War Speeches. Україна очікує запрошення в НАТО, а Росія може підірвати ЗАЕС

Минулого тижня (26 червня – 2 липня) російська влада працювала над тим, щоб відновити авторитет Владіміра Путіна, який, імовірно, похитнувся після нещодавнього бунту "вагнерівців". 

Країна-агресор може підірвати Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), щоб створити техногенну катастрофу. Угорщина продовжує підігравати Росії. 

Україна озвучила, які рішення саміту НАТО у Вільнюсі буде вважати прийнятними, а Росія хоче зупинити постачання західного озброєння Україні.  

Україна очікує отримати ясність щодо членства в НАТО на саміті у Вільнюсі

11–12 липня у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО, головною інтригою якого є рішення щодо України. За словами заступника міністра закордонних справ України Євгена Перебийноса, Вільнюський саміт можна буде вважати успішним, якщо союзники зроблять рішучий крок від розмитих формулювань про те, що Україна стане членом НАТО, до чіткого алгоритму, який покаже, як і коли це станеться.

Разом з тим, за словами заступника голови Офісу Президента Ігоря Жовкви, Україна сформулювала два конкретні очікування від Вільнюського саміту: це політичні рішення про початок запрошення України до членства і про отримання гарантій безпеки.

"Рівень тих формулювань, які Україна хоче отримати у Вільнюсі, так звані deliverables (результати – ОПОРА), є на столі у кожного з лідерів держав-членів НАТО. Всі про них знають і всі відчувають, що Україна буде наполягати на них до останнього дня перед проведенням саміту", – пояснив дипломатичний радник президента.

Українська дипломатія протягом останніх місяців активно працює з усіма союзниками по НАТО. Вони наполягають, що, як вважає очільник українського МЗС Дмитро Кулеба, "настав час внести ясність щодо членства України в Альянсі" – і, здається, не без успіху. Так, 1 липня Україна та Іспанія уклали спільну декларацію, яка стала 21-м документом про підтримку членства України в НАТО.

Про підтримку євроатлантичних перспектив України висловилися кілька європейських політиків. Так, прем'єр-міністр Нідерландів Мак Рютте зазначив, що саміт НАТО у Вільнюсі повинен дати чіткий сигнал Україні: її майбутнє – в Альянсі. 

Президент Литви прибув до Києва з меседжем "місце України в НАТО". Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес вважає, що Україна повинна мати змогу "пропустити" План дій щодо членства в НАТО (програму для країн-кандидатів – ОПОРА) на своєму шляху до вступу в Альянс.

Своєю чергою генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який залишиться на своїй посаді ще на рік, зазначив, що питання майбутнього членства України в НАТО будуть обговорювати вже після саміту в Вільнюсі. "І я абсолютно впевнений, що союзники надішлють дуже сильний сигнал підтримки Україні", – заявив він.

За словами генсека, зараз НАТО має зосередитися на збереженні України, бо якщо цього не зробити, то й обговорювати питання членства не буде сенсу. "На саміті НАТО ми очікуємо на оголошення нових зобов’язань щодо військової підтримки Україні", — сказав Столтенберг.

Разом з тим, він нагадав про консенсус серед усіх членів Альянсу: його двері відкриті, Україна одного дня стане членом НАТО, і не Росія, а союзники та Київ вирішуватимуть, коли настане правильний час надати Україні повноцінне запрошення.

Тему НАТО також активно коментував Дмитро Кулеба. Зокрема, в інтерв'ю німецьким виданням він закликав федеральний уряд "не повторювати помилку, яку зробила канцлерка Меркель у Бухаресті у 2008 році, коли рішуче виступила проти будь-якого прогресу на шляху до членства України в НАТО". 

Міністр зазначив, що окремі політики в Європі вважають членство України в Альянсі шляхом до нової війни. "Насправді це шлях до миру. Коли ми станемо членом НАТО, Росія більше ніколи не наважиться напасти на нас", – сказав Кулеба. 

За словами дипломата, Київ не розраховує на членство в НАТО під час війни. "Але після війни для Європи було б самогубством не прийняти Україну в НАТО, бо українська армія допоможе на його східному фланзі державам, які виявлять бажання посилити свою оборону проти російської загрози", – сказав глава МЗС.

Що стосується військової допомоги, то минулого тижня чимало союзників України оголосили свої пакети військової допомоги. Йдеться про США (бронетехніка та ракети для ППО), Литву (NASAMS, бронетехніка), Польщу (автомати), Болгарію (не деталізується), Австралію (транспортні засоби та боєприпаси), Німеччину (радар ППО та мостоукладна техніка), Данію (ракети до ППО та кошти на купівлю артилерійських снарядів). 

Втім, найсуттєвішим стало рішення ЄС, який на 3,5 млрд євро збільшив обсяг Європейського фонду миру, з якого фінансують закупівлю зброї для України. В Росії не змогли обійти осторонь це рішення та назвали ЄС "головним спонсором ескалації війни в Україні". 

Загалом тема постачання Україні озброєння дуже хвилює офіційну Москву. 29 червня Росія вже вкотре скликала через це Радбез ООН. На засіданні російські дипломати поширювали пропагандистські наративи, аби зірвати постачання західної зброї, необхідної Україні для боротьби та звільнення всіх окупованих територій. 

Кремль намагається підвищити авторитет Путіна та поглинає "імперію Пріґожина"

Після спроби заколоту Пріґожина Кремль зіштовхнувся з низкою політичних викликів. Чи не головний із них – необхідність підвищити авторитет Владіміра Путіна на тлі позитивної (58%) підтримки росіянами дій ватажка вагнерівців. 

Багато зусиль російської влади нині скеровано на посилення ролі Путіна, якого в медійному просторі позиціонують як людину, що консолідувала російське суспільство перед загрозою збройного заколоту.

Для цього російський диктатор вирушив у Дагестан для зустрічі з головою Республіки та обговорення розвитку туризму. Російські пропагандисти підкреслювали, що натовп міста Дербент захоплено зустрічав Путіна, який, усупереч епідеміологічним обмеженням, "не міг відмовити цим людям у тому, щоб не привітати їх".

Крім того, Владімір Путін звернувся до народу Росії, подякувавши йому за витримку, згуртованість та патріотизм. А речник Кремля Дмітрій Пєсков підкреслив зусилля та волю президента Російської Федерації, спрямовані на те, щоб не допустити найгіршого розвитку подій.

Також 27 червня Путін зібрав керівників силових відомств Росії та військовослужбовців для подяки за придушення заколоту і знову повторював тези про "консолідацію суспільства". Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк вважає, що так Путін хоче виправдати свою "валдайську сміливість".

Однак російські пропагандисти неухильно стверджують про об’єднання народу навколо постаті президента, особливо в контексті заворушень у Франції – для Кремля вони стали показовим контраргументом на закиди про слабкість Росії. У Москві наголошували, що протести у Франції відбуваються через потакання Вашингтону та є результатом спадщини колоніальної політики. Ба більше, глава Держдуми Вячеслав Володін зробив висновок, що після заколоту Путін ще більше зміцнив свої позиції у світі. Мовляв, якби він був на чолі держави у 1917 та 1991 роках, революції та розвалу СРСР не було б.

Натомість лідери міжнародної спільноти трималися іншої думки. Президент Франції Еммануель Макрон упевнений, що заколот демонструє розбіжності всередині Росії та крихкість її армії, а канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив на тому, що Путін — слабкий. Цю думку Шольца підтримав американський президент Джо Байден. Водночас міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі нагадав, що Пріґожин публічно зруйнував кремлівське обґрунтування війни в Україні, а його заколот — це безпрецедентний виклик для авторитету Путіна.

На думку генсека НАТО Єнса Столтенберга, заколот укотре продемонстрував, що рішення почати вторгнення в Україну було великою стратегічною помилкою Путіна. Втім, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель висловив занепокоєння, що нестабільна Росія є більшим ризиком для світу, тому всі розвідки країн-членів ЄС думають над різними сценаріями.

Ще одним викликом для Кремля стало очищення влади від нелояльних фігур. Після заколоту Путін не став змінювати владу, а натомість цементує систему, роздаючи нагороди своїй вертикалі. Експерти Інституту вивчення війни зазначають, що російський ультранаціоналістичний інформаційний простір розколовся на тих, хто хоче забути про повстання, і тих, хто вимагає уваги до проблем внутрішньої безпеки, які викрив заколот.

Минулого тижня, ймовірно, затримали та допитували російського генерала Сєрґєя Суровікіна. Звичайно, офіційний речник Кремля це спростував, але The New York Times зазначає, що Суровікін знав про плани Пріґожина. Тому фахівці Інституту вивчення війни припускають, що Кремль може використати Суровікіна і його поплічників як цапів-відбувайлів, щоб публічно пояснити слабку протидію заколоту.

"Кремль намагатиметься балансувати між заспокоєнням невдоволення МО і очищенням його від нелояльних фігур, не суперечачи при цьому своїй риториці і діям", – зазначають в ISW.

Нині Кремлю доводиться наново балансувати частину владної системи та вирішувати долю "імперії Пріґожина". Попри загибель російських льотчиків під час заколоту, Путін подякував бійцям "Вагнера" та дозволив їм, за бажанням, переміститися до Білорусі. Однак російський диктатор потребує сил "Вагнера" у війні з Україною й намагається утримати їх та інтегрувати в Міністерство оборони.

Вже почався процес передачі важкого озброєння від "Вагнера" до МО РФ, а Путін пообіцяв розібратися з пріґожинською компанією "Конкорд", яка за державні кошти постачає харчі для російської армії. Загалом минулого тижня стало відомо, що "ПВК Вагнер" у війні проти України фінансують винятково з держбюджету Росії – з травня 2022 по травень 2023  року компанія отримала понад 1 млрд доларів.

Паралельно Кремль запустив медійну кампанію з дискредитації вагнерівців. В ефірі російського "Первого канала"  розповідають про неефективність ПВК "Вагнер" порівняно з вояками РФ. Ба більше, за інформацією голови ГУР МО України Кирила Буданова, ФСБ доручили вбити Пріґожина.

Також Кремль намагається взяти під контроль сили "Вагнера" в Африці та на Близькому Сході. The Wall Street Journal наголошує, що за мінімальних витрат "Вагнер" допомагав Кремлю посилювати міжнародний вплив і збирати доходи. Компанії Пріґожина заробляють сотні мільйонів доларів щороку через експорт суданського золота до Росії, алмазів з ЦАР до ОАЕ, а деревини – до Пакистану. Крім цього, протягом багатьох років "Вагнер Груп" працювала як сила безпеки для автократичних режимів на Близькому Сході та в Африці.

Фінансуючи вагнерівців, офіційна Москва довела, що сприяє тероризму та організованій злочинності у світі. Міністерство закордонних справ України закликало міжнародну спільноту визнати Росію юрисдикцією з високим рівнем ризику та надати відповідні ринкові рекомендації.

Врешті, присутність бійців "Вагнера" в Білорусі може стати додатковою загрозою для безпеки НАТО та ЄС. Спікери країн Балтії наполягають, що необхідно зміцнювати колективну оборону та сили стримування на кордонах східного крила НАТО. Вони очікують, що на саміті НАТО у Вільнюсі будуть представлені конкретні заходи для досягнення цієї мети.

Схожу думку висловив Президент Польщі Анджей Дуда, який очікує певних рішень на саміті НАТО. Своєю чергою речник української Держприкордонслужби полковник Андрій Демченко у коментарі "Українській правді" заявив, що в Білорусі можуть розмістити до 8 тисяч "вагнерівців", тому Сили оборони перебувають у постійній бойовій готовності. А 30 червня командування України вирішило виконати комплекс заходів для посилення північного напрямку.

Врешті, світова спільнота схильна думати, що "Група Вагнер" не повинна існувати. Речник Держдепартаменту США Метью Міллер наголосив, що вагнерівці, де б вони не з'являлися, несуть за собою "смерть і руйнування".

"Тому ми завжди закликали будь-яку країну не вступати в контакт із силами Вагнера через згубні наслідки, які це матиме для них", — сказав представник Держдепу.

Орбан знову прислуговує Кремлю, а Росія може підривати ЗАЕС

Однією з найгостріших тем минулого тижня стали ймовірні російські провокації навколо Запорізької АЕС. Зокрема, керівник української розвідки Кирило Буданов повідомив, що Росія підготувала все для створення штучної техногенної катастрофи: "Якщо рішення буде прийнято, частина станції, яку вони, швидше за все, підірвуть, – це штучний ставок, що забезпечує охолодження". Також ГУР повідомляло, що "російські окупанти почали поступово залишати ЗАЕС, а низка працівників отримали вказівку виїхати зі станції до 5 липня".

За діями Росії на Запорізькій АЕС "пильно стежить" Міністерство оборони Великої Британії. Зокрема, очільник відомства Бен Воллес зауважив, що Росія "не виявляє жодних обмежень у використанні озброєнь проти критичної та цивільної інфраструктури". Також за ситуацією "дуже уважно" стежить і Білий дім, проте США наразі не вважають "неминучою" загрозу підриву російськими окупантами Запорізької АЕС.

Цікаво, що російський постпред при ООН Васілій Нєбєнзя нібито "підтвердив", що Кремль "не має наміру підривати підконтрольний їй ЗАЕС", а також "закликав Генерального секретаря та міжнародне співтовариство впливати на Київ, щоб він утримався від провокацій проти ЗАЕС".  Натомість речниця російського МЗС Марія Захарова взагалі звинуватила київську владу у підготовці теракту. Зауважимо, що секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що ймовірний теракт Росії на ЗАЕС буде вважатися всіма цивілізованими країнами "застосуванням ядерної зброї проти цивільного населення".

Відзначимо, що знову активізувалися недружні дії та заяви щодо України з боку Угорщини. Зокрема, в інтерв’ю виданню Bild прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Україна нібито "більше не є суверенною державою", підкреслив, що "воююча країна не може бути членом НАТО", а також сказав, що єдиний спосіб врятувати українців – це почати переговори з росіянами, домовитися про архітектуру безпеки і "знайти місце для України в ній". Прикметно, що цю цитату для пропаганди використав російський постпред при ООН Васілій Нєбєнзя.

Вже на іншій зустрічі угорський прем'єр виступив за те, щоб заборона на імпорт українського зерна в Угорщину діяла і після закінчення її терміну – 15 вересня. А 30 червня Орбан виступив проти плану Єврокомісії надати Україні більшу фінансову підтримку.

Радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк відповів на провокації Орбана, підкресливши, що угорський прем'єр "відверто принижує європейські цінності, суворо дотримуючись російських пропагандистських міфів" та "цинічно втоптує репутацію власної країни в історичний бруд".

Також минулого тижня стало відомо, що Угорщина не підтримала виділення траншу в 500 млн євро з Європейського фонду миру державам-членам ЄС (з нього, зокрема, країнам виплачують компенсацію за передану Україні зброї) через включення Україною угорського OTP Bank до списку "спонсорів війни". Радіо Свобода також повідомляло про те, що уряд Угорщини має намір блокувати переговори про вступ України в ЄС.

Минулого тижня відбулися й більш позитивні для України події – наприклад, перше засідання Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни. До неї, зокрема, входять ексвіцепрем'єр-міністерка Швеції Маргот Вальстрем, віцепрезидентка Європарламенту Гайді Гаутала, експрезидентка Ірландії Мері Робінсон та екоактивістка Грета Тунберг. Робота групи зосередиться на трьох сферах: оцінка наслідків війни для довкілля, пошук механізмів для притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини та екологічне відновлення. Володимир Зеленський відзначив, що така зустріч – "надзвичайно важливий сигнал підтримки". Своєю чергою Грета Тунберг закликала притягнути Росію до відповідальності за її злочини та підкреслила, що "не думає, що світова реакція на цей екоцид (підрив Каховської ГЕС) була достатньою".

Ще однією важливою подією стала зустріч радників з питань національної безпеки та політичних радників лідерів кількох країн у Копенгагені. За словами керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, переговори були насамперед присвячені реалізації української формули миру, зокрема проведенню саміту миру: "Україна робитиме все, щоб цей саміт був проведений якомога швидше. Але всі хочуть, щоб він завершився ухваленням конкретних рішень". Низка ЗМІ також писали про те, що метою зустрічі було заручитися підтримкою країн, які досі займали переважно нейтральну або стриману позицію щодо війни в Україні.

Подія в Копенгагені викликала гостру реакцію Росії. Наприклад, Сєрґєй Лавров укотре називав "український режим" нацистським, обурювався, що майбутній саміт миру відбудеться без участі Росії, казав, що "єдина основа формули В.О.Зеленського – це позиція Заходу" та підкреслював, що "росія не відмовлялася від переговорів". Натомість речниця російського МЗС Марія Захарова сказала, що "мирний план київського режиму – це набір ультимативних вимог до Росії." Однією з таких, на її думку, є виведення військ із російської "законної території "Донбасу, Криму, Запоріжжя та Херсонщини. Також, за її словами, "спроби визначити результат українського конфлікту без участі Росії приречені на провал".

Ще однією дипломатичною перемогою України стало рішення, ухвалене 29 червня лідерам ЄС. Ідеться про активізацію дипломатичних зусиль "для забезпечення якомога ширшої міжнародної підтримки ключових принципів та цілей української 'формули миру', в тому числі через майбутній Глобальний саміт миру". 

Відзначимо, що, за словами Володимира Зеленського, друга зустріч на рівні безпекових і політичних радників, про яку ми писали вище, має відбутися впродовж одного або двох місяців. Тоді ж можуть бути визначені дата і місце проведення саміту формули миру.