War Speeches. Росія не в захваті від результатів Вільнюського саміту та хоче гарантій своєї безпеки
Минулого тижня (10–16 липня) відбувся Саміт НАТО у Вільнюсі, учасники якого ухвалили низку важливих для України рішень. Союзники затвердили багаторічну програму підтримки нашої держави, ухвалили рішення про створення Ради Україна-НАТО і погодилися прибрати вимогу про необхідність виконання Плану дій щодо членства.
Під час саміту Україна отримала гарантії безпеки від "Групи семи", кілька країн оголосили нові пакети військової допомоги на понад 1,5 мільярда євро. Союзники анонсували, що розпочинають навчання українських пілотів на F-16.
Натомість Росія звинуватила НАТО в остаточному поверненні до схем "холодної війни" та провокаційній політиці розширення.
Нижче розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.
Результати саміту НАТО "гарні", але Україні та союзникам є над чим працювати
Чи не найважливішою подією минулого тижня став саміт НАТО 11–12 липня у Вільнюсі. І хоча ця дипломатична зустріч не у всьому виправдала оптимістичні очікування українців, зрештою навіть Володимир Зеленський визнав, що результати саміту "гарні". Втім, якби нашу державу запросили до Альянсу, "вони були б ідеальні".
Передовсім союзники затвердили нову багаторічну програму підтримки України, яка, зокрема, забезпечить перехід ЗСУ до натівських стандартів тренування і доктрин. Також на саміті погодили створення нового органу – Ради Україна-НАТО, який має відкрити більше можливостей для практичної співпраці й інтеграції. Крім того. учасники саміту підтвердили, що Україна стане членом НАТО, і погодилися вилучити вимогу про План дій щодо членства, а це зменшить кількість необхідних кроків для вступу до Альянсу. Втім, безпосередньо запрошення до НАТО Україна, на жаль, поки не отримала.
Відзначимо, що за результатами нещодавнього соціологічного опитування абсолютна більшість українців – 89% – хочуть бачити Україну членом НАТО.
Володимир Зеленський запевнив, що Україна матиме запрошення до НАТО, "коли дозволять умови безпеки". Президент України також заперечив можливість будь-яких компромісів стосовно майбутнього членства України в НАТО в контексті ймовірних переговорів із Кремлем: "Ми ніколи не обміняємо будь-який статус на будь-які наші території. Навіть якщо це буде одне село, в якому живе один дід".
Своєю чергою генсек НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що на саміті ухвалені найсильніші донині рішення "з цілковитим усвідомленням, що Москва протестуватиме". У Білому домі теж стверджують, що "двері НАТО відкриті" і "що Україна стане членом НАТО попри вимоги Росії".
За словами речника Державного департаменту США Метью Міллера, які б розрахунки не робив Владімір Путін, "йому варто лише поглянути на допомогу [від США] в галузі безпеки, яку надали Україні". Водночас причиною відмови прийняти Україну в НАТО прямо зараз є те, що це "миттєво б втягнуло США у війну з Росією".
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба відзначив, що, на його думку, запрошення України в НАТО відклали не для торгу з Кремлем, а для України ніщо не замінить членство в Альянсі. Керівник МЗС також переконаний: "Ми подолали психологічний бар’єр, і я бачу, що Україну реально бачать членом НАТО".
Цікаво, що президент США Джо Байден на зустрічі з Володимиром Зеленським заявляв, що "з нетерпінням" чекає того дня, коли Україна святкуватиме офіційне членство в НАТО.
Натомість секретар РНБО Олексій Данілов переконаний, що навіть без "тимчасового" рішення про повноцінне членство "місце та вага України в порядку денному Вільнюського саміту НАТО 2023 року – подія історичного значення", а Вільнюський саміт – "кінець проєкту Путіна з відновлення російсько-радянської імперії".
Насамкінець відзначимо, що Україна вже провела перші консультації щодо формування адаптованої річної національної програми (РНП), за якою буде формуватися прогрес України щодо майбутнього членства в НАТО та проведення необхідних реформ. Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина підкреслила, що в першу чергу наша держава та союзники будуть концентруватися на блоках, які стосуються взаємосумісності та невійськової підтримки України.
Україна отримала гарантії безпеки від "сімки" та нову партію зброї
12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни "Групи семи" (США, Велика Британія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія) погодили рамковий документ щодо гарантій безпеки для України. Документ отримав назву "Спільна декларація про підтримку України" (далі – Декларація).
За словами президента США Джо Байдена, цей документ гарантує безпеку України в майбутньому. Натомість в уряді Великої Британії запропоновані гарантії назвали історичним кроком до завершення поточної фази війни.
Зокрема, в документі окреслені зобов’язання держав-членів "сімки" продовжити надання "допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами".
В обмін на це Україна зобов’язується продовжувати демократичні реформи, зокрема реформу правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління та економічні реформи, реформи безпекового та державного сектору. Також Україна бере на себе зобов’язання просувати оборонні реформи, зокрема "посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості України".
Під час презентації документа прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда зазначив, що Декларація відкрита для підписання будь-якими країнами. Станом на 17 липня відомо, що до неї приєдналися ще 10 країн: Данія, Іспанія, Голландія, Норвегія, Швеція, Чехія, Фінляндія, Ісландія, Бельгія, Португалія.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту в Київ президента Кореї Юн Сок Йоля закликав Корею також приєднатися до Декларації про гарантії безпеки.
Після Вільнюського саміту Україна має провести переговори з кожною з держав, що підписала декларацію, та укласти з ними "двосторонні безпекові зобов'язання і домовленості". За словами Володимира Зеленського, Україна вже готує такі договори.
Також за підсумками саміту НАТО міжнародні партнери України оголосили про надання нового пакету військової допомоги на суму у понад 1,5 млрд євро. За словами міністра оборони України Олексія Рєзнікова, найбільший пакет допомоги розміром у 700 млн євро надасть Німеччина. До нього входять 25 танків Leopard 1A5, 40 бронемашин Marder 1A3, 2 системи протиповітряної оборони Patriot, 5 ремонтних броньованих машин Bergepanzer 2, боєприпаси.
Також пакети військової допомоги оголосила ще низка країн. Наприклад, Австралія надасть бронетранспортери Bushmaster; Франція – далекобійні ракети SCALP (французький аналог британських ракет Storm Sadow з більшою дальністю); Норвегія – пускові установки та центри управління NASAMS, а також розвідувальні дрони Black Hornet; Велика Британія – бронетехніку та снаряди до танків; Канада – бронетехніку та 410 млн доларів, а Нідерланди зроблять внесок у посилення протиповітряної оборони та артилерії.
За його словами, меморандум передбачає, що українські пілоти, техніки та інший персонал візьмуть участь у навчальній програмі. Також існує можливість включення в програму інших типів винищувачів, окрім літаків F-16.
Втім, за кілька днів після саміту американське видання Politico повідомило, що коаліція європейських країн, яка цього тижня пообіцяла розпочати навчання українських пілотів, все ще чекає на офіційне схвалення програми з боку США.
У Білому домі цю інформацію заперечили. За словами радника з питань національної безпеки американського президента Джейка Саллівана, США дозволять європейським країнам розпочати навчання українських пілотів. "Президент дав зелене світло, і ми дозволимо, підтримаємо, посприяємо і фактично надамо необхідні інструменти для того, щоб українці почали тренуватися на F-16, як тільки європейці будуть готові", – зауважив він.
Радник Байдена також зазначив, що європейським країнам потрібно кілька тижнів, щоб підготувати тренувальні можливості, а США дотримаються будь-яких термінів, які вони встановлять.
Читайте також колонку-звернення журналіста Михайла Ткача до міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса: Ви – не Амазон, а ми – не полігон
Росія гостро реагує на результати саміту НАТО у Вільнюсі
Загроза розширення НАТО, зокрема через вступ України в Альянс, була однією з оголошених Росією причин початку так званої "спецоперації". Однак вступ Фінляндії, розблокування Реджепом Ердоганом вступу Швеції та чіткі сигнали щодо членства України в НАТО на Вільнюському саміті відкинули цілі "спецоперації" далеко назад.
Аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу на відсутність загального резонансу в російському інформаційному просторі з приводу саміту НАТО, що, на думку спеціалістів, свідчить про усвідомлення поразки Кремлем.
Водночас російська сторона, коментуючи події Вільнюського саміту, намагалася дискредитувати Альянс пропагандистськими наративами. Очільник російського МЗС Сєргєй Лавров заявив, що національні інтереси фінляндської та шведської держав були нібито принесені в жертву в ім’я необхідності згуртувати Захід у боротьбі проти Росії шляхом перетворення України на черговий неонацистський інструмент.
Також зовнішньополітичне відомство Росії звинуватило НАТО в остаточному поверненні до схем "холодної війни" та провокаційній політиці розширення. "Роздмухуючи уявну загрозу зі Сходу, США та їхні сателіти мають намір використовувати НАТО як головний інструмент гегемонії у світових справах, стримування інших центрів багатополярного світоустрою, що формується", – заявили в МЗС.
Крім того, російська сторона висловила впевненість, що вже зараз воює з НАТО – таку думку висловив Дмітрій Медведєв.
Натомість речниця МЗС РФ Марія Захарова зазначила, що НАТО веде з Росією гібридну війну, інструментом якої є "київський режим", а також наголосила, що саме НАТО не зацікавлене в завершенні військових дій в Україні. Мовляв, "західники" отримують вигоду з кризи системи безпеки на європейському просторі, а головна мета "Вашингтона та його сателітів" – завдати стратегічної поразки Росії та зберегти панівний вплив на міжнародній арені.
Ймовірно, Росія сильно нервує через рішення НАТО про нові оборонні плани, за якими будуть розгорнуті 300 тисяч військових у стані високого рівня готовності та нарощене оборонне виробництво для боротьби з двома ключовими загрозами – Росією й тероризмом. Однак, на відміну від Росії, НАТО – це оборонний союз, що не має на меті агресивних дій. Україні ж Альянс допомагає зберегти свій суверенітет та відновити територіальну цілісність.
Втім, агресор назвав рішення, прийняті на Вільнюському саміті, як посягання на безпеку Росії. Так, прессекретар президента РФ Дмітрій Пєсков заявив, що, надаючи будь-які гарантії безпеки Україні, країни ігнорують міжнародний принцип неподільності безпеки та зазіхають на безпеку Росії. Своєю чергою депутат Держдуми Лєонід Слуцкій наголосив, що Росія не може собі дозволити зберігати "перманентне вогнище напруженості та розсадник нацизму біля російських кордонів".
Натомість російський диктатор Владімір Путін заявив, що не проти обговорювати задекларовані в НАТО та G7 гарантії безпеки для України, але за умови обов’язкового забезпечення безпеки Російській Федерації. Путін у позитивному ключі згадав стамбульські домовленості щодо гарантій безпеки Україні, але погодитися з євроатлантичним курсом України не готовий.
Очевидно, що гарантії безпеки України у вигляді членства в НАТО роблять недосяжними імперіалістичні мрії Кремля. За словами Пєскова, вступ України в Альянс матиме дуже негативні наслідки для архітектури безпеки Європи, а Україна як член НАТО стане загрозою для Росії, що потребуватиме зрозумілої та твердої реакції. Російська сторона стверджує, що такий крок нібито дасть новий стимул київському режиму продовжувати "справу Бандери".
Схожі заяви й погрози лунали щодо озвучених на саміті НАТО планів військової підтримки України, зокрема в контексті формування коаліції країн для навчання українських пілотів на західних винищувачах. Сєргєй Лавров в інтерв'ю російському виданню "Лента.ру" зазначив, що РФ розглядатиме сам факт появи в Україні винищувачів F-16 як загрозу в ядерній сфері, а Вашингтон нібито створює ризики прямого збройного зіткнення з Росією. Його колега Марія Захарова зазначила, що, надаючи зброю Україні, Вашингтон, Лондон та Брюссель нібито відкрито спонсорують терористів у регіоні, домагаючись повної дестабілізації ситуації.
Своєю чергою Мєдвєдєв пригрозив світові ліквідацією "київського нацистського угруповання", третьою світовою війною та продовженням спецоперації з попередніми цілями. А Дмітрій Пєсков повторив, що надана Україні зброя не здатна вплинути на перебіг подій у межах "СВО", а може лише обтяжити долю "київського режиму".
Врешті, російській стороні доведеться стерпіти зміцнення оборони України. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що саме українських військових Путін та російське керівництво має боятися найбільше, а Україна, попри погрози Кремля, отримає новітні літаки.
"Україна отримає F-16, як і планується. А Росія "проковтне" це, попри грізну риторику Лаврова", – зазначив Дмитро Кулеба.
