Де знайти той футбол, або Чому українців стимулюють піратити?

Перенесемося у 26 березня 2023 року, коли відбувався матч Україна – Англія. Висновки сформовані на базі якісницького дослідження глядачів Айпітіві/ОТТ користувачів про те, які трансляції матчу вони дивилися чи не дивилися. 

Матчем Англія – Україна відкривався новий відбірковий цикл відбору збірної до великої футбольної події. Такі матчі регулярно розпочинаються в березні місяці кожного непарного року.

У своїх публікаціях я часто звертаю увагу на те, що вимірювання рейтингів телеспоживання це не лише про те, щоб вивчити, як, де і скільки людей подивилися рекламу. Це й про визначення, наскільки важлива для українців та чи інша подія. І

За такими даними ми отримали для порівняння цифри: 

Історично в українців увага до матчів збірної фіксувалася нижче, ніж у сусідніх країнах: так матчі у сусідній Польщі зазвичай збирають показники в 35% і більше частки перегляду.

Матч 2023 року, який частково транслювався на регіональних каналах Суспільного мовника, зібрали доволі скромні показники навіть за мірками наших глядачів.

Зафіксована частка (6,87%) виглядає надзвичайно малою. Завдяки тому, що трансляції на Суспільному і на Мегого були ідентичними по аудіосупроводу, вона враховує весь сумарний перегляд футболу незалежно від каналу. Фактично це була одна і та сама трансляція з різними логотипами, 

Які причини таких результатів? Чи означає це, що таким подіям потрібна більша промоція? 

Чи свідчить отримана частка про те, що такі матчі мають показувати великі канали, які можуть привернути увагу до таких подій? 

Чи дійсно навіть такі події не можуть під час війни зацікавити українців більше, ніж прості розважальні шоу чи серіали на каналах?  

Крім частки, є ще один цікавий показник для оцінки події, що відбулося. Йдеться про те, який відсоток людей взагалі підключався до даної трансляції. Було отримано такі дані: 

Помічаємо, що цей показник вийшов меншим у понад 7 разів, ніж показник аналогічного матчу 2021 року. У цей день (26 березня) лідерами за кількістю глядачів були художній фільм "Армагеддон" 7,95% та програма ДНК – 7,36%. 

Власне, коли я побачив ці цифри, у мене й виникла ідея звернутися до нашої альтернативної панелі.

Альтернативна панель – це сукупність абонентів різних провайдерів, де ми маємо змогу фіксувати, що глядачі реально дивилися, а потім за необхідності проводити з ними глибинні інтерв'ю. Мета останніх – з'ясувати, чому вони переключилися з того чи іншого продукту, як дізналися і чому вирішили дивитися той чи інший продукт, яку рекламу бачили і як на неї відреагували та багато іншого.

Головна ідея полягає в тому, що завдяки технологічному вимірюванню ми точно знаємо, що робив респондент із телеконтентом. Тобто в нього немає потреби згадувати – ми можемо ставити респондентові запитання з огляду на реальні події, нам відомі, а не виходячи зі здогадів. 

Ось що можна було побачити 26 березня під час трансляції матчу в абонентів найбільших Айпітіві-ОТТ провайдерів: 

Перед початком матчу і станом на початок матчу глядачів каналу "Суспільне Регіони" (це один канал, який транслюється під багатьма різними логотипами) зібралося в 250-300 разів більше, ніж дивиться цей канал зазвичай. 

Що вирішив зробити в цей момент менеджмент суспільного мовника? Позбавити себе можливості розвивати популярність каналу, який збирав у 300 разів більше глядачів, ніж зазвичай. Тобто відмовився від маркетингової можливості збільшувати лояльність глядачів у такого висококонкурентного глядача, який обрав для себе Айпітіві як спосіб отримання телевізійних каналів для перегляду в себе на телевізорі.  

Що ще бачимо на цих графіках? Продемонстровану кількісну поведінку глядачів у IPTV-мережах.

О 19:00 велика кількість глядачів пройшли на канали, де їм обіцяли показати футбольний матч.Трансляція мала відбуватися на місцевих (регіональних) каналах Суспільного. Однак глядачі побачили "заглушку" – відсутність картинки футболу на цих каналах. Тож вони почекали певний час, почитали, де можна переглянути трансляцію матчу, поперемикалися між регіональними каналами, які мали би показувати футбол, в зрештою пішли з каналу.

В даній ситуації ідеться про кількісний факт втрати глядачів. І те, як глядачі це сприйняли, ми дізнаємося вже в нашому якісницькому дослідженні.

Особливість якісницького (якісного) дослідження в тому, що його мета – не дати відповідь на запитання, який відсоток глядачів щось зробили чи подумали. Його завдання – знайти відповіді на запитання "чому?" і "як?".

Отже, цей глибший тип дослідження дозволяє зрозуміти певну подію. В нашому разі я поставив собі за мету зрозуміти, як прості глядачі-користувачі різних операторів Айпітіві сприйняли те, що не змогли подивитися футбол на каналі "Суспільне Регіони", де очікували його переглянути. 

А зараз трохи про саме дослідження з використанням альтернативної панелі.

Передусім необхідно було зафіксувати глядачів, які прийшли на "Суспільне Регіони" (в часовому проміжку 19:00 – 19:08) і провели там щонайменше 2 хвилини поспіль, тобто очікували подивитися футбольну трансляцію. 

Отримавши достатню для якісницього дослідження кількість потенційних учасників дослідження, ми перейшли до проведення власне глибинних інтерв'ю. (Записами інтерв'ю ми можемо поділитися з усіма охочими, щоб можна було зрозуміти, як і що ми запитували – можете написати авторові).  

Всього ми зібрали 14 глибинних інтерв'ю з відповідями на запитання, які мене цікавили. Далі поділюся результатами з обраними цитатами з них. 

А. Інтернет та соціальні мережі – основне джерело, завдяки якому глядачі дізналися, що в неділю буде матч збірної. Переважна кількість не є активними глядачами футболу загалом, але мають звичку дивитися матчі збірної. 

Для розминки і щоб зацікавити в проходженні опитування далі, я запитував, які були очікування від гри: як справжні вболівальники очікували доброї гри від збірної та розраховували на нічию. 

Б. Емоції – розчарування та трохи злості.  

Після ефіру минули вже два дні, тож згадка про те, які саме емоції глядачі відчували, коли у них зникла можливість перегляду матчу, трохи притупилася в пам'яті респондентів. Проте можна виділити, що домінуючою емоцією таки було розчарування.

Таке розчарування має певний накопичувальний ефект. Ті, хто умовно дуже цікавиться футболом, були більше схильні шукати альтернативу. А для тих, хто долучається до перегляду лише час від часу, таке розчарування спричинить подальше зниження інтересу до спортивних і футбольних трансляцій.   

"Я не такий імпульсивний, але розчарування було";

"Навіть не знаю, чесно. Як так вийшло. Гімн не показали. Засмучення було";

"Розчарування було після того, як на роботі ділився враженнями зі співробітниками – деякі моменти я хотів би побачити на власні очі";

"Мені достатньо подивитися рахунок, я не дуже (затятий) фанат футболу, але матчі збірної намагаюся дивитися. Не було можливості – не критично, але "обідно"";

"Ну да, просто була заставка "Суспільних" всіх – і регіональних, і "Суспільне Київ", "Дивіться трансляцію матчу", а трансляцію не можна було дивитися, і я не… скажімо так, не до кінця розбирався, чому так, але от так от сталося, шкода";

"Плюнув, махнув рукою, а на наступний день в ютубі подивився".

В. Абсолютно домінуючою думкою є перекладання провини на провайдера. Буцімто саме провайдер винен, що трансляції не було на каналі, а на його місці транслювалася заставка з Ярмоленком. 

Глядачі дізналися, що трансляція футболу мала би пройти на каналах "Суспільного". Тож вони увімкнули в себе ці канали, але там трансляції чомусь не було. Тож глядачі перенесли провину за це на провайдера.

Ті, для кого перегляд футболу не такий важливий (споратичний), просто визнали, що не розуміють, чому так сталося і хто винен. 

"Саме основне, що ніхто не об'яснив, чого ж таке получилося. Держава об'явила, шо буде, а часний фуцин (сленг – ред.) остановився, сказав, шо нє";

"На Київстар злилися. Десь 5 хвилин дивилися, а потім в Інтернеті найшли лазєйку і транслювали на телевізор, дивилися так. Коментатор якийсь російський був, бо український недоступний був. Додивилися перший тайм, а потім ссилка та не грузила";

"Тільки вони (провайдер) винуваті, більше ніхто";

"Там мій Ланет мене підвів. Ну я планував подивитися, а замість Суспільного заставки чомусь було видно. Ланет не допрацював";

"Там треба розібратися, навєрна, ну єслі Ланет обіцяв, шо буде, значить, ето самоє, договір був. Значить, договір був, чи, будемо говорити, обіцянка чиясь, якась була... а перед самою трансляцією вдруг бац – появилася заставка і все остальне";

"Що ну… прочитав, що має Суспільне показувати, але чомусь у Ланета замість трансляції стояла просто заставка "Дивіться футбол", але самого футболу не було";

"Не знаю, напевно, не дали Київстару право трансліровать. Мав заплатити гроші (Київстар Суспільному). У фейсбуці прочитав, що буде (трансляція)";

"Мав транслювати Перший канал, не знаю хто кому не дав сигнал, але на Суспільному не було нічого. Хто там що транслірував. Ну, там десь по якомусь Мега транслірували, я не знайшов";

Г. Ми зафіксували два типи поведінки глядачів, які зіштовхнулися з тим, що не змогли подивися трансляцію.

Домінуюча стратегія полягала в тому, щоб нічого не робити: тобто відмовитися від перегляду матчу – люди пішли дивитися щось інше або вимкнули ТБ. 

Другий тип – це спроби знайти сигнал на альтернативних майданчиках, але для переважної більшості вони були неуспішні. Впоралися лише ті, хто активно споживає ТБ і вже мав досвід паралельного споживання, окрім Айпітіві. Для тих глядачів, для кого отримання сигналу через IPTV є єдиною формою доступу до телеканалів, завдання виявилося надскладним. 

"Нічого, перейшов на Ютуб і дивилися там, як коментували. Без картинки";

"Та нічого я не вирішував, я, скажімо так, аж сильно не заморачувався, але хотів би подивитися, якби була трансляція. Ну не було, так всьо вже";

"Хвилин 10 чекав, а потім дочитався, що треба дивитися на Суспільному. Почав шукати на Київстар ТБ, але його там немає. Попробував в Інтернеті";

"Ну як, я контактував з сином, він через Мегого дивився. Каже: "Подивися, може, в тебе DVD T2". Поки я з цим DVD T2 збирався, бо в мене постійно DVD T2 не було, то й, скажемо так, футбол вже закінчився";

"Злі. Я звідки знаю, хто винен. Вимкнув телефон і все".;

"На Київстар злилися. Десь 5 хвилин дивилися, а потім в Інтернеті найшли лазєйку і транслювали на телевізор, дивилися так. Коментатор якийсь російський був, бо український недоступний був. Додивилися перший тайм, а потім ссилка та не грузила";

"По комнатній антені, Дніпро, "Суспільне Дніпро";

"Піратську знайшли трансляцію. Я знаю сайт, де це можна подивитися"; 

"Плюнув, махнув рукою, а на наступний день в ютубі подивився";

Д. Також у дослідженні ми зафіксували, що та форма, в якій інформація подавалася глядачам Суспільним мовником через релізи на сайтах, була до кінця не зрозумілою.

Глядачам повідомили про те, що трансляцію матчу треба дивитися на певних каналах. Тож вони саме на ці канали і прийшли. Однак трансляції там не було.

Річ у тім, що глядачі не можуть самотужки розрізняти, що існують якісь нібито різні версії каналів. Якщо прокомуніковано, що трансляція відбудеться на такому-то каналі, то глядач, знаючи, що в нього є такий канал, спокійно приходить дивитися. 

Тому найбільше роздратування по факту перепало на адресу провайдера – за те, що він не попередив, що не показуватиме матч, і не пояснив чому.

Однозначно, необхідно було протягом тривалого періоду часу розміщувати в ефірах Суспільного інформацію про те, що трансляція буде не повноцінною і, що глядачі Суспільного регіонів не є повноцінними глядачами в Айпітіві. Тобто вони не матимуть доступу до цих каналів за бажання саме Суспільного.

Тоді глядачі не почувалися би введеними в оману. Натомість, як ми зафіксували в дослідженні, глядачі були дезінформовані мовником. 

Загалом, у мовника немає жодного права розраховувати, що глядач має розуміти різницю між Т2 і кабелем, кабелем та InterTV, ІнтернетTV та СмартTV тощо. Тому, якщо ви – глядач і чуєте, що такий-то канал покаже щось, тоді ви очікуєте побачити заявлену транасляцію на заявленому каналі.

Глядачі очікували пояснення та інформування щодо того, чому немає трансляції від провайдера телеканалів, щоб він пояснив дану ситуацію.   

"Нє, щоб Суспільне завчасно повідомляли, чи буде трансляція в того чи іншого оператора, чи кабельного такого, це загальними словами, щоб якщо не зможеш на Суспільному, то плати за Мегого, а якщо немає трансляції, то не заставка стояла, а, чому немає, зрозуміли";

"Я просто заходив, і там не було нічого. 5 чи 6 регіонів і нічого не показувало";

"Хотів на Київстар TV. Просто не було. Суспільне казали, що будуть показувати, але без поняття – чомусь трансляція видалена і все. Ні на якому Суспільному не було";

"Київстар не показав. Писало, що "Суспільне Київ" чи "Суспільне Харків". Але я Харків не знайшов – ніхто не показував там";

"Я читав в Інтернеті, то там "Суспільне Київ" і "Суспільне Харків". Я заходив, але там заставочка. Я не зрозумів причину";

"Колумбус (провайдер). Мали показувати Суспільний, там Київ, Тернопіль, Донецьк – ні по одному не показувало";

Е. Тепер щодо узагальнень за результатами якісницького дослідження. Нагадаю, що кількість визначити не можна, але вона дозволяє сформувати уявлення про мотиви та способи поведінки глядачів.

Така ситуація на ринку, коли йдеться про обмежений доступ до каналів – раптовий та інформаційно не підготовлений, – стимулюватиме глядачів, з одного боку, до пошуку піратського контенту. А з іншого, формуватиме відразу до телебачення і меншу довіру до каналів мовника, які таке практикуватимуть.  

Коли ми з командою проводимо якісницькі дослідження, ми стоїмо на тому, що такі дослідження – не лише про цитати. Ба навіть більше, це зовсім не про цитати, це про знахідки та розуміння того предмету, що ми досліджували, і можливість виділити реально найважливіше. В цьому проєкті такими є: 

1) репутаційних збитків зазнали лише провайдери – тоді як до каналу мовника глядачі не схильні мати зауважень та претензій. 

2) ситуація з обмеженням доступу до мовлення каналу під час трансляції спортивних подій відбиває в глядачів бажання в майбутньому цікавитися футболом та спортивним трансляціями на ТБ. 

3) глядачів ввели в оману інформацією про те, що трансляції можна буде дивитися на певних каналах, бо для глядачів канал існує як щось цілісне – це можуть бути різні канали з однаковим логотипом в різних формах доставки сигналу до глядача.  

4) комунікація мовника з глядачами була вкрай дезінформаційна. 

Орест Білоскурський

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.