Державний концерн "Укроборонпром" у тому вигляді, в якому він існував усі ці роки, повинен померти
Я зараз пояснюю мою точку зору і як координатора проєктів "Укроборонпрому" (далі – УОП), і як людини, і як громадянина: держава не є ефективним власником підприємств – це не секрет. Не була і, думаю, ніколи не буде, і це стосується не тільки нашої держави, а і будь-якої.
Фактично, поклавши руку на УБД (статус учасника бойових дій – ред.), ми працюємо тут, зокрема, і над знищенням наших робочих місць. І цей факт іноді суто понятійно ставить нас у глухий кут. Ми в ньому стоїмо-стоїмо, а потім йдемо далі, бо що поробиш – треба працювати.
Це невеликий текст про оборонно-промисловий комплекс України. Заходь, бери каву в автоматі, сідай, поговоримо, як нормальні люди, не вдаючи з себе експертів.
Зараз ситуація наступна: по-перше, була розпочата корпоративна реформа "Укроборонпрому".
Чому це важливо от саме зараз, коли триває велика війна? Бо нові виробництва розміщуються на території країн-союзників, і для юридичного оформлення таких проєктів потрібні нові організаційно-правові форми роботи.
Оце словосполучення "нові організаційно-правові форми" на ділі означає, що Держпідприємства не можуть у межах і в спосіб, передбачений чинним законодавством, ефективно працювати з іноземними контрагентами. Підрядниками можуть бути, щось продавати можуть (могли до режиму воєнного стану), але саме співпрацювати, залучаючи інвестиції та технології – ніт.
По-друге, західні партнери, які допомагають нам із інвестиціями в оборонні підприємства, однією з головних умов майбутнього співробітництва ставлять саме корпоратизацію підприємств.
Треба буде шукати компроміс між вимогами секретності та корпоративного управління, і ще купу компромісів, рішень, організаційно-хай-їм-грець-правових форм.
Задача: вбудувати українське виробництво в технологічні ланцюжки західних концернів.
Задача з зірочкою: наростити виробництво власної готової продукції.
Задача з двома зірочками: власну продукцію робити з використанням західних технологій.
По-третє, уряд почав повертатись обличчям до оборонки, до всієї, а не державної форми власності. І це той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи.
Зараз Кабмін розпочав прибирати бюрократичні бар'єри та створювати стимули для виробників. Декілька тижнів тому було спрощено процедури укладання контрактів, приймання товару, допуск до експлуатації й постачання продукції Збройним силам України.
Рішення передбачає збільшення прибутку виробників до 25% від собівартості (раніше були зовсім інші цифри). Такий підхід дозволить вітчизняним виробникам, зокрема підприємствам, які поки що входять до "Укроборонпрому", отримувати та реінвестувати у виробництво більше коштів. Зробити галузь більш привабливою для інвесторів, працювати над розширенням номенклатури товарів та виробничих потужностей.
Поки це рішення стосується лише виробництва українських безпілотників. Але сподіваюсь, що найближчим часом його розширять на весь оборонний комплекс, щонайменше на боєприпаси до БПЛА. Є така надія.
І все це, і окремо, і вкупі повинно штовхнути вперед вітчизняний mil-tec, а якщо повернутися до УОП, то ще і попрощатися з поняттям "державний концерн".
Трансформація повинна зробити краще (там багато різних пунктів та етапів, і коли я спілкуюсь про це з тими людьми, які цим опікуються, то в мене вже за 10 хвилин задимлюється і вимикається мозок). Це, якщо поглянути з філософської точки зору, єдина мета цієї дії.
Повинно стати краще: ефективніше, дешевше, сприятливіше, ШВИДШЕ. Капсом написав "швидше", оскільки часу немає – фронт тримається, виграючи цей проклятий час.
Ми мало розказуємо про те, що робимо (хоча іноді мені здається, що забагато), і, може, це не дуже гарно показує нас людям. Але є ще одна риса трансформації, про яку якось не прийнято говорити. Та я скажу.
Йдеться про вплив трансформації на працівників оборонних підприємств, яким вона повинна принести просту й необхідну річ: підвищення зарплат. Гроші на картку двічі на місяць. Працівники наших заводів за ці майже 14 місяців війни їх більш, ніж заробили.
Сподіваюсь, я востаннє написав оце "наших", укроборонпромівських заводів, бо "Укроборонпрому" більше не буде. Не повинно бути.
Мартін Брест
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
