Колаборанти, зрадники, поплічники Росії: на кого Україна досі не наклала санкції для конфіскації активів
Автори: Центр протидії корупції, Автомайдан
Закон України "Про санкції" був прийнятий у далекому 2014 році. Однак можливість конфісковувати активи підсанкційних осіб з’явилася лише з 24 травня минулого року, коли до закону внесли відповідні зміни. Внаслідок цих змін з’явилася нова санкція – "стягнення активів в дохід держави".
Механізм застосування такого виду санкцій наступний: активи треба попередньо заблокувати рішенням Ради національної безпеки та оборони України. При цьому таке рішення має бути "свіже", тобто ухвалене після внесення змін до закону. І тільки з цього моменту Мін'юст може шукати активи, прямо чи опосередковано пов’язані із підсанкційною особою, а також перевіряти наявність підстав для стягнення. Якщо їх достатньо, тоді можна звертатися до суду із заявою про стягнення активів.
За даними Опендатабот, станом на червень 2023 року до санкційних списків РНБО було включено майже 9 тисяч фізичних осіб та понад 5,5 тисяч юридичних осіб. Більшість з них внесли до санкційних списків у 2022 та 2023 році.
Водночас в Україні все ще залишаються десятки проросійських діячів, активи яких потенційно могли б бути конфісковані, однак зробити це не можуть. Адже санкцій щодо цих осіб або взагалі не застосовано, або вони були накладені ще до 24.05.2022, що виключає можливість конфіскації.
Нижче розповімо про декількох таких осіб.
Микола Азаров
Колишній керівник Уряду за часів Януковича, який втік в Росію, звинувачується у державній зраді та давно відомий своїми проросійськими висловлюваннями.
Зокрема, він вважає, що війна в Україні потрібна США, а НАТО планувало розв’язати третю світову з використанням ядерної зброї проти Росії. Також він заперечував масові вбивства цивільних у Бучі та Ізюмі, називав законно обрану українську владу "нацистский режим, обосновавшийся в Киеве", постійно говорить про величезні втрати ЗСУ та створення ними загроз для ЗАЕС: "Безответственная политика киевского режима, подталкиваемого Западом, продолжается, несмотря на громадные потери, которые сейчас превышают 100 тысяч человек".
На Азарова наклали безстрокові санкції ще у квітні 2021 року. Проте їхнє оновлення досі не відбулося. Тож навіть розпочати пошук потенційних активів Азарова, які можна було б конфіскувати, Мін'юст не в змозі. До речі, самому Азарову ті санкції не дуже подобаються, адже він оскаржує їх у суді.
Читайте також: Конфіскація санкційного майна: як це працює на практиці?
Олег Царьов
Ще один колишній політик, який активно працює на ворога та навіть отримав вирок за схвалення анексії Криму та пропагування ідеї створення так званої "новоросії". Проте санкція статті, яку інкримінували Царьову, не передбачала конфіскації майна.
Царьов також має підозру за те, що звертався до мера Кривого Рогу Олександра Вілкула з пропозицією здати місто російським окупантам.
Крім того, за даними СБУ, Царьов вже після початку повномасштабного вторгнення співпрацював з керівництвом міноборони РФ, "зливав" агресору інформацію про наслідки повітряних ударів по території України. Нібито саме він отримав від свого пособника та передав окупантам детальні відомості про результати ракетного обстрілу Кременчуцького нафтопереробного заводу.
Санкції на Царьова накладали ще у червні 2021, проте повторного рішення про санкції після оновлень закону не було. Тому, як і в історії з Азаровим, розшукати та конфіскувати його активи через санкційний механізм наразі неможливо.
Сергій Аксьонов та Володимир Константинов
Дует кримських колаборантів Аксьонова і Константинова відомий українцям ще з 2014 року. Перший є самопроголошеним прем'єр-міністром тимчасової російської окупаційної влади в Криму. Другий – очолює так звану "державну раду Криму". Обоє входять до провладної партії "Єдина Росія".
Аксьонов та Константинов одразу ж виступили зі схваленням збройної агресії РФ, виправдовували її, підтримували проведення так званих референдумів щодо незаконного приєднання територій України до складу росії. За безпосередньої участі цих двох колаборантів територія тимчасово окупованого Криму використовується для базування та постачання озброєння для окупаційних військ. Вони також активно підтримують продовження агресії проти України, зокрема у квітні цього року Константинов заявив про те, що "СВО завершится, когда к России вернутся Одесса и Николаев".
На обох санкції були накладені у квітні 2021 року, що виключає можливість конфіскації їх активів через санкційний механізм.
Денис Пушилін і Леонід Пасічник
Керівники так званих "днр" і "лнр" Денис Пушилін та Леонід Пасічник перебувають під санкціями з 2021 року. На початку лютого минулого року саме вони закликали президента Росії володимира путіна визнати незалежність їх псевдоутворень.
Надалі Пушилін і Пасічник особисто брали участь в організації та проведення незаконних "референдумів" на тимчасово окупованих територіях, після яких особисто взяли участь у церемонії підписання незаконних угод про так зване "входження" тимчасово окупованих територій до складу росії. Вони також координували формування окупаційних органів влади, організовували фінансування і матеріально-технічне забезпечення російської армії та інших озброєних банд, які діяли під керівництвом росії.
Читайте також: Перша конфіскація активів у США на користь України: сигнал для світу
Дмитро Святаш
Екснардеп від "Партії регіонів" та "Відродження" підозрюється у публічній підтримці російської агресії проти України та виправдовуванні захоплення нашої території.
За даними слідства, в одній із соцмереж він опублікував пропагандистський пост, в якому закликав мешканців тимчасово окупованих територій підтримати загарбників та оформлювати російські паспорти, чим "гарантував" громадянам лояльне відношення з боку агресора, а також обіцяв "списання" кредитів.
Окрім того, кремль нібито розглядав його як потенційного гауляйтера Харківщини. Також Святаша підозрюють у тому, що він передавав росіянам інформацію про озброєння, час та напрямки руху підрозділів Сил оборони по території Харківської області, а також передавав своєму пособнику Царьову дані про наслідки ворожого ракетного удару по Кременчуцькому нафтопереробному заводу.
У серпні минулого року прокуратура повідомляла про арешт понад 200 об’єктів нерухомості та корпоративних прав трьох товариств, які пов’язані зі Святашем. Потенційно їх можна було б стягнути в рамках санкційного механізму, однак санкції на Святаша досі не накладені.
Дмитро Табачник
Колишній міністр освіти та науки часів Януковича підозрюється у державній зраді та пособництві державі-агресору, порушенні законів і звичаїв війни.
Ексчиновник, нібито переховується в тимчасово окупованому Криму та навіть зібрався балотуватися в місцеві "депутати" на незаконних "виборах" на окупованій території Запорізької області. За даними слідства, Табачник організував роботу так званих "адміністрацій" на тимчасово окупованих територіях, займався мародерством у захопленому російськими військовими місті Мелітополь, допомагав вивозити сільгосптехніку до тимчасово окупованого Криму.
У січні 2023 року Вінницька обласна прокуратура повідомила про арешт активів Табачника та його матері, зокрема житлового будинку площею понад 600 кв.м; 12 земельних ділянок поблизу Києва, 291 тис. доларів на рахунках у банку. Загальна вартість активів становить близько 2 млн доларів. В рамках кримінального провадження конфісковувати ці активи можуть ще багато років. Тоді як санкційний механізм дозволяє зробити це за лічені місяці, однак застосувати його не можна, бо не оновлена санкція у вигляді блокування активів.
Дмитро Саблін
Немає оновлених санкцій і щодо уродженця Маріуполя і російського депутата Дмитра Сабліна, який входить до комітету Ради федерації з оборони і безпеки. У 2018 році на нього накладено безстроково санкцію у вигляді блокування активів, однак оновленого рішення після 24.05.2022 не було.
При цьому Дмитро Саблін активно поширює ворожу пропаганду, зокрема у своїх соціальних мережах він заявляв про те, що "8 лет украинские нацисты и их западные кукловоды убивали и жгли наших людей на Украине, преследовали веру и язык, глумились над памятью погибших героев", тому "россия пришла освободить".
У жовтні 2022 року депутат Саблін голосував за проєкти федеральних законів, якими росіяни намагалася легітимізувати свою спробу анексії чотирьох областей України. Також Саблін з минулого року особисто воює в Україні та очолює підрозділ ОБТФ "Каскад", про що він неодноразово писав на своїх сторінках у соціальних мережах. Крім того, Денис Пушилін нагородив Саблін медаллю "за освобождение Мариуполя".
У грудні 2022 року Сабліну повідомили про підозру за посягання на територіальну цілісність України. При цьому слідство повідомляло, що знайшло у Сабліна 11 квартир у Києві, які він записав на свого батька та інших осіб.
Володимир Зотов
Володимир Зотов – це заступник голови Бєлгородської обласної думи РФ, власник групи компаній "Агро-Білогір’я" та один з найвпливовіших людей Бєлгорода. Його компанія неодноразово надавала харчі для російських військових, а сам Зотов у своїх соцмережах висловлював всебічну підтримку агресії РФ: "мы хотим показать нашим солдатам, что мы с ними, что мы их полностью поддерживаем и верим в них. Наш Президент поставил задачу – искоренить нацизм, который долгие годы подпитывался внешними силами".
Як власник великого аграрного холдингу, Зотов підписав з Бєлгородським губернатором Гладковим угоду "о поддержке мобилизованных", яка передбачає всебічну підтримку мобілізованим працівникам підприємств, зокрема збереження зарплати та додаткову разову виплату у 50 тис. російських рублів.
При цьому в Україні відкрито кримінальне провадження щодо діяльності Зотова та підконтрольних йому компаній. Слідство вважає, що товариство "Дніпро-Білогір’я", є українським проєктом Зотова, хоча формально 74% належить російській громадянці і сестрі Зотова Людмилі Васькіній. Підприємство має у власності землю, складські приміщення на 13 тис. кв.м, 16 автомобілів і 4 млн грн на банківських рахунках. Все це майно потенційно можна було б конфіскувати, однак санкцій на Зотова досі не накладено.
І це лише частина тих, по кому потенційно можна було б застосувати санкції та працювати над пошуком підстав для конфіскації українських активів.
Також можна згадати про екснардепа-втікача від ОПЗЖ Олега Волошина, обвинувальний акт щодо держзради якого направили до суду на початку травня цього року. В рамках розслідування вдалося встановити, що він розповсюджував пропагандистські наративи РФ та вів підривну діяльність проти України, хоча санкції РНБО на нього досі не накладено. При цьому у останній декларації Волошин вказував у своїй власності квартиру у Києві на 91,5 кв.м., 45% права власності на квартиру площею 155 кв.м. у Миколаєві, автомобіль MERCEDES-BENZ GLS 500 за майже 1 млн грн, а також понад 107 тис. євро та 71 тис. доларів на рахунках у банку.
Немає санкцій також і щодо впливового чиновника адміністрації Януковича Андрія Портнова.
За даними журналістів "Схем", родина Портнова має низку елітного майна на території РФ, а 19-річний син Портнова Ігор у березні 2022 року виїхав з України як волонтер "за гуманітаркою" і більше не повернувся. Мало того, наприкінці 2021 року санкції проти Портнова запровадив уряд США. Проте схоже, що цього недостатньо для накладення санкцій в Україні. Принаймні секретар РНБО Олексій Данілов нещодавно повідомив, що до них з такою ініціативою щодо Портнова ніхто не звертався, а заступник голови ОП Андрій Смирнов зовсім нещодавно дивувався, чому досі такої ініціативи немає.
Так само немає нових санкцій і щодо колишніх чиновників часів Януковича, багато з яких з 2014 року проживають на Росії. Зокрема, щодо екснардепів Вадима Колесніченка, Рената Кузьміна, Олени Бондаренко, ексгенпрокурора Віктора Пшонки, колишнього першого віцепрем'єр-міністра Сергія Арбузова, колишнього глави адміністрації президента Андрія Клюєва, ексголови СБУ Олександра Якименка, ексміністрів Олександра Клименка, Віталія Захарченка, Дмитра Саламатіна, Олени Лукаш, Раїси Богатирьової тощо.
***
Хто ж винен в такій ситуації? Пропозиції щодо санкцій вносять на розгляд РНБО лише п’ять суб’єктів: президент, Верховна Рада, Кабмін, Нацбанк або СБУ. Формально саме на них лежить повна відповідальність щодо ініціативи накладення санкції, зокрема щодо відсутності подань по відвертих колаборантах чи зрадниках.
Крім того, активну участь у санкційних питаннях бере на себе Офіс президента, а також міжвідомча група Task Force UA, яка має декілька напрямків, зокрема санкційний, щодо виявлення та арешту активів та щодо конфіскації та вилучення активів. Координує роботу Офіс генпрокурора Костіна.
Нещодавно Парламент також проголосував за створення Державного реєстру санкцій, який буде доступний публічно. У реєстрі має бути інформація про всіх осіб, на кого коли-небудь накладалися санкції, підстави для їх застосування, а також суб’єкта, який ініціював накладення санкції. Він має запрацювати протягом шести місяців з дня прийняття закону.
А до цього часу перевірити, чи перебуває та чи інша особа під санкціями, можна за допомогою альтернативних джерел: на сайті Президента України або РНБО, в "Реєстрі фізичних осіб, стосовно яких застосовані обмежувальні заходи (санкції) РНБО", який веде організація Опендатабот, або на порталі Національного агентства з питань запобігання корупції "Війна і санкції"
Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру протидії корупції та Автомайдану і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.
