Голова нова, а проблеми старі: якими мають бути кроки з порятунку АРМА

Вже півтора місяця Олена Дума очолює Агентство з розшуку і менеджменту активів. Проте, попри всі її запевнення у власній компетентності та готовності справді оновити інституцію, помічені нами тенденції вказують на геть інше. Що ж саме не так — розберемося у нашому матеріалі.

Коли 28 червня, комісія з відбору Голови АРМА нарешті визначилася із переможницею конкурсу, ми були, м’яко кажучи, вражені. Сумно, що відбір, який, тривав майже 2 роки, закінчився обранням кандидатки, яка настільки не відповідає ні вимогам законодавства, ні запитам суспільства. А на додачу уже зараз можна говорити про те, що ще до призначення Олени Думи новою Головою Агентство опинилося на краю прірви, яка може стати його кінцем. І останні кадрові апгрейди навряд чи зупинять цей процес.

Для непосвячених може скластися враження, що ми в Transparency International Ukraine своєю оцінкою перспектив Олени Думи на новій посаді та загалом майбутнього Агентства беремо через край. І як контраргумент навіть навести перші озвучені рішення нової Голови – мовляв, пристрасті вщухли, і от уже ми бачимо перші кроки до реальних результатів. 

Але насправді оновлення керівництва АРМА може призвести до дуже серйозних, навіть незворотних наслідків. Що особливо недоречно, коли в країні триває повномасштабна війна.

Поясню все по пунктах.

За півтора місяця роботи Голова АРМА так і не спростувала сумніви у своїй професійності та доброчесності

Передусім перед тим, як Олена Дума вступила на свою нову посаду, ми та інші представники громадськості мали цілком обґрунтовані сумніви щодо професійності обраної комісією кандидатки. 

І тут варто зазначити, що з початком роботи Голова Агентства Олена Дума впевнено взяла курс на підвищення власної впізнаваності. З 45 новин на сайті АРМА, оприлюднених з початку її повноважень, понад 30 не обійшлися без її цитат або згадки про те, що вона дала доручення в чомусь розібратися. 

Доходить навіть до комічного, коли у новині про запуск арештованого бізнесу наводять цитату Олени Думи про те, що аналогів АРМА в Україні немає. Загалом  аналогів будь-якого центрального органу виконавчої влади в Україні немає і функції цих органів не повинні дублюватися, тому навряд чи таке уточнення несе істотне змістовне навантаження.  Але згадка таки є. 

На жаль, окремі доручення та ініціативи Олени Думи теж викликають сумніви у тому, що вона глибоко володіє розумінням специфіки діяльності АРМА.

Наприклад, незрозумілими залишаються її ініціативи привести механізми реалізації арештованих активів у відповідність до вимог Закону "Про публічні закупівлі". Це принципово різні  процеси: у першому держава продає арештоване майно, тобто бажає отримати якомога вищу ціну, а в другому – закуповує майно, тобто прагне придбати якомога дешевше.

Не відрізняється позиція Олени Думи і від попереднього тимчасового керівництва АРМА у питаннях відкриття Реєстру арештованих активів. Обидва не сильно проявляють бажання нести відповідальність за рішення відкрити реєстр. Свого часу Дмитро Жоравович посилався на листи СБУ та інших органів про те, що вони рекомендували обмежити доступ до такого сервісу.

На відміну від попереднього очільника, Олена Дума висвітлила мотиви, з яких СБУ листом від 2 травня 2022 року рекомендувала обмежити публічний доступ до даних Реєстру. Згідно з текстом, доступ закрили, щоб не показувати відомості про опис і характеристики арештованого майна, у тому числі об’єктів критичної інфраструктури, зазначення населених пунктів та вулиць розташування активів.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 25 Закону про АРМА у відкритому доступі і так не повинні знаходитися відомості, які дозволяють встановити координати активів. Тобто обмеження відкритого доступу до Реєстру застосували безпідставно.

На тому, що Голова АРМА не повинна перекладати з себе відповідальність за відкриття доступу до Реєстру, акцентували й народні депутати на засіданні антикорупційного комітету 13 липня 2023 року.

Виглядають певною мірою популістично і заяви новопризначеної очільниці про те, що практика скандальних продажів аміаку, калію, посівів зерна у непрозорий спосіб та за заниженими цінами залишилась у минулому. Попри всю свою публічність, Олена Дума так і не підтвердила, чи зверталася АРМА до органів правопорядку про імовірне вчинення кримінальних правопорушень за цими фактами. Наприклад, щодо результатів перевірок проведеної реалізації майна.

Понад тим, зі змісту згаданої вище новини неясно, як саме очільниця АРМА планує забезпечити якісну реалізацію арештованого майна – жодних змін до нормативних актів так і не внесли.

Протерти очі від пилу хочеться після новин про те, що "АРМА починає формування наймасштабнішого в історії України міжрегіонального реабілітаційного хабу з десятками оснащених центрів по всій країні". Адже Агентство управляє не власними активами, а приватними. Відтак функції реорганізації чи перетворення арештованого майна Федерації профспілок не належать до компетенції АРМА. Щобільше, в цій же новині повідомляється про те, що після оголошення конкурсів арешти на окремі обʼєкти були скасовані. Це ставить під сумнів можливість реалізувати масштабні проєкти з активами, щодо яких відсутні постійні повноваження.

Також, мʼяко кажучи, дивним є ініціювання Думою створення комісії із зовнішнього контролю діяльності Нацагентства. Адже це лежить поза компетенцією голови Агентства. 

Цікавою є кадрова політика нової Голови АРМА. Так, за даними Агентства, з 30 червня 2023 року звільнилися вже 11 працівників. З них три начальники управлінь та три начальники відділів. Натомість було призначено 11 нових посадовців, з яких 7 — на позиціях головних спеціалістів (станом на початок серпня 2023 року). 

Не просто так у публікаціях журналістів також аналізувався бекграунд новопризначених радників пані Думи. Адже жоден з них не працював у сфері розшуку або управління арештованими активами.

Доброчесність Голови Агентства також викликає сумніви, насамперед з точки зору її політичної заангажованості. Але тут ми вже, мабуть, не будемо повторюватися – про це досить докладно розказано в нашій заяві після оголошення Думи переможницею конкурсу. Навіть більше, в окремих журналістських матеріалах, які вийшли вже після призначення Думи на посаду, були підтверджені наші сумніви щодо очільниці Агентства.

І це при тому, що новій Голові ще треба буде розібратися із давніми проблемами Агентства.

Ще до початку співбесід із кандидатами на Голову АРМА ми наголошували, що перед новим очільником постануть особливо складні виклики. Формувалися ці проблеми не один рік, що зрештою навіть призвело до сумнівів, чи потрібна нашій країні взагалі така неефективна інституція. При цьому сьогодні, уже після обрання нової Голови, Агентству так само важко знайти прихильників, бо  інституція перебуває у конфліктах із дуже багатьма стейкхолдерами. 

До роботи Агентства є претензії як з боку громадськості, експертного середовища й органів правопорядку, так і від парламенту. 

Так, громадськість та експертне середовище очікують від АРМА ефективного виконання своїх функцій та прозорості в роботі. І, звісно, відсутності корупційних проявів, яких за роки існування інституції ми бачили чимало. 

Попри численні рекомендації від громадських організацій, у тому числі й нашої, зміни в Агентстві реалізувалися вкрай повільно, хай скільки б менеджмент АРМА заявляв про готовність до таких змін. Власне, тому всі ці майже 4 роки ми аж так чекали на нового очільника. Але, як бачимо, тенденція до гарних слів за відсутності гарних справ так і зберігається.

Зі свого боку органи правопорядку були б раді, якби АРМА надавало інформацію про розшук активів у формі, яку можна було б використовувати як докази у кримінальних справах, а не вимагала б проведення додаткових слідчих дій. Однак Агентство обмежилося лише розʼясненням законодавства про можливість використання матеріалів з грифом "для службового користування".

Крім цього, важливою є взаємодія органів правопорядку та АРМА перед переданням майна в управління до Агентства. Однак планування перед передачею майна до АРМА не передбачене законодавством, і тому часто ці процедури відбуваються абияк, а інколи взагалі ніяк.

Парламент загалом поєднує всі вищезгадані претензії, до яких додаються також і вимоги з економічної ефективності Агентства. 

Народні депутати, присутні на засіданнях тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки, ставили слушні запитання про те, що зволікання та недоліки в роботі АРМА з арештованими активами можуть бути підставою для судових позовів від власників таких активів з вимогами відшкодувати збитків, завдані бездіяльністю держави. І, на жаль, уже сумніваються, що отримають відповіді або конкретні плани дій для виправлення цієї ситуації. Ба більше, є ініціативи доповнити перелік підстав для звільнення керівника АРМА новою – неоприлюднення реєстру активів, переданих в управління Агентства. На все про все новій очільниці інституції дадуть часу до 1 грудня 2023 року, якщо законопроєкт буде проголосований.

І, на жаль, призначення нової очільниці може сприяти реалізації ключових ризиків для роботи АРМА. Ось основні з них.

• Передача функції управління арештованими активами до ФДМУ. Про це цьогоріч говорили неодноразово, а ми наголошували, що формальна передача цієї функції до нового органу, без роботи над помилками, не змінить ситуацію на краще. Однак наразі важко уявити, як нове керівництво АРМА могло б провести роботу над помилками, тож питання передачі частини функцій іншій інституції стає знову актуальним.
• Нефаховість у відстоюванні позиції АРМА перед іншими стейкхолдерами.  Від уміння Олени Думи аргументувати та доводити позицію АРМА тепер залежить сприйняття цього органу в парламенті. Але сумніви у фаховості нової очільниці Агентства, висловлені окремими народними депутатами, показують, що попередні помилки в комунікації можуть повторитися. 
• Дотримання режиму таємності у чутливих сферах роботи Агентства. АРМА не лише управляє арештованими активами, але й розшукує їх за запитом органів правопорядку. І це відбувається в межах досудового розслідування, коли фігурант може не знати про такий розшук його майна. Тому злив такої інформації може перешкодити його подальшому проведенню. А політичні звʼязки Олени Думи та сумніви щодо її незаангажованості не дозволяють переконатися у відсутності важелів впливу на неї.

***

Саме тому Голова АРМА має подолати виклики в своїй роботі. І незалежно від того, який орган буде здійснювати функцію управління арештованими активами, потрібно буде прибрати наявні вже зараз проблеми. 

Серед них:

• відсутність планування перед передачею майна до АРМА;
• непрозорість конкурсного визначення управителів та реалізаторів арештованих активів, як і їх реалізації в цілому;
• необхідність управителю арештованими корпоративними правами погоджувати свої дії в органі управління юридичної особи з їх власником;
• блокування дій з управління арештованими активами через постановлення рішень судами некримінальної юрисдикції;
• непублічність Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Цей план покращення ми озвучуємо вже не перший рік. Але зараз, як і раніше, мало надії, що він таки буде втілений. Адже голова АРМА більше займається публічним просуванням власного долучення до різного роду ініціатив. Хоча частина з них взагалі не стосуються її повноважень. І такі популістичні тенденції за відсутності реальних кроків від очільниці Агентства насторожують.

Якщо ці речі не виправити, управління арештованими активами залишиться полем для зловживань наповненим корупційними ризиками. І що ще гірше, створить нові проблеми, до вирішення яких справа так і не дійде через загальне відчуття суспільства, що АРМА вже не врятувати.

Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань