Політичне значення трибуналу для агресора. Навіщо він потрібен зараз?
Нещодавно в Києві відбулася міжнародна конференція "Special Tribunal for the Crime of Aggression against Ukraine. Justice to be served", яка зібрала сотні гостей та близько сімдесят спікерів з різних країн світу.
Українські та міжнародні дипломати, парламентарі, правозахисники, представники наукової спільноти та медіа об’єдналися у просуванні однієї із ключових засад української Формули миру, яка стосується справедливості й відповідальності за злочин агресії російської федерації проти України.
Сьогодні всі розуміють, що без покарання тих, хто здійснив цю агресію, не буде тієї перемоги та миру, якого прагне увесь цивілізований світ.
Тому результатом заходу стало підписання комюніке, в якому учасники звернулися до міжнародної спільноти із закликом якнайшвидшого створення Спеціального трибуналу для покарання усіх причетних до цього злочину.
Я мав честь виступати в одній із панельних дискусій, присвяченій політичному значенню створення трибуналу. Своїми думками, озвученими на конференції, хочу поділитися тут із читачами.
Перше значення – відповідальність як гарантія
Почну з того, що нагадаю: на початку 90-х років, коли Українська держава відновила свою незалежність, ми мали третій в світі арсенал ядерної зброї. Ми також мали великий арсенал засобів доставлення ядерної зброї – ракети, літаки.
У 1994 році, за участі США, Великої Британії та рф ми уклали так званий Будапештський меморандум і приєдналися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї на правах країни, яка не володіє ядерною зброєю.
Ми зробили це під гарантії країн членів Ради Безпеки ООН. Ці гарантії передбачали, що наші кордони будуть недоторканими, жодна країна не буде використовувати ядерну зброю як інструмент тиску на нашу країну, та не вчинить агресію по відношенню до України.
Україна дотрималась своїх зобов’язань. Ми позбулись ядерної зброї.
Натомість одна із країн-гарантів, яка є постійним членом Радбезу ООН, брутально використала це, коли вторглася в Україну своїми регулярними воєнними формуваннями, здійснила анексію частини нашої території – Криму, частини Донецької та Луганської областей, та зазіхнула на інші регіони України.
По суті, країна-гарант свідомо стала країною-агресором.
ЗСУ дали відсіч цій агресії й продовжують крок за кроком, ціною багатьох жертв звільняти наші території.
Немає жодних сумнівів у тому, що ми не віддамо агресору жодного клаптика нашої землі.
Та оскільки, здійснивши злочин агресії проти України, рф брутально порушила статут ООН та принципи міжнародного права, виникає питання: якби тоді, в 90-х роках наші партнери та український народ знали про те, що почнеться в 2014 році, про вбивство українських дітей, про зґвалтування українських жінок російськими військовими, про ракетні обстріли цивільного населення, про катування, про вбивства військовополонених – чи були б аргументи на користь нашої відмови від зброї, що потенційно могла нас захистити, і якими були б ці аргументи?
Ймовірно, таким аргументом могла би бути відповідальність.
Якби ми були впевнені в тому, що всі, хто чинить такі злочини будуть притягнуті до швидкої і невідворотної відповідальності. Щоб український народ і світ бачив, що відмовившись від зброї яка мала нас захистити, ми отримаємо військову, фінансову допомогу, а також силу міжнародного права – притягнення до відповідальності тих хто надав наказ на вторгнення в Україну, хто планував та здійснив злочин агресії по відношенню до України.
І якщо зараз багато країн світу, включно із США та Великою Британією допомагають нам зброєю та фінансами, а також надають політичну підтримку, то в питанні юридичного захисту і притягненні до юридичної відповідальності за злочин агресії ми маємо величезний пробіл.
Цей пробіл має бути заповнений створенням Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України.
Друге значення – запобігти потенційній агресії
Російська агресія стала великим міжнародним прецедентом, за яким спостерігають політичні режими багатьох країн, серед яких чимало авторитарних лідерів сучасності.
Тож я знову хочу запитати: якщо сьогодні злочинний російський режим залишиться непокараним за вчинення агресії проти сусідньої суверенної держави, які аргументи завтра шукатимуть демократії світу для того, аби переконувати такі країни й такі політичні режими відмовитись від власної агресивної політики чи від ідеї отримання власної ядерної зброї та приєднуватися до нерозповсюдження такої зброї на умовах країн, які її не мають?
Відповідь може бути у покаранні таких агресорів, в тому числі, покаранні юридичному. Справедливому і показовому.
Без якнайшвидшого створення Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України і притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва країни-агресора за цей злочин інші аргументи будуть неповноцінними. А інші авторитарні режими будуть ще більш небезпечними.
Третє значення – захистити право вибору
Україна остаточно зробила свій цивілізаційний вибір в сторону європейської та євроатлантичної інтеграції. Наші громадяни та громадяни інших країн заплатили за свій вибір кров’ю, спочатку на Майдані, а зараз продовжують платити на полі бою.
Наші партнери з ЄС та США підтримали наш вибір.
Вони неодноразово наголошували на тому, що однією із базових цінностей демократичної країни, до якої ми прагнемо, є Верховенство права. І українці повірили в те, що це найкращий вибір. Що право і справедливість є невід'ємною частиною нашого життя. Тому жертви, які ми несемо у відстоюванні нашого вибору є великими, але недаремними.
Саме тому, зараз всій світовій спільноті, а передусім лідерам європейських країн, Великої Британії та США потрібно продемонструвати, що справедливість і верховенство права на міжнародному рівні це не міф. Це реальність, в якій мають жити демократичні країни. Це невід’ємна частина забезпечення європейської і світової архітектури безпеки.
І саме тому, створення трибуналу за злочин агресії проти України й притягнення до відповідальності тих хто його організував і вчинив стане чітким сигналом про те, що всі жертви є недаремними, а демократичні режими все ще можуть бути головною силою в світі.
Четверте значення – зупинити агресію і зміцнити віру
Злочин агресії росії проти України триває прямо в ці хвилини.
Прямо зараз, ризикуючи власним життям, медики та побратими десь евакуюють з поля бою наших поранених бійців, витягуючи їхі з пекла. Прямо зараз, постраждалі від російських ракетних атак діти страждають від болю в стінах лікарень. Прямо зараз хтось у розпачі від того, що втратив все, робить вибір, чи варто продовжувати вірити й жити далі.
Створення Спеціального трибуналу за злочин агресії може стати тим чинником, який допоможе якнайшвидше зупинити цю агресію. Створення трибуналу зруйнує міфи про те, що міжнародне право заслабке, не здатне захистити ані себе ані тих, хто повірив в нього.
Зрештою, створення трибуналу дасть надію на покарання тих хто розв’язав цю страшну війну і допоможе тим, хто сьогодні не знає, чи варто вірити й жити далі.
Українці заслуговують справедливості.
Україна готова до створення трибуналу. Фінальне слово за світовою спільнотою.
Тож я звертаюсь до наших міжнародних партнерів: давайте вже створимо цей трибунал і покінчимо з кремлівським режимом!
Денис Маслов