Як писати в соцмережах про війну і не потрапити в бан

Від початку російської агресії проти України в 2014 році соцмережі для українців є потужним майданчиком для поширення інформації про війну. А з моменту повномасштабного вторгнення – і документації воєнних злочинів росіян. Однак алгоритми Meta і досі погано бачать різницю між екстремістським контентом і дописами українців про реальність в умовах війни. Як наслідок, українські користувачі Facebook та Instagram потрапляють у реальний чи "тіньовий" бан.

Як не потрапити під обмеження Meta? Для цього варто чітко знати, кого і за що блокують Facebook та Instagram.

Кому "прилітає" за контент про війну?

Блокування контенту про війну зачепило найрізноманітніші прошарки української медіаспільноти. До "жертв" такої політики модерування соцмереж належать:

Медіа. Фахівці Media Development Foundation дослідили 57 національних і локальних медіа та визначили, що майже половина з них (27) зіткнулися з обмеженнями, накладеними на їхні сторінки у Facebook. 

Багатьом сторінкам обмежили монетизацію, використання реклами та органічне охоплення контенту. Головною причиною запровадження цих заходів були новинні публікації про війну зі словами-тригерами (наприклад, "москалі") та графічний контент з передової. 

Червоний статус (вимкнення монетизації та обмеження органічного охоплення через часті порушення) неодноразово отримувала й Facebook-сторінка "Української правди". Обмеження зачепили навіть далекі від політичних новин сторінки, як-от DOU, де всього лиш з’являються історії айтівців у ЗСУ й волонтерські збори. 

Журналісти, блогери та активісти. Представники цієї категорії часто зіштовхуються з блокуванням постів та облікових записів у Facebook та Instagram через поширення інформації про перебіг російського вторгнення. 

Для прикладу, Facebook регулярно банить акаунт редактора "Історичної правди" Вахтанга Кіпіані. Відомо також про випадки обмеження Facebook-акаунту шеф-редактора сайту "Еспресо" Сергія Руденка, блокування Instagram-акаунту ведучої "Телебачення Торонто" Ярослави Кравченко та інших українських журналістів, блогерів й активістів.

Українські користувачі. На жаль, санкції Meta не залежать від кількості підписників чи тематики акаунту у соцмережах. Meta так само блокує й інших українських користувачів, які діляться у соцмережах своїми історіями, пережитим досвідом та графічним контентом про війну. 

За що Meta блокує українців?

Можна виокремити 5 основних категорій контенту, за які українським користувачам часто "прилітають" обмеження в соцмережах.

• Заборонені епітети. Meta видаляє дописи, що містять слова-тригери, як-от "кацапи", "русня", "русаки", "свинособаки" й інші неологізми 2022 року, навіть із заміною символів чи транслітерації та використання емоджі. Вони вважаються мовою ворожнечі ("slurs"), що заборонена на платформах. 

Однак незрозуміло, за якими критеріями формується список слів, котрі система сприймає як "неприйнятні". Також не враховується контекст, у якому їх вжито – емоційна реакція на жахіття війни та засудження російської агресії. А вичерпний перелік заборонених слів відсутній у публічному доступі – його мають лише модератори Meta. 

• Азов. Донедавна Meta класифікувала полк "Азов" як "суб’єкт ненависті" у рамках своєї політики щодо небезпечних організацій та осіб. Тому українська медіаспільнота неодноразово отримувала обмеження через згадку "Азова". Хоча офіційного переліку організацій, які Meta вважає небезпечними та відносить до суб’єктів ненависті, немає в публічному доступі. 

Зокрема, Instagram блокував сторінку "Асоціації родин захисників "Азовсталі"" і видаляв новинні публікації про "Азов" від інтернет-видання "#Букви". Facebook видаляв дописи та обмежував видачу контенту видань "РБК-Україна" і "Новое время" за публікацію новин з відео про "Азов". 

• Заклики до насильства. На початку повномасштабного російського вторгнення Meta тимчасово дозволила українським користувачам публікувати заклики до насильства проти росіян, російських солдатів, Путіна та Лукашенка у контексті вторгнення в Україну за умови, що такі заклики не містять конкретного місця та способу здійснення насильства. Однак невдовзі переглянула це рішення, дозволивши заклики до насильства лише щодо російських військових. 

Тож зараз дописи із закликами насильства щодо "всіх росіян" блокуються у Facebook та Instagram як "мова ворожнечі" (на підставі "захищених ознак", таких як етнічності чи національності) і "насильство та підбурювання" (заклики, які потенційно можуть провокувати або сприяти насильству). 

• Сатира.  Meta часто блокує сатиричний контент на підставі стандартів і правил спільноти про "мову ворожнечі" й "небезпечні організації та особи", хоча самі Стандарти Спільноти дозволяють сатиру. Крім того, міжнародні стандарти щодо захисту свободи художнього вираження поглядів, котрих Meta зобов’язується дотримуватися відповідно до власної Корпоративної політики, передбачають підвищений захист сатиричних карикатур.

Втім, за поширення сатири про росіян та Путіна Meta блокувала сторінку сатиричного проєкту "Телебачення Торонто", видаляла дописи зі сторінки "Дурдом", видаляла карикатури та обмежувала обліковий запис активіста Юрія Журавля і навіть спростовувала картинки сатиричної сторінки "Кіт і Баба".

• Сцени насильства. Facebook та Instagram забороняє поширювати контент, який містить сцени насильства, як-от: розчленування, видимі внутрішні органи чи обгорілі тіла. Винятком є обговорення порушень прав людини, збройних конфліктів та інших серйозних ситуацій. 

Тож Meta, як правило, залишає графічний контент із наслідками російського вторгнення. Деякі фото та відео блюряться. Але трапляються і випадки помилкового видалення контенту алгоритмами (false positives), які, втім, можна виправити. Яскравим прикладом є короткотривале масове блокування дописів із хештегами #bucha, #buchamassacre та іншими, які містили фотографії людей, вбитих росіянами у Бучі. Однак Meta досить оперативно відреагувала на звернення української медіаспільноти й розблокувала ці хештеги.

Читайте також: Meta stands with Ukraine: чи вивчила компанія уроки минулого?

Що з цим робити?

Після численних блокувань українських користувачів у Facebook та Instagram за останні півтора року стало очевидно, що стандарти і правила модерації Meta потребують змін. Вони розраховані на мирний час і не враховують воєнний контекст. 

Meta вже зробила перші кроки щодо покращення модерації контенту про війну у контексті міжнародних збройних конфліктів. Зокрема, на платформах Facebook та Instagram українським користувачам дозволили закликати до насильства проти російських військових і публікувати фото- та відеоматеріали про їхні звірства. 

Крім того, керівництво Meta зняло формальне обмеження на публікацію дописів про полк "Азов" після звернення Мінцифри. Щоправда, це не стосується одного з засновників полку Андрія Білецького та певної символіки. І на практиці бани за згадку про "Азов" досі трапляються. 

Щодо блокування українців за "мову ворожнечі", то це питання все ще потребує вирішення. Мінцифри зверталося до Meta з проханням надати список неприйнятних слів, що дозволило б уникнути масового обмеження українських користувачів. Однак без успіху. Те саме стосується публічного переліку небезпечних організацій, які вважаються неприйнятними у Facebook та Instagram. 

Тож Meta має оновити свої правила, з огляду на воєнний контекст.  Конкретизувати вимоги до (не)прийнятного контенту (зокрема і підстави заблюрення контенту зі сценами насильства), закріпивши їх в офіційних правилах та стандартах спільноти. Facebook та Instagram повинні припинити блокувати сатиричний контент, який підлягає більшому захисту з погляду міжнародного права. Доки цього не сталося, українці мусять дбайливо добирати слова, пишучи пости про російську агресію.

***

Якщо блокування чи обмеження акаунту вже сталося, можна звернутися по допомогу до Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), який є довіреним партнером Meta. Нещодавно ЦЕДЕМ запустив проєкт, у якому досліджує, як модерація Meta впливає на поширення та споживання інформації в соцмережах. Таким чином організація хоче посприяти позитивним змінам щодо модерації українського контенту в соцмережах. 

У межах проєкту ЦЕДЕМ опрацьовує випадки блокування соцмережами користувачів з України і допомагає зняти обмеження Meta. Якщо блокування несправедливе, у багатьох випадках пости й акаунти вдається повернути.

Про кейси блокування новинного контенту в соцмережах можна повідомити ЦЕДЕМ на електронну пошту sn@cedem.org.ua. 

У повідомленні слід вказати таку інформацію: 

• посилання на профіль, де сталося блокування; 
• скріншоти повідомлень від служби підтримки щодо проблемного контенту; за можливості – повний текст посту/зображення.

Павло Бурдяк,  аналітик напряму  "Незалежні медіа" Центру демократії та верховенства права