War Speeches. Росія використовує Радбез ООН для пропаганди, а Україна готується до контрнаступу

Минулого тижня (10–16 квітня) США та Україна реагували на злиті секретні документи розвідки США. У них, зокрема, йшлося, що Вашингтон сумнівається в успіху українського контрнаступу. 

Натомість у Росії ухвалили закон про електронні повістки та продовжують ширити дезінформацію про те, що українська армія обстрілює мирне населення із західної зброї, а також про "американські біолабораторії" в Україні. 

Водночас Росія активно використовує Угорщину, яка часто підіграє Москві, стверджуючи, що коли Захід перестане підтримувати Україну, війна завершиться. 

Нижче розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.

Україна на фоні "зливу" секретних документів каже, що здатна перемагати на полі бою

6 і 9 квітня журналісти виявили в соціальних мережах секретні документи американської розвідки. На їхній основі оприлюднили аналітичні матеріали найвпливовіші світові медіа: The Washington Post, The New York Times, Politico, CNN, The Economist. Документи стосуються широкого коли питань – від підтримки України (наприклад, оцінки Пентагоном потенційного успіху українського контрнаступу), до інформації про основних союзників США, таких як Ізраїль. 

9 квітня в США розпочали розслідування щодо цього факту, а вже 13 квітня ФБР заарештувала підозрюваного в публікації засекречених документів. Ним виявився військовослужбовець американської військової бази, який ділився секретними документами з групою віртуальних знайомих через популярний серед геймерів месенджер Discord. 

10 квітня американське видання CNN, посилаючись на джерело, близьке до Володимира Зеленського, повідомило, що Україна вже змінила деякі свої військові плани через витік документів.

В Україні 14 квітня в ефірі телемарафону "Єдині новини" цю інформацію прокоментував секретар Ради національної безпеки та обороні (РНБО) Олексій Данілов. За його словами, "витік" секретних документів ніяк не впливає на плани контрнаступу. 

Водночас він наголосив, що Україна прийматиме рішення про контрнаступ "в останній момент":"Ми свідомі про всі процеси, що відбуваються на фронті. Усі припущення стосовно планів українських військових, в тому числі щодо контрнаступу, не мають під собою ніякого підґрунтя. Це все буде вирішуватися в останній момент, коли буде прийматися остаточне рішення".

За словами Данілова, військове командування продумує різні варіанти розвитку подій на фронті, тому остаточний план контрнаступу нікому не відомий: "Якщо хтось думає, що у нас тільки один варіант, то це не так. Українські військові мають не один, не два, не три і не чотири варіанти розвитку подій на фронті". 

Цим словам також передувало інтерв'ю прем'єр-міністр України Дениса Шмигаля, яке він дав американському виданню The Hill, перебуваючи з робочим візитом у США та Канаді. Очільник українського уряду зазначив, що контрнаступ може відбутися влітку. Однак ще наприкінці березня міністр оборони України Олексій Резніков заявляв, що контрнаступ планують на квітень-травень. 

Крім цього, Денис Шмигаль зазначив, що витік секретної інформації не завадить Україні звільнити свої території: "Ми неодноразово доводили, що можемо це зробити. Від наших міжнародних партнерів ми просимо більше військового потенціалу, такого як танки, боєприпаси, літаки, бронетехніку".

Ще один "злив", на який відреагувала Україна, стосувався оцінки США успіху потенційного українського контрнаступу. Так, 10 квітня американське видання The Washington Post опублікувало матеріал із посиланням на один із секретних документів, який потрапив у мережу. Журналісти зробили висновок, що розвідка США сумнівається в успіху українського контрнаступу. 

Документ, на який посилаються автори матеріалу, прогнозує доволі скромні успіхи України. Стратегія Києва, мовляв, полягає в тому, щоб відвоювати територій на сході і просунутися на південь, аби розірвати сухопутний міст із Росії до Криму. Потужні російські оборонні укріплення в поєднанні з "постійними недоліками в підготовці та постачанні боєприпасів з боку України, ймовірно, ускладнять просування вперед і призведуть до збільшення кількості жертв", – ідеться в документі.

На цю публікацію були вимушені реагувати у США. Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що Україна має чимало можливостей, необхідних для успіху весняного контрнаступу. За його словами, українці мають "чудовий план для початку", але тільки Президент Зеленський і керівництво України справді знають всі деталі цього плану.

Крім того, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з державним секретарем США Ентоні Блінкіним. "Блінкен підтвердив непохитну підтримку США і рішуче відкинув будь-які спроби поставити під сумнів здатність України перемагати на полі бою", – написав глава українського МЗС у себе в твіттері.

Він додав, що США залишаються надійним партнером України, зосередженим "на просуванні нашої перемоги та забезпеченні справедливого миру".

Кремль закручує гайки і знову говорить про біолабораторії та зброю в Україні

Минулого тижня Росія вирішила спростити процес поповнення власної армії шляхом узаконення електронних повісток. 11 квітня Держдума РФ одразу в трьох читаннях прирівняла електронні повістки до паперових, а вже 14 квітня Владімір Путін підписав відповідний закон.

Тепер повістки можуть надсилати через електронний кабінет на "Держпослугах", яким станом на кінець 2020 року користувалися 126 мільйонів росіян. Повістку будуть вважати отриманою одразу після розміщення її в особистому кабінеті, а військовозобов’язаний не зможе покинути Росію доти, доки не з’явиться до військкомату. Крім того, на "ухилянтів" можуть накладати обмеження у вигляді заборони керувати транспортом, укладати угоди з нерухомістю, реєструвати приватні підприємства та брати кредити.

Прессекретар президента Росії Дмітрій Пєсков поспішив заспокоїти росіян, що нововведення пов’язані з військовим обліком, а не з новою хвилею мобілізації.

"Військовий облік – це те, з чим громадяни нашої країни за Конституцією стикаються постійно хоча б один раз упродовж свого життя. Відповідно, система повинна йти в ногу з вимогами часу", – сказав він.

Однак заяви керівництва Кремля, які стосуються мобілізації й армії, часто не відповідають дійсності.

Можна пригадати слова Путіна на початку повномасштабного вторгнення, коли він запевняв, що в Україні задіяні лише професійні військові: "призовників немає жодного, і ми не плануємо це робити, і не збираємось". А за тиждень до оголошення часткової мобілізації Дмітрій Пєсков заперечував плани Кремля поповнити армію у такий спосіб.

На думку британської розвідки, запровадження електронних повісток не свідчить про підготовку чергової хвилі примусової мобілізації, а радше спрямоване на перспективу – для ведення тривалої війни. 

Тим часом Кремль продовжує вести дезінформаційну політику, використовуючи для цього міжнародні майданчики. Як і позаминулого тижня, Росія скористалася правом головування в Радбезі ООН, аби просувати власні наративи.

10 квітня РФ провела у Раді Безпеки дебати щодо ризиків, які виникають через порушення міждержавних зобов’язань щодо постачання військової продукції. Навіть така, здавалося б, деполітизована тема не завадила Росії розкритикувати постачання зброї Україні.

Васілій Нєбєнзя наголосив, що Україна нібито застосовує надану їй зброю проти мирного населення та цивільної інфраструктури. Також, мовляв, ця зброя потрапляє на чорні ринки, провокуючи зростання злочинності та насильства у світі. Він звинуватив Захід у розпалюванні української кризи та "зрощуванні" оборонної промисловості й національних урядів. За словами російського постпреда, величезні кошти, які виділяють на допомогу Україні, нібито осідають у кишенях західних виробників озброєння та військової техніки, які завдяки конфлікту в Україні збільшили прибутки майже на 50 %.

"Захід не зацікавлений у тому, щоб покласти край кризі в Україні. Вони воліли б, щоб криза тривала, про що вони не соромляться говорити вголос", – сказав Небензя.

Крім того, дискусія оголила реальні занепокоєння Росії у питанні військової допомоги Україні – відсутність розуміння реальних обсягів постачання та виробництва зброї радянського зразка, яка досі може бути затребуваною в українській армії. Відтак, Росія запропонувала, щоб більше країн подавало до Реєстру звичайних озброєнь ООН щорічні національні звіти про експорт/імпорт озброєнь.

Водночас Нєбєнзя виступив за заборону виробництва та експорту зброї до третіх країн без дозволу держави, яка є початковим постачальником зброї чи технологій. Він зазначив, що бойові системи радянської розробки знову почнуть виробляти на військових підприємствах Східної Європи, хоча двосторонні угоди з цими країнами не допускали передачі виробленої продукції без письмової згоди СРСР або Росії як його держави-наступниці.

Минулий тиждень також відзначився 200-сторінковим російським звітом про біолабораторії в Україні. Так, обидві палати Федеральних Зборів РФ затвердили підсумкову доповідь Парламентської комісії з розслідування обставин, пов'язаних зі створенням американськими фахівцями біологічних лабораторій на території України.

Парламентська комісія нібито виявила в Україні мережу біолабораторій, на базі яких можливе створення та зберігання компонентів біологічної зброї, що напряму загрожує національній безпеці РФ. На думку комісії, Україна перетворилася на полігон для американських військових біологічних випробувань.

У документі йшлося і про експерименти над військовими, пацієнтами психіатричних лікарень, а також про зацікавленість Штатів у створенні супервоїна, солдата-кіборга, зокрема через "роботизацію" військовослужбовців – злиття людини з машиною. Також російська комісія "довела", що синтетичний препарат метадон використовували як засіб масової наркотизації населення України, що полегшило насадження фашистської та нацистської ідеології серед молоді.

До того ж у документі йдеться, що США прагнуть розробити універсальну генно-інженерну біологічну зброю, здатну вражати не лише людей, а й тварин і сільськогосподарські культури у встановлений час на певних територіях, що може завдати противнику непоправної економічної шкоди. А для ураження людей нібито вивчають механізми передачі патогенів комахами, ссавцями, дикими птахами та іншими тваринами через відпрацьовані "біологічні маршрути". Прикметно, що в "дослідженні" неодноразово вказано, що саме завдяки "спецоперації" США згорнули біологічну роботу і перенесли її в інші країни.

"Приховане та прицільне застосування біологічної зброї напередодні можливого неминучого прямого військового зіткнення могло б створити значну перевагу для американських військ над протиборчою стороною", – йдеться в документі. 

Кремль активізує союзників, але Угорщину карають за підтримку Росії

На початку минулого тижня Росія, Білорусь та Угорщина обмінялися дипломатичними візитами, чим укотре підтвердили союзницькі відносини.

Так, у понеділок міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу прибув до Мінська для зустрічі з білоруським диктатором Алєксандром Лукашенком. Останній попросив у Росії "гарантій безпеки". Лукашенко зазначив, що західні країни не виконують домовленості, які вони надавали в обмін на виведення ядерної зброї, тому хоче, щоб у разі агресії Росія захищала Білорусь "як власну територію".

Наступного дня, 11 квітня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто приїхав до Москви, де, за його словами, домігся угоди щодо збільшення постачання газу з Росії та оновив угоду про фінансування атомної електростанції "Пакш". Коментуючи свій візит на брифінгу, Сіярто наполягав на тому, що доступ до російських енергоносіїв має вирішальне значення для безпеки Угорщини.

Натомість міністр закордонних справ Білорусі Сєргєй Алєйнік того ж 11 квітня прибув до Угорщини, де наступного дня зі згаданим вище Петером Сіярто головував на міжурядовій комісії з економічного співробітництва. Ця зустріч запам’яталася тим, що Сєргєй Алєйнік закликав "зупинити загибель людей, негайно оголосити перемир'я і розпочинати переговори – що раніше, то краще" та додав, що нібито "Білорусь, як і Угорщина, – на боці миру". А міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що зустрівся зі своїм білоруським колегою, бо Угорщина прагне миру в Україні: "Ми хотіли б, щоб війна, яка йде у нас по сусідству, закінчилася". Також Сіярто похвалив Білорусь як "надійного транзитного партнера".

А от радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк назвав Білорусь "фейковим миротворцем, що ультимативно пропонує припинити вогонь і сісти за стіл переговорів" та додав, що Мінськ "по суті прямо каже – не чиніть опір вже і дайте Росії вас дорізати". До речі, 12 квітня ​​Володимир Зеленський вніс законопроєкт про припинення дії угоди з Білоруссю про взаємний захист держсекретів.

Крім того, 12 квітня Міністерство фінансів США ввело санкції проти Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) – багатосторонньої інституції розвитку, що з 2019 року базується в Будапешті, але має майже 50% російської власності. Свого часу уряд Угорщини фактично надав директорам і співробітникам цього банку дипломатичний імунітет та звільнив їх від регуляторного нагляду. Через це МІБ називали потенційною базою для російських шпигунів.

Запроваджуючи санкції, влада США зазначила, що присутність МІБ "дозволяє Росії посилити свою розвідувальну присутність у Європі", а також сприяє зловмисним діям у Центральній Європі та на Західних Балканах, корупції й ухилянню від санкцій.

Після запровадження цих санкцій уряд Орбана вирішив, що Угорщина вийде з МІБ, адже "діяльність банку втратила сенс унаслідок запроваджених американських санкцій".

Загалом, як заявив посол США в Угорщині Девід Прессман, офіційний Вашингтон "стурбований тим, що угорські лідери шукають усе більш тісних зв'язків з Росією, незважаючи на її жорстоку агресію". Прессман відзначив, що "тісна економічна співпраця з РФ підживлює російську військову машину і загрожує безпеці трансатлантичного альянсу". Такі заяви, скоріше за все, підтримує і багато союзників США. Адже, як відзначає видання Politico, блокування Угорщиною заявки Швеції на вступ до НАТО спантеличує і дратує західних посадовців. ЗМІ повідомляють, що Сполучені Штати можуть анонсувати санкції проти угорських "впливових громадян" – імовірно, такий законопроєкт готує група конгресменів.

Вочевидь, напруженість у відносинах із офіційним Вашингтоном турбує Віктора Орбана, який після запровадження санкцій проти МІБ поспішив запевнити, що "США є нашим другом і важливим союзником". Угорський прем’єр підкреслив, що його країна "ніколи не погоджувалася з санкціями проти [Росії]", проте "не заперечує нічиє право вводити санкції, якщо вони вважають за потрібне". Того ж дня Орбан зневажливо назвав Україну "фінансово неіснуючою країною" та додав: "Питання стоїть про те, чи ми утримуємо Україну, чи ні. Щойно ми скажемо ‘ні’ – війна закінчиться".

Цей наратив одразу ж підхопив заступник секретаря Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв. Він сказав, що Орбан – "молодець", додавши, що "як тільки закінчиться західне фінансування, закінчиться сама Україна. Адже вона нікому не потрібна".

Натомість речник українського МЗС Олег Ніколенко у відповідь на антиукраїнську заяву Віктора Орбана зазначив, що "сама Угорщина отримує чималі гроші від ЄС для підтримки своєї економічної стабільності". Також він підкреслив: "Підтримка України – не благодійність. Підтримуючи Україну, Європа інвестує насамперед у свою власну безпеку".

Насамкінець також додамо, що нові санкції минулого тижня не обійшли й Кремль. Так, окрім зазначеного вище Міжнародного інвестиційного банку, США запровадили додаткові санкції проти понад 120 фізичних та юридичних осіб, зокрема, "Росатому", оборонного сектору РФ та структур, пов’язаних з Алішером Усмановим, одним із найбагатших людей Росії. 

На спільному брифінгу з Міністром фінансів США Джанет Єллен український прем’єр Денис Шмигаль подякував США за безпрецедентну підтримку та нові санкції проти Росії, особливо пов’язані з "Росатомом", а також закликав партнерів ввести санкції проти всієї ядерної галузі РФ.

Водночас до санкційного списку ЄС додали ПВК "Вагнер" і російське інформаційне агентство "ФАН", пов’язані з кремлівським олігархом Євгєнієм Прігожиним.

Отже, попри візити люб’язності між Мінськом, Будапештом та Москвою, Україна та її союзники продемонстрували дипломатичну і політичну єдність. Через запровадження чергових санкцій вони продемонстрували, що агресор та його "друзі" неодмінно будуть покарані.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.