Квартири, машини та жомова яма: необґрунтовані активи чиновників, які потрапили під дію цивільної конфіскації

На початку серпня прокурори САП звернулися до ВАКСу, щоб стягнути з сім'ї ДБР-рівця 7,1 млн грн. Посадовець набув у власність дві квартири в Києві, садовий будиночок та паркомісце. А ось грошей на такі покупки, за версією прокурорів, не мав. Законні доходи нібито покривали лише 600 тисяч грн від необхідної суми. Якщо суд визнає ці активи необґрунтованими, завдяки механізму цивільної конфіскації різницю стягнуть в бюджет. За останні декілька років, поки діє механізм цивільної конфіскації, це вже не перший подібний кейс. 

Які результати у цих справах та чому для збільшення кількості конфіскованого важливо відновити електронне декларування активів, розповімо далі.

Як працює механізм цивільної конфіскації?

Цивільна конфіскація з’явилася наприкінці 2019 року разом із набранням чинності відповідного закону. Через півтора року, у травні 2021, САП ініціювала перший позов про стягнення незаконного доходу з нардепа Іллі Киви. На відміну від кримінальної процедури, механізм цивільної конфіскації допомагає вилучити у корупціонерів незаконні активи набагато легше та швидше.

Зазвичай справи про цивільну конфіскацію з’являються, якщо антикорупційним органам стає відомо про розбіжності рівня життя посадовця та його офіційними доходами. Невідповідність цих цифр стає предметом більш ретельного вивчення органами правопорядку. 

Порівняно з конфіскацією, яка застосовується в рамках кримінального процесу (як вид додаткового покарання за вчинення злочину), цивільна конфіскація має полегшену процедуру доказування. Суд ухвалює рішення на користь тієї сторони, версія якої видається переконливішою та обґрунтованішою. А для розгляду справи та ухвалення рішення достатньо кількох місяців, а не років. 

Важливо, що визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави є підставою для звільнення чиновника.

Для проведення цивільної конфіскації прокурор має подати позов до суду й довести, що:

• актив набутий після ухвалення відповідного закону – 28 листопада 2019 року;
• між активом і чиновником є зв’язок;
• чиновник не мав законних доходів для набуття активу;
• різниця між вартістю активу та законними доходами чиновника складає від 1 до 6,2 млн грн.

Конфіскувати актив можна лише якщо він не міг бути придбаний за законні доходи посадовця. Навіть, якщо майно було придбане особою до початку роботи "на державу", законність таких покупок теж можна перевірити. 

Кива і "жомова яма"

Перший успішний кейс по цивільній конфіскації приніс бюджету України 1,25 млн грн. Він показав переваги процесу цивільної конфіскації, за який ЦПК боровся кілька років. Це був доказ того, що механізм має всі шанси на успіх.

У тій справі йшлося про незаконний дохід екснардепа Іллі Киви. Його він нібито отримав від оренди "жомової ями", якої насправді у нього у власності не було. Саме реальні власники майна утримували його, сплачували податок на землю тощо. Кива ж нічого не робив, але у 2019 році задекларував дохід від оренди ями у 1,25 млн гривень. Не виключено, що таким чином Кива просто хотів легалізувати свої корупційні доходи. При цьому ринкова вартість самої "жомової ями" складала всього 195 тисяч гривень. 

Щобільше, договір оренди Кива нібито особисто підписав у січні 2019 року в Києві, хоча насправді він в цей час фізично перебував в Італії. Справа успішно пройшла апеляцію і касацію, які залишили рішення без змін. На розгляд справи у всіх трьох інстанціях знадобилося менше одного року.  Якби її розглядали в рамках кримінального процесу, цей строк був би в декілька разів довшим.

ДБР-івець з двома квартирами у Києві

Власне, історія з якої ми розпочали. Ювілейний, десятий позов про цивільну конфіскацію стосується Андрія Чапчая, одного із заступників начальника управління ДБР та його дружини Юлії – працівниці обласної прокуратури. 

Під час моніторингу способу життя НАЗК знайшло у подружжя майна на суму 7,7 млн грн. У 2019-2020 роках, коли ДБР-івець ще працював у Нацполіції, подружжя набуло у власність садовий будинок, дві квартири в Києві і машиномісце. Проте після аналізу офіційних доходів пари, виявили, що у них нібито було лише 600 тис. грн. 

Матеріали перевірки передали до САП, а прокурори провели додаткову перевірку та звернулися до суду з позовом про стягнення необґрунтованих активів. 

Квартира нардепа Волинця

Журналісти Схем встановили, що у 2020 році народний депутат від "Батьківщини" Михайло Волинець став власником трикімнатної квартири у ЖК "Бульвар фонтанів" – елітній новобудові на Печерську, а також оформив на себе два паркомісця. Усе це коштувало депутату понад 7,5 млн грн.

Договір Волинець уклав ще у 2017 році та протягом трьох наступних років заплатив кілька внесків: 4 млн грн (2017), 3,6 млн грн (2018) та 325 грн (2020).

Волинець постійно змінював свою версію того, де він отримав кошти на квартиру. Спершу це були його заощадження і кошти цивільної дружини, далі Волинець вказував, що його власних коштів було більш ніж достатньо. Потім у історії з’явилася допомога від сина. І врешті Волинець зупинився на тому, що оформив "розстрочку", бо платити всю суму "було складно".

У 2021 році ВАКС відмовив у стягненні частини вартості квартири на користь держави. У 2022 році Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін. Єдине, що хоч якось пом'якшувало це сумнівне рішення, стала окрема думка судді Глотова. Він не погодився з думками колег, бо вважав, що закон витлумачено неправильно й активи таки варто конфіскувати.

Попри суперечності в поясненнях Волинця та відсутність коштів на квартиру, двоє із трьох суддів колегії вирішили, що перевіряти на законність потрібно лише ті 325 гривень, які нардеп сплатив у 2020 році. Інші платежі на суму у 7,6 млн грн перевіряти не потрібно, бо ці кошти нардеп сплатив до останнього приходу в парламент.

Прокуратура спробувала подати скаргу до Верховного Суду, але той відмовив у відкритті провадження через пропуск строку на оскарження.

"Ізумруд" судді Ковбеля

За версією САП, суддя Ковбель нібито придбав коштовну власність, яку успішно записав на родичів. Тещі дісталася квартира в столичному ЖК "Ізумрудний" на 142 м2, про яку сайт забудовника гордо пише: "на авто до Хрещатика можна дістатися за 10 хв". Вартість квартири – 4,6 млн грн. Також батько судді отримав автомобіль Toyota Land Cruiser за 2,1 млн грн.

САП просив стягнути на користь держави активи вартістю 5,7 млн грн. На думку прокурорів, саме стільки судді і його родичам не вистачало для придбання майна. В результаті слухань у двох інстанціях суд задовольнив позов САП частково.

У судді Ковбеля стягнули 3,6 млн грн як частину вартості 142-метрової квартири у ЖК "Ізумрудний".

Автомобіль батька необґрунтованим активом не визнали, бо у батька вистачало власних коштів на його придбання. У грудні 2022 року апеляція ВАКС залишила без змін рішення першої інстанції.

Ковбель у свій час подавав заяву про втручання в його суддівську діяльність до Вищої ради правосуддя. На його думку, НАБУ й САП порушили закон під час збору інформації про нього. Начебто вони незаконно отримали дані про електронні перепустки дружини та те, що вона значиться користувачем паркомісця в ЖК. 

Також суддя скаржився, що працівники НАБУ дістали звіти про піший прохід і проїзд на територію ЖК за перепустками, виданими дружині судді, інформацію з банків про користування банківськими картками  в терміналах біля будинку, оплату з цих карток в місцевому кафе та сплату за комунальні послуги. 

Не сподобалося Ковбелю і те, що детективи додали відеозаписи з бази "Смарт Сіті", де видно, як авто судді неодноразово приїжджає до ЖК. 

Ця справа наразі знаходиться у Верховному Суді, провадження було відкрито у квітні 2023 року, і, сподіваємося, що дуже скоро у ній буде поставлено фінальну крапку.

Поліцейський-мільйонер Андрій Аносов

Андрій Аносов – ексзаступник начальника Департаменту превентивної діяльності Національної поліції. 

За даними НАБУ та САП, протягом 2020–2021 років у поліціянта незрозуміло звідки взялося понад 3 млн грн. Представник Аносова на суді стверджував, що батьки дружини поліціянта є підприємцями, мають достатні статки і заощадження, а тесть нібито дав Аносову у борг 140 тис. доларів, які треба повернути до 2028 року.

Суд в такі пояснення не повірив і після ретельних підрахунків задовольнив позов САП частково. Визнав необґрунтованими активи у вигляді 2 300 800 грн та 35 тис. дол, які знаходилися на банківських рахунках Аносова. На розгляд справи у першій інстанції знадобилося трохи більше трьох місяців. У березні 2023 році було остаточне рішення апеляції. Наразі справа перебуває у Верховному Суді.

Податківець Дмитро Таран

Харківський податківець Дмитро Таран та його дружина через третю особу набули житловий будинок у майже 200 м2 та земельну ділянку. Будинок на Київщині обійшовся чиновнику у 1,7 млн грн, а ділянка – у 683 тис. грн.

У липні 2022 році САП звернулася до ВАКС із позовом про визнання цих активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави. Підставою для початку збору доказів слугували матеріали НАЗК доповнені доказами від ДБР та самостійно отриманими прокурором САП. 

За рекордні три місяці ВАКС розглянув справу, задовольнив позов та стягнув у дохід держави із Тарана та його дружини 2,3 млн грн.

Таран подав апеляційну скаргу, бо вважав, що рішення прийняте з порушеннями. Однак 10 травня 2023 року апеляція ВАКС відмовила в задоволенні апеляційної скарги і залишила рішення без змін. Наразі триває касаційне оскарження у Верховному Суді. 

Поліціянт Віталій Сотников та його заможна бабуся

Віталій Сотников — начальник чергової частини відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. А ще він разом із дружиною є власником квартири в Дніпрі за 1,5 млн грн. На думку САП, у Сотникова та його дружини коштів на придбання такої нерухомості не було. Прокурор стверджував, що сукупно в рік придбання квартири подружжя заробило понад 63 тис. грн. Тобто різниця між вартістю квартири та офіційними доходами пари склала понад 1,46 млн грн.

Дружина Сотникова стверджувала, що квартиру купили на гроші, подаровані її бабусею, яка ще у 2001 році продала будинок із землею у м. Лохвиця Полтавської області за 8 860 євро. Після цього бабуся нібито переїхала жити до своїх дітей та перебувала на їх повному утриманні. А всю пенсію обмінювала на валюту та відкладала. Загальна сума заощаджень склала 13 660 євро та 13 700 доларів. Цього все одно не вистачало на квартиру, тож сімейство Сотникових взяло ще 900 тис. грн у вигляді тимчасової фінансової допомоги.

Суд повірив, що для купівлі квартири використали подарунок від бабусі у розмірі 8 660 євро та 270 тис. грн (уся отримана нею пенсія з 2001 року). Усього це 540 тис. грн.

Водночас версія з отриманням позики у 900 тис. грн суд не переконала, так як у декларації Сотникової даних про цю позику відображено не було, а з наявних у справі доказів неможливо встановити чи вона справді могла позичити таку суму. 

В результаті суд визначив необґрунтованою лише частину вартості активу – 922  тис. грн. Оскільки ця сума виявилася меншою за встановлений законодавством нижній ліміт для конфіскації необґрунтованих активів (1 003 500 грн), ВАКС відмовився стягувати ці кошти у бюджет. Зараз справа перебуває в Апеляційній палаті ВАКС.

Анатолій Деркач і заміський будинок

Депутат Марганецької міськради Анатолій Деркач купив приватний будинок із землею у Дніпрі. Таке задоволення обійшлося депутату в майже 3 млн грн. Проте є нюанс – за версією НАЗК та САП, Деркачу не вистачало щонайменше 2,25 млн грн на цю покупку. 

Депутат же зазначає, що гроші йому подарувала матір, однак він просто помилково не зазначив про це в декларації. Зараз ця справа розглядається судом у першій інстанції.

Ексдепутат Рябикін, який любить люксові авто

Колишній депутат-регіонал Криворізької райради Григорій Рябикін купив Mercedes-Benz S450 4matic. Ціна авто склала понад 3,6 млн грн. За версією САП, законних заощаджень на таку автівку в депутата не було. Тому прокурори подали позов про цивільну конфіскацію 2,2 млн грн, яких нібито не вистачало для купівлі авто.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що частину вартості авто родина Рябикіних сплатила за рахунок офіційних доходів, зокрема отриманого кредиту.  Водночас походження іншої частини суми для розрахунку з автосалоном Рябикін підтвердити не зміг.

За його версією, він взяв позику у давнього знайомого. Проте вона викликає сумніви, адже офіційні доходи знайомого були удвічі меншими за його витрати, а деталей укладення угоди він взагалі не пам’ятав. При цьому дружина депутата на суді пояснювала, що у них не було свого авто і "з них люди сміялися", тому вони вирішили взяти позику і кредит, щоб купити автомобіль і "порадувати себе". До речі, у 2020 році Рябикін став депутатом Лозуватської сільради від проросійської партії ОПЗЖ та очолив там цілу фракцію.

Зрештою суд дійшов висновку, що у Рябикіна і його дружини не вистачало 1,9 млн грн на купівлю авто. Саме цю суму депутату доведеться сплатити у бюджет у тому разі, якщо рішення набере законної сили.

Львівська квартира працівниці митниці 

Начальниця відділу митного оформлення митного поста "Городок" Анна Бісюк отримала від своєї матері у подарунок квартиру на понад 100 квадратів на вул. Мечникова у Львові. Покупка матері обійшлася в 1,86 млн грн, яких у неї нібито не було. Збирати докази прокурори почали після того, як отримали інформацію від ДБР та НАЗК. САП просить стягнути ці 1,86 млн грн на користь держави.

У цій справі суд уже розпочав дослідження письмових доказів. Представниця Бісюк на суді розповіла, що мати купила квартиру нібито за сімейні заощадження, а також взяла для цього позику. Так це чи ні дізнаємося вже скоро. Справа не надто об'ємна, тому її розгляд не мав би затягнутися надовго.

До речі, за даними місцевого сайту із продажу нерухомості, наразі квартира схожої площі без оздоблення та ремонту у цьому ж будинку виставлена на продаж за ціною у понад 150 тис. доларів США.

***

ЦПК у свій час доклав чимало зусиль, щоб в країні з'явився інститут цивільної конфіскації. 

Мотивація проста – гроші або активи, які посадовці отримують незаконно, мають бути конфісковані. Якщо вже отримав дохід, який не можеш обґрунтувати, чи придбав будинок або авто за незрозуміло звідки взяті кошти, то рано чи пізно доведеться попрощатися з цими активами. І зберегти їх через просте переписування на родичів, водіїв чи коханок не вийде, адже стягнути можуть і такі активи. Саме так сталося у випадку із згаданим у цьому тексті суддею Ковбелем, квартира якого була записана на тещу.

Станом на зараз НАЗК надіслало на розгляд САП 52 висновки щодо можливої цивільної конфіскації. Частину з них долучили до кримінальних проваджень, понад півтора десятка висновків САП наразі додатково перевіряє на предмет наявності необґрунтованих активів, а щодо кількох уже подано позови до суду.

Перші п’ять успішних кейсів цивільної конфіскації можуть принести в державний бюджет понад 10 млн грн. Крім того, на розгляді у ВАКС перебуває ще декілька справ, в яких йдеться про потенційно необґрунтовані активи на суму близько 7,5 млн грн.

Початок закладено, але про справжній успіх можна буде говорити лише тоді, коли розмір конфіскованого складатиме не десятки, а сотні мільйонів гривень. Для цього ефективно має працювати зв’язка усіх антикорупційних органів. 

При цьому частині нардепів механізм цивільної конфіскації явно не подобається, адже ще у 2020 році депутати від нині забороненої ОПЗЖ (Медведчук, Новинський, Суркіс, Льовочкін, Кива, Шуфрич тощо) попросили Конституційний Суд визнати положення про цивільну конфіскацію неконституційними. І ризик "знесення" механізму досі існує, остаточного рішення КСУ все ще немає.

Водночас, є сподівання, що вже найближчим часом цей інструмент почнуть використовувати активніше. Для цього надзвичайно важливо відновити обов’язкове електронне декларування чиновників, адже понад 90% українців вважає, що держслужбовці мають публічно задекларувати усі статки, набуті під час війни.  

Нещодавно Верховна Рада зробила перший крок у цьому напрямку, підтримавши у першому читанні законопроєкт №9534. За нього проголосувало 299 депутатів. У ньому є як позитивні положення, так і потенційні "дірки", за допомогою яких статки можна заховати. 

Наразі повнота відповідальності за повернення належного декларування та відновлення публічного доступу до реєстру декларації – на народних обранцях.

Валько Вадим