War Speeches. Падіння рубля та рекордні втрати у росіян

Минулого тижня (7–13 серпня) російський рубль продовжив девальвувати, увійшовши у топ найслабших валют світу, а кількість загиблих російських солдатів досягла позначки у 250 тисяч людей.

Також Росія продовжила намагання домінувати у Чорному морі, але війна дедалі більше повертається на територію агресора, що має економічні та політичні наслідки для режиму Путіна.

Натомість Україна посилює дипломатичну роботу для імплементації власного мирного плану та відкидає можливості переговорів з Росією до виведення військ з українських земель. Водночас союзники України послідовні у питанні військової допомоги, номенклатура якої найближчим часом може розширитися.  

Росія програє морську блокаду України, а війна все активніше переміщується на територію агресора

Після виходу із "зернової угоди" Російська Федерація вирішила обмежити вільне судноплавство у Чорному морі, пригрозивши всім суднам, які прямуватимуть до портів України. Так Кремль намагається влаштувати морську блокаду, попри вільне торговельне судноплавство, гарантоване міжнародним морським правом.

Однак, як заявило Міністерство оборони України, "у цю гру можна грати вдвох", попередньо оголосивши акваторію портів РФ зоною воєнних ризиків. Так, на початку серпня надводні дрони пошкодили великий десантний корабель "Оленегорский горняк" у бухті Новоросійська, а також російський танкер-хімовоз "SIG" біля Керченської протоки.

Такі події біля чорноморських портів РФ стали однією з причин різкого здорожчання страхових премій на перевезення російського зерна. За інформацією Reuters, додаткові премії обчислюються десятками тисяч доларів щодня, а судновласники, які ще погоджуються працювати з російськими чорноморськими портами, різко підвищили ціни на свої послуги. Ба більше, за перевезення російських вантажів просять на $10 000 на день більше, ніж за такі самі вантажі з портів Болгарії та Румунії.

На подорожчання страхових виплат також вплинули зрив "зернової угоди" та низка російських атак по українських портах. Втім, Президент України Володимир Зеленський попередив окупантів, що у разі продовження атак Росія врешті-решт залишиться без кораблів.

"Якщо Росія продовжуватиме домінувати в Чорному морі і блокуватиме його, обстрілюючи ракетами, то Україна робитиме те саме, що є справедливим захистом наших можливостей", – сказав Зеленський.

І Україні є чим відповісти на російські дії. У британській розвідці зазначили, що операції з морськими дронами стають усе важливішим компонентом війни, зокрема через напади на найслабші точки російської морської логістики.

Своєю чергою радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк зазначив, що дрони змінюють правила гри і повертають акваторії повноцінну зовнішню юрисдикцію. Наступним показовим прикладом успішності дій України стало оголошення в Чорному морі тимчасових коридорів для торговельних суден.

Крім того, попри постійні погрози Росії, військово-морські сили ЗСУ організували вихід в море цивільних суден, які перебувають в українських портах ще з початку повномасштабного вторгнення. Звичайно, у ВМС передбачили, що допускатимуть лише ті судна, власники або капітани яких офіційно підтвердили готовність працювати в поточних умовах.

Для демонстрації своєї "сили" в Чорному морі російське міноборони 13 серпня заявило, що корабель росіян відкрив "попереджувальний" вогонь по суховантажу Sukru Okan, що прямував у порт Ізмаїл, а військові на гелікоптері висадилися на судно і провели "огляд". Втім, українська сторона цього не підтвердила, а міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm заявила, що росіяни збрехали про інцидент. 

Водночас із кожним тижнем частішають вибухи та пожежі на російській території або глибоко в тилу окупованих частин України. Росіяни заявили про низку збитих безпілотників біля Москви та Курська, а також в окупованому Криму.

До того ж 12 серпня, за словами російської сторони, керованими ракетами С-200 був укотре атакований Кримський міст. Кремль заявив, що міст є об'єктом суто громадянської інфраструктури, але такі заяви більше розраховані на внутрішню аудиторію: через цю незаконну споруду окупанти постійно перекидають особовий склад, боєприпаси і техніку.

Втім, навіть тут Україні є чим відповісти на російський терор. Секретар РНБО Олексій Данілов наголосив, що Україна має зброю власного виробництва для ударів по Росії. А на думку Михайла Подоляка, перенесення війни на територію агресора втягне РФ у рятівну політичну перебудову та прискорить знищення "клану шовіністів".

"Невстановлений безпілотник над Росією – бездоганний символ сьогодення", – зазначив Подоляк.

Україна заперечує можливість переговорів із Путіним та може отримати нові види озброєння   

Минулого тижня в публічному просторі знову з'явилися чергові ідеї мирного врегулювання війни в Україні. Розпочати діалог щодо припинення вогню планує Президент ОАЕ Мухаммад бін Заїд на конференції ООН з питань зміни клімату в листопаді цього року. Зокрема, він пропонує організувати зустріч Володимира Зеленського та Владіміра Путіна.

Однак українська сторона залишається однозначною в своїх позиціях. Київ просуває власний мирний план, який ґрунтується на Формулі миру з 10 пунктів. Через зустрічі з радниками з нацбезпеки та політичними радниками лідерів країн, наприклад, під час переговорів у Данії та Саудівській Аравії, а також представниками іноземних дипустанов Україна збільшує підтримку організації Глобального саміту миру.

11 серпня Андрій Єрмак провів п’яту зустріч із представниками іноземних дипустанов щодо реалізації Формули миру, до якої приєдналося вже 58 країн. Зустріч стосувалася двох її пунктів – "Енергетичної безпеки" і "Недопущення ескалації війни та повторення агресії". Втім, за словами Єрмака, за кожним пунктом мирного плану вже створено окремі групи. 

Українська сторона не заперечує можливості прямих переговорів з Росією, але стверджує, що вони можливі не з Путіним та після виведення військ з України. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що вести переговори з нинішнім президентом РФ неможливо, бо той скоїв надто багато злочинів.

"Є й інші дипломатичні способи вести справи опосередковано. Але нам зрозуміло, що ми ніколи не зможемо побачити Путіна й Зеленського за одним столом", – зазначив Кулеба.

Кремль натомість не відмовився від імперіалістичних ідей, постійно заявляючи, що Україна має змиритися з нинішніми територіальними реаліями. Держдеп США також вважає, що головною перешкодою для зустрічі президентів є віра Путіна в те, що Україна не є справжньою країною, та небажання виводити свої війська.

Олексій Данілов вважає, що Путін, ухвалюючи рішення про включення до складу Росії суверенних територій України, загнав себе в пастку самознищення, заблокувавши будь-які можливості закінчити війну. Адже для виконання умов України Кремлю необхідно буде внести зміни до конституції РФ і визнати повну незаконність ухвалених рішень.

"Кремль своїми руками створив ситуацію безальтернативної необхідності знищення режиму Путіна (або його заміщення) і пошуку кандидатур, з якими можна вести предметний діалог", – підкреслив Данілов.

Наразі Україна більше не розглядає жодних інших мирних ініціатив, крім власної формули миру, бо будь-які сценарії припинення вогню та замороження війни за нинішньої диспозиції означатимуть лише фактичну перемогу Росії та особистий тріумф Путіна.

"Міжнародне право остаточно втратить будь-яку силу, натомість буде запроваджений 'закон джунглів' – війна стане інструментом досягнення політичних цілей, а кількість конфліктів та хаосу у світі різко збільшиться", – вважає Михайло Подоляк.

Водночас важливим питанням порядку денного звільнення окупованих територій залишається військова підтримка, яку союзники продовжують надавати Україні. 

11 серпня Адміністрація президента США Джо Байдена подала у Конгрес запит на виділення до кінця року ще понад 22 млрд доларів, з яких понад 13 млрд військової допомоги та 8 млрд – гуманітарної підтримки.

Координатор Ради нацбезпеки США Джон Кірбі наголосив, що Білий дім не буде соромитися знову піти до Конгресу з запитом на додаткові кошти для подальшої підтримки України.

"Я думаю, що важливо пам'ятати: якщо ми просто сидітимемо склавши руки і дозволимо Путіну перемогти, дозволимо йому захопити Україну, то де це зупиниться далі?" – сказав Кірбі.

Такі новини не залишилися без реакції російської сторони, яка впевнено заявила, що ці кошти не допоможуть Україні.

"Нові мільярди доларів США на військову допомогу призведуть до затягування конфлікту та нових жертв серед українців, продовження агонії київської зграї. Але ніяк не вплинуть на результат", – зазначив депутат Держдуми Лєонід Слуцкій.

Однак такі наративи Кремля вже стали традиційними. Водночас Сполучені Штати відправили в Україну першу партію танків Abrams, а також планують збільшити виробництво 155 мм снарядів. А Німеччина надала Києву додаткові дві пускові установки зенітно-ракетного комплексу Patriot.

Дискусійним питанням стала передача Україні німецьких ракет Taurus, здатних вражати цілі на відстані до 500 км. І хоча в Бундестазі підтримують постачання такого озброєння, уряд Німеччини ще не підготував відповідного рішення.   

Канцлер Німеччини Олаф Шольц відкинув звинувачення в нерішучості, але не хоче, щоб його квапили з цим питанням. Однією з причин затримки у прийнятті рішень може бути побоювання Німеччини щодо ескалації війни, а Шольц навіть розглядає можливість внести технічні модифікації в ракети, щоб унеможливити удари по російській території.

Втім, і у випадку з іншим важким озброєнням німецький уряд довго приймав рішення, але врешті надавав необхідну Україні зброю. А з приводу атак по російській території Дмитро Кулеба запевнив, що ракети дальнього радіусу дії довели своє вирішальне значення, тому їх будуть використовувати винятково в межах українських кордонів.

"Чим більша дальність ракет, тим коротша війна", – зазначив український міністр. 

Читайте також: Без гри на ворожому полі не буває перемоги

Росія посилює цензуру, втрачає чверть мільйона солдатів і каже, що Україна та Грузія – агресори

15 років тому, в серпні 2008 року, Російська Федерація вдерлася в Грузію й окупувала частину її території. Через річницю російської агресії ця тема була цього тижня актуальною в публічних висловлюваннях українських та російських політиків.

Так, Президент України Володимир Зеленський висловив солідарність із грузинським народом. Він подякував громадянам Грузії, які в складі сил оборони України воюють проти російського агресора і допомагають захистити свободу.  

"Коли Україна переможе в цій війні, це не тільки зупинить розширення російських агресивних апетитів, не тільки врятує інші народи від того, що переживаємо ми – і Україна, і Грузія, і Молдова. Наша перемога поверне нормальність усім – прибере російську окупацію", – сказав глава держави.

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк наголосив, що оскільки у 2008 році світ належно не відреагував на агресію РФ, згодом країна-агресор анексувала Крим, а ще пізніше – наважилася на повномасштабне вторгнення в Україну. На думку політика, саме тому будь-які пропозиції "замороження війни" та перезавантаження відносин з Росією неприйнятні. 

"Цього разу не можна повторити помилок минулого. Україна має перемогти. Імперія зла має програти та вирушити на задвірки історії разом з усією своєю прислугою", – написав політик у твіттері й додав, що "Грузія буде вільною". 

Натомість російські політики в межах наративів офіційної пропаганди зазначили, що і в 2008 році, і в 2022-му агресором була не Росія, яка вдерлася на територію незалежних держав, а Грузія та Україна відповідно. Подібні тези поширили спікер Держдуми В'ячеслав Володін, речниця російського МЗС Марія Захарова, лідер ЛДПР Лєонід Слуцкій та колишній російський президент, за час перебування якого на посаді і відбулася російська агресія проти Грузії, Дмітрій Мєдвєдєв. 

Читайте також: Десять прийомів кремлівської пропаганди під час російської війни у Грузії та Україні

Тим часом, поки Росія перекладає відповідальність за свої дії на грузинів та українців, її національна валюта продовжує падати. Так, 12 серпня російський рубль упав до 100 одиниць за долар. З початку ж 2023 року валюта РФ втратила відносно долара 57%. Тепер російський рубль увійшов у трійку найслабших валют світу. 

За оцінками інвестиційного банкіра Сергія Фурси, тиск на рубль пов'язаний із накладеними на російську економіку, зникненням торговельного профіциту (Росія більше купує, ніж продає, тому в країну заходить менше валюти – авт.), а також значним відтоком капіталу, зокрема виведенням грошей іноземними компаніями.

Поки рубль падає, а кількість загиблих солдатів у війні проти України досягла позначки у 250 тисяч, у Росії вирішили посилити контроль за власним інформаційним простором, зокрема закрити доступ до VPN, який дозволяє її громадянам отримувати дані з альтернативних джерел, обходячи державну цензуру. За даними британської розвідки, крім технічної протидії. Також Росія почала публічну інформаційну кампанію, аби відлякати громадян від VPN заявами про те, що ці сервіси ставлять під загрозу персональні дані користувачів. 

Паралельно в Росії презентували новий підручник з історії країни, який містить брехню про війну з Україною. В книжці зібрані всі тези російської державної пропаганди про війну: мовляв, в Україні при владі перебувають неонацисти, які 9 років бомбили Донбас і використовували цивільних як "живий щит" тощо. Підручник розрахований на учнів 11 класів і буде поширюватися, зокрема, на тимчасово окупованих українських територіях. 

Що стосується впливу Росії на міжнародну ситуацію, то, як відомо, в африканській країні Ніґер наприкінці липня військові вчинили державний переворот, відсторонили від посади та утримують президента Мухамеда Базума. Позиція Росії полягає в тому, що Москва нібито проти державних переворотів, а насправді підтримала "нову владу". Зокрема, Кремль вважає інтервенцію військ Економічного товариства західних країн Африки (ECOWAS), куди також входить Ніґер, для відновлення конституційного ладу в країні, недоречною, "бо в перехідний уряд були включені представники громадянського суспільства".

Така позиція Росії пов'язана з тим, що вона хоче скористатися ситуацією в Ніґері й за допомогою терористичної організації "ПВК Вагнера", що веде активну діяльність в Африці, взяти під опіку хунту, яка вчинила державний переворот. Не допустити такого розвитку подій закликав президент країни Мохамед Базум, якого утримують заколотники. Лідер Ніґеру назвав свою країну "бастіоном поваги до прав людини" на тлі авторитарних рухів, які охопили сусідні Малі та Буркіна-Фасо та підтримуються Москвою руками найманців "Вагнера". Президент Ніґеру також закликав міжнародну спільноту допомогти відновити конституційний порядок у країні. 

На цей заклик відгукнулися сусіди Ніґеру по ECOWAS, стурбовані хвилею військових переворотів у регіоні (сьомий за останні три роки – авт.) 10 серпня країни вирішили "активувати" та "розгорнути" "резервні сили", щоб за потреби залучити їх до відновлення конституційного ладу в Ніґері.