Канібали-лектори. Як Росія готує дітей до майбутніх нападів на Україну
Величезною сценою ходить, заломивши руки за спину, оратор з гарнітурою. Говорить чітко, з вивіреними паузами. Підвищує голос там, де хоче додати емоцій.
Те, що відбувається, схоже на мотиваційні лекції TED Talks, але лише зовні.
Оратор не ділиться з аудиторією ідеями, які змінюють світ на краще. Не розповідає про технології, стартапи та моделі бізнесу.
Лектор вчить публіку мракобіссю, шовінізму та ненависті.
– Они (українці – УП) живут столько, сколько хотят американцы, – каже він. – Щелчок пальцем – и нет никакого Зеленского! Но окажется грязным кокаин – и сдохнет от передоза в собственной блевотине очередной педерастичный клоун (пауза)".
На сцені "просвітницького" форуму товариства "Знання" виступає пропагандист Володимир Соловйов.
Після слів "кокаїн", "передоз", блювотина" та "педерастичний клоун" аплодують російські діти. На їхніх обличчях задоволені усмішки.
– Когда наши используют системы залпового огня ТОС "Солнцепек", то невольно вспоминаешь Библию: как огнем и горящей серой уничтожил Господь Содом и Гоморру, – продовжує Соловйов лекцію.
– Как вы считаете, почему именно у русского человека есть такая сила и воля, чтобы сдерживать врагов? – питає в нього хлопчик у формі курсанта Суворовського училища.
Соловйов змушує майбутнє гарматне м'ясо трохи розкинути мізками: "А ты сам как думаешь?".
– Потому что у нас есть история, предки, которые за нас воевали, – старанно відповідає "суворівець". – И мы должны так же воевать за свою родину.
– Я думаю, что Господь, когда сотворил человечество, уготовал нам такую особую роль. Мы просто Великие Уравнители, – додає Соловйов.
– Когда закончится СВО и будет ли ядерная война? – запитує в нього дівчина.
– СВО закончилось уже давно и началась война с НАТО, – відповідає пропагандист. – Будет ли ядерная война? Знаете, как было сказано в одном фильме: "Жахнем, обязательно жахнем! Но потом". Мир настолько сошел с ума, что вероятность ядерной войны крайне высока.
У 1947 році, після перемоги над нацизмом, в СРСР з'явилося товариство "Знання". Одним з його завдань була антирелігійна пропаганда.
У 2021 році в РФ створили нову організацію "Знання", яка навчає дітей рашистській релігії.
Нещодавнє опитування "Всеросійського центру вивчення громадської думки" показало: "Знанню", яке після 24 лютого 2022 року використовує у своєму брендуванні стилістику "Z", довіряють 84% росіян віком від 14 років і старше.
Організатори опитування стверджують, що серед респондентів були і "мешканці нових регіонів". Так це чи ні – перевірити складно. Але два місяці тому регіональне відділення "Знання" з'явилося і на окупованій частині Херсонської області.
Про те, чому можна і треба навчати дітей у 21 столітті, "Українська правда" розповідала на прикладі Івана Верещаки, сільського вчителя з села Чулаківка з тієї ж Херсонщини.
У 2020 році Верещака увійшов до переліку десятки фіналістів національної премії Global Teacher Prize Ukraine за любов до робототехніки та інновації у навчальному процесі.
"Дітей треба навчати проєктуванню роботів, програмуванню, – не тільки казав, а й робив тоді вчитель. – Україна буде технологічною. Є діти, які хватають все дуже швидко. Головне, щоб більше школярів в Україні мали доступ до новітніх технологій".
Чулаківка досі перебуває під окупацією.
Що зараз з Іваном Верещакою, чи живий він, чи цілі його учні та комп'ютерний клас, невідомо.
У тому, з яким завзяттям Росія пробиває дно, багато хто бачить агонію РФ. Те, що там відбувається, справді схоже на конвульсії. Але вони не пройдуть безслідно.
Рано чи пізно колективний виродок застигне у злісній гримасі, проте його кам'яне серце продовжить битися.
В інтерв'ю УП боєць 3-ої штурмової бригади з позивним "Берсерк" попередив українців:
"Пройде 20, 30 років, і їхні (росіян – УП) діти будуть вважати, що ми просто так вбивали їхніх батьків, дідів, які воювали за "правоє дєло". Якщо вони зараз нас ненавидять з незрозумілих, нераціональних причин, то тепер у них буде типу причина: ми "убілі іх отцов".
Подібний логічний прогноз виглядає жахливим, але лише на перший погляд.
Для тих, хто здатен дивитися на світ очима сільського вчителя з Чулаківки – це лише черговий виклик.
Якщо сприймати війну з майбутнім безумством РФ як інженерне, а не метафізичне завдання, вирішити його допоможуть справжні знання, інновації та боротьба з невіглаством у самій Україні.
Євген Руденко