Patriot проти "Тетріса". Україна забиває останній цвях у труну СРСР за допомогою західних технологій
"Ми хочемо, щоб Росія була вільною, процвітаючою, сильною, цивілізованою державою, якою пишаються її громадяни та поважають у всьому світі".
Ці слова, які виявилися брехнею, промовив Путін з трибуни у травні 2000 року під час своєї першої інавгурації.
Перед коронацією майбутнього міжнародного злочинця над Сенатським палацом підняли триколор. Кремлівський оркестр зіграв "Патріотичну пісню" – безсловесну мелодію на основі незакінченого твору Глінки, яка в 1990-х була гімном РФ.
За 23 роки після першої інавгурації найнебезпечнішого дурня на світі людство сильно змінилося.
Ілон Маск запустив у космос з ракетою Falcon Heavy свій Tesla Roadster. Кіт Степан із Харкова потрапив на обкладинку "Times Monaco". У купол Сенатського палацу Кремля прилетіли невідомі безпілотники.
Володимир Путін та Борис Єльцин під час інавгурації 2000 року
Ті, хто уявив себе наднацією, пішли особливим шляхом. Визнавати помилки, змінюватись, розвиватися росіяни не схотіли.
Майже одразу після приходу до Кремля Путін розвернув РФ у минуле: наприкінці 2000 року Держдума затвердила новий гімн – ремейк радянського.
Узаконеним скріпам здебільшого ніхто опір не чинив.
23 роки по тому РФ стала царством, де правлять пенсіонери, які вижили з розуму. Які так і не зрозуміли, в якому столітті живуть. З азартом, гідним Віктора Франкенштейна, вони зліпили з гнилих решток СРСР справжнє чудовисько.
Первісні рефлекси та рефлексії за минулим змушують цього монстра ворушити руками та ногами, пускати ракети, вбивати та руйнувати. Іншої енергії в нього немає.
Ностальгія – все, чим живе РФ. І навіть "хороші" росіяни озираються назад. Намагаються вдавати, що дно, на якому вони сьогодні опинилися – лише страшний сон.
Лише міраж, який ось-ось розвіється і на горизонті з'являться контури "прекрасної Росії майбутнього".
З приходом 90-х нове покоління росіян сприйняло з цікавістю телеенциклопедію радянського життя "Намєдні".
Красива візуалізація, новаторська дикція та сучасна іронія Парфьонова виробили щонайменше нейтральне ставлення молодих до СРСР.
Для старшого покоління "Намєдні" стали цінним архівом з безліччю свідчень непростого, але прекрасного минулого. Настільки великого, що сьогодення порівняно з ним не варте людського життя.
Вони знімають інтерв'ю на емігрантському цвинтарі в Ніцці. З придихом повторюють біографії представників "великої культури". Або летять через Атлантику, щоб розповісти історію Олексія Пажитнова – радянського програміста, творця гри "Тетріс", який з 90-х живе у США.
Коло статуї Леніна в Сіетлі Пажитнов із посмішкою розповідає, як на 7 листопада пив із друзями горілку та хотів влаштувати демонстрацію в Америці. Але сп'яну Ілліча в районі Фремонт не знайшов і "поїхав кудись святкувати" в інше місто.
"Це така метаіронія була?" – запитує інтерв'юер.
"Ну, звичайно, – відповідає IT-івець родом із СРСР. – Я все життя Леніна люто ненавидів. Але за всієї його аморальності, явного втілення зла, таки доводиться визнати, що він був помітною історичною фігурою. Не хочеться називати його генієм, але у політиці він був генієм".
Чи доречна іронія, хай навіть найвитонченіша і з префіксом "мета", відносно розстрілів, репресій, Голодомору? У РФ, де труп Леніна досі не поховали і не навчилися відрізняти риторичні запитання від дискусійних.
Олексій Пажитнов (праворуч), творець "Тетріса"
Інтерв'ю з Пажитновим, який розробив "Тетріс" у 1986 році, вийшло 15 травня 2023-го. За кілька годин на Київ полетіли "найшвидші та найточніші" ракети у світі. У Москві прозвітували про знищення декількох установок Patriot.
За іронією долі система Patriot, для якої розпіарені "Кинджали" не стали проблемою, надійшла на озброєння в США на початку 80-х. За кілька років до того, як Пажитников зробив "Тетріс".
Кожен залп ЗРК Patriot з території України множить на нуль усі досягнення радянсько-російської науки – від "Тетріса" до "аналогов нєт".
Декілька місяців тому Путін хвалився, що армія РФ "клацає як горіхи" західне озброєння в Україні. А на питання про можливе постачання Заходом Patriot "київському режиму" людина з минулого з властивою їй печерною дурістю відповіла:
"Це досить стара система. Хочуть Patriot поставити, хай ставлять. Поклацаємо і Patriot".
Як би завзято не уникав реальності Путін, у яку б маячню про велич РФ не вірили його піддані, але ілюзії рано чи пізно розвіються.
Замість того, щоб клацати як горіхи натівське озброєння, росіяни у війні ХХІ століття "клацають обличчям". Тоді як ЗСУ освоює нові технології та винищувачі F-16, які розроблені в 1970 роках, але й досі здатні опустити Росію з небес на землю.
Євген Руденко, журналіст УП
