War Speeches. Росія офіційно переклала на США відповідальність за війну проти України

Минулого тижня (27 березня – 2 квітня) в Росії затримали журналіста американського видання The Wall Street Journal. Це сталося після того, як він написав, що російська економіка починає руйнуватися.

Під час Саміту за демократію, який зібрав лідерів 120 країн світу, Володимир Зеленський зазначив, що Росія у різні способи вже давно воює з демократичним світом, а цьогоріч вона врешті має програти.

Росія оновила свою концепцію зовнішньої політики, де назвала США головним ворогом, та вдається до ядерного шантажу, а Україна отримує зброю та готується до контрнаступу.

Нижче розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.

Росія програє в Радбезі та заарештовує американського журналіста

Росія продовжує звинувачувати західні країни у підриві газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2" у вересні 2022 року. 

Не дочекавшись національних розслідувань Швеції, Данії та Німеччини, агресор намагався протягнути через Раду Безпеки ООН власну резолюцію щодо вибухів. Однак 27 березня Радбез не ухвалив цей документ. Його підтримали тільки три країни: Росія, Китай та Бразилія, а решта 12 країн утрималися.

Провалена резолюція стала для Росії приводом звинувачувати західні країни. 

"Не потрібно бути детективом або аналітиком, щоб зрозуміти, що США і союзники замітають сліди, в тому числі додаючи нові домисли і безглузді версії, відмовляючись коментувати невтішні факти, що виявляються", – сказав Васілій Нєбєнзя на засіданні Радбезу.

Голова російського МЗС Сєргєй Лавров заявив, що "рильце в пушку" в надто серйозних представників Заходу, але Росія від них "не відчепиться". 

На фоні постійних затримань російських шпигунів у європейських країнах речниця МЗС РФ Марія Захарова здивувалася, що до німецького, данського і шведського розслідувань не допускають Росію під приводом захисту інтересів національної безпеки.

Водночас Захарова похвалила данську владу за те, що та запросила представників компанії "Nord Stream 2 AG" взяти участь в операції з підняття виявленого поряд із газопроводом невідомого об'єкта, який виявився порожнім морським димовим буєм для візуального маркування.

"Не впевнені, що Копенгаген пішов би на такий крок, якби не наші активні дії щодо привернення уваги міжнародної спільноти до розслідування, у тому числі в Раді Безпеки ООН", – зазначила Захарова. 

Своєю чергою Росія на власному прикладі продемонструвала спроможність "ефективного" розслідування. Так, 30 березня російська ФСБ затримала в Єкатеринбурзі журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича нібито за шпигунство. За версією російських силовиків, Гершкович збирав дані про діяльність одного з підприємств російського військово-промислового комплексу. Згодом стало відомо, що Лефортовський районний суд Москви взяв журналіста під варту строком на два місяці.

Прикметно, що за два дні до затримання на WSJ вийшла детальна стаття Гершковича про розвал російської економіки. У ній ішлося про скорочення доходів країни, знецінення рубля, роздуті військові витрати та перспективи стати економічною колонією Китаю.  

Видання The Wall Street Journal заперечило всі звинувачення та закликало американську владу до рішучих дій. "Адміністрації Байдена доведеться розглянути можливість дипломатичної та політичної ескалації. Висилка посла Росії у США, а також усіх російських журналістів, які працюють тут, – це мінімум, на який можна розраховувати", – наголосили у виданні.

Натомість російська сторона заперечує, що арешт був безпідставним. Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що акредитовані в РФ іноземні журналісти "не стикаються з жодними обмеженнями і чудово працюють", але у випадку з Гершковичем "ідеться про діяльність під прикриттям журналістським, діяльність шпигунську по суті".

"Співробітник американського видання The Wall Street Journal не має стосунку до журналістики. На жаль, це не перший випадок, коли статус "іноземного кореспондента", журналістська віза та акредитація використовуються іноземцями в нашій країні для приховування діяльності, яка не є журналістикою", – заявила Марія Захарова.

Російські дії засудили і в ЄС. Глава зовнішньополітичного відомства Союзу Жозеп Боррель наголосив, що журналісти повинні мати можливість вільно займатися своєю професією і заслуговують на захист.  

На тлі затримання журналіста Польща та Сполучені Штати закликали своїх громадян виїхати з Російської Федерації. Водночас речниця Білого дому Карін Жан-П’єр назвала дії агресора "знайомою тактикою", яка має на меті здобути додаткові важелі для переговорів.

Крім цього, коментуючи свободу журналістики, Росія спромоглася звести все до "української кризи" та "колективного Заходу". 

"В Україні багато років убивали, зокрема західних журналістів, підривали, розстрілювали. Чому журналістська спільнота, в тому числі акредитована в Росії, яка регулярно їздить на територію України та висвітлює там ситуацію, мовчала?" – заявила на брифінгу Марія Захарова.

А після появи повідомлень про смерть російського "воєнкора" Владлена Татарського Захарова звинуватила західні країни у відсутності належної реакції та "людського співчуття": "Сьогодні відсутність реакції у Білому домі, на Даунінг-стріт, в Єлисейському палаці тощо, враховуючи їхню уявну занепокоєність добробутом журналістів та свободою журналістики, говорять самі за себе".

Зеленський наголошує, що Росія має програти війну, а в Москві продовжують "боротьбу" з колоніалізмом

28-30 березня у Вашингтоні відбувся "Саміт за демократію 2023". В онлайн-події взяли участь лідери 120 країн світу. Президент США Джо Байден офіційно відкрив Саміт та зазначив, що підтримка України у світі продемонструвала єдність демократій. 

"Ми спостерігаємо безпрецедентну єдність демократій, які засуджують жорстоку агресивну війну Росії проти України та солідарні з хоробрим українським народом, який захищає свою демократію. Тож сьогодні Сполучені Штати спираються на своє незмінне зобов’язання зміцнювати демократію в усьому світі", – зазначив президент США.

Також за словами Байдена, "сьогодні демократії світу стають сильнішими, а не слабшими, автократії світу стають слабшими, а не сильнішими".

А Держсекретар США Ентоні Блінкен під час панельної дискусії "Справедливий та міцний мир в Україні" зазначив, що майбутнє демократії перебуває в переломній точці. У всьому світі автократії порушують права людини, пригнічують фундаментальні свободи, і війна в Україні ілюструє це найбільше. Він також додав, що війна, яку розпочав Путін, є нападом не лише на Україну, а й на міжнародний порядок, заснований на правилах, що прагнуть захистити міжнародний мир і стабільність, рівні права чоловіків і жінок, великих і малих націй.

Під час свого виступу на саміті Володимир Зеленський зазначив, що Росія давно воює з демократіями світу: "Росія … воює дезінформацією, втручанням у вибори, шпигунством, експортом корупції, кіберзлочинністю, намаганням спровокувати енергетичну кризу й цінові вибухи на ринках, які вдарять по ваших людях божевільними рахунками за електрику чи бензин. Погляньте: Кремль намагається зробити зброєю вже навіть продовольство! Блокує море, щоб на глобальному продовольчому ринку утворювався дефіцит". 

За словами Президента України, демократія має бути безкомпромісною щодо зла, втіленням якого є сучасна Росія:"Зло має програти війну. Програє зараз – знатиме, що програватиме завжди й усюди. Не варто думати, як зберегти обличчя Путіну, щоб нібито зменшити витрати на боротьбу з ним. Варто думати, як зберегти повагу до демократії в тих країнах, де свобода ще має перемогти".

Український президент також наголосив на необхідності прискорити надання Україні військової допомоги і закликав швидше ухвалювати рішення. "Санкції проти Росії значно повільніші, ніж російська агресія", – сказав Зеленський.

В Росії вустами речниці Міністерства закордонних справ Марії Захарової проведення Саміту назвали "проявом неоколоніальних практик у зовнішній політиці США". 

За її словами, за організацією таких заходів нібито стоїть бажання "узаконити американські інструменти зовнішнього контролю і втручання у внутрішні справи суверенних держав". Вони скеровані передовсім проти Росії та Китаю, яких, на думку Марія Захарової, несправедливо вважають авторитарними країнами. 

Втім, такі заяви з уст російського політичного істеблішменту тривають не вперше. Росія системно використовує антиколоніальну риторику в комунікації з країнами Африки, Азії та Латинської Америки, які ще часто називають "Глобальним Півднем". Для більшості з них ця тема дуже близька, тому що вони здобули незалежність від різних держав Європи (в основному Великої Британії, Франції, Іспанії та Португалії) у минулому чи позаминулому столітті. 

Втім, така антиколоніальна риторика виглядає щонайменше суперечливою, адже Росія протягом усієї своєї історії колонізувала навколишні народи. І нинішня російська агресія проти України є продовженням цієї політики: Росія намагається повернути Україну, яка була частиною Російської імперії та Радянського Союзу, під свій політичний та економічний контроль. Ба більше, Росія ставить під сумнів право України на державність і факт існування українців як окремої нації, що має право самостійно визначати власне майбутнє та зовнішню політику.

Росія оновлює концепцію зовнішньої політики та продовжує ядерний шантаж, а Україна готується до контрнаступу

31 березня Владімір Путін затвердив оновлену концепцію зовнішньої політики Росії. Він заявив, що "вийшов зважений документ, який ляже в основу наших практичних дій у середньостроковій та більш віддаленій перспективі". 

У концепції США та "колективний Захід" названо основними загрозами для Російської Федерації, а Китай та Індію – ключовими партнерами. У документі Україна згадується лише один раз, та й то мимохідь: "США та їхні сателіти використовували вжиті Російською Федерацією заходи щодо захисту своїх життєво важливих інтересів на українському напрямі як привід для загострення багаторічної антиросійської політики та розв'язали гібридну війну нового типу".

Прокоментував документ і міністр закордонних справ Росії. Так, Сєргєй Лавров заявив, що в документі "констатується безпрецедентний за останнє десятиліття рівень міжнародної напруженості". Він додав, що "в концепції передбачається можливість вжиття симетричних та асиметричних заходів у відповідь на недружні дії проти Росії". Не забув згадати і про захист Росії: "Вводиться теза про використання Збройних Сил для відбиття або запобігання збройному нападу на Росію та її союзників. Тим самим ми недвозначно заявляємо, що відстоюватимемо право російського народу на існування та вільний розвиток".

Депутат Державної Думи Лєонід Слуцкій назвав документ "концепцією мирного євразійства та захисту загальносвітової безпеки". Він запевнив, що "Росія нікому не загрожує, але послідовно захищатиме свій суверенітет і відстоюватиме інтереси держави".

Оновлену концепцію зовнішньої політики Росії презентували на тлі нової хвилі ядерного шантажу. Цього тижня продовжилося дипломатичне обговорення потенційного розміщення ядерної зброї в Білорусі, про яке заявляв Владімір Путін 25 березня і яким декілька днів тому погрожував Алєксандр Лукашенко: "Треба буде, ми з Путіним вирішимо і введемо сюди й стратегічну ядерну зброю. І вони це повинні розуміти, мерзотники, які там за кордоном сьогодні намагаються підірвати нас зсередини й ззовні".

Вже цього тижня прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що реакція Заходу не вплине на плани президента Росії розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі. Своєю чергою, МЗС РФ заявило, що в умовах "розв'язаної Заходом проти Росії тотальної гібридної війни та наміру завдати "стратегічної поразки", Російська Федерація "залишає за собою право робити необхідні додаткові кроки щодо безпеки Росії та її союзників".

І хоча США не бачили жодних ознак переміщення Росією ядерної зброї в сусідню Білорусь чи в будь-яке інше місце, гостра реакція світу не змусила себе чекати.

Уряд Німеччини розцінив заяву Владіміра Путіна як "чергову спробу ядерного залякування". А речниця Федерального міністерства закордонних справ ФРН чітко зазначила, що така риторика не відверне її країну "від курсу на підтримку України в її самообороні".

Президент Литви Гітанас Науседа підкреслив, що анонсування розміщення ядерної зброї в Білорусі є "ядерним шантажем" та "повним нехтуванням міжнародними угодами": "Агресора необхідно зупинити, щоб він не спричинив ядерну катастрофу". 

Глава МЗС Латвії заявив, що Білорусь стає ще одним воєнним округом РФ і закликав до нових санкцій проти Росії та режиму Лукашенка. 

Більш стриманим був президент США Джо Байден, який повідомив журналістам, що стурбований такими планами Росії.

Офіційна представниця МЗС Китаю Мао Нін нагадала, що ядерну війну неможливо виграти. Дипломатка підкреслила, що за нинішніх обставин "усі сторони мають зосередитися на дипломатичних зусиллях для мирного врегулювання "української кризи" і працювати разом, щоб сприяти розрядці ситуації". Схожу позицію висловив і заступник постійного представника КНР при ООН Ген Шуан, додавши, що "Китай виступає за заборону передачі ядерної зброї, а також за те, щоб жодні ядерні країни не передавали свою ядерну зброю за кордон і не розміщували її за межами своїх країн".

Своєю чергою, Володимир Зеленський вважає: "Сигнал, що Росія буде розташовувати ядерну зброю на території Білорусі, говорить про невдалу зустріч із Китаєм".

Проте не лише ядерною зброєю цього тижня лякав Лукашенко. Білоруський диктатор активно говорив про необхідність мирних переговорів між Росією та Україною: "Треба йти на переговори, йти напряму, не очікувати посередників ні зі сходу, ні із заходу". Також Лукашенко заявив, що нібито має "інсайдерську інформацію", що українські та російські військові на лінії зіткнення вже "домовляються між собою".

Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков, коментуючи слова Лукашенка, рекомендував журналістам звернутися до Міноборони та додав: "Наші військовослужбовці, які задіяні в СВО, продовжують виконувати поставлені перед ними завдання". 

Своєю чергою Президент України заявив, що для завершення війни за столом переговорів представник РФ, якого поки складно назвати, має спочатку "без бою вивести всі війська з території України".

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк заявив, що "будь-яке припинення вогню буде означати право РФ залишитися на окупованих територіях". На ці слова відреагував депутат Державної Думи Лєонід Слуцкій: "При заморожуванні збройного конфлікту інтерес "спонсорів" до України може стрімко впасти, і режим Зеленського залишиться наодинці з проблемами псевдодержави".

Ймовірно, представники Росії стурбовані не зменшенням, а навпаки – посиленням допомоги Україні. Так, Німеччина виділить додаткових 12 мільярдів євро на військову підтримку України. В заяві представників коаліційного уряду в бюджетному комітеті Бундестагу йдеться, що "завдяки цим грошам Україна зможе напряму купувати озброєння за підтримки німецького уряду. Важливо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно".

За інформацією агенції Reuters, США вже незабаром можуть оголосити про новий пакет військової допомоги Україні вартістю $2,6 мільярда, до якого увійдуть радари повітряного спостереження, протитанкові ракети й паливозаправники.

Інші союзники України теж зробили низку заяв щодо військової підтримки України. Так, міністр оборони Хорватії Маріо Баножич заявив, що його країна розглядає можливість передання нашій державі вертольотів Мі-8 та може допомогти з розмінуванням. Уряд Північної Македонії ухвалив рішення передати Україні певну кількість бойових гелікоптерів. Також у ЗМІ з’явилась інформація, що Болгарія, ймовірно, через посередників продасть Україні велику кількість боєприпасів. Разом із повідомленнями про доставку в Україну партій бронетехніки з Німеччини, Португалії, Великої Британії, українські посадовці почали коментувати питання українського контрнаступу. 

Міністр оборони України Олексій Резніков зазначив, що Генштаб планує контрнаступ на кількох напрямках, але все залежить від погодних умов. Резніков додав, що уже в 2023 році світ побачить "дуже позитивні зміни для України". Міністр оборони США Ллойд Остін також вважає, що Україна має "дуже хороші шанси" здійснити успішний контрнаступ навесні 2023 року. Однак міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначає, що "Україна має всіляко протидіяти наративу, що весняний контрнаступ є вирішальною битвою у війні". Дипломат пояснює, що така концепція небезпечна, "бо у разі невдачі посилять свої позиції ті на Заході, хто підштовхував Україну до компромісу з Росією".

Тим часом секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов 2 квітня опублікував власний план із 12 кроків деокупації Криму. Цей план передбачає, зокрема, виїзд росіян зі звільненого Криму, демонтаж Керченського мосту та нейтралізацію наслідків багаторічної дії російської пропаганди на півострові, а також люстрацію чиновницького апарату.  

Про реакцію російських політиків на цей план читайте в нашому наступному огляді. 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.