Як полегшити життя військовим: аналіз законопроєктів, які необхідно якнайшвидше ухвалити

Нещодавно депутати Верховної Ради ухвалили два важливі законопроєкти, які суттєво полегшують шлях для поранених на етапі лікування. Проте проходження військово-лікарських комісій є далеко не єдиною проблемою військових. 

Зараз у парламенті зареєстровані ще декілька важливих проєктів, які треба вдосконалювати і якомога швидше ухвалювати, щоб полегшити життя захисників та їхніх родин якнайшвидше.

Необхідність врегулювання статусу військових, яких вивели поза штат

Ми в громадській організації "Принцип" щодня отримуємо повідомлення від військових, які після поранення були визначені тимчасово непридатними з переоглядом через 6-12 місяців, після чого їх вивели поза штат. 

По факту ці бійці прив'язані до частин, не мають змоги нормально реабілітуватися, а ще отримують 500-1000 гривень замість адекватного грошового забезпечення.

На підпис президенту вже відправлено законопроєкт №8169. Згідно з ним, тимчасово непридатних військовослужбовців звільнятимуть у запас. Це хороший крок. Але треба врахувати, що є люди, які хочуть пройти реабілітацію і повернутися служити далі. Якщо не на бойових позиціях, то на інших посадах. Це дуже цінні військові з унікальними знаннями. І для них законодавчо треба передбачити можливість продовжити службу з релевантною оплатою. 

Крім того, треба врегулювати такі можливості і для обмежено придатних, які часто просто не мають адекватної можливості знайти посаду або перевестися. Нормативно ця можливість за станом здоров'я закріплена, але на практиці – нереальна.

Також у Раді зареєстрований проєкт №8412 депутата Сергія Гривка, який може вирішити проблему мобілізованих осіб з інвалідністю 1-2 групи. Виникла колізія: під час воєнного стану ці військові не мають права звільнитися.

Цей законопроєкт також необхідно доопрацювати. Насамперед варто додати запобіжники й унеможливити звільнення осіб за свідомо набутою інвалідністю, яка настала у зв'язку з умисною шкодою своєму стану здоров'я. Також важливо передбачити поширення цього закону і на контрактників. Наразі ж він враховує лише призваних по мобілізації.

Отримання статусу учасника бойових дій

Це ще одне з найчастіших звернень від бійців. Отримання статусу в них розтягується на рік, тоді як має відбутися за відведені законом два місяці.

Зараз цей процес зав'язаний на паперовій бюрократії. Зібрані для посвідчення витяги з журналів, бойових донесень, копії паспортів та ідентифікаційних кодів із печатками й підписами мають фізично передатися на комісію, яка видає УБД. А потім комісія все це розглядає.

Зрозуміло, що через збільшення масштабу війни від 2022 року кількість фактичних учасників бойових дій зросла, і неавтоматизована система не витримує запитів. І це число буде лише збільшуватися.

Читайте також: Як отримати статус учасника бойових дій у війні проти Росії?

У Раді зареєстрований законопроєкт №9141 авторства Єгора Чернєва, який стосується оформлення статусу учасника бойових дій. Він покладає на комісію з надання УБД витребування документів у військовій частині. 

Добре, що депутати знають про проблему з отриманням цього статусу. Водночас ми в "Принципі" звертаємо увагу на те, що суттєво змінить цей процес передусім електронний документообіг. Тож для суттєвих змін необхідно зосередитися саме на діджиталізації, яка спростить життя і військовим частинам, і комісіям, і самим бійцям.

В цьому процесі не обійтися без включення Міністерства оборони, Мінветеранів, МВС та інших відомств, що відповідають за свої ланки в процесі. 

Ми вже бачимо реальний позитив від взаємодії між органами на прикладі удосконалення ВЛК. Тож очікуємо подібної роботи й щодо статусу УБД.

Виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця

У парламенті збираються розширити перелік близьких родичів, які зможуть претендувати на ці кошти в разі загибелі військового/ої через законопроєкт № 9166-2. Наприклад, до цього переліку потраплять партнери загиблих, з якими вони проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі.

Крім того, нардепи хочуть передбачити право військових робити особисте розпорядження щодо виплати одноразової грошової допомоги (ОГД). Також планується впровадити механізм позбавлення ОГД у певних випадках (наприклад, батьків без батьківських прав чи повнолітніх дітей, які ухилялися від утримання загиблого/ї).

Читайте також: Що не так з виплатою компенсацій за загибель військовослужбовців?

Ми підтримуємо загалом цей законопроєкт, але не можемо не звернути увагу на ризики. Ось деякі з них:

1. У законопроєкті вказується, що право на одноразову грошову допомогу мають діти загиблого. Проте, за Сімейним кодексом, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. А тому варто чітко формулювати право повнолітніх дітей військовослужбовця отримати ОГД у зв'язку з загибеллю батька/матері. 
2. Також варто уточнити поняття "члени сім'ї". Воно має охоплювати не лише членів сім'ї у розумінні українського законодавства, а й інших родичів, про яких піклувався та яких утримував військовослужбовець (наприклад, бабуся, сестра, тітка тощо). Є випадки, коли у військовослужбовця немає дружини, дітей, батьки позбавлені батьківських прав або померли і лишилися лише бабуся чи дідусь, про яких він піклувався.

Робота над законопроєктами щодо військових – це відповідальна і дуже чутлива зона. Усі ці нормативні акти стосуються як обороноздатності держави, так і долі конкретних людей, які нині віддають на полі бою найцінніше – здоров'я та життя. 

Тому ми в "Принципі" сподіваємося на відкритість законодавців до фахової співпраці з громадськістю задля якісних й оперативних змін.

Анна Пашкіна