Як ми (не) виконуємо вимоги від ЄС у боротьбі з корупцією
23 червня 2022 року – історичний день для України та її дипломатії. Лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі підтримали надання Україні та Молдові статусу кандидата в ЄС. Також нам дали дорожню карту із семи вимог. Чіткі кроки передбачають зокрема й реформування нашої антикорупційної та судової систем.
Серед головних глобальних та точкових вимог до нас у боротьбі проти корупції були такі:
- затвердження державної антикорупційної програми та динаміка антикорупційних розслідувань і вироків;
- призначення очільників антикорупційних структур;
- реформування правоохоронного сектору;
- зміна законодавства щодо боротьби з олігархічним впливом;
- боротьба з відмиванням грошей та відновлення декларування для чиновників.
Варто комплексно розглянути виконання кожного пункту, аби реально оцінити наші перспективи швидкого відкриття переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Затвердження Державної антикорупційної програми
Почнемо з позитиву: Державну антикорупційну програми ми нарешті затвердили. Нехай через затягування з її створенням та розглядами ми залишили собі малувато часу для її втілення (вона розрахована на період до 2025-го року), проте варто засвідчити факт: в України є той антикорупційний хребет, який ми будемо оснащувати м’язами доброчесності.
При цьому згадаю, що наш дедлайн був до січня 2023-го, а Кабмін остаточно прийняв ДАП 4 березня. Не критична хиба, адже важливіше те, що ДАП в нас врешті є.
Статус: виконано.
Належна динаміка антикорупційних справ і вироків
Цей пункт та його виконання прямо пов’язані з попереднім. У цьому аспекті ДАП містить низку заходів, які сприятимуть потрібній динаміці судових справ і вироків. Відтак, захід 3.3.4.1 ДАП передбачає, що уряд подасть проєкт закону, яким буде запроваджено одноособовий судовий розгляд кримінальних проваджень у ВАКС. У цьому випадку ВАКС виступить як суд першої інстанції (крім кримінальних проваджень щодо особливо тяжких злочинів, які у ВАКС розглядає колегія трьох суддів).
Такий законопроект, відповідно до ДАП, має бути поданий КМУ до кінця серпня 2023 року.
Разом з тим, системний результат у боротьбі з корупцією залежить від спроможності самих НАБУ і САП. Парламент, очевидно, не може впливати на темп і хід розслідувань, однак точно може всіляко сприяти посиленню антикорупційних органів. Це стосується і посилення незалежності і спроможності САП, і створення антикорупційної експертної установи, і довгоочікуване забезпечення антикорупційних органів окремою "прослушкою".
Статус: у процесі виконання.
Боротьба з відмиванням грошей
У боротьбі з відмиванням грошей парламент проробив чималий пласт роботи. Але є нюанс, про який йтиметься далі.
У листопаді набрав чинності закон щодо захисту фінансової системи від дій країни-агресора та адаптації нашого законодавства до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Здавалося би, ми на правильному шляху, але це не зовсім так. Прийнятий закон передбачає, що політично значущі особи будуть у такому статусі ще три роки після того, як залишать свої посади. Проблема в тому, що раніше високопосадовці залишалися в цьому статусі впродовж усього життя, що й вимагає від нас FATF.
Трирічний контроль політично значущих (PEP) осіб протягом трьох років у не буде ефективним, оскільки після звільнення РЕР ризики (зокрема корупційні) стосовно таких осіб залишаються.
Виходить, що значна частина напрацювань виявилося всього лише monkey business. Наразі Кабінет Міністрів вніс до парламенту законопроєкт, який повертає політичним діячам довічний статус національних публічних діячів.
Статус: не виконано.
Призначення голів антикорупційних відомств
Хай би як не затягували із призначенням Олександра Клименка на посаду голови САП, але наразі можна засвідчити, що всі антикорупційні відомства отримали своїх очільників:
- САП – Олександр Клименко;
- НАБУ – Семен Кривонос;
- НАЗК – Олександр Новіков.
Статус: виконано
Реформування правоохоронного сектору
Крім прямо пов’язаних умов щодо боротьби з корупцією (на кшталт призначення очільників профільних відомств), є ще й ті, що дотично пов’язані з недоброчесністю. Відтак, нам потрібно реформувати нашу правоохоронну систему, аби якісніше запобігати проявам корупції.
У листопаді 2022 року за дорученням генерального прокурора Андрія Костіна була створена Міжвідомча робоча група з розробки проєкту комплексного стратегічного плану. Цей план має передбачати реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки.
Такий план уже розробили, а Президент затвердив його своїм підписом 11 травня 2023 року. Згідно з планом, ми маємо пріоритетно реформувати органи прокуратури, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Служби безпеки України та Державної митної служби України.
Єврокомісія у своєму проміжному висновку нарікань щодо цього пункту не мала.
Статус: виконано.
Зміна антиолігархічного законодавства
У 2021 році парламент ухвалив антиолігархічний закон. Ще тоді документ викликав чимало дискусій у суспільстві та парламенті щодо того, чи дійсно це допоможе боротися з олігархічним впливом та чи не є така боротьба вибірковою. Залишалося тільки дочекатися висновку Венеційської комісії.
Висновок Україна отримала лише цього року. І він точно не тішить. Фактично звівши напрацювання нанівець, "Венеційка" зазначила, що потрібно застосувати системний підхід у цій сфері та звернути увагу на такі напрямки:
- комплексний аналіз існуючих системних заходів та їх недоліків;
- впровадження ефективної конкурентної політики;
- боротьба з корупцією на найвищому рівні;
- підвищення прозорості та підзвітності у сфері державних закупівель;
- посилення прозорості медіавласності;
- посилення правил фінансування політичних партій і виборчих кампаній;
- реформування податкового законодавства і скасування податкових пільг та звільнень від сплати податків, якими користуються такі структури.
Венеційська комісія заявила, що ухвалений антиолігархічний Закон не варто застосовувати в його нинішньому вигляді і рекомендує законодавчо відстрочити його імплементацію.
Статус: не виконано
Відновлення декларування для посадовців
Державних службовців звільнили від обов’язку показувати свої статки, майно та місце його розташування через повномасштабну війну. Інакше окупанти змогли би отримувати необхідні їм дані про службовців чи інших публічних осіб , які опинилися в зоні бойових дій чи на окупованих територіях. Тоді такий крок мав сенс, проте зараз, зважаючи на корупційні скандали, особливо, з народними депутатами (приклади Алєксєєва та Халімона), здається, що дехто просто побачив у цьому лазівку. Уже давно час відновити декларування для посадовців. Це вимога часу, ЄС та МВФ.
Статус: не виконано
Розібравши по кісточках вимоги до нас щодо боротьби з корупцією, можемо засвідчити, що лише 3 із 7 зазначених ми дійсно виконали до кінця або близько до того. Це вже певні успіхи, але вони замалі, аби говорити про швидку інтеграцію до Європейського Союзу. Хочемо бути в ЄС без затягувань — маємо змінюватися вже і робити це оперативно. Наш шлях до ЄС вимірюється не місяцями чи роками, а життями наших людей.
Доброчесність посадовців та ефективна робота в тилу – це найменша вдячність, яку ми можемо виказати тим, завдяки кому можемо працювати у відносно мирних українських містах.
Ярослав Юрчишин
