Реєстр збитків починає роботу: які наступні кроки

Четвер, 18 травня 2023, 11:45

На Саміті глав держав і урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку, 44 країни та ЄС підписали Договір про Реєстр збитків, завданих агресією рф.

Це перший найвагоміший результат спільних дій країн світу у справі притягнення рф до відповідальності та невідворотних компенсацій. І це досягнення глобальної команди під керуванням Мінюсту, яка виборювала рішення з грудня 2022 року після прийняття резолюції Генасамблеї ООН (14 листопада 2022) про створення механізму компенсації Україні збитків, спричинених війною, яку розв’язала і досі веде росія проти України. 

Отож, перший етап у створенні глобального Компенсаційного механізму всім постраждалим від війни й імплементація резолюції Генасамблеї ООН завершилися Договором про запуск Реєстру.

Хочу окремо назвати тих, хто не стали підписантами Договору, "країна повинна знати "героїв"" – це Азербайджан, Вірменія, Боснія, Угорщина, Сербія, Туреччина. Так, табір "друзів путіна" ще має прихильників. Але, Реєстр відкритий для вступу нових учасників, тож, може передумають…

Підписанню Договору у Рейк’явіку передувала титанічна робота. Нам вдалося отримати рішення Комітету Міністрів від 15.09.2022 та 24.02.2023 щодо повного відшкодування збитків, заподіяних порушеннями російською федерацією міжнародного права в Україні. 

Потім – отримати резолюцію ГА ООН від 14.11.2022, якою визнана необхідність створення Міжнародного компенсаційного механізму. Далі – Резолюція ПАРЄ. І нарешті рішення від 19 квітня 2023 року, яким Комітет Міністрів санкціонував створення Реєстру збитків у формі Розширеної часткової угоди в рамках Ради Європи.

Що ми повинні знати про Реєстр:

  • Це платформа для міжурядової співпраці, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. Реєстр є юридичною особою відповідно до національного законодавства Королівства Нідерландів і України та фізично розміщений в Нідерландах;
  • Отримує та обробляє інформацію про вимоги по відшкодуванню збитків та докази;
  • Перший компонент майбутнього Міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним договором у співпраці з Україною; Далі буде створено Комісію з розгляду претензій та Компенсаційний фонд;
  • Будь-яка держава-член або спостерігач Ради Європи та Європейського Союзу, а також будь-яка інша держава, яка проголосувала за резолюцію Генасамблеї ООН (14 листопада 2022 року) може приєднатися до Реєстру.

Читайте також: 6 країн за Путіна, 40 за Україну: як розділилася Європа за лаштунками саміту в Рейк’явіку

Тож, Реєстр стартував. Що далі? 

Вже зараз йде активна підготовча робота з нідерландськими партнерами для швидкого, фактичного запуску роботи Реєстру. 

Вже знайдено приміщення в Гаазі, де буде розташовуватися Реєстр, обговорюється потужна система безпеки і захисту. 

Йде підбір кваліфікованого персоналу, формування органів управління юридичної особи власника цього реєстру, підбір ІТ-рішень для максимальної діджиталізації Реєстру, закупівля ІТ-обладнання, розробка правил і процедур як для роботи самого реєстру, так і форми заяв, які потрібно буде подавати громадянам України, бізнесу чи державі, всім постраждалим від війни у Реєстр.

Наступний етап – це створення Комісії, яка на підставі даних з Реєстру буде присуджувати суми до виплати постраждалим, а джерелом таких виплат насамперед мають стати російські активи. І на сьогодні ми разом з партнерами, які долучилися та долучаються до Договору про створення Реєстру, опрацьовуємо правовий фундамент для створення такої Комісії та розробляємо підґрунтя для конфіскації російських активів. Адже рф ніколи не погодиться добровільно віддавати свої активи на компенсації. Тож фундамент має бути максимально міцним і легітимним.

Міністерство юстиції і надалі координуватиме роботу Реєстру і буде інформувати через ЗМІ про впровадження кожного етапу роботи Реєстру. Як ним користуватися та надавати інформацію – це згодом. Також буде надано безоплатну правову допомогу у формуванні заяв усім, хто цього потребує.

Ірина Мудра

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Час перевірити свій софт

Пам'ятаємо Голодомор – геноцид українців триває

Голодомор як частина геноциду: чому про нього варто говорити не так, як ми звикли

Час Трампа чи стрибок історії?

Навіщо нам кодекс корпоративного управління

"Кагарлицька справа". Історія розкриття