Як путінізм зомбує українську молодь на окупованих територіях 

Росія створює систему ідеологічної обробки та мілітаризації молоді на окупованих територіях. Школярам нав’язують думку, що війну почав Київ. Загарбники, які беруть участь у вторгненні в Україну, проводять уроки дітям. 

В вересні 2023 року буде покладена ще одна цеглинка в будову російського тоталітаризму. В усіх вищих навчальних закладах, як гуманітарних, так і технічних, зокрема і на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України, вся молодь розпочне новий етап освітнього життя з піврічного вивчення нової "дисципліни", яка називається "Основи російської державності" (ОРД). На цей курс зроблена ставка як на "точку росту" для зміцнення ідеології в усій Росії через виховання молоді.

В рамках курсу, молоді будуть втовкмачувати месіанство, розповідати про Росію як окрему цивілізацію зі своїм особливим шляхом, відмінним від західних демократій. Наприклад, в Казанському університеті головною метою курсу вважають формування у студентів трьох головних "компетенцій": "самобутність Росії", "суверенність Росії", "лідерство Росії".

Український історик Сергій Громенко зазначає, що цей курс є спробою оновити ідеологію Росії: "Попри конституційну заборону ідеології в Росії, весь 2022 рік був присвячений її розробці. За формою та позиціонуванням "Основи" схожі на "науковий комунізм" радянської доби, але за змістом ближчі до імперської тріади: "православ’я, самодержавство, народність". Поява де-факто обов’язкової ідеології є одним з найголовніших маркерів переходу Росії від персонального авторитаризму до тоталітаризму. Головна мета цього процесу – забезпечити збереження сучасного російського режиму в умовах "після Путіна". 

В уяві ідеологів Росія – це окрема держава-цивілізація, головними цінностями якої є стабільність, місія, відповідальність та справедливість. Її роблять унікальними такі ключові характеристики: розміри, природні багатства, культурне розмаїття, економіка та успішно пережиті в минулому випробування. Та як і за часів СРСР, за пафосними гаслами приховується шовінізм та агресивна імперська політика. 

Планується, що в майбутньому буде спеціально підготовлено 50 000 викладачів курсу. Перші з них почнуть розповідатимуть це студентам, зокрема, на окупованій території України, вже з 1 вересня. 

Рух перших або другі піонери

Нагадаємо, торік у Росії відродили "нову піонерію". В червні 2022 року Путін підписав закон "Про російський рух дітей та молоді", скорочена назва – "Рух перших". З 2023 року в школах як у Росії, так і на ТОТ, почали масово відкривати відділення цієї організації. 

Кілька прикладів її роботи. "Рух перших" разом з Міністерством освіти та науки РФ у рамках проєкту "Університетські зміни" возить українських дітей з окупованих територій на десятиденні екскурсії в російські ВНЗ. Анонсують, що цього року його учасниками стануть 14 тисяч дітей. У цих поїздках українських школярів змішують разом з дітьми російських військових-окупантів, які беруть участь в агресії проти України, а також "демобілізованими студентами" з ТОТ Луганської та Донецької областей. 

Через "Рух перших" всім першокласникам на 1 вересня, які йдуть в окупаційну школу, буде подарований шкільний набір. До нього увійдуть речі з емблемами "Руху перших":  рюкзак, щоденник, зошити та канцелярія, а також графічна новела "Герой СВО".  

Читайте також: Шлях Путіна до Гааги через "фільтрації" та "оздоровлення". Як Росія викрадає українських дітей

"Путлерюгенд"

"Рух перших" діє паралельно з масовою організацією для мілітаризації дітей "Юнармія". Вона була створена у 2016-му, як повідомляється, за ініціативою міністра оборони РФ Шойгу. Нині вона може охоплювати близько 1,3 млн дітей та підлітків. Через масовість, схожі практики та призначення її часто порівнюють з нацистським Гітлерюгендом.  

Осередки "Юнармії" створюють і на окупованих територіях, де українських дітей ідеологічно обробляють, аби зробити з них нових солдатів імперії. До дітей в школи приходять так звані "герої СВО", де вихваляються своїми "подвигами" і агітують ненавидіти Україну. 

Куратори "Юнармії", як наприклад Серафим Іванов, який прибув в Херсонську область з Росії, накачують молодь брехнею та ненавистю: "Сьогодні відбувається спецоперація – це продовження тієї священної війни з фашизмом. Бійці СВО, як і їхні діди та прадіди. …Київському режиму начхати, вони готові вбивати навіть дітей. … В Україні багато людей ішли в алкоголізм, наркоманію".

Форсована індоктринація та мілітаризація освіти в Росії стала одним із наслідків повномасштабної війни з Україною. Неадекватна оцінка реальності путінським режимом, нерозуміння України, призвела до того, що його збочені геополітичні мрії про спецоперацію зі знищення української державності вилилися в найбільшу війну в Європі з часів Другої світової. 

Особливістю цієї війни є те, що суспільства Росії та України через знання українцями російської мови, а також інструменти інтернету, мають можливість полемізувати одне з одним. 

Відтак кремлівський режим розуміє що російська молодь може поступово усвідомити, що її обманюють. І що, приміром, на ядерну державу ані Україна, ані "колективний Захід" ніколи б не напали, а тому теза про превентивний напад заради безпеки РФ не витримує критики. Водночас російська молодь втрачає від того, що путінізм та кремлівські старці вкрали у неї можливості для нормальної міжнародної співпраці в освіті та бізнесі, втягнули у загарбницьку війну, заражають антизахідною та антиукраїнською істерією.  

Злочинний напад Росії на Україну дає достатньо підстав для аналогій із гітлерівською агресією. Розміри злодіянь, наприклад, знищення авіаційними  бомбами Маріуполя, що супроводжувалося вбивством десятків тисяч мирних мешканців, сягнули такого масштабу, що кремлівському режиму нічого не залишається, крім як завдяки пропаганді, фанатизму та брехні намагатися високою ширмою відгородити суспільство від реальності. 

Те, що Росія сконцентрована на ідеологічній обробці дітей на окупованих територіях,  чудово ілюструє фраза заступника керівника адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка, який любить повторювати: "хочеш перемогти ворога – виховай його дітей". Це пояснює ту активність, з якою рашизм кинувся "виховувати" українських дітей. "У нас фраза стала аксіомою", – розповіла російським "Відомостям" про підготовку курсу "Основи російської державності" Ольга Голішенкова, яка займається впровадженням курсу. За її зізнанням, саме цю фразу Кирієнка багато разів цитували під час розробки курсу. 

Сучасні провідники режиму мають добре пам'ятати, як у 1980-ті, напередодні краху СРСР, його громадяни, та й вони самі, здебільшого висміювали радянську владу, і не вірили в її пропагандистські мантри. Тепер вони повертаються в свою тоталітарну радянську молодість, але мріють, що завдяки більш ретельній суспільній роботі результат буде іншим.

Наприклад, для впровадження курсу "Основи російської державності", як передавали "Ведомости" в матеріалі за 31 березня, планується створити 121 тематичний фільм. А також використовувати "інтелектуальні ігри та вікторини, роботу у проєктних групах, іммерсивні перформанси, дебати, історико-ділові ігри. Проводитимуться майстерні, записуватимуться подкасти, розроблятимуться проєкти, наприклад, на тему "образу структури влади". Також для студентів передбачені олімпіади та наукові конференції. Крім того, плануються лекції політиків та державних діячів. Проводитимуться щотижневі студентські дискусійні клуби".

Купуючи на ТОТ частину українських педагогів зарплатами, а дітей поїздками та перспективами реалізації в рамках молодіжних проєктів, Росія робить з української молоді на окупованій території своїх майбутніх солдат, які мають поповнювати лави поріділої у війні армії.

Результати мілітаризації дітей на окупованих територіях видні по тому, як легко росіяни мобілізовували для повномасштабного нападу студентів з ОРДЛО. Так, інформаційний портал "Спротив", який модерується Силами спеціальних операцій,  повідомляв, що попри слова Путіна в грудні 2022-го про демобілізацію студентів з цих областей, наприкінці березня велика їх кількість досі воювала в російській армії.  

Росія в Донецькій області мобілізувала 3515 студентів, з яких 70 загинули, 174 були поранені, а 272 дезертували. Близько 2 тисяч юнаків в березні 2023 року все ще служили окупантам.

На Луганщині гауляйтери мобілізували 654 студентів, з яких 5 загинули, а 70 дістали поранення. Близько 300 юнаків служили в березні. Нагадаємо, на момент гібридної агресії Росії в 2014 році це були українські діти, яким тоді було приблизно по десять років.  

Центр громадянської просвіти "Альменда" дослідив з відкритих джерел 59 меморіальних дошок так званим "героям СВО", які окупаційна влада розміщує на навчальних закладах окупованого Криму, а також біографії цих вояк. Мова йде про громадян України, які до війни жили на півострові, а не приїхали пізніше з РФ. Частина дошок присвячена особам, які під час окупації Криму у 2014 році були дітьми та були відправлені агресором воювати проти власної країни. 

Як пишуть дослідники, діти, які навчалися в Криму у 2014-2022 роках, у шкільні роки перебували під потужним ідеологічним впливом російської пропаганди. Але зараз їхня смерть під час російсько-української війни стає новим інструментом мілітаризації нових поколінь у Криму, яким наполегливо рекомендують "наслідувати приклад" своїх загиблих співвітчизників. 

Меморіальні дошки на стінах кримських навчальних закладів тлумачаться дослідниками як прямий доказ злочинів РФ проти дітей захопленого півострова. Адже мобілізація на окупованих територіях у будь-якій формі є порушенням 51 ст. Женевської конвенції.

Ми бачимо як Росія спочатку вбиває молодь, а потім робить з її трагедії елемент майже релігійного культу, в якому заборонено ставити під сумнів правдивість міфу про "героїв" і на якому вирощують нових солдатів для наступних бездумних війн. 

"Після деокупації Криму перед українським суспільством постане досить складне і болюче питання: як ставитися до громадян, котрі брали участь у війні проти власного народу. …Саме Російська Федерація є відповідальною за загибель цих молодих людей на російсько-українській війні, і тому їхні історії слід розповідати не з позиції героїзації, а з розумінням того, що політика індоктринації та мілітаризації дітей і молоді має смертельні наслідки, щоб у майбутньому не відбулося повторення таких згубних практик", – роблять висновок дослідники. 

Уявлення про розмах втягування українських дітей в російську військову матрицю дає моніторинг "Альмендою" дій окупантів в освіті під назвою "Тривожні дзвіночки окупованої освіти". Ось лише декілька прикладів за 13 липня – 26 липня. 

• Росіяни вивезли у військову академію в Костромі (РФ) до 80 старшокласників з ТОТ Луганської області. Викрадені діти зараз проходять "військові збори" на полігоні Військової академії військ РХБЗ та інженерних військ ім. С.К.Тимошенка, що розташований в Костромській області.
• Для дітей донецького військово-патріотичного руху "Молода гвардія – Юнармія" організовано військово-патріотичні збори "Юний десантник" у Пскові. До кінця літа пройде ще три такі зміни. Їх відвідають 200 юнармійців із Донецька, Маріуполя, Шахтарська та інших міст Донеччини.
• Діти з окупованої Луганщини взяли участь у військово-патріотичних зборах у підмосковному Подольську. Вони були організовані у дві зміни: 4–8 липня та 8–12 липня. Для дітей провели 12 майстер-класів з різних видів підготовки збройних сил РФ: стройової, тактичної, вогневої та фізичної. Окремо на заході розміщалися стенди "Юнармії" з описом цього руху.
• Для юнармійців Херсонської області учасники так званої "СВО" (бойовики 33 загону імені  Маргелова) провели заняття з воєнної підготовки та навичок стрільби. 

РФ запроваджує систему, в якій особи, що воювали проти України, проходять курси для роботи з дітьми. Ось що про це розповідало видання "Верстка" у квітні 2023 року: "До російських шкіл масово йдуть чоловіки, які повернулися з війни. Вони проводять "Уроки мужності", розповідають школярам про "українських фашистів", показують відео з фронту і надягають на дітей військове екіпірування. Російська влада планує активно використовувати військовослужбовців для "патріотичного виховання" – і навіть запустили спеціальний проєкт "Твій герой", де демобілізованих чоловіків вчать працювати з дітьми".

Отже, окрім депортації дітей, що є ознакою геноциду, і через що Міжнародний кримінальний суд 17 березня 2023 року видав ордери на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини Львової-Бєлової, країна-агресор займається також індоктринацією юнацтва на ТОТ України, привозячи кураторів з Росії та безпосередніх учасників агресії. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки попросив українських освітян поділитися міркуваннями про те, що відбувається на окупованих територіях, і як Україна має реагувати на цей виклик.

Валентина Потапова, голова Центру громадянської освіти "Альменда"

"До повномасштабного вторгнення, за нашими відчуттями, в РФ був створений план т.з. "денацифікації", по суті – русифікації та перепрограмування дітей через систему освіти. Те що ми побачили – вражаюча швидкість у впровадженні російської системи освіти. 

Відразу був знищений українознавчий компонент. Це – історія України, географія України, українська мова, література, правознавство. Це гуманітарний блок, який був зачищений майже відразу. Підручники з історії України були вилучені в Маріуполі та Бердянську, ще коли йшли бої за Маріуполь. Вони були відправлені до РФ для "експертизи". І в серпні 2022 року відбувся великий форум вчителів РФ щодо "фальсифікації історії", на якому прийшли до висновку, що підручники з історії України - "це підручники нацистської історії". Вся історія України потрапила до переліків Роскомнадзору як екстремістська література. Виходить, що вивчення історії України на окупованій території потрапляє під "кримінальну відповідальність", згідно з законами РФ. 

Були випадки, коли в дітей прямо під час уроків вилучали телефони та дивилися чи є в них українські сайти, соціальні мережі та перевіряли, чи не навчається дитина дистанційно в українській школі. Це те, чого не було в Криму. Кримський варіант - це більш лагідна інтеграція, у порівнянні з окупованими територіями 2022 року. 

Дітям, як і скрізь, розповідають, що мета "операції" - це примус України до миру. Побудована ціла система, щоб змінити ціннісні установки у молоді, яка перебуває в окупації. Це система не лише формальної, але і неформальної освіти. Вона спрямована на всю молодь, починаючи з дошкільнят. Перший механізм - це індоктринація - залучення до доктрини дітей, нехтуючи усіма основами здорового глузду.  Другий - мілітаризація. Це листи солдату, щотижнева політінформація "Розмови про головне", "Уроки мужності" за участі військових. До цього додаються регулярні заходи, які ми називаємо "побєдобєсіє", які починаються з 23 лютого - Дня захисника вітчизни - і закінчуються 12 червня - Днем Росії. Проводяться заходи мілітаристської спрямованості - це військово-патріотичні ігри, "Зірниці". На все це РФ виділяє великі кошти.

З 2022 року в школах введена спеціальна посада - "радник з виховної роботи". На цю посаду виділені окремі зарплати. Призначення цього радника  - організація співпраці між школою та молодіжними рухами, зокрема, "Юнармією". Це, по суті, такі "шкільні політруки", які вводяться в кожну школу РФ та на окупованій території з 2022 року. 

Росіяни обкладають наших дітей з різних боків, і мені здається, що тих дітей, які будуть чинити ментальний спротив, буде ставати з кожним роком все менше і менше. 

На думку нашої організації, міжнародна спільнота має почати відстоювати право українських дітей навчатися дистанційно в українських школах. Міжнародне гуманітарне право каже про те, що стаття 51 четвертої Женевської конвенції вимагає від тих, хто є окупантом, зберігати ті соціальні послуги, зокрема і освіту, які були до окупації. Потрібно вимагати, щоб у українських дітей була можливість, як мінімум, обирати, в яку школу йти.    

Висновок: Росія краде нашу молодь. На окупованих територіях близько півмільйона дітей є лише в Криму, разом з іншими ТОТ це близько 1 млн українських дітей, які знаходяться під впливом російської пропаганди через систему освіти. Коли пропаганда транслюється через систему формальної освіти - ви нікуди не можете втекти, відмовитися - вашим дітям будуть "заливати" всю цю пропаганду в голову. 

Моя головна рекомендація державним органам України - це зробити українських дітей, які ходять в окупаційну школу - "видимими". Так само як Україна змогла зробити "видимими" дітей, яких РФ депортує до себе: їх порахували, створений окремий сайт, купа організацій, державних органів займаються поверненням цих дітей. Чому важливо їх повернути в Україну? Щоб уникнути перевиховання. І тому дуже дивно виглядає, коли майже всі державні органи мовчать про більш ніж 1 млн українських дітей, які знаходяться в окупації! Коли ми будемо бачити цю проблему, її виклик, спрогнозуємо наслідки такого окупаційного "виховання", тоді ми, громадські організації, державні органи, міжнародна спільнота, будемо разом шукати шляхи запобігання цьому злочину. 

Я можу сказати, що сьогодні, в Криму, після 10 років окупації, більшість дітей та молоді вірять в російську пропаганду - в "отєчєство", великого Путіна і велич Росії...

Є спеціальна доповідь Генсека ООН "Діти та війна". В ній досліджується 6 порушень щодо дітей під час збройних конфліктів. А саме: викрадення дітей, вбивство та каліцтво дітей, напади на школи, відмова в гуманітарному доступі, вербування і використання дітей, сексуальне  насильство. Ми хочемо, щоб було додано ще одне порушення - використання системи освіти для індоктринації та мілітаризації дітей. Адже ми, наприклад, по Криму бачимо, як російська система освіти змусила деяких молодих кримчан, яким було 12 років на момент окупації півострова, підняти зброю проти України. 

Галина Шиліна, заступниця начальника управління освіти Мелітопольської міської ради

"За останні півроку в закладах освіти тиск на педагогів і на учнів збільшився. Зросла і присутність символіки в закладах освіти. Здійснюється тиск на учнів, щоб всі вони брали російські паспорти. Є випадки, коли до вчителів приходять додому, вимагають документи на житло і російський паспорт. Якщо немає російського паспорта – забирають документи на житло, щоб змусити його взяти. Педагогам, які співпрацюють з окупантами, платять хороші зарплати. Росія не шкодує грошей на те, щоб забрати наших дітей до себе. 

Наші діти від 8-го класу та старше вже втягнуті в їхні, я б сказала,  пропагандистські ігри. Росіяни сформували безліч молодіжних організацій, рухів, таких як "Південь молодий", "Рух перших" та інші. Вони всі створили телеграм-канали. Організовують поїздки по області, агітують. Раніше до цього залучали дітей з 16 років, а зараз вже з 12-13. В результаті, росіяни поступово втягують всіх українських дітей в агітаційну роботу за Росію. Перекручують факти. Насаджують дітям, що це Україна напала. Дітям брешуть, їх зомбують. На школах вішають величезні плакати з висловами за Росію, в шкільних коридорах - плакати з qr-кодами з пропагандою. Діти часто носять однакові футболки, які їм роздали, з фразами, на кшталт, "За Росію!", одягають краватки.

Молодь спокушають поїздками до таборів. Також грають на амбіціях, що їх роль видатна, і вони можуть змінити все. Окрім школярів, ще й дитячі садочки залучають. Звісно, дітей шкода. 

Українську літературу спалюють, знищують, викидають.  Діти чинили певний моральний спротив окупантам. Але ця боротьба для наших дітей в окупації та їх батьків дуже складна. Тиск збільшується. Хоч вони і вірять в Україну, але вже так яскраво не висловлюють свого протесту. Деякі дорослі перестають вірити, що Україна повернеться. Адже з усіх усюд звучить, що "Росія тут назавжди". Але все ж я бачу, що люди чекають українську армію та звільнення, тому що до тих черг та стресу, які принесли окупанти, ніхто не може звикнути. Хочеться їм допомогти, щоб вони вірили, не втрачали надію на те, що повернуться в Україну. 

Зараз йде наступ і для безпеки дітей краще виїхати. Є багато можливостей оселитися, на Західній Україні є багато модульних містечок, можна оселитися і потім шукати роботу. Є програми для підтримки переселенців в Україні і закордоном. Взагалі ж освіті, особливо з ТОТ, потрібне гарне фінансування. Бо педагоги, які звідти виїхали, мають знімати собі житло. Можливо має бути фонд для таких людей, щоб їх витягнути з окупації. Росія підкуповує та заманює грошима".

Микола Трофименко, ректор Маріупольського державного університету 

Щодо захоплених приміщень  Маріупольського державного університету, окупанти намагаються показувати, що він працює. Вони його "зареєстрували" у федеральну власність. Скільки там студентів і викладачів - сказати неможливо. Та особа, яка зараз там виконує обов’язки ректора, вона викладала ще у мене, ми її звільняли з Університету за профнепридатність. Те, що там зараз відбувається, побудовано на корупційних схемах. Залучаються підряди від російських так званих міст-побратимів, кошти та матеріали розкрадаються. Фактично всі корпуси зруйновані. Але показують, що починають щось ремонтувати. В корпусах немає даху, опалення, натомість окупанти міняють…  вікна. Все зорієнтовано на те, щоб показати, що вони відновлюють університети, щоб молодь до них вступала і таким чином утримати її на окупованих територіях. Це для них головне завдання. 

Наш спортивний комплекс вцілів і першим ділом його розфарбували у колір російської "ганчірки", щоб можна було там проводити пропагандистські масові заходи. Викладачі, які пішли на співпрацю з окупантом, їздять на якісь курси підвищення кваліфікації. Але усі ці люди, і ми за цим ретельно стежимо, вони будуть покарані згідно з чинним законодавством. Працюємо активно з правоохоронними органами. Всі вони підпадають під дію статті кримінального кодексу 111-1 - впровадження освітніх стандартів держави-агресора.

Наш Маріупольський університет, який зараз переїхав до Києва, на 90% зберіг і своїх студентів, і своїх працівників. Але десь десяток не найкращих співробітників залишилося працювати в окупантів. Зараз вони зібрали "солянку" з різних шкіл, інших університетів, закладів профтехосвіти  - всіх кого змогли залучити, щоб сформувати кадровий склад. Розповідають, що активно розвивають співпрацю з закладами РФ. Роблять поїздки для відмінників в Санкт-Петербург. Молодь вводять в оману обіцянками міжнародних перспектив, адже, наприклад, співпраця з Європою для РФ закрита. Натомість студенти Маріупольського державного університету їздять на програми мобільності у всі країни ЄС, беруть участь у програмі обмінів "Еразмус". 

Вразили російські підходи до освіти - "Юнармія", повна мілітаризація. Намагання захопити студентський рух, щоб прошивати та промивати мізки молоді і виховувати зомбованих людей, якими є середньостатистичні  громадяни РФ. Це надзвичайно впадає в око. Бо у нас завжди була академічна свобода. Студенти були великою силою, яка впливала і на управління. Вони могли висловити відкрито свою думку, з чимось не погодитися. Зі студентів роблять зомбованих громадян Росії, без критичного мислення, якими легко управляти. Для вищої освіти і для країни - це трагедія, коли громадяни думати не можуть. Такими легше маніпулювати владі. 

В Маріуполі залишилося близько 100 тис. людей, плюс привезені гастарбайтери. Десь 200 тис. - виїхало, 100 тис. загинули внаслідок нападу Росії.

Вони зробили з Маріуполя кладовище. Я сам до середини березня був у місті під обстрілами. А потім, коли люди почали вилазити з підвалів, не було ані їжі, ані світла. Проте росіяни першим ділом, що вкрай показово, завезли машини з екранами для пропаганди на руїнах, які вони створили. Це нонсенс, який не вкладається в голові. Дуже хочеться вірити, що наша молодь критично ставиться до усієї тієї нісенітниці, якою її намагаються нашпиговувати. 

Ми заклали в стратегію і активно працюємо над збереженням в університеті маріупольської ідентичності. Я вважаю, що такі переміщені Університети як наш є одним з тих ланцюжків, які поєднують Україну з нашими громадянами на окупованих територіях. І тут потрібна вироблена державна підтримка, щоб не втрачати цей зв’язок. Щоб можна було запрошувати молодь, яка залишилася на ТОТ, вступати на бюджетні місця до закладів освіти України. Запрошувати через переміщені університети, батьків, друзів, зв'язки, які залишилися. 

Важливо молодь витягти з окупованих територій. Це насправді найбільша цінність держави. Навіть не територія, а люди, за них в кінцевому підсумку ведеться ця боротьба, за їх серця та розум. 

А для цього потрібні бюджетні місця, гуртожитки, щоб розмістити та допомогти молоді. Бо трагедія Маріуполя - настільки значна, що її не просто морально долати тим, хто це пережив. Я навіть бачу це за нашим колективом. Але коли люди бачать єдність, що є єдина команда, наче родина, яка розв'язує усі проблемні питання, намагається стверджувати та розвивати Університет - це людей надихає. Хочеться, щоб так само ми могли залучати до себе молодь з ТОТ і брали їх до своєї академічної родини та намагалися привести до нормального стану, щоб вони забули про ті жахи, подолали їх і продовжували жити нормальним життям, здобували освіту, створювали родини, народжували дітей, знаходили робочі місця і допомагали відбудовувати Україну. Я вірю, що ми обов’язково відбудуємо і Маріуполь.

Денис Самигін, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки