах, зазначимо, що на ньому Україна отримала не лише політичну підтримку. Так, Греція оголосила, що тренуватиме українських пілотів на F-16. Крім цього, ЗМІ повідомляють, що Афіни припинять обслуговувати російські зенітно-ракетні комплекси та передадуть їх Україні. Про передачу нового пакету військової допомоги розміром у 30 млн євро оголосила й Хорватія.

На території Росії та в окупованому Криму [знову] неспокійно

Ще однією новиною минулого тижня стала значна кількість "візитів безпілотників" на територію Росії. Так, 21 серпня Міноборони РФ повідомило про знищення у Підмосков'ї двох нібито українських безпілотників, а вже наступного дня інцидент повторився.

23 серпня ще один дрон влучив у московський бізнес-центр "Москва-Сіті", а 26 серпня мер Москви Сєрґєй Собянін стверджував, що на підльоті до столиці збили безпілотник. 

Відзначимо, що 21 серпня у Ростові-на-Дону теж чули вибухи, а Бєлгородську область дрони взагалі атакували тричі. Примітно й те, що атаки безпілотників, передусім на Москву, завдавали клопотів російським авіаперевезенням. Зокрема, того ж 21 серпня московські аеропорти "Внуково" і "Домодєдово" тимчасово не приймали й не відправляли рейси.

Коментуючи часті удари дронів по Москві, в яких Росія звинувачує Україну, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок сказала, що вважає їх легітимними.

Своєю чергою сенатор Сполучених Штатів Річард Блюменталь під час пресконференції в Києві, яка відбувалася в укритті через повітряну тривогу, підкреслив, що Україна має моральне право атакувати територію РФ: "Українці атакують Росію на її території українською зброєю. Як ми можемо питати українців про використання своєї зброї, сидячи в бункері?".

Звісно, представниця російського МЗС Марія Захарова атаки дронів на Москву назвала "терористичними актами", але це не всі проблеми, які спіткали Росію минулого тижня. За повідомленнями ГУР, 23 серпня в окупованому Криму внаслідок вибухом знищено комплекс С-400 "Тріумф", встановлені на ньому ракети, а також особовий склад. Того ж дня українська розвідка повідомила про ще одну успішну спецоперацію, в результаті якої завербувала російського пілота Мі-8, який приземлив гелікоптер у Харківській області. Крім того, над Чорним морем Сили безпеки й оборони України завдали удару по російському літаку, коли той намагався знищити український катер поблизу острова Зміїний.

Своєю чергою на День Незалежності України ГУРівці висадились у Криму біля населеного пункту Маяк, де пошкодили чотири швидкохідні катери та знищили щонайменше 30 росіян. А 25 серпня Міністерство оборони РФ заявило, що вночі 42 безпілотники намагалися атакувати анексований Крим.

Представник ГУР Андрій Юсов повідомив, що удар був завданий по російській 126-й окремій гвардійській бригаді берегової оборони Чорноморського флоту в селі Перевальне. Примітно, що керівник ГУР Кирило Буданов в інтерв’ю підкреслив здатність Сил оборони вражати противника у будь-якій точці окупованого Криму.

Не меншим українським успіхом минулого тижня стало знищення двох літаків Ту-22 та пошкодження ще двох бортів цього класу в результаті операцій на російських військових аеродромах Сольці (Нижньогородська область) та Шайковка (Калузька область).

Також минулого тижня відбулася низка офіційних анонсів щодо військової й іншої підтримки України. Так, до декларації про "гарантії безпеки" України, яку ухвалила "Група семи" на полях саміту НАТО у Вільнюсі, приєдналося ще кілька країн: Косово, Болгарія, Люксембург, Чорногорія та Словенія. Крім того, Україна розпочала переговори з Канадою щодо укладення двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій.

Щодо військової допомоги, то Норвегія вирішила передати Україні зенітні ракети для систем ППО IRIS-T, а також стане третьою державою, яка надасть F-16. Фінляндія схвалила надання Україні 18-го пакета військової допомоги на суму приблизно 94 млн євро, Німеччина передала ракети для установок Patriot і системи виявлення дронів. Своєю чергою Греція може незабаром зняти з озброєння 21 самохідний ЗРК Тор-М1 і 38 самохідних комплексів Оса-АКМ, які, за інформацією видання Pronews.gr, потенційно можуть передати Україні.

Про готовність долучитися до авіаційної коаліції заявили й Греція та Португалія, які візьмуть участь у навчанні українських пілотів на винищувачах F-16. Також найближчим часом до цієї програми долучаться США. Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель допустив, що Євросоюз ухвалить рішення частково компенсувати витрати держав-членів, які вирішили передати Україні винищувачі F-16. Це важливо з огляду на те, що, за словами речника командування Повітряних сил Юрія Ігната, аби замінити старий авіапарк і отримати перевагу в небі, Україні потрібно аж 128 винищувачів. Примітно, що депутат Держдуми Лєонід Слуцкій відзначив, що передача Україні F-16 Данією та Нідерландами нібито "не зробить погоди для ЗСУ".

Цього тижня були позитивні зрушення й на лінії фронту – Збройні Сили України звільнили село Роботине Запорізької області, звідки евакуювали мирних мешканців, та далі мали успіх в напрямку Новоданилівки і Новопрокопівки. Крім того, за інформацією видання The Wall Street Journal, Головнокомандувач Валерій Залужний заявив американським офіційним особам, що українські військові перебувають на порозі прориву. Також Залужний наголосив, що ця війна – "не боротьба з повстанцями, а Курська битва", апелюючи до однієї з найбільших битв Другої світової війни.

Ще однією новиною минулого тижня стала смерть засновника ПВК "Вагнер" Дмітрія Уткіна, її спонсора Євґєнія Пріґожина й керівника служби логістики та безпеки Валєрія Чекалова після падіння літака у Тверській області РФ. Ми не будемо вдаватись у деталі загибелі ворогів України, але процитуємо слова Президента США Джо Байдена, який підкреслив, що в  Росії "мало що відбувається, за чим не стоїть Путін".

Саміт БРІКС демонструє зниження впливу Росії на міжнародній арені. Політика Кремля – токсична з перманентним бажанням територіальних завоювань

24 серпня завершився триденний саміт міждержавного об'єднання БРІКС, до якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південно-Африканська Республіка. Ключовим результатом зустрічі стало розширення БРІКС за рахунок запрошення до повноправного членства шести країн: Єгипту, Ефіопії, Аргентини, Ірану, ОАЕ та Саудівської Аравії.

Напередодні саміту стало відомо, що саме Китай підштовхував об’єднання до розширення, аби воно стало повномасштабним конкурентом G7. На тлі зростання суперництва із США та занепаду економічного буму Китай прагне посилити свій світовий вплив. Натомість для Кремля саміт став міжнародним майданчиком для просування наративів про провали спроб Заходу ізолювати Російську Федерацію.

Речниця МЗС Росії Марія Захарова хизувалася тим, що результати саміту "блискучі", а "ізоляція як американська зброя повалена назавжди". Утім, дипломатичну поразку Росії за бравурними заявами Кремля не приховати.

Так, на думку CNN, відсутність на світовій політичній арені російського диктатора Владіміра Путіна через ордер Міжнародного кримінального суду на його арешт свідчить про ізоляцію РФ. Крім цього, на саміті Путін намагався переконати країни-учасниці, що прагнення Заходу зберегти свою гегемонію в світі начебто призвело до важкої кризи в Україні, а Росія вирішила підтримати людей і покласти край війні, розв'язаній сателітами Заходу.

Також російський диктатор намагався просунути шаблонні тези про невелику роль України у забезпеченні продовольчої безпеки у світі та виправдатися за зрив "зернової угоди". І все ж втішної для себе реакції на саміті Кремль не побачив.

У підсумковій декларації саміту країни засвідчили свої національні, більш нейтральні позиції щодо необхідності мирного врегулювання за допомогою діалогу та дипломатії, згадавши як приклад мирну ініціативу лідерів африканських країн. Крім того, країни виступили за реформацію Ради Безпеки ООН, членом якої є країна-агресор РФ, зазначивши, що цей орган слід зробити більш ефективним, аби він належно реагував на глобальні виклики.

Водночас саме розширення БРІКС не зіграє на користь амбіціям Путіна, адже коло союзників не об’єднане спільною географією, військово-політичною співпрацею або геополітичною стратегією. Натомість у складі організації з’являться союзники США – ОАЕ й Саудівська Аравія. Остання навіть нещодавно приймала організовану Україною міжнародну зустріч щодо обговорення Формули миру.

Провалилися також спроби Кремля зіграти на темі дедоларизації міжнародної торгівлі. Кінець панування долара у світі є одним із пріоритетних напрямків інформаційної політики російської сторони. Однак на саміті не прийняли нічого сутнісного – сторони лише домовились про важливість заохочення використання національних валют у міжнародній торгівлі.

Єдине, що може грати на догоду Москві, – це викладене в декларації занепокоєння у зв'язку із застосуванням односторонніх примусових заходів, несумісних із принципами Статуту ООН. Втім, спільні заяви щодо санкційної політики у світі були викладені обережно, без згадки конкретних країн, що виглядає більше як невеликий бонус для Росії.

Врешті, можна констатувати, що публічні очікування Кремля від саміту були перебільшені. Країни-учасниці не стали діяти на догоду Кремлю. 

Минулого тижня чимало країн продовжили запроваджувати санкції проти російського ВПК. Так, Канада і Велика Британія наклали санкції на осіб, причетних до російського військово-промислового комплексу, низки банків та холдингів. Додатково США оголосили санкції проти злочинців, причетних до депортації українських дітей з тимчасово окупованих територій України до РФ.

Все це не заважає Путіну пропагувати на внутрішню аудиторію тези про те, що Росія увійшла до п'ятірки найбільших економік світу. Ба більше, російський диктатор продовжує розпалювати ненависть до українців для підтримки населенням загарбницької війни, адже, за даними українського ГУР, Росія наразі розглядає можливість додатково призвати 450 тисяч осіб.

23 серпня на заході на честь 80-річчя перемоги в Курській битві Путін укотре провів паралелі між битвами Другої світової та теперішньою війною в Україні, нагородивши учасників "СВО", які "гідні слави героїв Курської дуги – тих, хто воював з нацистами влітку 1943 року". У такому ж дусі виступали й інші представники Кремля, а Дмітрій Медведєв узагалі допустив можливість анексувати окуповані грузинські регіони Південну Осетію і Абхазію.

Врешті, на думку української сторони, Путін має остаточно втратити внутрішньоелітну легітимність як притомний і дієздатний лідер, адже лише це може дати шанс Росії на повоєнну модернізацію та відкрити дорогу "дипломатичному" формату.